Справа№592/8927/26
Провадження №2/592/2769/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2026 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого: судді Бичкова І. Г.,
за участю секретаря судового засідання: Іщенко К. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Сумської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Цирулік Віта Вікторівна про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, -
В С Т А Н О В И В :
28.05.2026 представниця позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвокат Мазурова Катерина Дмитрівна звернулася до Ковпаківського суду м. Суми з позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Сумської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Цирулік Віта Вікторівна про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, із змісту якого вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , чоловік ОСОБА_1 (далі - Позивач 1) , батько ОСОБА_2 (далі - Позивач 2) , ОСОБА_6 (далі - Позивач 3) , ОСОБА_4 (далі - Позивач 4) , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Сумської міської ради, актовий запис № 2348. Підтвердженням того, що померлий є чоловіком Позивача 1 та батьком Позивачів 2, 3, 4 слугують наступні документи: - свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 ; - свідоцтво про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 ; - свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ; - актовий запис про шлюб ОСОБА_6 ; - свідоцтво про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 . Після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно. Серед спадкового майна, яке належало ОСОБА_5 є квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 є позивачі, які прийняли спадщину шляхом сумісної реєстрації та проживання разом з померлим на дату смерті. Позивачі звернулись до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , але Приватним нотаріусом СМНО Цирулик В. В. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказану квартиру з тих підстав, що право власності на вказану квартиру не зареєстроване. Спадкоємцями не було надано правовстановлюючий документ на квартиру, на яку видається свідоцтво. На замовлення Позивачів було виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 . У довідці-характеристики від 30.01.2026 про показники об`єкта нерухомого майна зазначено про те, що квартира, розташована за адресою : АДРЕСА_3 , згідно з даними технічної інвентаризації станом на 30.01.2026 має наступні показники: 2-кімнатна квартира розташована на 9 поверсі, житлова площа - 29,1 м 2, загальна площа - 51,4 м2. Самочинне будівництво, реконструкція та перепланування в квартирі - відсутнє. 29.05.2025 Департамент забезпечення ресурсних платежів за № 06.01-16/2861 надав інформацію, в якій зазначив про те, що станом на 31.12.2012 інвентаризаційна справа та інформація про зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , відсутня. Ч. 1 ст. 58 ЖК України передбачається, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Відповідно до копії архівного витягу, який був наданий на адвокатський запит від 05.03.2026, виконавчий комітет Сумської міської ради від 10.03.2026 за №387 зазначено наступне: на підставі заяв громадян про обмін жилих приміщень було винесено рішення за № 350 від 15.07.1997, згідно з яким оформити обмін жилих приміщень між громадянами: ОСОБА_5 , який має сім`ю у складі 4 чоловік, що проживає в чотирикімнатній квартирі за АДРЕСА_4 та ОСОБА_7 , який має сім`ю у складі 4 чоловік, що проживає в двокімнатній квартирі за АДРЕСА_5 . Квартира АДРЕСА_2 належала ОСОБА_7 , як члену житлово-будівельного кооперативу № 101. Відповідно до довідки, виданої житлово-будівельним кооперативом № 101 від 16.03.1995 зазначено, що останній дійсно є членом житлово-будівельного кооперативу № 101 у АДРЕСА_6 . Двокімнатна квартира за АДРЕСА_2 останнім повністю виплачена, підтвердженням чого також є квитанція серії АК № 062509, платіжне доручення № 57 від 17.12.1990, платіжне доручення № 37 від 23.01.1992, платіжне доручення № 73 від 09.04.1992. Тобто після обміну жилих приміщень власником квартири за АДРЕСА_2 є ОСОБА_5 . Згідно договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 10.01.2015, який підписаний між ПП "Наш дім" та ОСОБА_5 , де також зазначено, що останній є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Ч. 3 ст. 384 ЦК України передбачається, що у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником Відповідно до вимог ч. 1 ст. 384 ЦК України, усі власники (співвласники) квартир та нежитлових приміщень у будинку, спорудженому або придбаному житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна такого будинку. З урахуванням вищезазначених обставин у ОСОБА_5 виникло право власності на квартиру, розташовану за адресою : АДРЕСА_3 . Відповідно до ст. 15 Закону України "Про власність" (в редакції, чинній на момент сплати позивачем пайового внеску на квартиру) член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. П. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 18.09.1987 "Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи" , згідно із ст. 15 Закону України "Про власність" передбачено, що член житлового-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває права власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку (частку будинку), що належать громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї угоди, що не заборонені законом. Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Відповідно до ч. 3 ст. 384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником. Аналогічне положення міститься у п. 19 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186. Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до правової позиції (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.12.2013 у справі № 6-138цс13) , згідно ст. 15 Закону України "Про власність" член ЖБК, який повністю вніс пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на цю квартиру. Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) , до інших осіб (спадкоємців) . Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до абз. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Відповідно до листа № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013, виданого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" , якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4/-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" зазначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. На виконання вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вона повідомляє суд про про наявність у представника позивача та відповідача електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. На виконання вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України повідомляє суд про те, що інших доказів в тому числі електронних, крім тих, які додані в додатках до позову, у позивача немає. На виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України повідомляє суд про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачі понесли і які очікують понести у зв`язку із розглядом справи складає - судовий збір в розмірі 5324,80 грн. . На виконання вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України повідомляє суд про те, що позивачем не було подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 55, Конституції України; ст. ст. 4, 30, 175-177, 187 ЦПК України; ст. ст. 15,16, 324, 384, 392, 1216,1218, 1297 ЦК України, вона просила: 1. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , право власності по 1/4 часток відповідно за кожним на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 2. Витребувати у приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Цирулик Віти Вікторівни ( АДРЕСА_7 ) копію спадкової справи № 171/2024, заведеної після ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (вхідний № 21229/26 від 28.05.2026) (а. с. 1-6) .
Ухвалою Ковпаківського районного суд м. Суми від 09.06.2026 у справі № 592/8927/26, провадження № 2/592/2769/26 було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) , ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) , ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) до Сумської міської ради (м. Суми, майдан Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 23823253) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Цирулик Віта Вікторівна ( АДРЕСА_8 ) про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом. Було ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Було ухвалено призначити по справі підготовче судове засідання на 24.07.2026 на 10:00 за адресою: м. Суми, вул. Маґістратська, буд. 12, зала судових засідань № 12, про що повідомити учасників справи. Копію ухвали про відкриття провадження у справі було постановлено надіслати учасникам справи разом з копією позовної заяви з копіями доданих до неї документів - відповідачу. Було ухвалено роз`яснити відповідачу право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) , що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Було ухвалено роз`яснити учасникам справи, що на підставі п. 4 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: ненадання копії відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://kv.su.court.gov.ua/sud1806/gromadyanam/csz/ . Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набрала законної сили 09.06.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/137243033) (а. с. 62) .
16.06.2026 представниця від повідача за довіреністю - головний спеціаліст відділу представництва інтересів Сумської міської ради та міського голови правового управління Сумської міської ради Грицай Аліна Андріївна надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебуває справа № 592/8927/26 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Сумської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Цирулік Віта Вікторівна про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом. Ознайомившись із матеріалами позовної заяви, Сумська міська рада просить ухвалити законне й обґрунтоване рішення, не порушуючи майнових прав та інтересів інших осіб, а подальший розгляд справи здійснювати за відсутністю представника Сумської міської ради (вхідний № 24434/26 від 16.06.2026) (а. с. 63) .
Ухвалою Ковпаківського районного суд м. Суми від 14.01.2026 у справі № 592/8927/26, провадження № 2/592/527/26 було постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Сумської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Цирулик Віта Вікторівна про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, до судового розгляду по суті на 10.09.2026 на 11:30. В судове засідання було ухвалено викликати сторони. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Ухвала набрала законної сили 24.07.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/138460827) (а. с. 86) .
09.09.2026 представниця позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвокат Мазурова Катерина Дмитрівна надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву про розгляд справи без участі, із змісту якої вбачається, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми слухається цивільна справа № 592/8927/26 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Сумської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Цирулік Віта Вікторівна про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом. Вона просила суд слухати справу без участі позивачів та їх представника, позовні вимоги, викладені в позові підтримує в повному обсязі, просила їх задовольнити (вхідний № 36439/26 від 09.09.2026) (а. с. 108) .
В судове засідання позивачі, їхня представниця, представниця відповідача, третя особа не прибули. Про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Їхнє неприбуття не перешкоджає розгляду справи по суті (а. с. 80-83, 87-93) .
Ознайомившись із позовною заявою, відзивом на позовну заяву, дослідивши та перевіривши документи та копії документів, які містяться в матеріалах судового провадження суд дійшов наступного висновку.
Аналіз прецедентної практики Європейського суду з прав людини дає підстави для формування позиції, що при вирішенні питань щодо порушення державами-учасницями Ради Європи положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї велика увага акцентується на дотриманні державою принципу "правомірних або законних очікувань" та захисту прав людини через призму цього принципу. Зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" та "Федоренко проти України" Європейський суд з прав людини констатував, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності (cf. , Pressos Compania Naviera S.A. v. Belgium, рішення від 20.11.1995, серія А, № 332, с. 21, п. 31; п. 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" ) . У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно" , а саме: в контексті ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, це поняття охоплює як "існуюче майно" , так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (п. 74 рішення Європейського суду з прав людини "MALTZAN and Others v. Germany" від 02.03.2005) . Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту та формується позиція для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися "активом" , вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону. Відповідно до п. 1 Постанови Верховної Ради України "Про Заяву Верховної Ради України "Про відступ України від окремих зобов`язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод" № 462-VIII від 21.05.2015 було схвалено Заяву Верховної Ради України про відступ від окремих зобов`язань, визначених п. 3 ст. 2, ст. ст. 9, 12, 14, 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. ст. 5, 6, 8, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на період до повного припинення збройної агресії Російської Федерації, а саме: до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їх військової техніки з території України, відновлення повного контролю України за державним кордоном України, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України. Водночас Україна не зробила відступу від Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому Пленум Верховного Суду України наголошує на тому, що ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі щодо законних очікувань стосовно ефективного здійснення свого "права власності" . Таким чином, ст. 1 зазначеного Першого протоколу слід застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому) , оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають в особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала всі підстави вважати таке рішення дійсним і розраховувати на певний стан речей. Тобто в зазначених рішеннях Європейський суд з прав людини установив, що наявність "правомірних (законних) очікувань" є передумовою для відповідного захисту. У свою чергу умовою наявності "правомірних очікувань" у розумінні практики Європейського суду з прав людини є достатні законні підстави. Інакше кажучи, "правомірні (законні) очікування" - це очікування можливості здійснення певного права як прямо гарантованого, так і опосередкованого, у разі якщо особа прямо не виключена з кола осіб, хто є носіями відповідного права. Згідно із ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається й діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності, основу якого утворює ідея передбачуваності очікування суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам. Про те, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права, йдеться в рішенні Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії" від 28.11.1999 (п. 61) . Принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, в рішенні у справі "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови" від 13.12.2001 Європейський суд з прав людини зазначив про те, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (п. 109) . Стабільність правового регулювання проявляється в неприпустимості внесення довільних змін до діючої системи норм і є віддзеркаленням підтримання довіри громадян до законів та дій держави. Збереження розумної стабільності означає, серед іншого, обов`язок законодавця враховувати при зміні умов набуття права на отримання соціальних благ законні очікування, пов`язані із виконанням (повністю або частково) умов набуття такого права. Рівність усіх перед законом, що випливає із ч. 2 ст. 21 Конституції України, впливає на регулювання всіх суспільних відносин. Дотримання цього принципу означає, зокрема, й безпідставну заборону без розумного виправдання запроваджувати різницю в правах осіб, які належать до однієї й тієї ж категорії (заборону відмінного поводження з особами, які знаходяться в однакових чи споріднених ситуаціях) .
Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно із положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ознаками судових доказів є їх належність, допустимість, достовірність і достатність.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів) , який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) .
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (допустимість доказів) .
Достовірність доказів - це їх якість, точність і правильність відображення обставин, що входять у предмет доказування, а достатність - це сукупність доказів, яка дозволяє вирішити справу.
Отже, в даному випадку заявлені позивачкою вимоги відповідають ефективному способу захисту порушених прав, а їх задоволення призведе до поновлення цих прав.
Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010) .
Таким чином, оскільки ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як член житлово-будівельного повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, тобто він набув права власності на це майно, тобто в силу вимог ч. 3 ст. 384 ЦК України він став її власником, оскільки позивачі по справі є спадкоємцями першої черги, оскільки право власності є непорушним, відтак суд дійшов висновку про те, що цивільний позов цивільний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Сумської міської ради, третя яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Цирулік Віта Вікторівна про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, слід задовольнити частково. Слід визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , право власності по 1/4 частині, відповідно за кожним, на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 259, 265, 267, 268, 272 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Цивільний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Сумської міської ради, третя яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Цирулік Віта Вікторівна про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , право власності по 1/4 частині, відповідно за кожним, на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 21.09.2026 року.
Суддя Ігор БИЧКОВ