справа № 619/5571/26
провадження № 2-а/619/47/26
РІШЕННЯ
іменем України
22 вересня 2026 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Коваленко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,
розглянув адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Так, представник ОСОБА_1 - адвокат Мироненко С.М., звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № R125921 по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначено, що 14.10.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 було розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та в подальшому, того ж дня відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було ухвалено постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП-підставою притягнення до адміністративної відповідальності зазначено неприбуття ОСОБА_1 за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці. При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_2 було допущено низку грубих порушень. Так, Постанова R125921 винесена 14.10.2025 року, однак даних про отримання ОСОБА_1 постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не має. Підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відсутній. Про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався лише після блокування його платіжних карток державним виконавцем та ознайомлення його адвоката з матеріалами виконавчого провадження і отримання копії оскаржуваної постанови. В результаті, адвокат звернувся до державного виконавця Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 07.08.2026 та проханням надати копію постанови про відкриття виконавчого провадження та копії документу, який став підставою відкриття виконавчого провадження. Дата ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 07.08.2026 (п`ятниця, в кінці робочого дня). 17.07.2026 державним виконавцем Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 81531080 на підставі Постанови № R125921 від 14.10.2025 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 . В постанові зазначено, що документ вступив у законну силу (набрав чинності): 24.10.2025.До Дергачівського ВДВС у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції постанову№ R125921 від 14.10.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено 24.06.2026 року
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-облікові документи ним було неодноразово оновлено за допомогою системи Оберіг, де є повідомлення, що військово-обліковий документ доступний, резерв ID з QR кодом доступні,18.07.2025 року Реєстр Оберіг оновив дані стосовно ОСОБА_1 . Зазначено, що нові дані успішно збережені у реєстрі Оберіг та військово-обліковий документ доступний, аналогічні дані містяться і за 12.10.2025 року. Даних про виклики до ТЦК та СП система не містить. ОСОБА_1 не отримував засобами поштового зв`язку повістку від відповідача про його виклик ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому відповідно і не з`являвся за викликом , так як не отримував повістку ні засобами поштового зв`язку ні в будь-який інший спосіб. Про розгляд справи ОСОБА_1 повідомлено не було, що обмежило його права на подання клопотань, заперечень, долучення доказів до матеріалів адміністративної справи. Сторона позивача зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не забезпечено дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності, у тому числі, права на захист, що у свою чергу позбавило позивача права на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, висловлення заперечень, надання доказів тощо. ОСОБА_1 не змінював відомостей про зареєстроване місце проживання, а оновив дані щодо фактичного місця проживання , не змінював місце роботи, такі данні є актуальними, про що повідомлений ІНФОРМАЦІЯ_2 і за вищевказаними адресами мала б бути направлена вся необхідна кореспонденція, однак, жодних листів позивачем отримано не було. Просять врахувати викладені обставини і постанову R125921 винесену 14.10.2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 скасувати.
Ухвалою суду від 19.08.2026 року було витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 завірену копію матеріалу , на підставі якого винесено постанову №R125921 від 14.10.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Згідно роздрукованих даних з системи Електронний суд, відповідач ухвалу отримав, проте своїх письмових пояснень та матеріалів які слугували підставою для винесення оскаржуваної постанови не надав.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Мироненко С.М. не з`явилися, надали до суду заяви про розгляд справи без їхньої участі, позов підтримують та просить його задовольнити.
В судове засідання представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву не надавався, хоча через систему « Електронний суд» відповідач отримав копію позовної заяви з додатками. Також через систему « Електронний суд» відповідачу було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі та повідомлено про дату судового засідання. Так, згідно довідки про доставку електронного документу, документ доставлено до електронного кабінету 19.08.2026 , а судова повістка про виклик до суду в електронному вигляді доставлена 27.08.2026 року.
Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Підстав, визначених ст. 205 КАС України, для відкладення розгляду справи немає.
Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи , начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову №R125921 від 14.10.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу"), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Матеріали справи не містять даних, що ОСОБА_1 отримував засобами поштового зв`язку повістку від відповідача про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи щодо неї.
Обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про виклик, відповідачем до суду не надано, що обмежило права останнього на подання клопотань, заперечень, долучення доказів до матеріалів адміністративної справи.
Отже, відповідачем не забезпечено дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності, у тому числі, права на захист, що у свою чергу позбавило позивача права на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, висловлення заперечень, надання доказів тощо.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Особливий період, відповідно до абзацу тринадцятого частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України» це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.
Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Враховуючи те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації, суд зазначає, що на момент притягнення позивача до адміністративного правопорушення (14.01.2025) діяв особливий період.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту - Закон № 3543-XII).
Суд зазначає, що диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Зазначена норма є бланкетною, тобто при її застосуванні необхідно застосовувати законодавчі акти, які визначають, зокрема, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
Як установлено абз. 7 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, яка має бути доведена відповідними доказами.
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
У відповідності до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Крім того, згідно з частиною другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Разом з тим, Велика Палата Верховного суду в постанові від 25 червня 2020 року у справі №520/2261/19 (п. 47 постанови) зазначила, що визначений ч. 2 ст.77КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
У відповідності до ст. 90 КУпАП суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що відповідач не надав докази направлення повістки позивачу з метою його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 , факт направлення належним чином у встановленому законом порядку саме позивачу повістки відповідачем не доведений, так само як і наявність документів, що підтверджують отримання особою відповідного виклику. Факт належного підтвердження оповіщення про виклик ОСОБА_1 не доведений відповідачем як необхідна умова наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
З оскаржуваної постанови не вбачається чи була можливість та чи здійснювалась перевірка бази даних системи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів АІТС «ОБЕРІГ», під час якої можна була встановити, що позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних.
Враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 мали можливість отримати з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відомості щодо позивача, то відповідно до примітки до ст.210 КУПАП, положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються.
Пункт 25 Порядку №560 встановлює, що громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Згідно ч.2 ст.17 ЗУ «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством. Абзац 3,8 частини 3 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» закріплює, що військовий обов`язок, включає взяття громадян на військовий облік: дотримання правил військового обліку.
Відповідно до п.20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487 (далі-Порядок), військовий облік військовозобов`язаних ведеться на підставі тимчасового посвідчення військовозобов`язаного чи військового квитка. Пункт 8 Порядку закріплює, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у район (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку). При цьому, взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів визначених у пункті 20 цього Порядку.
Згідно примітки до ст.210 КУпАП - положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст.210-1 КУпАП не застосовуються.
Оскаржувана постанова не містить посилання про не можливість отримання відповідачем держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ст.ст.1,5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Держателем Реєстру є Міністерство оборони України.
Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки - Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки координується та спрямовується Міноборони.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено факту наявності в діях позивача складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно зі ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені в ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанову № R125921 винесену 14.10.2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 необхідно скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2,5,7,8,9,72-78,241-246,286,293 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ :
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № R125921 винесену 14.10.2025 року по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №R125921 від 14.10.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., та провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 532 гривні 48 копійок
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (паспорт серія та номер НОМЕР_1 , виданий 23 грудня 2006 року Дергачівським РВ ГУ МВС України в Харківській області , РНОКПП НОМЕР_2 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3
Суддя Н. В. Коваленко