Справа № 450/4208/25 Провадження № 2/450/385/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Мусієвського В.Є.
при секретарі Расяк С.М.
з участю представника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи Органу опіки і піклування Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області, про визначення місця проживання дитини, -
в с т а н о в и в:
В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи Органу опіки і піклування Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області, про визначення місця проживання дитини.
В підготовчому судовому засіданні 23.09.2026 року представником позивача ОСОБА_1 заявлено та подано письмове клопотання, яке підтримала в повному обсязі, про зупинення провадження по справі у зв`язку із перебуванням ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.
Інші учасники розгляду справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в підготовче судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. 22.09.2026 року від представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 надійшло клопотання про проведення розгляду справи у їх відсутності.
Згідно ч. 1 ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 23.09.2026 року, є дата складення повного судового рішення - 24.09.2026 року.
Заслухавши пояснення та думку представника позивача, розглянувши матеріали цивільної справи та заявленого клопотання, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Із витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) ОСОБА_5 № 148 від 28.05.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 прийнято на військову службу та з 28.05.2026 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
З посвідчення про відрядження № 1780 від 15.08.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 з 15.08.2026 року відряджений до військової частини НОМЕР_2 для проведення курсу штурмових дій у рамках операції «Legio» на території Республіки Польща.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 12.11.2025 року у справі № 754/947/22 дійшла висновків, що правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд. Під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»; 2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; 3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
Враховуючи наведені обставини, а також те, що позивач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , тимчасово відряджений до військової частини НОМЕР_2 , провадження у справі слід зупинити до закінчення строку перебування останнього на військовій службі у складі Збройних Сил України.
Керуючись ст.ст. 251, 253, 258-261 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Зупинити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи Органу опіки і піклування Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області, про визначення місця проживання дитини до закінчення строку перебування ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України.
Обов`язок повідомлення суду про закінчення строку перебування ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України покласти на позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Мусієвський В.Є.