Судові рішення

Рішення № 140022091 у справі № 140/6291/26 від 24.09.2026

Рішення від 24.09.2026 в адміністративній справі № 140/6291/26 (категорія «Забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів»). Суд: Волинський окружний адміністративний суд, суддя Андрусенко Оксана Орестівна.

Справа№ 140/6291/26
СудВолинський окружний адміністративний суд
СуддяАндрусенко Оксана Орестівна
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗабезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Дата ухвалення24.09.2026
Надійшло до реєстру25.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140022091

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Луцьк Справа № 140/6291/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо надання запитуваної інформації та документів на адвокатський запит від 28.04.2026, поданий в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; зобов`язання відповідача надати відповідь по суті адвокатського запиту від 28.04.2026 шляхом надання запитуваної інформації та копій документів, а саме: копії контракту або іншого документа про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, на підставі якого ОСОБА_2 було прийнято на військову службу у Військову частину НОМЕР_1 станом на 26.05.2022, а також витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування до складу Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 ; копії контракту від 14.07.2025 про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах офіцерського складу між Міністерством оборони України в особі командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України бригадного генерала ОСОБА_3 та молодшим лейтенантом ОСОБА_2 ; витягу з послужного списку про проходження військової служби ОСОБА_2 ; копії службової картки військовослужбовця щодо ОСОБА_2 ; довідки за формою, передбаченою Додатком № 1 до окремого доручення Міністра оборони України № 999/уд від 20.02.2025, про безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_2 у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин - за весь період служби у Військовій частині НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 , як адвокат, яка надає правовову допомогу ОСОБА_2 , 28.04.2026 звернулася до Військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом про надання копій документів та інформації щодо проходження ним військової служби, зокрема контрактів, витягу з послужного списку, службової картки та довідки про участь у бойових діях, необхідних для правової оцінки наявності підстав для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова №153). До адвокатського запиту було додано документи, що підтверджують повноваження адвоката та особу клієнта.

У відповіді на адвокатський запит від 14.05.2026 №839/4551 відповідач запитуваних документів не надав, а повідомив правову позицію щодо відсутності підстав для виплати ОСОБА_2 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки адвокатський запит не містив вимоги про призначення чи виплату одноразової грошової винагороди, а був спрямований виключно на отримання документів та інформації, необхідних для надання правничої допомоги клієнту та самостійної правової оцінки наявності у нього відповідного права.

На думку позивача, відповідач, не надавши запитуваних документів та не зазначивши належних правових підстав для відмови в їх наданні, не виконав обов`язку, передбаченого статтею 24 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI).

Позивач наголошує, що предметом спору, є не наявність у ОСОБА_2 права на одноразову грошову винагороду, а правомірність ненадання відповідачем документів та інформації на адвокатський запит.

У зв`язку з наведеним позивач звернулася до суду з цим позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання документів та інформації на адвокатський запит від 28.04.2026 та зобов`язати відповідача надати запитувані документи та інформацію.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що адвокатський запит позивача від 28.04.2026 був розглянутий у встановленому законом порядку, а за результатами його розгляду надано письмову відповідь від 14.05.2026 №839/4551. На думку відповідача, відсутність протиправної бездіяльності зумовлена тим, що адвокатський запит не залишався без розгляду, а позивачу було повідомлено про відсутність підстав для оформлення запитуваної довідки у зв`язку з невідповідністю ОСОБА_2 критеріям, визначеним Постановою №153. Відповідач також зазначив, що станом на дату подання відзиву позивачу електронною поштою направлено запитувані документи, за винятком зазначеної довідки, оскільки, за твердженням відповідача, окреме доручення Міністра оборони України №999/уд від 20.02.2025 з 07.08.2025 не застосовується та втратило чинність. У зв`язку з цим відповідач вважає, що адвокатський запит розглянуто належним чином, усі документи, які могли бути надані, позивачу направлено, а тому підстави для визнання бездіяльності протиправною та задоволення позову відсутні.

У відповіді на відзив позивач не погодилася з доводами відповідача та зазначила, що предметом спору є не питання призначення ОСОБА_2 одноразової грошової винагороди, а належне виконання відповідачем адвокатського запиту від 28.04.2026 та надання запитуваних документів і інформації, необхідних для надання правничої допомоги. Позивач наголосила, що надання відповідачем правової оцінки наявності у ОСОБА_2 права на отримання одноразової грошової винагороди не замінює обов`язку надати запитувані документи. На її думку, відповідач не мав підстав відмовляти у наданні довідки про участь у бойових діях, посилаючись на попередній висновок про відсутність права на виплату, оскільки така довідка призначена для документального підтвердження фактичних обставин проходження військової служби та є складовою документів, необхідних для подальшого вирішення питання про виплату. Позивач також зазначила, що направлення відповідачем частини запитуваних документів уже після звернення до суду не спростовує факту неналежного виконання адвокатського запиту у встановлений законом строк, а довідка за відповідною формою станом на час подання відповіді на відзив залишається ненаданою. У зв`язку з цим позивач вважає, що відповідач не довів правомірності ненадання запитуваних документів та інформації, а доводи відзиву не спростовують заявлених позовних вимог.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач не погодився з доводами позивача та зазначив, що всі документи, які перебували у його володінні та були запитувані адвокатським запитом, позивачу надано, за винятком довідки за формою Додатка №1 до відповідного окремого доручення Міністра оборони України, яка на момент надходження адвокатського запиту у військової частини була відсутня. Відповідач вважає, що оформлення такої довідки потребувало б створення нового документа та проведення додаткового збору й узагальнення інформації, чого, на його думку, стаття 24 Закону №5076-VI не вимагає. Також відповідач послався на відсутність у ОСОБА_2 передбачених Постановою №153 підстав для участі в експериментальному проєкті та зазначив, що окреме доручення Міністра оборони України №5601/уд не встановлює безумовного обов`язку військової частини оформлювати відповідну довідку на кожен адвокатський запит. З огляду на викладене відповідач вважає, що діяв у межах наданих повноважень, протиправної бездіяльності не допустив, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 28.04.2026 адвокат Світлицька З. О. звернулася із адвокатським запитом в інтересах ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 із проханням надати: копію контракту (або іншого документа) про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, на підставі якого ОСОБА_2 було прийнято на військову службу у Військову частину НОМЕР_1 станом на 26.05.2022, а також витяг із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування до складу Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 ; копію контракту від 14.07.2025 про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах офіцерського складу між Міністерством оборони України в особі командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України бригадного генерала ОСОБА_3 та молодшим лейтенантом ОСОБА_2 ; витяг з послужного списку про проходження військової служби ОСОБА_2 ; копію службової картки військовослужбовця щодо ОСОБА_2 ; довідку, за формою, передбаченою Додатком №1 до окремого доручення Міністра оборони України №999/уд від 20.02.2025, про безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_2 у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин - за весь період служби у Військовій частині НОМЕР_1 .

Листом від 14.05.2026 №839/4551 Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що підстави для здійснення зазначеної виплати відсутні, оскільки на початок ведення воєнного стану військовослужбовець ОСОБА_2 проходив військову службу за контрактом (14.09.2019 прийнятий на військову службу за контрактом). З огляду на викладене, військовослужбовець ОСОБА_2 не належить до категорії осіб, на яких поширюється дія Постанови №153, у зв`язку з чим правові підстави для нарахування та виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн - відсутні.

Судом також встановлено, що 09.06.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 на електронну адресу ОСОБА_1 направлено частину запитуваних документів, а саме: витяг з наказу про зарахування ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 , витяг з послужного списку ОСОБА_2 , копію службової картки та контракту ОСОБА_2 .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими нормативно-правовими актами.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон №5076-VI.

Відповідно до статті 1 Закону №5076-VI у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;

адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту;

клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність;

договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4, 7 частини першої статті 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема:

- звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб);

- представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами;

- ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;

- складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;

- збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 23 Закону №5076-VI професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності.

Відповідно до статті 24 Закону №5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється. Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства (частина перша).

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту. У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» (частина друга).

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом (частина третя).

Суд звертає увагу на те, що 28.04.2026 адвокат Світлицька З. О. звернулася із адвокатським запитом в інтересах ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 із проханням надати копії документів, необхідних для правової оцінки наявності підстав для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн, передбаченої Постановою №153.

З аналізу змісту такого запиту, він відповідав вимогам статті 24 Закону №5076-VI та мав бути розглянутий відповідачем як суб`єктом владних повноважень у встановленому законом порядку і не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту зобов`язаний був надати адвокату відповідну інформацію або копії документів.

Однак, у відповіді на адвокатський запит від 14.05.2026 №839/4551 відповідач запитуваних документів не надав, а повідомив правову позицію щодо відсутності підстав для виплати ОСОБА_2 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн.

При цьому, суд наголошує, що адвокатський запит від 28.04.2026 не містив вимоги прийняти рішення про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової винагороди, передбаченої Постановою №153, позивач просила надати копії документів та довідку, що підтверджують юридично значущі фактичні обставини: підстави проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 , укладення контракту від 14.07.2025 на посадах офіцерського складу, відомості з послужного списку, службової картки, а також відомості щодо безпосередньої участі у бойових діях, відсутності або наявності притягнення до відповідальності та інших особливих обставин.

Отже, відповідач не мав правових підстав підміняти виконання адвокатського запиту власним висновком про те, що ОСОБА_2 не має права на виплату; такий висновок не замінює запитуваних документів, не є відповіддю по суті адвокатського запиту та не усуває обов`язку суб`єкта владних повноважень надати адвокату інформацію і копії документів, які стосуються клієнта та необхідні для надання правничої допомоги.

Верховний Суд у постанові від 21.03.2024 у справі №640/7688/21 зазначив, що основною відмінністю запиту на отримання публічної інформації (1) і адвокатським запитом (2) є те, що перший - може стосуватися будь-якої публічної інформації, незалежно від того, стосується вона запитувача чи ні, а другий - інформації, необхідної адвокату для надання правової допомоги клієнту. Тобто метою звернення адвоката з адвокатським запитом є виключно належне виконання договору про надання правової допомоги.

Суд також враховує, що в подальшому, 09.06.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 на електронну адресу ОСОБА_1 направлено частину запитуваних документів, а саме: витяг з наказу про зарахування ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 , витяг з послужного списку ОСОБА_2 , копію службової картки та контракту ОСОБА_2 .

З огляду на це, на час розгляду справи обов`язок відповідача щодо надання зазначених документів фактично виконано, а тому підстав для повторного зобов`язання відповідача надати документи, які вже були надані позивачу, суд не вбачає.

Разом із тим довідка за формою, передбаченою Додатком №1 до окремого доручення Міністра оборони України № 999/уд від 20.02.2025, позивачу не надана з тих підстав, що окреме доручення з 07.08.2025 не застосовується та втратило чинність та з приводу цього суд зазначає, що зміна реквізитів окремого доручення не змінює суті обов`язку відповідача.

Дійсно, після видання окремого доручення Міністра оборони України від 20.02.2025 №999/уд було прийнято нове окреме доручення Міністра оборони України від 26.09.2025 №5601/уд, а попереднє доручення з 07.08.2025 не застосовується.

Однак зміна назви, дати та реквізитів доручення не скасувала саму довідку як документальну форму підтвердження відомостей для цілей Постанови №153.

Зміст довідки залишився спрямованим на підтвердження тих самих груп відомостей: безпосередньої участі у бойових діях, кількості днів такої участі, відсутності або наявності випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідач не виконав у повному обсязі обов`язок, передбачений статтею 24 Закону України №5076-VI, оскільки замість надання запитуваної інформації фактично надав власну правову оцінку відсутності у ОСОБА_2 права на отримання одноразової грошової винагороди.

При цьому суд не вирішує у межах цієї справи питання про наявність чи відсутність у ОСОБА_2 права на одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн грн, оскільки таке питання не є предметом заявлених позовних вимог. Встановленню підлягає виключно правомірність бездіяльності відповідача щодо виконання адвокатського запиту та надання запитуваної інформації і документів.

За таких обставин суд вважає, що ненадання відповідачем зазначеної довідки у встановлений статтею 24 Закону №5076-VI строк є неналежним виконанням обов`язку щодо розгляду адвокатського запиту, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Водночас, з урахуванням того, що на час розгляду справи частину запитуваних документів відповідач уже надав, підстав для повторного зобов`язання надати такі документи немає.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України, встановлених обставин справи та наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача взаємопов`язані позовні вимоги належить задовольнити частково у спосіб прийняття судом рішення про визнання протиправною бездіяльності щодо не надання запитуваної інформації та документів на адвокатський запит від 28.04.2026, поданий в інтересах ОСОБА_2 та зобов`язання відповідача надати відповідь по суті адвокатського запиту від 28.04.2026 шляхом надання запитуваної інформації та копій документів, а саме: довідки про безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_2 у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин - за весь період служби у Військовій частині НОМЕР_1 та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не надання ОСОБА_1 запитуваної інформації та документів на адвокатський запит від 28.04.2026, поданий в інтересах ОСОБА_2 .

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 відповідь по суті адвокатського запиту від 28.04.2026 шляхом надання запитуваної інформації та копій документів, а саме: довідки про безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_2 у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин - за весь період служби у Військовій частині НОМЕР_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя О. О. Андрусенко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
25.05.2026 Ухвала № 136795087 без тексту Волинський окружний адміністративний суд