ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
24 вересня 2026 року Справа №160/586/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі звіт Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат» Дніпропетровської обласної ради» про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №160/586/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №160/586/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» щодо невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, визначеного ч. 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов`язано Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» здійснити виплату ОСОБА_1 як учаснику бойових дій разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплачених сум цієї допомоги.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №160/586/22 набрало законної сили 31.05.2022.
До суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Заява обґрунтована тривалим невиконанням відповідачем рішення суду у цій справі.
Ухвалою суду призначено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, до розгляду в порядку письмового провадження з 02.07.2026.
Зобов`язано Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду пояснення щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №160/586/22.
Зобов`язано Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду разом із поясненнями докази виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №160/586/22, а саме: доказів на підтвердження виплати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплачених сум цієї допомоги.
До суду від представника відповідача надійшли пояснення щодо заяви про встановлення судового контролю, в яких останній проти задоволення заяви заперечив та просив суд відмовити у її задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що на виконання рішення суду в частині нарахування недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік здійснено розрахунок відповідно до рішення суду. Отже, сума, що підлягає виплаті, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги за 2021 рік, склала 7354,00 грн. На виконання рішення суду в частині виплати недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік повідомлено, що заклад є бюджетною установою, власних доходів не має і вправі здійснювати бюджетні платежі тільки за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України». Грошові кошти у вигляді нарахованої недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік відповідно до рішення суду, які підлягають виплаті позивачу, не є власністю закладу та не знаходяться на його рахунках. Станом на 02.07.2026 закладом вже виконуються рішення судів, які були отримані та зареєстровані 28.01.2022. При цьому, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №160/586/22 Комунальним закладом «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» отримано та у відповідному порядку зареєстровано 16.05.2022. Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України, зокрема у своїх листах від 10.02.2026 №2313-5481/03-26 (зареєстрованому в ОДА 11.02.2026 №2484/0/535-26); від 06.04.2026 №2313-13607/03-26 (зареєстрованому в ОДА 07.04.2026 №6580/0/535-26); від 20.05.2026 №2313-21056/03-26 (зареєстрованому в ОДА 21.05.2026 №9155/0/535-26) на звернення Дніпропетровської обласної військової адміністрації щодо виділення додаткових коштів для виконання рішень суду за бюджетною програмою КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду» повідомило, що фінансування бюджетної програми складає 100 млн грн, що дорівнює 3,85% від загальної потреби, а також фінансування здійснюється в межах затверджених у державному бюджеті видатків у розмірі 100 млн грн. Неможливість здійснення виплати позивачу нарахованої суми грошової допомоги до 5 травня 2021 року пов`язана з нестачею бюджетних асигнувань. Виплату коштів на виконання рішення суду, винесеного на користь позивача, буде в обов`язковому порядку здійснено після надходження бюджетних асигнувань, відповідно до визначеної пріоритетності та черговості виконання рішень. Як наслідок, у даному випадку має місце тимчасове невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, з підстав обмеженого бюджетного асигнування, що не є тотожним обставинам ухилення або свідомого невиконання рішення суду.
Ухвалою суду заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
Зобов`язано Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали суду надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №160/586/22.
Зобов`язано Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду разом зі звітом про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №160/586/22 докази на підтвердження виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №160/586/22, а саме: банківські документи про зарахування на рахунок позивача разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 7354,00 грн.
До суду від представника Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат» Дніпропетровської обласної ради» надійшов звіт про виконання рішення у справі, в якому останній просить суд:
- прийняти та затвердити звіт Комунального закладу «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради» про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 по справі № 160/586/22;
- звільнити керівника Комунального закладу «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради» від сплати штрафу на підставі доказів, які підтверджують виконання комунальним закладом «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради» рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 по справі №160/586/22;
- продовжити строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 по справі № 160/586/22.
В обґрунтування звіту зазначено, що на виконання рішення суду в частині нарахування недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік здійснено розрахунок відповідно до рішення суду. Сума, що підлягає виплаті з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги за 2021 рік, складає 7354,00 грн. На виконання рішення суду в частині виплати недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, повідомлено, що відповідач є бюджетною установою, власних доходів не має і вправі здійснювати бюджетні платежі тільки за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України». Грошові кошти у вигляді нарахованої недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік відповідно до рішення суду, які підлягають виплаті позивачу, не є власністю відповідача та не знаходяться на його рахунках. Фактично, у повному обсязі виконання рішення суду можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України, після отримання їх від головного розпорядника коштів Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України, розпорядником нижчого рівня - відповідачем. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідної бюджетної програми не залежить від волі відповідача. Відповідач звертався до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації із запитом від 03.08.2026 №01/596-01-01; від 04.09.2026 №01/719-01-01 (копії додаються) щодо можливості виділення додаткових бюджетних асигнувань з метою виконання рішення суду у справі №160/586/22 в повному обсязі. На виконання листа Міністерства соціальної політики України від 12.05.2022 №4575/0/2-22 та від 11.02.2026 №2313-5559/03-26 відповідач щомісячно звертається з інформацією до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо потреби в бюджетних асигнуваннях для забезпечення грошових зобов`язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувачів за бюджетною програмою за КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду» від 05.01.2026 №01/14-01-01; від 02.02.2026 №01/93-01-01; від 03.03.2026 №01/186-01-01; від 01.04.2026 №01/267-01-01; від 05.05.2026 №01/359-01 01; від 01.06.2026 №01/427-01-01; від 03.07.2026 №01/537-01-01; від 03.08.2026 №01/603-01-01; від 04.09.2026 №01/721-01-01. У свою чергу, Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації узагальнює потреби в бюджетних асигнуваннях для забезпечення грошових зобов`язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувачів за бюджетною програмою за КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду» по Дніпропетровській області і надає інформацію Міністерству соціальної політики, сім`ї та єдності України. Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації були направлені листи від 09.01.2026 №157/0/192-26; від 16.02.2026 №1047/0/192-26; від 11.03.2026 №1652/0/192-26; від 13.04.2026 №2460/0/192-26; від 11.05.2026 №3102/0/192-26; від 08.06.2026 №3785/0/192-26; від 09.07.2026 №4637/0/192-26; від 12.08.2026 №5460/0/192-26. Оскільки Департамент соціального захисту населення є структурним підрозділом Дніпропетровської обласної державної адміністрації, то за підписом керівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації також направлялись листи до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України від 28.01.2026 №552/0/526-26; від 25.02.2026 №1173/0/526-26; від 26.03.2026 №1931/0/526-26; від 29.04.2026 №2634/0/526-26; від 27.05.2026 №3197/0/526-26; від 29.06.2026 №3852/0/526-26; від 29.07.2026 №4519/0/526-26; від 24.08.2026 №5015/0/526-26. Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України, зокрема у своїх листах від 10.02.2026 №2313-5481/03-26 (зареєстровану в ОДА 11.02.2026 №2484/0/535-26); від 06.04.2026 №2313-13607/03-26 (зареєстровану в ОДА 07.04.2026 №6580/0/535-26); від 20.05.2026 №2313-21056/03-26 (зареєстровану в ОДА 21.05.2026 №9155/0/535-26); від 03.07.2026 №2313-27979/03-26 (зареєстровану в ОДА 06.07.2026 №12047/0/535-26); від 07.09.2026 №2313-35339/03-26 (зареєстровану в ОДА 08.09.2026 №18156/0/535-26) на звернення Дніпропетровської обласної військової адміністрації щодо виділення додаткових коштів для виконання рішень суду за бюджетною програмою за КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду» повідомив інформацію з урахуванням часткового фінансування протягом бюджетного року, але кожного разу акцентує увагу на тому, що «в умовах протидії збройній агресії російської федерації проти України перед державою постало багато викликів, пов`язаних, зокрема, зі зростанням навантаження на державний бюджет через виникнення у громадян нових потреб, які вимагають своєчасного реагування з боку органів державної влади. При цьому пріоритетним залишається спрямування бюджетних коштів на забезпечення обороноздатності країни та безпеки населення. У 2026 році виконання судових за КПКВК 2501290 здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень та помісячного розпису асигнувань загального фонду Державного бюджету України з дотриманням установленої законодавством пріоритетності та черговості. Водночас під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2027 pік Мінсоцполітики подало до Міністерства фінансів України пропозиції щодо збільшення обсягу видатків за КПКВК 2501290 з метою забезпечення виконання судових рішень. Таким чином, з огляду на обмеженість фінансового ресурсу державного бюджету, можливість виділення додаткових коштів за КПКВК 2501290 понад обсяг затверджених бюджетних призначень у 2026 році відсутня. Виконання судових рішень продовжуватиметься відповідно до визначених законодавством пріоритетності та черговості». З огляду на викладене, відповідач наголошує на тому, що вживає всіх заходів щодо виконання в повному обсязі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 по справі №160/586/22.
Розглянувши звіт представника відповідача про виконання рішення суду у цій справі, суд зазначає таке.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, гарантує право особи на виконання судового рішення, винесеного на її користь, протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У справі "Сорінг проти Об`єднаного Королівства" від 07.07.1989 Європейський суд з прав людини визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений статтями 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України.
Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 382-3 КАС України, суд може встановити новий строк подання звіту, відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Дослідивши звіт Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат» Дніпропетровської обласної ради» про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №160/586/22, суд зазначає, що останній не ґрунтується на нормах закону, на що неодноразово звертав увагу Дніпропетровський окружний адміністративний суду та Третій апеляційний адміністративний суду у своїх судових рішеннях (ухвалах), з посиланням на Конституцію України (основний Закон України) та практику Європейського суду з прав людини.
Суд звертає увагу на те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №160/586/22 не виконується відповідачем тривалий час, а саме: протягом більш ніж 4 років (4 роки 3 місяці 24 дні), що є неприпустимим у правовій державі, гарантією прав та свобод яких є Конституція України, яка є Основним Законом України, та у відповідності до ч. 5 ст. 124 Конституції України, передбачає, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України, та, зокрема, статтями 14, 370 КАС України і означених вище по тексту рішень Європейського суду з прав людини, якими визначено, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим до виконання. Також, нормами матеріального права не передбачено, що виконання будь-якого судового рішення частково, можна вважати як виконання рішення суду в повному обсязі.
Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань як підставу відмови у виплаті разової грошової допомоги позивачу у повному обсязі, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.
Разом із тим, у матеріалах справи наявні докази на підтвердження листування відповідача та Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації з Мінсоцполітики для отримання відповідних бюджетних асигнувань лише за 2022 та 2026 роки.
Натомість, інших доказів щодо вчинення активних дій та заходів для виконання рішення суду відповідачем не надано. Також, щодо вчинених активних дій та заходів щодо виконання рішення суду у цій справі за 2023, 2024, 2025 роки відповідачем не надано та суду необґрунтовано неможливості виконання рішення суду у вказаний період.
Суд також наголошує на тому, що листування з Міністерством соціальної політики, сім`ї та єдності України як головним розпорядником бюджетних коштів, однак, означене вказує лише на комунікацію між суб`єктами владних повноважень та жодним чином не підтверджує вчинення активних дій відповідача з метою виконання рішення суду у цій справі.
Рішення суду, яке набрало законної сили 31.05.2022, відповідно до норм ст. 14 КАС України є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання рішення суду у цій справі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" від 08.11.2005).
Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України у Рішеннях від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007.
Разом із тим, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції", п. 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі Immobiliare Saffi проти Італії , заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).
Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого ст. 1 Протоколу № 1 (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Войтенко проти України від 29.06.2004 року № 18966/02).
Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів №13 (2010) "Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень" Консультативна рада Європейських суддів вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх "ex-officio". Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому, для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.
Так, у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04, п. п. 56 - 58 та 66 - 70) Європейський суд з прав людини неодноразово постановляв, що у зв`язку з тривалим невиконанням рішень, винесених на користь заявників, мало місце також порушення ст. 13 Конвенції, оскільки заявники не мали ефективного національного засобу юридичного захисту, за допомогою якого вони могли б отримати відшкодування шкоди, завданої таким невиконанням.
У пункті 1 статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 №475/97-ВР зазначено, що "Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою, і без укладання спеціальної угоди, юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції", а ст. ст. 13 і 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV передбачено, що "при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права" та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.
Відмова відповідача у виплаті разової грошової допомоги порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду у справі "Кечко проти України" від 08.11.2005).
На підставі вищевикладеного, оскільки рішення суду залишається не виконаним відповідачем в повному обсязі, суд вважає вірним, у прийнятті та затвердженні звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №160/586/22 відмовити, оскільки останній не містить доказів виконання означеного рішення суду в повному обсязі, протягом тривалого часу - 4 роки 3 місяці 24 дні.
Щодо вимог представника відповідача в частині звільнення керівника від сплати штрафу на підставі доказів, які підтверджують виконання Комунальним закладом «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради» рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 по справі №160/586/22, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Судом встановлено, що відповідачем нараховано разову грошову допомогу позивачу, однак, грошові кошти не сплачено позивачу з підстав відсутності бюджетних асигнувань.
Відповідач неодноразово звертався до Мінсоцполітики з листами про виділення додаткового фінансування з метою виконання рішення суду, однак, від останнього отримано відповіді з посиланням на обмеженість фінансового ресурсу державного бюджету та неможливість виділення додаткових коштів за КПКВК 2501290 понад обсяг затверджених бюджетних призначень.
Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд зазначає, що саме по собі посилання на листування з Мінсоцполітики не є доказом повного виконання рішення суду або неможливості такого виконання та, у свою чергу, не звільняє відповідача від обов`язку виконати рішення суду у встановленому КАС України порядку. Це має бути обґрунтовано офіційними документами про розподіл коштів саме на виконання рішення суду у цій справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 382-3 КАС України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Проте, зі змісту звіту про виконання рішення суду у цій справі та доданих до нього документів, судом не встановлено факту вжиття суб`єктом владних повноважень, зокрема, його керівником, всіх необхідних заходів для отримання відповідних бюджетних асигнувань. При цьому, суд наголошує, що станом на момент постановлення даної ухвали штраф на керівника відповідача не накладався. Питання накладення штрафу сторонами справи не ініційовано та судом не вирішувалось.
З викладеного слідує, що відсутня подія, з якою пов`язане звільнення від сплати штрафу, а саме: факт повного виконання рішення суду.
Суд наголошує на тому, що за наявності факту невиконання рішення суду у цій справі у повному обсязі та, як наслідок, неприйняття звіту суб`єкта владних повноважень про його виконання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення питання звільнення керівника відповідача від сплати штрафу на підставі доказів, які підтверджують виконання рішення суду у цій справі, оскільки останнім таких доказів не надано, рішення суду залишається невиконаним.
Суд констатує, що відповідачем разом зі звітом також не надано доказів виплати позивачу разової грошової допомоги на виконання рішення суду у даній справі, а також доказів вжиття достатніх заходів для повного виконання рішення суду.
За відсутності документа на підтвердження виплати разової грошової допомоги у суду відсутні підстави вважати виконаним рішення суду у цій справі.
Зі змісту поданого відповідачем звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №160/586/22 судом не встановлено, що відповідач здійснив усі можливі для виконання рішення суду заходи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття та затвердження звіту Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат» Дніпропетровської обласної ради» про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №160/586/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, та задоволення клопотання представника відповідача про звільнення керівника від сплату штрафу.
Таким чином, суд вважає за необхідне продовжити відповідачу строк для подання до суду звіту про виконання рішення суду у цій справі.
Керуючись статтями 241-243, 248, 250, 256, 293-297, 370, 382, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У прийнятті та затвердженні звіту Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат» Дніпропетровської обласної ради» про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №160/586/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії та задоволенні клопотання про звільнення керівника від сплати штрафу на підставі доказів, які підтверджують виконання рішення суду - відмовити.
Встановити Комунальному закладу «Центр здійснення соціальних виплат» Дніпропетровської обласної ради» новий строк на подання звіту про повне виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №160/586/22.
Зобов`язати Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат» Дніпропетровської обласної ради» подати звіт до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про виконання судового рішення від 28.04.2022 у справі №160/586/22 у двомісячний строк з дня отримання даної ухвали.
Зобов`язати Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат» Дніпропетровської обласної ради» у двомісячний строк з дня отримання даної ухвали разом зі звітом про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №160/586/22 надати Дніпропетровському окружному адміністративному суду належним чином засвідчені копії:
- документів на підтвердження наявності об`єктивних перешкод для виконання рішення суду у цій справі;
- документів на підтвердження здійснення виплати позивачу разової грошової допомоги, а саме (але не виключно): платіжних доручень, відомостей на виплату, виписок по рахункам, довідок Держказначейства, банківських довідок або довідок органів поштового зв`язку;
- розпорядчого акта щодо виділення бюджетних коштів на виконання рішення суду у цій справі.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та у строки визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька