Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/3810/26
Провадження №: 2/332/3617/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2026 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді - Завіновської А.П., при секретарі судового засідання - Літвіновій Т.А, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
в с т а н о в и в:
22.06.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із наведеним вище позовом, в обґрунтування якого зазначала наступне.
29.11.2024 року вона та відповідач уклали шлюб, який зареєстрований Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 228.
Вони мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
21.03.2026 року відповідача призвано до Збройних Сил України і з того ж часу він перестав надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
З березня 2026 року всі витрати по утриманню дитини вона несе самостійно.
Отже, оскільки відповідач добровільно відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, хоча має для цього всі можливості, позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23.07.2026 року у вказаній справі було відкрито провадження та її призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 10 год. 00 хв. 20.08.2026 року. В подальшому судове засідання було відкладено на 14 год. 00 хв. 23.09.2026 року.
В судове засідання позивачка не з`явилась, звернулася до суду з клопотанням про розгляд справи без її участі, в якому також зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив не подав.
Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211, ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд доходить висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності учасників справи, та за згодою позивачки ухвалює заочне рішення у справі.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні в них докази та надавши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб, який зареєстровано 29.11.2024 року у Заводському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено відповідний актовий запис № 228. Даний факт підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Сторони мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції 15.10.2013 року складено відповідний актовий запис № 468, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
З матеріалів справи вбачається, що 21.03.2026 року відповідача призвано до Збройних Сил України, що підтверджено довідкою командира військової частини НОМЕР_3 від 03.04.2026 року № 2124/8404.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Факт проживання дитини з матір`ю підтверджується Витягом з Реєстру територіальної громади та довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 наведеної статті СК України визначено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину визначається судом.
При визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню, суд враховує, що дитина проживає та фактично перебуває на утриманні матері.
Відповідач добровільно відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, хоча має для цього всі можливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу, - із дня подання такої заяви.
За таких обставин, суд доходить висновку про те що, позовні вимоги підлягають задоволенню, а тому вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше ніж 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 22.06.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 180-183, 191 СК України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 273, 274, 280-282, 430 ЦПК України, суд
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.06.2026 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Cуд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя: А.П. Завіновська