УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 317/4996/26
Провадження № 2/317/2585/2026
14 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Каряка Д.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Адвокатом Заярною М.А., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , подано до суду позовну заяву, в якій заявлено вимогу про розірвання шлюбу між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , який було зареєстровано 10.06.2016 р. Ленінським районним у місті Запоріжжі ВДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Перевіривши матеріали справи, суддя прийшов до висновку, що справа не підсудна Запорізькому районному суду Запорізької області із наступних підстав.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого і правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб`єктів права.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
За загальними правилами підсудності у відповідності до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Як вбачається зі змісту позовної заяви адресою місця перебування відповідача до ОСОБА_2 , зазначена адреса: АДРЕСА_1 (а.с.1).
Відповідно до ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно відповіді Відділу «Центру надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області за вих. №3555 від 08.09.2026 р., гр-ка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08.11.2016 р., зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_1 свою чергу, згідно відповіді № 3303855 отриманої судом 11.09.2026 р. у відповідності з вимогами ч. 8 ст. 187 ЦПК України в системі ЄСІТС «Електронний суд» з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 зареєстрована як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до Довідки ВПО №2303-5003872626 від 10.11.2025, виданої ДСЗН ЗМР (Дніпровський р-н), яка є діючою.
Відповідно до п. 2 Порядку створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою КМУ від 22.09.2016 року №646, єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб це автоматизований банк відомостей, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які є внутрішньо переміщеними.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.
Крім того, у своєму роз`ясненні від 02.09.2022 року Верховний Суд зазначив, що якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Але якщо такої довідки у переселенця немає, тобто особа з тих чи інших причин не зареєструвалася як ВПО, але все ж хоче подати позов у суд, то, на жаль, у такому випадку позов у найближчий суд особа подати не зможе. В такому випадку переселенці повинні подавати позови в ті суди, яким була визначена територіальна підсудність судів, які залишаються в зоні бойових дій чи в окупації. Винятком є встановлення факту смерті.
Таким чином, виходячи з положень ст. 5 Закону України «Про захист прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Висновок про те, що довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи можна визнати документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання перебування особи під час визначення підсудності розгляду справ, відповідає викладеним позиціям у постановах Верховного Суду від 29.07.2019 року у справі №409/2636/17, від 02.09.2019 року у справі №753/20939/17, провадження №61-12898св18.
Тобто, згідно відповіді № 3303855 з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу, громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб, є належним та більш актуальним доказом того, що на момент звернення до суду з позовом відповідач, як внутрішньо переміщена особа, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться в Дніпровському районі міста Запоріжжя, на який поширюється юрисдикція Дніпровського районного суду м. Запоріжжя.
Відтак, місцевим судом, який здійснює повноваження у межах територіальної юрисдикції Дніпровського району м. Запоріжжя є Дніпровський районний суд м. Запоріжжя.
При цьому слід звернути увагу, що підстави для звернення позивача саме до Запорізького районного суду Запорізької області у розумінні ч. 2 ст. 28 ЦПК України відсутні.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вищевказана цивільна справа територіально не підсудна Запорізькому районному суду Запорізької області, а підсудна Дніпровському районному суду м. Запоріжжя.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Вимогами п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З огляду на вищевикладене, наявні підстави для передання даної цивільної справи для розгляду за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя, що знаходиться за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 1/2.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 187, 259, 260 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Цивільну справу ЄУН № 317/4996/26 за позовом ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 про розірвання шлюбу, передати для розгляду за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя, що знаходиться за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 1/2.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя: Д.О. Каряка