24.09.2026
ЄУН 337/4271/26
2-о/337/162/2026
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді - Мурашової Н.А.
присяжних - Боєвої В.В., Большакової С.В.
за участю секретаря - Туяк О.К.
заявниці - ОСОБА_1
заінтересованої особи - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місце знаходження: м. Запоріжжя, вул. Петра Ребра, буд.9-А, ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , про визнання фізичної особи померлою,
ВСТАНОВИВ:
30.06.2026 заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою, яку мотивує тим, що вона є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вони з батьком є співвласниками квартири АДРЕСА_3 , їй належить 3/4 частини вищевказаної квартири, а батьку - 1/4 частина. 01.08.2008 її батько ОСОБА_3 пішов з дому та не повернувся. Її мати ОСОБА_2 зверталась до Василівського РВ УМВС України в Запорізькій області з заявою про зникнення батька, однак в ході розшукових заходів його місцезнаходження встановлено не було. В 2014 році за рішенням суду батько визнаний безвісно відсутнім. На теперішній час вона не може повноцінно використовувати своє право власності на спільне нерухоме майно. Всі комунальні послуги сплачувала вона, хоча вся квартира їй не належить. Наразі проживати у квартирі вона не має можливості, оскільки вона знаходиться на окупованій території, в майбутньому вона планує отримати компенсацію за пошкоджене/знищене майно, але це неможливо без згоди всіх власників. Крім того, нерухоме майно потрібно зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що також неможливо без батька як співвласника. Оголошення батька померлим їй необхідно для оформлення права власності на його частку в нерухомому майні. Просить оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим.
Ухвалою суду від 03.07.2026 відкрито окреме провадження у цивільній справі за даною заявою і призначено відкрите судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у заяві, просить їх задовольнити, додатково суду пояснила, що її батько зник 01.08.2008 року. На той час він проживав окремо від них з матір`ю, не працював, зловживав алкогольними напоями, спілкувався з подібними собі особами. В той день він пішов з дому і не повернувся. Її мати звернулась до поліції, була заведена справа, вони самостійно також шукали його, але позитивних результатів це не дало. В 2014 році за заявою матері батько був визнаний безвісно відсутнім. Після повномасштабного вторгнення вони з матір`ю виїхали до м.Запоріжжя. Наразі постало питання з оформленням права власності на частку в квартирі, яка належала батькові, що неможливо вирішити іншим чином, ніж визнати його померлим. Вважає, що для цього є достатні підстави, оскільки вже багато років місце знаходження батька їй невідомо.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримала повністю, підтвердила обставини, які повідомила заявниця.
Представник заінтересованої особи - Дніпровського ВДРАЦС у місті Запоріжжі Дніпровського МУ МЮУ в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника заінтересованої особи Дніпровського ВДРАЦС у місті Запоріжжі Дніпровського МУ МЮУ.
Вислухавши пояснення заявниці, заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
П.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», №63566/00).
В цій справі суд встановив, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та заінтересованої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які перебували у шлюбі з 18.09.1971 року.
Згідно з копією паспорта громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказана квартира належить на праві спільної часткової власності заявниці ОСОБА_1 (3/4 частки) та її батьку ОСОБА_3 (1/4 частка) на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 06.09.2001 приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Харченко Ю.Г., реєстровий №2186, та зареєстрованого 06.09.2026 Василівським районним БТІ, реєстровий №26 та №40.
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 23.01.2014, яке набрало законної сили 03.02.2014, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний безвісно відсутнім з 01.08.2008.
Згідно з інформацією з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів (відповідь №3351402 від 21.09.2026), отриманою судом самостійно в порядку повного доступу, відомості про джерела та розмір доходу ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 1 кварталу 2015 по 2 квартал 2026 в реєстрі відсутні.
Відповідно до ст.46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Так, в силу ст.293 ЦПК України справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою розглядаються судом в порядку окремого провадження згідно з правилами, визначеними главою 4 розділу IV ЦПК України.
Зокрема, ст.306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Так, особливістю категорії справ щодо оголошення особи померлою є те, що суд оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. Тобто, висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція) за певних обставин.
П.13 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року звертає увагу судів на необхідність відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це встановлення судовим рішення припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом ДРАЦС факту смерті.
При цьому, оголошення особи померлою має своїм призначенням необхідність усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Судове рішення про оголошення фізичної особи померлою з моменту набрання ним законної сили є підставою для припинення правосуб`єктності такої фізичної особи. На підставі вказаного рішення суду органом державної реєстрації актів цивільного стану реєструється смерть особи та видається свідоцтво про смерть.
Відповідно до ч.2 ст.47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Крім того, заявник в такий категорії справ повинен мати особисту цивільно-правову зацікавленість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою, існують особисті або майнові правовідносини, матеріально-правовий зв`язок або дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.
Так, звертаючись до суду з цією заявою, заявниця ОСОБА_1 зазначила, що оголошення її батька ОСОБА_3 померлим необхідно їй для подальшого вирішення питання оформлення права власності на нерухоме майно, співвласниками якого вони вдвох є, зокрема, шляхом спадкування. Тривала відсутність батька перешкоджає їй особисто в реалізації свого права власності на відповідне майно. Вказане відповідає положенням ст.306 ЦПК України і, на думку суду, не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
В даному випадку, оцінивши обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд вважає встановленим та доведеним факт того, що ОСОБА_3 , 1949р.н., тривалий час - з 01.08.2008 відсутній за місцем свого постійного проживання, за фактом його зникнення правоохоронними органами проводились оперативно-розшукові, які позитивного результату не дали, місцезнаходження ОСОБА_3 не встановлено. За рішенням суду в 2014 році він був визнаний безвісно відсутнім і до цього часу будь-яких відомостей про його появу не одержано.
Таким чином, оскільки понад три роки немає відомостей про місце перебування ОСОБА_3 , суд вважає необхідним оголосити його померлим.
При цьому, оскільки судом не встановлено відомостей про те, що ОСОБА_3 зник безвісті за обставин, що загрожували його смертю або дають підстави припустити його загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, то датою смерті вказаної особи слід вважати дату набрання законної сили рішенням суду.
На підставі вищевикладеного, заяву ОСОБА_1 слід задовольнити.
Керуючись ст.46,47 ЦК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,293,294,306-308 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Оголосити померлим громадянина України ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Володимирівка Михайлівського району Запорізької області.
Днем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати день набрання цим рішенням суду законної сили.
У разі одержання заяви про появу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або відомостей про його місцеперебування суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про оголошення особи померлою, призначає справу до слухання і скасовує рішення про оголошення особи померлою.
Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Після набрання рішенням суду законної сили надіслати його копію Дніпровському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Запоріжжя, вул. Петра Ребра, б.9-А) для реєстрації смерті фізичної особи та до Василівської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області (м.Запоріжжя, просп.Собороний, б.164) для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна - 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.А. Мурашова
Присяжні В.В. Боєва
С.В. Большакова