ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" вересня 2026 р. справа № 300/5250/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитюка Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (далі - відповідач) в якому просить:
- визнати протиправною відмову Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради у наданні публічної інформації за запитом від 19.06.2026 № ІЗ/136-26, оформлену листом від 16.07.2026 № ІЗ/136-26;
- зобов`язати Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради надати позивачу запитувану інформацію та копії документів за пунктами 1-6 запиту від 19.06.2026 № 13/136-26, а саме: звіти БО «РОДИНА» про використання переданих продуктів харчування (зі знеособленням персональних даних отримувачів); акти прийому-передачі продуктів харчування міських установ до БО «РОДИНА»; договори з БО «РОДИНА» щодо передачі та/або роздачі продуктів харчування (за наявності); документи щодо підстави і процедури відбору БО «РОДИНА» (або інформацію про не проведення таких процедур); відомості про внесення БО «РОДИНА» до Реєстру надавачів соціальних послуг; документи здійснення контролю за цільовим використанням переданих продуктів харчування - за період з 01.10.2023 по дату виконання рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач листом від 25.06.2026 за №13/126-26 повідомив про продовження строку розгляду запиту до 20 робочих днів на підставі частини 4 статті 20 Закону у зв`язку з великим обсягом інформації. В подальшому листом від 16.07.2026 за №13/136-26 фактично відповідач використав формальну підставу для відмови у задоволенні запиту про надання публічної інформації, не виконав вимог статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а отже безпідставно та необґрунтовано відмовив у наданні запитуваної інформації та документів, чим порушив право заявника на своєчасне, достовірне та повне отримання інформації, що є підставою для визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання надати запитувану інформацію.
Івано-Франківським окружним адміністративним судом 27.07.2025 відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.20-21).
Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради подав через підсистему «Електронний суд» 07.08.2026 відзив на позов, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. Звернув увагу, що відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» міський голова не є розпорядником запитуваної інформації, так як запит позивача про надання публічної інформації скеровано саме до міського голови. Також, позивач у запиті на отримання публічної інформації просить надати інформацію щодо відомостей про внесення БО «Родина» до реєстру надавачів соціальних послуг. Однак Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради не володіє інформацією, яка запитується у запиті.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з урахуванням строку перебування головуючого судді в основній щорічній відпустці, в порядку черговості, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, судом встановлено такі обставини.
ОСОБА_1 , 19.06.2026 звернувся до міського голови із запитом в якому просив надати публічну інформацію (копії документів), що перебувають у володінні виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та/або його структурних підрозділів:
1. Копії звітів благодійної організації «Івано-Франківський обласний благодійний фонд «РОДИНА» про використання (формування та роздачу) продуктів харчування, переданих їй за рішеннями виконавчого комітету, за період з 01.10.2023 по дату надання відповіді, із зазначенням кількості сформованих та виданих продуктових наборів, дат і місць видачі та критеріїв визначення отримувачів. Персональні дані отримувачів можуть бути знеособлені; прошу надати щонайменше зведені (узагальнені) дані за критерієм та кількістю.
2. Копії актів прийому-передач продуктів харчування від міських установ, департаментів та комунальних закладів до БО «Родина» за зазначений період (або їх перелік, за наявності).
3. Копію договору (договорів) між виконавчим комітетом/департаментом соціальної політики/іншою міською установою та або БО «Родина» щодо передачі та/або роздачі продуктів харчування - за наявності такого.
4. Копію документів, що визначають підставу залучення саме БО «Родина» до формування та роздачі продуктових наборів (результати конкурсу, соціального замовлення чи іншої процедури відбору) - якщо такі процедури проводились.
5. Інформацію (документ) про те, чи внесено БО «РОДИНА» до Реєстру надавачів соціальних послуг, та копію відповідного рішення/договору про надання соціальних послуг (за наявності).
6. Копії документів, якими виконавчий комітет/департамент соціальної політики здійснював контроль за цільовим використанням переданих БО «РОДИНА» продуктів харчування (звітів про виконання відповідної програми соціальної підтримки в частині цих видатків, актів перевірок, листування щодо звітування) за період з 01.10.2023.
У вказаному запиті позивач також просив в разі перебування запитуваної інформації в іншого розпорядника направити запит належному розпоряднику (а.с.8).
У відповідь на вказаний запит листом від 25.06.2026 №13/136-26 відповідач повідомив про продовження строку розгляду запиту до 20 робочих днів на підставі частини 4 статті 20 Закону у зв`язку з великим обсягом інформації (а.с.9).
Надалі листом від 16.07.2026 № 13/136-26 відповідач відмовив у наданні запитуваної інформації. У листі не надано жодної інформації щодо запитуваної інформації, як і не було надано жодного документа (а.с.10-11).
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненадання точної, достовірної та повної запитуваної інформації та копій документів на запит, позивач вважає протиправною у зв`язку із чим звернувся до суду з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1-2 статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації врегульовані Законом України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XІІ «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-XІІ), Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939-VІ) та іншими нормативно-правовими актами.
Частина 1 статті 3 Закону України «Про інформацію», серед іншого, встановлює право кожного на доступу до інформації, забезпечує рівні можливості щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, та забезпечує відкритість та прозорості діяльності суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію (пункт 1 частина 1 статті 3, пункт 2 частина 1 статті 5 Закону № 2939-VІ).
Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації згідно з частини 1 статті 12 Закону № 2939-VІ є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2939-VІ розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;
4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;
5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.
Проаналізувавши вказані норми можна виділити такі ознаки публічної інформації: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб`єктом владних повноважень не під час виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб`єктом владних повноважень.
Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.
Одним із способів доступу до інформації відповідно до пункту 2 частини 2 статті 5 Закону № 2939-VI є надання її за запитами на інформацію.
Згідно з частиною 1 статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (частина 2 статі 19 Закону № 2939-VI).
Пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Частиною 1 статті 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Верховною Радою України (законом №631-IX від 20 травня 2020 року), було ратифіковано Конвенцію Ради Європи про доступ до офіційних документів, прийняту 18 червня 2009 року у м. Тромсе, яка набрала чинності для України 01 грудня 2020 року (далі - Конвенція).
У статті 1 Конвенції під поняттям офіційні документи розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.
В Законі України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів» №631-IX від 20 травня 2020 року, зазначається, що "Відповідно до пункту 2 статті 1 Конвенції Україна заявляє, що визначення поняття "державні органи" також включає: органи законодавчої влади щодо їхніх інших функцій; органи судової влади щодо їхніх інших функцій; фізичні чи юридичні особи у тій мірі, в якій вони виконують державні функції або управляють державними коштами відповідно до національного законодавства".
Згідно зі статтею 2 Конвенції кожна Сторона гарантує право кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ, за вимогою, до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів.
Відповідно до частин 1, 4 статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, а у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.
Згідно частинами 3, 4, 5 статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.
З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що розпорядник публічної інформації зобов`язаний її надати на запит особи, який відповідає вимогам Закону № 2939-VI.
При цьому, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту якщо він не володіє інформацією, щодо якої зроблено запит. У такому випадку, розпорядник інформації, якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.
Суд встановив, що 19.06.2026 ОСОБА_1 звернувся із запитом про надання публічної інформації у якому просив надати інформацію щодо використання (формування та роздачі) продуктів харчування, переданих за рішеннями Виконавчого комітету від 17.10.2023 за №1365, від 23.01.2026 за №87, від 24.03.2026 за №404, Про передачу продуктів харчування, згідно актів прийому-передачі благодійній організації Івано-Франківському обласному благодійному фонду «Родина» (а.с.12-18).
У відповідь на вказаний запит виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради листом від 16.07.2026 за № ІЗ/136-26 не надав запитуваної інформації (а.с.10-11).
Надаючи оцінку вказаній відповіді суд вказує, що вона за своїм змістом є відмовою у наданні публічної інформації в силу пункту 1 частини 1 статті 22 Закону № 2939-VI.
При цьому, суд вказує, що відповідач, якому за характером діяльності має бути відомо, хто володіє запитуваною інформацією, у порушення частини 3 статті 22 Закону № 2939-VI, не направив запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.
Відтак, суд зазначає, що надана відповідачем відповідь за своїм змістом може вважатись виявом надмірного формалізму та порушує принцип належного урядування, оскільки відповідач, надавши відповідь від 16.07.2026 за № ІЗ/136-26, діяв формально, не лише не надав запитувану інформацію, але й не намагався сприяти позивачу у реалізації наданого йому статтею 34 Конституції України права на отримання інформації.
Враховуючи вказане, не виконання відповідачем вищевказаних вимог статті 22 Закону № 2939-VI суд вказує, що допущена відповідачем бездіяльність щодо належного розгляду запиту позивача не відповідає вимогам статті 2 КАС України.
Таким чином, обираючи належний та ефективний спосіб відновлення порушеного права позивача суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача повторно розглянути запит про надання публічної інформації ОСОБА_1 від 16.07.2026 та надати відповідь за наслідками розгляду запиту з урахуванням висновків суду у мотивувальній частині цього рішення.
Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Розподіляючи між сторонами судові витрати суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 1 331,20 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція № 3333-3715-9465-6508 від 21.07.2026.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, то з останнього підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 665,60 гривень, що пропорційно становить 50 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (код ЄДРПОУ 04054346, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Івано-Франківського міської ради щодо неналежного розгляду запиту про надання публічної інформації ОСОБА_1 за №ІЗ/136-26 від 19.06.2026.
Зобов`язати Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради (код ЄДРПОУ 04054346, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018) повторно розглянути запит ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про надання публічної інформації за №ІЗ/136-26 від 19.06.2026 та надати відповідь за наслідками розгляду запиту з урахуванням висновків суду у мотивувальній частині цього рішення.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (код ЄДРПОУ 04054346, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) частину судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Відповідачу рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.