Справа № 2/714/157/26
ЄУН: 714/935/25
У Х В А Л А
Іменем України
23 вересня 2026 року м.Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області в скаді:
головуючого-судді: Козловської Л.Д.
за участю: секретаря судових засідань: Постевка Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника заявника - адвоката Слепцової Оксани Юріївни про вступ у справу як третьої особи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про співпрацю, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2025р. ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про співпрацю у якому просить стягнути солідарно заборгованість за Договором про співпрацю у сумі 5 000 000, 00 грн. та солідарно стягнути заборгованість за Договором про співпрацю у сумі 21 955 027,5 грн., судові витрати та витрати на правову допомогу.
18.09.2026 року ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_5 подала до Герцаївського районного суду Чернівецької області заяву про вступ у справу як третьої особи, із клопотання вбачається, що їй стало відомо про дане провадження та вона вважає, що вирішення спору за даним позовом безпосередньо стосується прав та ОСОБА_6 , оскільки спірний договір був укладений Відповідачем-2 у період перебування з нею у зареєстрованому шлюбі та стосується майнових прав та обов`язків, які виникли у період шлюбу.
До клопотання додаються докази укладення шлюбу 06 вересня 2005 року із ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 06 вересня 2005 року. Зазначає, що ОСОБА_4 про укладення Договору про співпрацю від 11.11.2022 року її чоловіком ОСОБА_3 відомо не було, згоди на укладення даного договору вона не давала.
Суд, оцінивши подані докази встановив наступне.
В порядку статті 52 Цивільного процесуального кодексу України - 1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. 2. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. 3. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. 4. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.
Як вбачається, 11.11.2022 року між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_7 та ОСОБА_2 укладено Договір про співпрацю.
Предметом даного договору є зобов`язання сторін об`єднати зусилля, майно, фінансові можливості з метою проекту, який приносить прибуток, а саме: одна із сторін вносить майно для реалізації проекту, інша сторона свої зусилля та кошти задля реалізації проекту. Зокрема сторони узгодили створення організації спеціалізованої на виробництві, перероблення та продажу м`ясо-ковбасних продуктів від іменні новоствореного Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЧНЕ М`ЯСНЕ», та внесення обов`язкових платежів за участь в реалізації проекту.
В порядку статті 61 Сімейного кодексу України визначено об`єкти права спільної сумісної власності, зокрема, 1. Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. 2. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. 3. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. 4. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Із змісту укладеного договору про співпрацю від 11.11.2022 року не вбачається, що він укладений стосовно майна одного із подружжя, а отже предмет спору не стосується спільного майна подружжя безпосередньо.
Також, Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з частиною першою статті 42ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Треті особи - це суб`єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у розпочату провадженням справу для захисту особистих суб`єктивних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно статті 52ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.
Процесуальною формою втілення самостійної вимоги третьої особи є позовна заява, яка повинна відповідати загальним вимогам, встановленим для такого виду заяв, із обов`язковим реквізитом про обґрунтування правового зв`язку цієї вимоги із вимогою, яка вже є предметом судового розгляду.
При цьому, згідно ст.195ЦПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження застосовуються положення статей 193 та 194 ЦПК України.
Так, згідно з вимогами ч.2 ст.193ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Передбачене ст.52ЦПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або кількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства. Позовна заява третьої особи відповідно до положень ч.1 ст.52ЦПК України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена в самостійному позові (Постанова ВП ВС від 12 червня 2019 року у справі №916/542/18).
Отже, позовна вимога третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, повинна стосуватися в цілому саме предмета спору у справі.
Необхідною умовою набуття статусу третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору є дотримання таких критеріїв як: матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору), суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам) та часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).
Дотримання цих критеріїв необхідно оцінювати та з`ясовувати під час прийняття рішення щодо вступу у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги.
В постанові Верховного Суду від 04 квітня 2023 року в справі № 203/676/19 (провадження № 61-17958св20) викладено правові висновки, згідно яких, відповідно до положень ЦПК України:
- треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін (частина перша статті 52);
- положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження (частина перша статті 195);
- учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини другої статті 43);
- право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (стаття 126).
Отже, законодавством встановлено часові межі подання позову третьої особи, згідно яких питання про прийняття позову третьої особи вирішується на стадії підготовчого провадження у справі.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
З огляду зазначене, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_4 порушено строк пред`явлення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, при цьому поважних причин пропуску такого строку не наведено.
Одночасно суд зазначає, що згідно ст.195 ЦПК України, до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження застосовуються положення статей 193 і 194 цього Кодексу.
Відповідно до ст.193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 року у справі № 908/1688/20 зазначив, що зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або залік, або спростування його частково чи повністю, або розгляд в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.
З точки зору закону однією з умов пред`явлення зустрічного позову є взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним та доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.
Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
На відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи обов`язково має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.
Крім того, слід зазначити, що при поданні позову позивач визначає як предмет позову, так і предмет спору. При цьому суд наголошує на істотних відмінностях між поняттями предмет позову і предмет спору.
Зокрема, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
З огляду на вищезазначене позов третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, може бути прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Відповідно до статті 52ЦПК України третя особа, яка заявляє самостійні вимоги, може подати позов до однієї або декількох сторін у справі, в якій відкрито провадження, саме щодо предмета спору у даній справі.
В постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 753/8006/20 (провадження № 61-7642св22) викладено правові висновки, згідно яких право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пелевін проти України» (Pelevin v.Ukraine), заява № 24402/02, § 27, від 20 травня 2010 року).
Відтак право на подачу позовів третіми особами, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, у справі, яка вже розглядається, не є безумовним, а тому встановлення законодавцем порядку подачі таких позовних заяв не є обмеженням в отриманні судового захисту. Процесуальні обмеження зазвичай запроваджуються для забезпечення ефективності судочинства і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб, що є передбачуваними для учасників судового процесу, виходячи із наведених вище конкретних норм ЦПК України.
Статтею 194ЦПК України визначено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Виходячи з предмету спору та суб`єктного складу сторін, суд приходить до висновку про відсутність фактичних та правових підстав для прийняття такого позову та вважає за необхідне його повернути.
Керуючись ст..ст.52 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні заяви про вступ у справу як третьої особи представника ОСОБА_4 адвоката Слєпцової О.Ю. - відмовити.
Заяву про вступ у справу як третьої особи представника ОСОБА_4 адвоката Слєпцової О.Ю. повернути ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Суддя