ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11 серпня 2026 року Справа № 280/8143/25 ПР/280/36/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., за участі секретаря Куштан Є.І., представника позивача Непомнящего Я.В., представника відповідача Шевченко Ю.Г. розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якого просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 03.03.2025 року № 0[телефон приховано] про застосування штрафних санкцій, що застосовуються відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольгних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» на суму 99 566,42 грн (дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят шість гривень 42 копійки);
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 03.03.2025 року № 0[телефон приховано] про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, частково, у сумі 242 757,00 грн. (двісті сорок дві тисячі сімсот п`ятдесят сім гривень 00 копійок);
3. Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 03.03.2025 року № 0[телефон приховано] про застосування штрафних санкцій, що застосовуються відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального у сумі 16 000,00 грн. (шістнадцять тисяч гривень 00 копійок)
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що по-перше, у акті перевірки вказано, що під час реалізації ФОП ОСОБА_1 алкогольних напоїв у фіскальних чеках заначено інформацію одних й тих же номерів та серій марок акцизного податку декілька разів, що на думку Відповідача, свідчить про реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка на суму 49 783,21 грн. Вважаємо таке твердження контролюючого органу хибним, оскільки, ані під час проведення перевірки, ані під час ознайомлення з наданими платником податків, на вимогу ДПС, первинних документів на алкогольні напої не було виявлено продукції що зберігається або реалізується без марок акцизного податку. У даному випадку контролюючий орган незаконно ототожнив повторне внесення інформації щодо однієї марки акцизного податку до декількох чеків з реалізацією алкогольних напоїв без марок акцизного податку. По-друге, позивач вважає висновок контролюючого органу щодо проведення Позивачем розрахункових операцій без використання реєстраторів розрахункових операцій на суму 161838,00 не підтверджений матеріалами перевірки. По-третє, Щодо податкового повідомлення-рішення від 03.03.2025р. року № 0[телефон приховано], яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 16 000,00 грн. вважаємо, що вказане ППР незаконним та таким, що підлягає скасуванню оскільки, у наведеній у Акті таблиці щодо реалізації алкогольних напоїв за цінами нижче за встановлені мінімальні роздрібні ціни допущено помилку в визначенні мінімальної роздрібної ціни на товар «сидр звичайний газов. Фрутберрі» код УКТЗЕД [номер приховано], так згідно акту мінімальна роздрібна ціна повинна становити 44,7 грн. за літр, разом з тим, згідно Постанови КМУ № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» мінімальна роздрібна ціна для Сидру і перрі (без додання спирту) у тарі місткістю 1 л за кодом УКТЗЕД [номер приховано] визначена на рівні 29,8 грн., таким чином Контролюючим органом здійснено невірний розрахунок загальної суми товару проданого за цінами нижче за встановлені законом, на підставі чого ППР є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги- задоволенню.
Відповідач адміністративний позов не визнав, у відзиві зазначив, що За результатами фактичної перевірки складено акт від 03.02.2025 року №1307/08/01/09/1719210507, яким встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , за адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_2 Документ сформований в системі «Електронний суд» 29.09.2025 4 А, порушено вимоги:- ст. 226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами), ст. 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами), ч. 16 ст. 62 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №3817), в частині реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка на загальну суму 49 783,21 грн.;- п. 1 Постанови КМ України від 30.10.2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (зі змінами та доповненнями), п. 32 розділу ХІІІ Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», в частині реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої на загальну суму 6 673,95 грн.;- п. 1, п. 2, п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями). На підставі висновків акту перевірки відповідно до чинного законодавства відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, які є правомірними. Просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду (головуючий суддя Мінаєва К.В.) від 28.11.2025 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та відмовити у задоволенні заяви представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Залишено без розгляду позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2026 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року в адміністративній справі №280/8143/25 - скасовано. Справу №280/8143/25 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
12.06.2026 справа повернулася після апеляційного оскарження.
Розпорядженням керівника апарату Запорізького окружного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №280/8143/25 у зв`язку з припиненням суддею Мінаєвою К.В. повноважень судді Запорізького окружного адміністративного суду через призначення на посаду судді Другого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2026, матеріали адміністративної справи №280/8143/25 передані на розгляд судді Стрельніковій Н.В.
Ухвалою суду від 17.06.2026 відкрито загальне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 30.06.2026.
У підготовчому судовому засіданні 30.06.2026 протокольною ухвалою суду було закрито підготовче провадження у справі і призначено справу до судового розгляду по суті на 11.08.2026.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених вище.
Представник відповідач наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві.
У судовому засіданні 11.08.2026 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.
На підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС у Запорізькій області від 23.01.2025 року № 180, № 181 та № 182, відповідно до наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 23.01.2025 року № 130-п та на підставі ст. 191, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2, пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80, пп. 69.22, пп.69.27, пп. 69.351 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами), ст. 16 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95 ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами), ст. 72 Закону України від 18.06.2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у зв`язку з отриманням від ДПС України інформації щодо, неодноразового відображення в фіскальних чеках розрахункових операцій продажу алкогольних напоїв з однаковими реквізитами марок акцизного податку, з метою виконання функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, доповідної записки начальника управління контролю за підакцизними товарами Зарецької Юлії від 22.01.2025 року № 77/08-01 09-01-06 було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за адресою здійснення діяльності: м. Запоріжжя, Історична, буд. 37-А, за період з 01.12.2023 року по день закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами); з питань цін та ціноутворення, а також дотримання вимог інших нормативно-правових актів, що регулюють обіг підакцизних товарів в Україні.
За результатами фактичної перевірки складено акт від 03.02.2025 року №1307/08/01/09/1719210507 (далі - акт перевірки), яким встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , за адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_2 Документ сформований в системі «Електронний суд» 29.09.2025 4 А, порушено вимоги:
- ст. 226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами), ст. 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами), ч. 16 ст. 62 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №3817), в частині реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка на загальну суму 49 783,21 грн.;
- п. 1 Постанови КМ України від 30.10.2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (зі змінами та доповненнями), п. 32 розділу ХІІІ Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», в частині реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої на загальну суму 6 673,95 грн.;
- п. 1, п. 2, п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями).
Акт про результати фактичної перевірки від 03.02.2025 року №1307/08/01/09/1719210507 було надіслано на податкову адресу Позивача, засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення, отримано 11.02.2025 року.
На підставі акту фактичної перевірки від 03.02.2025 року №1307/08/01/09/1719210507, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області були прийняті податкові повідомлення - рішення від 03.03.2025 року № 0[телефон приховано] на суму 99 566,42 грн., № 0[телефон приховано] на суму 16 000,00 грн., № 0[телефон приховано] на суму 247 899,00 грн.
Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями відповідача позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України).
Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено (надалі - ПК України), що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту, що відносяться до повноважень митних органів), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом та законами України (п. 41.5 ст. 41 ПК України). Податкові органи виконують функції, визначені статтею 19-1 ПК України, в т.ч.:
19-1.1.1. здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;
19-1.1.14. здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;
19-1.1.16. здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;
19-1.1.17. проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
Відповідно до ст. 62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. З метою виконання наданих цим Кодексом функцій, відповідно до статті 20 ПК України, контролюючі органи мають такі права:
1) проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп. 20.1.4.);
2) запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (пп. 20.1.6.);
3) вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки (пп. 20.1.9.);
4) здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів (пп. 20.1.10.);
5) доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу (пп. 20.1.13.).
Фактичні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (абз. 2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитись на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї із зазначених в ній підстав.
Так, згідно вимог п. 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Пунктом 80.5 статті 80 ПК України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови, пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення фактичної перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що фактична перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення
Позивач в обгрунтування позовних вимоги не посилається на відсутність підстав для призначення та проведення фактичної перевірки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Історична, буд. 37-А, в якому Позивачем здійснюється діяльність та не оскаржує наказ «Про проведення фактичної перевірки» від 23.01.2025 року № 130-п у зв`язку з чим судом не надається оцінка відповідним обставинам.
Щодо ППР від 03.03.2025 року № 0[телефон приховано] на суму 16 000,00 грн суд зазначає наступне.
За результатами аналізу інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів (Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій) відповідачем було встановлено, що в перевіряємому періоді Позивачем в об`єкті торгівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Історична, буд. 37-А, через РРО: моделі MІNІ-T 400ME фіскальний № [номер приховано], заводський номер ПБ[номер приховано], здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни. Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на помилку контролюючого органу у визначенні мінімальної роздрібної ціни на товар «сидр звичайний газов. Фрутберр» код УКТЗЕД [номер приховано] у розмірі 44,7 грн. за літр та наголошує, що відповідно до Постанови КМ України від 30.10.2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» мінімальна роздрібна ціна для Сидру і перрі (без додання спирту) у тарі місткістю 1 літр за кодом УКТЗЕД [номер приховано] визначена на рівні 29,8 грн.
Однак, така позиція Позивача суперечить чинному законодавству. Так, відповідно до пункту 32 розділу XIII Закону № 3817 у період починаючи з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 (далі - Постанова № 957), збільшений на 50 відсотків. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану».
Постановою № 957 (зі змінами та доповненнями) встановлено розмір мінімальних роздрібних цін на сидр і перрі (без додання спирту) у тарі місткістю 1 літр в розмірі 44,70 грн. Законодавцем визначена міра відповідальності у вигляді штрафу саме за оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої на такі вироби. Зокрема відповідно до пункту 25 частини 2 статті 73 Закону № 3817 роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, - 100 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), розрахованої виходячи з мінімальної роздрібної ціни, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 01.01.2025 розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі 8000,00 гривень.
Так, під час перевірки відповідачем було встановлено продаж інших алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни (опис порушення на сторінках 18-22 акту фактичної перевірки). При цьому позивач не зазначив своєї позиції щодо цих порушень, відповідно, погодився з висновками акту та нарахованою штрафною санкцією.
Щодо ППР від 03.03.2025 року № 0[телефон приховано] на суму 99 566,42 суд зазначає наступне.
В ході аналізу за період з 01.12.2023 року по 31.01.2025 року інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів, відповідачем під час перевірки було встановлено, що через РРО: моделі MІNІ-T 400ME фіскальний номер [номер приховано], заводський номер ПБ[номер приховано], Позивачем систематично здійснювалася реалізація алкогольних напоїв з однаковими реквізитами марок акцизного податку (опис порушень міститься на сторінках 4-17 акту фактичної перевірки).
Закон № 3817 визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України. Відповідно до частини 16 статті 62 Закону № 3817 алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Згідно з підпунктом 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Статтею 226 ПК визначені загальні правила маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2 статті 226 ПК України).
Пунктом 226.7 статі 226 ПК України передбачено, що кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Відповідно до пункту 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки. сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку; рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року.
Як установлено пунктом 5 Положення № 1251, марка для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), вітчизняного виробництва виготовляється у зеленій кольоровій гамі, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, вітчизняного виробництва - червоній, для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), імпортного виробництва фіолетовій, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, імпортного виробництва - оранжевій. Марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі QR-код) та лінійний штрих-код (далі штрих-код). На кожну марку наносяться такі реквізити: слова «Україна», «МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ»; позначення виду марки, що складається із слів та літер «алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)» - «АВ ЛГП». «алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)» - «АВ ВП», «алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)» - «АІ ЛГП», «алкоголь імпортний (виноробна продукція)» - «АІ ВП», індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв); реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків; QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв). Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки. QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки. QR-код також може містити інформацію про геш послідовність. Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку. Відповідно до пункту 20 Положення № 1251 маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється виробниками зазначеної продукції. Пунктом 226.11 статті 226 ПК України забороняються ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Отже, наведені вище норми унеможливлюють факт законного (правомірного) повторного використання марки акцизного податку, яка за відповідними реквізитами (серією, номером тощо) виготовлена і видана (продана) лише один раз, одному покупцю (виробнику, імпортеру тощо) в одному примірнику.
Отже, матеріалами фактичної перевірки згідно з електронними копіями розрахункових документів, що надходять до органів ДПС, було встановлено факти реалізації алкогольних напоїв з марками акцизного податку, що повторюються. Такі докази є належними та достатніми для підтвердження факту продажу на господарській одиниці, де здійснює діяльність Позивач, алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення № 1251 (марками акцизного податку з однаковими реквізитами).
Позивач, в свою чергу, не заперечує наявність фіскальних чеків (інформації системи зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій) про продаж зазначених товарів та відображеної інформації. Оскільки марки акцизного податку дублюються, то це свідчить про порушення приписів статті 62 Закону № 3817, пункту 226.7 статі 226 ПК України, пункту 5 Положення № 1251, а отже алкогольні напої не можуть вважатися маркованими в порядку, визначеному законодавством (така продукція вважається немаркованою).
Пунктом 11 частини 2 статті 73 Закону № 3817 встановлена відповідальність до суб`єктів господарювання за виробництво та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без паперових марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку (крім випадків, передбачених законодавством, та випадків, якщо маркування марками акцизного податку таких алкогольних напоїв не передбачено зовнішньоекономічним договором (контрактом), застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів - 200 відсотків вартості таких товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Хоча маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку і здійснюється виробниками цієї продукції, втім порушенням норм Закону № 3817 щодо правил торгівлі такими напоями є саме виробництво/зберігання/транспортування/реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або які вважаються немаркованими (марковані з відхиленням від вимог Положення № 1251). Позивач як суб`єкт господарювання, що здійснює реалізацію алкогольних напоїв, несе персональну відповідальність за свою діяльність та її наслідки. Окрім того, Положення № 1251 містить опис зразка (розміру та реквізитів) марки акцизного податку для алкогольних напоїв, що надає змогу будь-якій особі перевірити відповідність марки акцизного податку вимогам чинного законодавства. Посилання позивача на те, що відповідач не виявив безпосередньо під час перевірки наявності у магазині алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог, не спростовують факту виявленого порушення, адже позивач був притягнутий до відповідальності за факт реалізації алкогольних напоїв, які вважаються немаркованими, а не за зберігання товарів з порушенням вимог чинного законодавства. Перевірка змісту фіскальних чеків під час проведення фактичної перевірки позивача входить до повноважень відповідача як контролюючого органу. Саме зазначена у фіскальних чеках інформація щодо марок акцизного податку алкогольних напоїв свідчить про реалізацію таких алкогольних напоїв позивачем з відхиленням від вимог Положення № 1251 (тобто, алкогольні напої слід вважати немаркованими), за що передбачена відповідальність на підставі пункту 11 частини другої статті 73 Закону № 3817. Надані позивачем докази про походження алкогольних напоїв (їх придбання в інших суб`єктів господарювання) не спростовують висновків акта фактичної перевірки.
Щодо ППР від 03.03.2025 року № 0[телефон приховано] на суму 247 899,00 грн. суд зазначає наступне.
Фактичною перевіркою були встановлені наступні порушення:
- при реалізації пляшки коньяку «Наполеон» 3 зірочки об`ємом 0,1 літр за ціною 42,00 грн. (розрахунок проводився за готівкові кошти) встановлено створення в РРО розрахункового документу при продажу алкогольного напою на загальну суму - 42,00 грн., який повинен маркуватися марками акцизного податку (далі - МАП), без реквізитів МАП. У відповідній графі почекових даних РРО відсутня інформація про серію та номер МАП.
- проведення розрахункової операції через РРО з порушенням використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, а саме: згідно фіскального чеку РРО № 15966 від 19.11.2024 року роздрукованого об 13:15:52 год. здійснено продаж пляшки коньяку «Коктебель» 3 зірки об`ємом 0,5 літри за ціною 130 грн. без зазначення десятизначного коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.- відповідно до інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів встановлено створення в РРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму - 161 838,00 грн., які повинні маркуватися марками акцизного податку, без реквізитів МАП. У відповідній графі почекових даних РРО відсутня інформація про серію та номер МАП.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Пунктом 11 статті 3 Закону № 265 визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Відповідно до приписів пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Згідно з визначень, наведених у статті 2 Закону № 265:- розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;- розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Отже, за змістом наведених вимог суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Абзацом 19 статті 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну. Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 265 форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350. Відповідно до пункту 1 розділу I Положення № 13, визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення № 13 визначено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення № 13. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на алкогольні напої є обов`язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.
Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 19.02.2025 року у справі №280/2619/24 (К/990/46790/24). Також Верховний Суд в постанові від 02 лютого 2023 року № 500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення № 13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування. Пунктом 1 статті 17 Закону № 265 визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
У зв`язку з вищевикладеним та відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265:- за реалізацію пляшки коньяку «Наполеон» 3 зірочки об`ємом 0,1 літр за ціною 42,00 грн. (розрахунковий документ без реквізитів МАП) - застосована фінансова санкція у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше (фінансова санкція складає 42,00 грн.).- створення в РРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму - 161 838,00 грн., які повинні маркуватися марками акцизного податку, без реквізитів МАП - застосована фінансова санкція у розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення (фінансова санкція складає 161 838,00 грн. * 150% = 242 757,00 грн.).
Відповідно до п. 7 ст. 17 Закону № 265, за порушення вимог Закону № 265 до суб`єктів господарювання, у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості застосовується фінансова санкція - триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У даному випадку фінансова санкція застосовується у розмірі: 17,00 грн.*300 = 5 100,00 грн.
Щодо доводів позивача про використання відповідачем інформації з СОД РРО суд зазначає наступне.
Стаття 3 Закону № 265 містить обов`язок для позивача зберігати копії фіскальних чеків у вигляді контрольної стрічки (оригінал чеків залишається у покупця) та передавати інформацію з цих чеків (тобто всі сформовані РРО реквізити) до баз даних ДПС України, а статті 41, 74, 83 ПК України надають контролюючому органу право в межах своїх повноважень оглядати та використовувати інформацію з електронних копій чеків, що передані позивачем.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду в постанові від 09.09.2024 року у справі №280/6832/23, аналіз наведених норм податкового законодавства (статей 41, 74, 83 ПК України) свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків. При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Разом із тим, позивачем не надано до суду жодного доказу на спростування обставин, викладених в акті перевірки № 1307/08/01/09/ 03.02.2025 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).
Під час судового розгляду не встановлено порушення відповідачем норм законодавства під час прийняття спірних рішень. Відтак, суд доходить висновку, що контролюючий орган діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
З огляду на вищенаведені висновки суду, у суду відсутні підстави для визнання спірних податкових повідомлень - рішень протиправними та їх скасування, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають, а у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Оскільки рішення у справі прийнято не на користь позивача, розподіл судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування рішень, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі 24.09.2026.
Суддя Н.В. Стрельнікова