Справа № 712/12050/26
Провадження 2/712/5830/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Троян Т.Є.
при секретарі - Чумак Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06 вересня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця на вебсайті navse.in.ua було укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1444-4296 продукту «НА ВСЕ».
Відповідно до умов договору позивач надав відповідачці кредит у розмірі 5 000 грн строком на 300 календарних днів, із кінцевою датою повернення кредиту 02 липня 2025 року. Базовий період сплати процентів визначено тривалістю 14 календарних днів, стандартну процентну ставку - 1 % за кожний день користування кредитом, знижену процентну ставку - 0,90 % на день, комісію за видачу кредиту - 20 % від суми виданого кредиту.
Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором А9795.
Позивач зазначав, що належним чином виконав взяті на себе зобов`язання та перерахував відповідачці кредитні кошти у сумі 5 000 грн через систему LiqPay на зазначений нею банківський рахунок, на підтвердження чого до матеріалів справи надано відповідні документи про перерахування коштів.
Відповідачка здійснювала платежі на виконання кредитного договору, однак взяті на себе зобов`язання у повному обсязі не виконала.
Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 18 травня 2026 року загальний розмір заборгованості за договором становить 14 073,20 грн., з яких: 3 747,30 грн- - заборгованість за кредитом, 8 365,90 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 1 960 грн. - заборгованість за штрафом.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою договірних зобов`язань, позивач просив стягнути зазначену заборгованість у повному обсязі, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Розгляд справи просив проводити без участі представника позивача.
Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 02.09.2026 року позовну заяву прийнятодо розглядута відкрито провадження усправі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.
У наданий в ухвалі час відповідач відзив на позовну заяву не подав, в судове засіданняя не з`явився, хоча про розгляд справи неодноразово повідомлявся.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства.
Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За змістом статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.
Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною, а підписання електронного правочину може здійснюватися, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Судом встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії № 1444-4296 від 06 вересня 2024 року містить відомості про сторони договору, розмір наданого кредиту, строк кредитування, порядок його повернення, розмір процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальну річну процентну ставку, денну процентну ставку та інші істотні умови кредитування.
Акцепт пропозиції кредитодавця здійснено відповідачкою шляхом використання одноразового ідентифікатора А9795.
При цьому факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин підтверджується не лише електронною формою договору та порядком його підписання, а й фактичним виконанням договору сторонами.
Зокрема, матеріалами справи підтверджено перерахування кредитодавцем на зазначений відповідачкою банківський рахунок кредитних коштів у сумі 5 000 грн.
Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається здійснення відповідачкою платежів на виконання саме цього кредитного договору, які були враховані кредитодавцем при визначенні залишку заборгованості.
Отже, наявні у справі докази у своїй сукупності підтверджують як факт укладення між сторонами кредитного договору, так і факт отримання відповідачкою кредитних коштів та часткового виконання нею своїх зобов`язань.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом статей 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Пунктом 4.1 договору сторони визначили загальний розмір кредиту у сумі 5 000 грн.
Відповідно до пункту 4.6 договору проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з дня його видачі, за стандартною процентною ставкою у розмірі 1 % на день, за винятком періодів застосування передбаченої договором зниженої процентної ставки.
Пунктом 4.9 договору строк кредитування визначено у 300 календарних днів із моменту перерахування кредиту позичальнику, а кінцевою датою повернення кредиту встановлено 02 липня 2025 року.
При цьому у договорі зазначено, що продовження строку кредитування, строку дії договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку не допускається.
Досліджуючи заявлену позивачем до стягнення заборгованість за процентами, суд враховує не лише умови договору, а й наданий позивачем детальний розрахунок заборгованості.
Із зазначеного розрахунку вбачається, що проценти за користування кредитними коштами нараховувалися позивачем виключно в межах погодженого сторонами 300-денного строку кредитування - до 02 липня 2025 року включно.
Зокрема, станом на 02 липня 2025 року на залишок основного боргу у розмірі 3 747,30 грн. позивачем нараховано проценти за ставкою 1 % на день, а залишок непогашених процентів склав 8 365,90 грн.
Водночас починаючи з 03 липня 2025 року у розрахунку позивача процентна ставка зазначена у розмірі 0,00 %, нарахування нових процентів припинено, а сума непогашених процентів залишається незмінною - 8 365,90 грн. до дати складання розрахунку.
З підсумкових даних розрахунку також убачається, що загалом за період користування кредитом позивачем було нараховано 11 623,20 грн. процентів, частина яких була погашена здійсненими відповідачкою платежами, у зв`язку з чим непогашений залишок процентів становить саме 8 365,90 грн.
Таким чином, заявлена до стягнення сума 8 365,90 грн. є залишком заборгованості за договірними процентами за користування кредитними коштами, нарахованими в межах погодженого сторонами строку кредитування, а не процентами чи іншою платою, нарахованою після закінчення строку кредитування.
Такий порядок нарахування узгоджується з умовами укладеного сторонами договору та положеннями статей 1048, 1054 ЦК України.
Окремо суд перевіряє відповідність установленої договором плати за користування кредитом імперативним вимогам Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсотка.
При цьому передбачений законодавцем перехідний період зниження максимально допустимої денної процентної ставки завершився 20 серпня 2024 року, а з 21 серпня 2024 року максимальний її розмір становить 1 % на день. Договір у цій справі укладений 06 вересня 2024 року, тобто вже після запровадження зазначеного граничного показника.
Пунктом 4.12 договору денну процентну ставку визначено у розмірі 0,946 %, тобто в межах установленого законом максимального розміру.
Крім того, договором визначено орієнтовну загальну вартість кредиту за весь строк кредитування у сумі 19 190,10 грн. та загальні витрати за споживчим кредитом у сумі 14 190,10 грн.
За таких обставин суд не встановив підстав для неврахування заявленої позивачем заборгованості за процентами у сумі 8 365,90 грн.
З розрахунку заборгованості також убачається, що внаслідок здійснених відповідачкою платежів залишок неповернутого кредиту становить 3 747,30 грн.
Доказів повернення зазначеної суми кредиту та погашення нарахованих у межах строку кредитування процентів відповідачкою суду не надано.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення 3 747,30 грн. заборгованості за кредитом та 8 365,90 грн. заборгованості за процентами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом із тим суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення штрафу у розмірі 1 960 грн.
Відповідно до статті 549 ЦК України штраф та пеня є видами неустойки, яка виступає формою цивільно-правової відповідальності за порушення зобов`язання.
Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено спеціальне правове регулювання відповідальності позичальника за порушення кредитних зобов`язань у період дії воєнного стану.
Відповідно до зазначеної норми у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит (позику), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання таких зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.
Верховний Суд у своїй практиці виходить із того, що пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України поширюється саме на кредитні зобов`язання та передбачає звільнення позичальника як від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, так і від неустойки у вигляді штрафу та пені за прострочення виконання кредитного зобов`язання у відповідний період.
При цьому наведене правило необхідно відмежовувати від обов`язку сплати договірних процентів за правомірне користування кредитними коштами в межах строку кредитування: останні є платою за користування кредитом, а не мірою відповідальності за прострочення. Такий підхід також відображений у практиці Касаційного цивільного суду.
У цій справі сума 1 960 грн. прямо визначена самим позивачем та відображена у розрахунку заборгованості як штраф, тобто є мірою відповідальності за порушення відповідачкою строків виконання грошового зобов`язання.
Оскільки зазначений штраф нарахований за порушення зобов`язань за кредитним договором у період дії в Україні воєнного стану, він відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України стягненню не підлягає.
Посилання позивача на виключення пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» цього висновку не спростовують, оскільки відповідне звільнення позичальника від сплати неустойки за кредитним зобов`язанням передбачено безпосередньо пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який є чинним та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Таким чином, із заявлених позивачем 14 073,20 грн. стягненню з відповідачки підлягає 12 113,20 грн., з яких 3 747,30 грн. - заборгованість за кредитом та 8 365,90 грн. - заборгованість за процентами.
У задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 1 960 грн. слід відмовити.
Щодо наведеної позивачем аргументації стосовно правомірності встановлення договором комісії за видачу кредиту, суд зазначає, що згідно з остаточним розрахунком заборгованості непогашена заборгованість за комісією становить 0,00 грн та окремої вимоги про її стягнення позивачем не заявлено.
За таких обставин питання щодо стягнення з відповідачки комісії не входить до предмета спору та не потребує вирішення судом при ухваленні рішення.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги задоволено у розмірі 12 113,20 грн. із заявлених 14 073,20 грн., тобто на 86,07 %. Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 2 291,47 грн.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул-р. Лесі Українки, 26 офіс 407, заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1444-4296 від 06 вересня 2024 року у загальному розмірі 12 113,20 гривень та судовий збір у розмірі 2291,47 гривень, а всього 14 793,79 гривень (чотирнадцять тисяч сімсот дев`яносто три грн. 79 грн.).
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 23.09.2026 року.
Головуючий Т.Є.Троян
Учасники справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул-р. Лесі Українки, 26 офіс 407.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .