1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 335/8747/26 2/335/4451/2026
23 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі
головуючого - судді Мінаєва М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Бойкинюк Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2026 року Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.10.2017 по 28.02.2026 в розмірі 56672,78 грн.
Ухвалою суду від 12.08.2026 було відкрито провадження у справі, а її розгляд визначений в порядку спрощеного позовного провадження.
18.08.2026 через систему «Електронний суд» надійшла письмова заява представника позивача Циганової О.С. про закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору у зв`язку із тим, що відповідачем було добровільно виконано вимоги позивача шляхом повної сплати суми заборгованості та повернення сплаченого позивачем судового збору у зв`язку з цим.
В судове засідання 23.09.2026 сторони не з`явились без повідомлення причин, будучи належним чином повідомлені про дату та час його проведення.
Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вирішуючи по суті подану представником позивача заяву, суд виходить з відповідних висновків про застосування норм права, викладених у постанові Об`єднаної палати КЦС ВС від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20.
Так, у вказаній постанові зазначається, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.
Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Суд виходить з того, що самий факт подання позивачем заяви про закриття провадження у справі саме з такої підстави свідчить про те, що позивач, як ініціатор спору, більше не вважає такий спір існуючим. Крім того, у справі наявні докази на підтвердження вказаної обставини.
За таких умов заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відтак, оскільки позивач не заявляв про відмову від позову, і питання про визнання такої відмови судом не вирішувалось, сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню у зв`язку із закриттям провадження.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 255 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд
У Х В А Л И В:
Провадження у цивільній справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - закрити за відсутністю предмета спору.
Повернути Концерну «Міські теплові мережі» з державного бюджету сплачену ним суму судового збору у розмірі 2622,40 грн. (дві тисячі шістсот двадцять дві грн. 40 коп.) відповідно до платіжної інструкції № 8490 від 30.06.2026 (одержувач ГУК у Зап.обл./м.Зап.Вознес./22030101).
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, але може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Суддя М.М. Мінаєв