Судові рішення

Ухвала № 140023019 у справі № 292/636/26 від 24.09.2026

Ухвала від 24.09.2026 в адміністративній справі № 292/636/26 (категорія «Військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації»). Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд, суддя Кафарський В.В.

Справа№ 292/636/26
СудІвано-Франківський окружний адміністративний суд
СуддяКафарський В.В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата ухвалення24.09.2026
Надійшло до реєстру25.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140023019

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

"24" вересня 2026 р. справа №292/636/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Івано-Франківське районне управління поліції відділення поліції №4 (вул. Галицька, 45, м. Рогатин, Івано-Франківська обл., 77000), про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Пулинського районного суду Житомирської області із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Івано-Франківське районне управління поліції відділення поліції №4, в якій просить:

зобов`язати 4 відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) вилучити ОСОБА_1 з військового обліку військовослужбовців, як особу, яка має 2 групу інвалідності з дитинства, хронічні хвороби, є маломобільною і нетранспортабельною;

стягнути на користь позивача з 4 відділення Територіального центру комплектування та соціальної підтримки 100 000,00 грн моральної шкоди за нанесення моральних страждань, які спричинили погіршення стану здоров`я.

Ухвалою Пулинського районного суду Житомирської області від 24.07.2026 матеріали адміністративної справи №292/636/26 (провадження №2-а/292/20/26) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Івано-Франківське районне управління поліції відділення поліції №4 про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, направлено за підсудністю до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

17.08.2026 адміністративна справа №292/636/26 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2026, справу №292/636/26 передано судді Кафарському В.В.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

15.09.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву із викладеними запереченнями проти позову, у якому серед іншого зазначено про те, що первинно при подачі цього позову до Пулинського районного суду Житомирської області особа позивача не була ідентифікована. При цьому, на стадії судового розгляду справи за умови виявлення такої обставини вказане є підставою для її залишення без розгляду. А тому, посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, представник відповідача просить суд залишити позовну заяву в межах цієї справи без розгляду (а.с. 45-50).

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду з огляду на таке.

Частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини 8 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено права та обов`язки учасників справи.

Так, згідно з частинами 7, 8, 10 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Отже, для можливості користування зазначеним вище сервісом необхідно здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Верховний Суд в ухвалі від 30.07.2020 у справі №367/1072/18 зазначив, що законодавцем було надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами: в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)).

Подання документу в електронному вигляді - електронною поштою без використання підсистеми «Електронний суд», без електронного підпису дає підстави вважати його не підписаним.

Суд зазначає, що позивачем сформовано та надіслано позовну заяву на адресу Пулинського районного суду Житомирської області не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою.

Так, позовна заява в електронній формі шляхом направлення її скан-копії на офіційну електронну пошту суду, яка первинно 21.07.2026 надійшла до Пулинського районного суду Житомирської області та який, в свою чергу, направив справу за підсудністю до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, не містить електронного підпису ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Статтею 7 Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, електронний документ (далі - ЕД) - оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора; електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).

З огляду на наведене, відсутність електронного цифрового підпису на електронному документі свідчить, що такий документ не підписаний у визначений законом спосіб.

Таким чином, суд констатує, що матеріали заяви не містять відомостей про підписання документа (позовної заяви) електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифікату відкритого ключа та перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву із використанням підсистеми «Електронний суд».

Вказане свідчить про використання позивачем непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду із позовною заявою.

Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом в ухвалі від 05.11.2020 у справі №522/3191/19, в ухвалі від 26.10.2020 у справі № 9901/335/20.

Також Верховний Суд в постанові від 18.05.2023 по справі №420/13592/22 зазначив, що альтернативним способом звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їхнім скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми «Електронний суд».

Таким чином, суд дійшов висновку, що подана позивачем позовна заява не підписана у встановлений законом спосіб, а тому не може мати статусу офіційного електронного документу.

Суд зауважує, що підпис особи є тим реквізитом документа, що дозволяє ідентифікувати особу, яка складає такий документ, свідчить про відповідальність такої особи за його зміст та є єдиним чи одним з реквізитів, що надають документові юридичної сили.

Так, пунктом 2 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на зазначене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

При цьому суд зауважує, що залишення заяви без розгляду свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин. Така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки не позбавляє позивача можливості звернутися до суду у встановленому порядку - шляхом сформування заяви у підсистемі «Електронний суд» через Електронний кабінет.

У пункті 35 рішення у справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» від 12.03.2009 (Заява №20347/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975, серія A, №18, сс. 17-18, п.п. 35-36). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі «Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22.10.1996, Reports 1996-IV, с. 1502-3, п.п. 51-52; і у справі «Толстой Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13.07.1995, серія A, №316-B, сс. 80-81, п.п. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з`ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28.05.1985, серія A, №93, сс. 24-25, п. 57).

У пункті 31 рішення у справі «Наталія Михайленко проти України» від 30.05.2013 (Заява №49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A №93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

Отже, передбачене Кодексом адміністративного судочинства України право суду на залишення заяви без розгляду у випадку її направлення на електронну адресу суду, без використання підсистеми «Електронний суд», внаслідок чого така заява вважається непідписаною, є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування.

На підставі наведеного, керуючись статями 240, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Івано-Франківське районне управління поліції відділення поліції №4, про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
24.08.2026 Ухвала № 139183852 Івано-Франківський окружний адміністративний суд
24.07.2026 Ухвала № 138465709 Пулинський районний суд Житомирської області