Рішення № 140023391 у справі № 320/7713/26 від 23.09.2026

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року справа № 320/7713/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Франковської А.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

за участю сторін:

представника позивача - Науменко Ю.В.;

представника відповідача - Корман Є.В.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України (далі - відповідач та/або Мінсоцполітики), в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України, що полягає у незабезпеченні прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» та незабезпеченні створення та функціонування Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

зобов`язати Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів України проєкти нормативно-правових актів, необхідних для реалізації Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» та забезпечити створення та функціонування Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

У позовній заяві ОСОБА_1 також просить суд зобов`язати Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України у місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили подати звіт про виконання постанови суду відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що є донькою особи, загиблої внаслідок артилерійського обстрілу смт. Станиця, Луганського району, Луганської області. Позивач зазначає, що Законом України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» зобов`язано Кабінет Міністрів України у місячний строк, крім іншого: забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; забезпечити створення та функціонування Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та визначити етапність її подальшого провадження і наповнення; розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проєкт закону про підтримку осіб, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Позивач наголошує, що Мінсоцполітики не вчиняє дії, направлені на створення Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та щодо розробки нормативно-правових актів на реалізацію Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України». Позивач стверджує, що Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України є центральним органом виконавчої влади у сфері соціального захисту населення, а отже, саме внаслідок бездіяльності відповідача має місце порушення прав та інтересів позивача у межах спірних правовідносин.

20.02.2026, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 позовна заява залишена без руху, позивачу встановлений десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

15.04.2026 канцелярією Київського окружного адміністративного суду зареєстрована заява про усунення недоліків, подана представником позивача 14.04.2026 через підсистему «Електронний суд».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 відкрите провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання на 07.07.2026.

08.06.2026 канцелярією Київського окружного адміністративного суду зареєстрований відзив на позовну заяву, який поданий Міністерством соціальної політики, сім`ї та єдності України 05.06.2026 через підсистему «Електронний суд». Відповідач заперечує проти позовних вимог та вказує, що вживає заходів що направлені на створення Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та щодо розробки нормативно-правових актів на реалізацію Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України». Відповідач вказує, що проект постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2025 №450 «Деякі питання забезпечення функціонування системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» - був вчасно розроблений. Також відповідач зазначає, що вживає належних заходів для впровадження Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, а зупинення фінансування перебуває поза межами його компетенції.

11.06.2026 канцелярією Київського окружного адміністративного суду зареєстрована відповідь на відзив, яка подана представником позивача 10.06.2026 через підсистему «Електронний суд». Позивач наголошує, що відповідачем не забезпечене впровадження Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, як і не розроблено та не внесено на розгляд Верховної Ради України проєкт закону про підтримку осіб, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, розроблення якого є виключною компетенцією Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України. На переконання позивача, всі дії відповідача, на які він посилається у відзиві на позовну заяву, фактично не призвели до створення та впровадження Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та прийняття відповідних нормативно-правових актів.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 підготовче судове засідання відкладене на 04.08.2026 у зв`язку з витребуванням доказів у відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 витребувано докази у відповідача: копії усіх висновків про погодження проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення функціонування Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», які надавались відповідачу як розробнику нормативно-правового акту; копії документів стосовно оголошення тендеру на закупівлю Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (оголошення, тендерні пропозиції учасників, рішення про обрання переможця тендеру, докази укладення договору з переможцем, докази його виконання, у разі невиконання - повідомити причини).

22.07.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2026.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 витребувано докази у відповідача: докази щодо дати отримання плану організацій підготовки проєктів актів та виконання інших завдань (супровідний лист Секретаріату Кабінету Міністрів України чи іншого органу, від якого отримано такий план); всі резолюції, накладені на План заходів; копію доручення Прем`єр-Міністра України від 26.12.2024, від 06.03.2025; відповідь (чи іншу інформацію) від Міністерства фінансів України на бюджетну пропозицію Мінсоцполітики до проєкту Бюджетної декларації на 2027-2029 роки (від 08.05.2026 №1102-19594/03-26); проєкт Закону «Про підтримку осіб, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії російської федерації проти України» та докази його погодження.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 підготовче судове засідання відкладене на 18.08.2026 у зв`язку з витребуванням доказів у відповідача.

14.08.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2026.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2026 витребувано докази у Офісу Президента України: пояснення щодо стадії розгляду проєкту Указу Президента України «Про національну стратегію правового захисту та підтримки фізичних осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України»; інформацію та документи, які відображають конкретний рух проєкту Указу Президента України «Про національну стратегію правового захисту та підтримки фізичних осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України» за процедурою, передбаченою Положенням про Офіс Президента України та Порядком підготовки проєктів актів; копії документів про проходження міжвідомчого погодження проєкту Указу Президента України «Про національну стратегію правового захисту та підтримки фізичних осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України» (зокрема, але не виключно: Мін`юст, Мінсоцполітики, Мінреінтеграції, Мінфін тощо); копію пояснювальної записки до проєкту Указу Президента України «Про національну стратегію правового захисту та підтримки фізичних осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України»; копію експертного висновку Головного державного-правового департаменту Офісу Президента України щодо цього проєкту Указу; фінансово-економічне обґрунтування (розрахунки) до цього проєкту Указу; відомості про розробника та супровідні листи про те, який саме державний орган є офіційним суб`єктом розробки та внесення цього проєкту Указу, а також копію супровідного листа, яким проєкт було офіційно передано до Офісу Президента України.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2026 підготовче судове засідання відкладене на 10.09.2026 у зв`язку з витребуванням доказів у Офісу Президента України.

31.08.2026 до суду від Офісу Президента України надійшов лист від 28.08.2026 №47-01/1288 щодо ухвали Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2026, де вказано, що проєкт Указу Президента України «Про національну стратегію правового захисту та підтримки фізичних осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України» не надходив, а Офіс Президента України не надавав Міністерству соціальної політики, сім`ї та єдності України пропозицій чи рекомендацій щодо призупинення розробки необхідних нормативно-правових актів.

10.09.2026 до Київського окружного адміністративного суду від представника позивача та представника відповідача надійшли заяви про закриття підготовчого провадження у справі та початок розгляду справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2026 закрите підготовче провадження у справі та вирішено перейти до розгляду справи по суті.

10.09.2026 у судовому засіданні Київського окружного адміністративного суду представник позивача підтримала позовні вимоги, представник відповідача - заперечувала проти їх задоволення, сторони надали пояснення по суті спору, суд дослідив докази та провів судові дебати.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2026 оголошено перерву в судовому засіданні на стадії проголошення судового рішення до 23.09.2026.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 17.01.1994. Зміна прізвища позивача з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 23.08.2013.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 61 рік, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 18.09.2014.

Згідно з копією лікарського свідоцтва про смерть від 15.09.2014 №1635, смерть настала внаслідок ушкодження внаслідок дій, передбачених законом та воєнних операцій; причина смерті ОСОБА_3 - сепсис, вогнепальне вибухове видламкове поранення з ампутацією правої ступні; місце й обставини, при яких відбулась травма - під час обстрілу; дата травми - 02.09.2014.

Відповідно до копії довідки про причину смерті від 15.09.2014 №1635, причиною смерті ОСОБА_3 є вогнепальне вибухове видламкове поранення з ампутацією правої стопи.

За фактом смерті ОСОБА_3 Слідчим відділом 3 управління СБУ у Донецькій та Луганській областях зареєстроване кримінальне провадження від 30.08.2014 №1201413[телефон приховано] за частиною другою статті 258 Кримінального кодексу України.

Висновком експертів Бюро психологічних досліджень Журавльової М.О. від 30.03.2020 №58/19 за результатом проведення комісійної психологічної експертизи встановлено таке:

1. У ОСОБА_1 наявні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню і виникли внаслідок втрати близької людини - ОСОБА_3 , яка 02.09.2014 внаслідок обстрілу з боку НЗФ т.зв «ЛНР» отримала тілесні ушкодження та ІНФОРМАЦІЯ_1 померла у лікарні.

2. ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода) через загибель матері ( ОСОБА_3 ).

3. Попередній орієнтовний розмір грошового еквіваленту моральних страждань, спричинених ОСОБА_1 (моральної шкоди), приблизно складає від 500 000 гривень.

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, у розмірі 500 000 гривень.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова (перейменований на Слобідський районний суд міста Харкова) від 03.10.2023 у справі №641/4979/20, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 13.02.2024, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.12.2025 у справі №641/4979/20 рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 03.10.2023 та постанова Харківського апеляційного суду від 13.02.2024 - залишені без змін.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.12.2025 у справі №641/4979/20 зазначається таке: «…внаслідок збройної агресії РФ Україна вирішила створити спеціальний механізм для визначення всіх збитків, які завдала держава-агресор. Такий обов`язок Україна підтвердила у постанові Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» (далі - Постанова № 326), яка набрала чинності з 21 березня 2022 року, та була чинною на час розгляду справи судом першої інстанції. Визначення шкоди та збитків здійснюється окремо, зокрема, за таким напрямом, як людські втрати та пов`язані з ними соціальні витрати - напрям, що включає всі людські втрати (смерть або каліцтво цивільних осіб), що виникли в результаті збройної агресії рф, а також витрати, пов`язані з призначенням різних видів державної соціальної допомоги та наданням соціальних послуг (підпункт 1 пункту 2 Постанови № 326). Одним із основних показників, які оцінюються в межах цього напряму, є кількість цивільних осіб з інвалідністю, зокрема дітей з інвалідністю, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних внаслідок бойових дій і пов`язаних із ними нещасних випадків, яким надаються соціальні гарантії та різні види державної соціальної допомоги (абзац шостий підпункту 1 пункту 2 постанови №326). Визначення шкоди та обсягу соціальних виплат, які забезпечуються відповідно до законодавства, у грошовій формі здійснюється згідно з методикою, затвердженою наказом Мінсоцполітики. Відповідальним за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є Мінсоцполітики (абзаци 8 і 9 підпункту 1 пункту 2 Постанови № 326). Отже, держава Україна взяла на себе позитивний матеріальний обов`язок визначити правила, спрямовані на відновлення прав потерпілих унаслідок, зокрема, каліцтва цивільних осіб через збройну агресію рф. Його невиконання чи неналежне виконання може бути окремою підставою для позову про відшкодування Україною шкоди, завданої затримкою виконання цього обов`язку. Розмір такого відшкодування залежить від складності проблеми, яку має вирішити держава, умов (воєнних, соціально-економічних, політичних), у яких цю проблему слід вирішити, тривалості невиконання чи неналежного виконання відповідного обов`язку, важливості вирішення відповідної проблеми для конкретної особи тощо.».

18.01.2025 набрав чинності Закон України від 20.11.2024 №4071-IX «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України».

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», система обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (далі - Система обліку інформації про шкоду), - автоматизована інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, накопичення, зберігання, захисту, обліку, відображення, оброблення та надання інформації про: фізичних осіб, зокрема депортованих або примусово переміщених дітей, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (далі - постраждалі особи); шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (далі - шкода, завдана особистим немайновим правам постраждалих осіб); вжиті заходи з підтримки постраждалих осіб та обсяги видатків державного та місцевих бюджетів, бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, здійснених для вжиття таких заходів.

Відповідно до пункту 1 частини першої та частини другої статті 8 Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», підлягає обліку інформація про шкоду, завдану особистим немайновим правам постраждалої особи через смерть (загибель). Підлягає обліку інформація про шкоду особистим немайновим правам осіб, завдану починаючи з 19 лютого 2014 року громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебували на території України.

Згідно з пунктом 2 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», створення програмно-технічних засобів Системи обліку інформації про шкоду здійснюється за рахунок міжнародної технічної, поворотної чи безповоротної фінансової допомоги міжнародних організацій чи інших джерел, не заборонених законодавством України; адміністрування Системи обліку інформації про шкоду здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, міжнародної технічної, поворотної чи безповоротної фінансової допомоги міжнародних організацій чи інших джерел, не заборонених законодавством України; запровадження та наповнення Системи обліку інформації про шкоду здійснюються поетапно в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; наповнення Системи обліку інформації про шкоду шляхом отримання від постраждалої особи або її законного представника інформації про шкоду її особистим немайновим правам в електронній формі забезпечується після запровадження відповідної технічної можливості.

Відповідно до пункту 4 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня опублікування цього Закону: 1) забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації; 2) забезпечити створення та функціонування Системи обліку інформації про шкоду та визначити етапність її подальшого впровадження та наповнення; 3) розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проєкт закону про підтримку осіб, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Закон України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» опублікований 18.12.2024 у офіційному виданні «Голос України».

Згідно з дорученням Прем`єр-Міністра України від 26.12.2024 №41402/1/1-24 до Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» встановлено план організації підготовки проєктів актів та виконання інших завдань, необхідних для його реалізації, а саме (у частині, де органом, відповідальним за виконання є Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України):

до частини другої статті 10 (Адміністратора, публічного реєстратора та створювачів інформації Системи обліку інформації про шкоду визначає Кабінет Міністрів України) - подати в установленому порядку на розгляд Уряду відповідний проєкт акта Кабінету Міністрів України - Мінсоцполітики (скликання) - до 08.01.2025;

до частини четвертої статті 10 (Кабінет Міністрів України визначає: 1) порядок створення Системи обліку інформації про шкоду; 2) категорії постраждалих осіб; 3) порядок збирання, накопичення, зберігання, захисту, обліку, відображення, оброблення відомостей та даних в Системі обліку інформації про шкоду, доступу до них; 4) перелік та обсяг відомостей та даних, які вносяться до Системи обліку інформації про шкоду, та строки їх внесення; 5) вимоги щодо відповідності інформації для верифікації завдання шкоди особистим немайновим правам осіб; 6) нормативно-правове, організаційно-методичне, інформаційне забезпечення формування та ведення Системи обліку інформації про шкоду і доступу до неї) - подати в установленому порядку на розгляд Уряду відповідний проєкт акта Кабінету Міністрів України - Мінсоцполітики (скликання) - до 08.01.2025;

до абзацу другого частини першої статті 11 (Програмні засоби ведення Системи обліку інформації про шкоду забезпечують можливість отримання чи передачі відомостей та даних в порядку електронної інформаційної взаємодії з публічними електронними реєстрами та інформаційними (автоматизованими), інформаційно-комунікаційними, комунікаційними і довідковими системами, реєстрами, банками даних та базами даних, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України) - подати в установленому порядку на розгляд Уряду відповідний проєкт акта Кабінету Міністрів України - Мінсоцполітики (скликання) - до 08.01.2025;

до частини другої статті 11 (Електронна інформаційна взаємодія, передбачена цим Законом, здійснюється з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» з дотриманням вимог законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про захист персональних даних», «Про публічні електронні реєстри», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) - подати в установленому порядку на розгляд Уряду відповідний проєкт акта Кабінету Міністрів України - Мінсоцполітики (скликання) - до 08.01.2025;

до пункту 4 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» (2) забезпечити створення та функціонування Системи обліку інформації про шкоду та визначити етапність її подальшого впровадження та наповнення) - вжити необхідних заходів, подати в установленому порядку на розгляд Уряду відповідний проєкт акта Кабінету Міністрів України - Мінсоцполітики (скликання) - до 08.01.2025;

до пункту 4 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» (3) розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проєкт закону про підтримку осіб, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України) - подати проєкт закону в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України - Мінсоцполітики (скликання) - до 08.01.2025;

до пункту 3 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» (Держателям (власникам) публічних електронних реєстрів та інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних та баз даних, перелік яких визначений відповідно до абзацу другого частини першої статті 11 цього Закону, у місячний строк з дня опублікування цього Закону забезпечити можливість передачі та отримання даних в порядку електронної інформаційної взаємодії до Системи обліку інформації про шкоду з дотриманням вимог законодавства України про захист персональних даних та відповідно до законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації», «Про публічні електронні реєстри») - вжити необхідних заходів та про результати проінформувати Кабінет Міністрів України - Мінсоцполітики (скликання) - до 17.01.2025.

15.04.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №450 «Деякі питання забезпечення функціонування Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», якою затверджений Порядок ведення Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (далі - Порядок №450).

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2025 №450 «Деякі питання забезпечення функціонування Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», Міністерству соціальної політики: 1) забезпечити технічне доопрацювання Єдиної інформаційної системи соціальної сфери для створення та функціонування Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, як складової зазначеної Єдиної системи; 2) забезпечити відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою, автоматичне збирання в Системі обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, з публічних електронних реєстрів та інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних та баз даних, власниками (розпорядниками, держателями, володільцями, адміністраторами) яких є державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування (за технічної можливості).

Відповідно до пунктів 22 та 23 Порядку №450, запровадження та наповнення Системи обліку інформації про шкоду здійснюється поетапно: перший етап - протягом 2025 року; другий етап - з 1 січня 2026 року. На першому етапі підлягає обліку інформація про шкоду, завдану особистим немайновим правам постраждалої особи через: внутрішнє переміщення; смерть (загибель); зникнення безвісти за особливих обставин, безвісну відсутність; залишення дитини без піклування батьків, позбавлення дитини батьківського піклування, неможливість виконання батьками, іншими законними представниками дитини обов`язків щодо виховання та утримання дитини; травму чи ушкодження здоров`я, за результатами яких встановлено інвалідність.

Листом від 24.12.2025 №0516-8619/05-25-ЗПІ Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України проінформувало представника позивача про те, що з метою забезпечення створення та функціонування Системи обліку інформації про шкоду Фондом «Євразія», який є виконавцем міжнародної технічної допомоги USAID «Підтримка цифрової трансформації», в межах співпраці з Мінсоцполітики було оголошено тендер на розроблення Системи обліку інформації про шкоду. За результатами тендеру було обрано компанію, яку відповідно до процедур Фонду «Євразія» визнано переможцем зазначеного тендера. Також фондом «Євразія» оголошено тендер на закупівлю послуг з розроблення технічних вимог щодо модернізації Єдиної інформаційної системи соціальної сфери для забезпечення наповнення Системи обліку інформації про шкоду. У зв`язку з тим, що відповідні закупівлі мали проводитись за рахунок проєкту міжнародної технічної допомоги USAID «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується Урядом США, всі процеси, пов`язані з ними, зупинені. Із метою забезпечення створення та функціонування Системи інформації про шкоду, Мінсоцполітики ведеться робота з пошуку донорів, готових долучитись до фінансування зазначеного проєкту. Крім того, Мінсоцполітки розробляється проєкт Закону України «Про підтримку осіб, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України»; Мінсоцполітики напрацьовує проєкт Соціального кодексу України, в якому також передбачається визначити види заходів підтримки постраждалих осіб та особливості їх вжиття, засади державної політики щодо увічнення пам`яті про постраждалих осіб та завдану їм шкоду.

Листом від 15.04.2025 №4305/0/2-25/51 Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України звернулось до Міжнародної благодійної організації «Фонд Східна Європа» з проханням щодо надання технічної та фінансової підтримки для створення та подальшого функціонування Системи обліку інформації про шкоду, завдану немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Листом від 08.05.2026 №1102-19594/03-26 Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України надало Міністерству фінансів України пропозиції до проєкту Бюджетної декларації на 2027-2029 роки щодо видатків, необхідних для створення та забезпечення функціонування Системи обліку інформації про шкоду, завдану немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Вважаючи, що її права та законні інтереси порушені, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 113 Конституції України, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України

За змістом статті 7 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» основними завданнями міністерства є, зокрема, забезпечення нормативно-правового регулювання, узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України на розгляд відповідних суб`єктів.

Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», проекти актів Кабінету Міністрів України готуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними колегіальними органами, Службою безпеки України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 №904 затверджене Положення про Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який, зокрема, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, соціального захисту населення, внутрішньо переміщених осіб та інших визначених Положенням сферах.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 4 Положення, Міністерство узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх Кабінету Міністрів України, а також розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції.

Крім того, підпунктом 37 пункту 4 Положення на Мінсоцполітики покладено здійснення заходів щодо створення (модернізації, модифікації, розвитку), адміністрування та забезпечення функціонування Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, формування та підтримання в актуальному стані державних інформаційних ресурсів і систем, держателем яких є Мінсоцполітики.

Отже, чинне нормативне регулювання прямо передбачає як нормотворчі повноваження Мінсоцполітики, так і повноваження щодо створення, розвитку, адміністрування та забезпечення функціонування відповідних державних інформаційних систем.

Судом вище встановлено, що відповідно до пункту 4 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня опублікування цього Закону: 1) забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації; 2) забезпечити створення та функціонування Системи обліку інформації про шкоду та визначити етапність її подальшого впровадження та наповнення; 3) розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проєкт закону про підтримку осіб, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Закон України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» опублікований 18.12.2024 у офіційному виданні «Голос України».

Дорученням Прем`єр-Міністра України від 26.12.2024 №41402/1/1-24 до Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» на Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України покладені такі завдання щодо реалізації вказаного Закону з терміном виконання до 08.01.2025:

подати в установленому порядку на розгляд Уряду відповідний проєкт акта Кабінету Міністрів України щодо реалізації: частини другої статті 10 (Адміністратора, публічного реєстратора та створювачів інформації Системи обліку інформації про шкоду визначає Кабінет Міністрів України); частини четвертої статті 10 (Кабінет Міністрів України визначає: 1) порядок створення Системи обліку інформації про шкоду; 2) категорії постраждалих осіб; 3) порядок збирання, накопичення, зберігання, захисту, обліку, відображення, оброблення відомостей та даних в Системі обліку інформації про шкоду, доступу до них; 4) перелік та обсяг відомостей та даних, які вносяться до Системи обліку інформації про шкоду, та строки їх внесення; 5) вимоги щодо відповідності інформації для верифікації завдання шкоди особистим немайновим правам осіб; 6) нормативно-правове, організаційно-методичне, інформаційне забезпечення формування та ведення Системи обліку інформації про шкоду і доступу до неї); абзацу другого частини першої статті 11 (Програмні засоби ведення Системи обліку інформації про шкоду забезпечують можливість отримання чи передачі відомостей та даних в порядку електронної інформаційної взаємодії з публічними електронними реєстрами та інформаційними (автоматизованими), інформаційно-комунікаційними, комунікаційними і довідковими системами, реєстрами, банками даних та базами даних, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України); частини другої статті 11 (Електронна інформаційна взаємодія, передбачена цим Законом, здійснюється з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» з дотриманням вимог законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про захист персональних даних», «Про публічні електронні реєстри», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України);

вжити необхідних заходів, подати в установленому порядку на розгляд Уряду відповідний проєкт акта Кабінету Міністрів України щодо реалізації пункту 4 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» (2) забезпечити створення та функціонування Системи обліку інформації про шкоду та визначити етапність її подальшого впровадження та наповнення);

вжити необхідних заходів та про результати проінформувати Кабінет Міністрів України щодо реалізації до пункту 3 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» (Держателям (власникам) публічних електронних реєстрів та інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних та баз даних, перелік яких визначений відповідно до абзацу другого частини першої статті 11 цього Закону, у місячний строк з дня опублікування цього Закону забезпечити можливість передачі та отримання даних в порядку електронної інформаційної взаємодії до Системи обліку інформації про шкоду з дотриманням вимог законодавства України про захист персональних даних та відповідно до законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації», «Про публічні електронні реєстри»);

подати проєкт закону в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України щодо реалізації пункту 4 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» (3) розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проєкт закону про підтримку осіб, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України).

Відтак, хоча загальний нормотворчий обов`язок щодо забезпечення реалізації пункту 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» адресований Кабінету Міністрів України, Мінсоцполітики як міністерство, що відповідає за відповідну сферу державної політики, з урахуванням доручення Прем`єр-Міністра України від 26.12.2024 №41402/1/1-24, не може бути визнане таким, що не має юридично значущих обов`язків у процесі реалізації цього Закону.

Так, судом встановлено, що 15.04.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №450 «Деякі питання забезпечення функціонування Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», якою затверджений Порядок ведення Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Сторонами не заперечується, що розробником Порядку №450 є Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України.

Згідно з пунктами 16-18 Порядку №450, адміністратором Системи обліку інформації про шкоду є державне підприємство «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» (далі - адміністратор), який виконує заходи з впровадження, адміністрування, підтримки та супроводу програмного забезпечення Системи обліку інформації про шкоду, відповідає за її технічне обслуговування, збереження даних, вживає технічних і технологічних заходів з надання, блокування, анулювання доступу до Системи обліку інформації про шкоду, проводить пошук і відбір даних для підготовки аналітичних звітів та на запит держателя. Адміністратор в межах повноважень адміністратора Єдиної системи проводить комплекс програмних, технологічних та організаційних заходів щодо захисту даних, що містяться у Системі обліку інформації про шкоду, від несанкціонованого доступу. Для забезпечення здійснення контролю за роботою Системи обліку інформації про шкоду адміністратор має право перегляду журналу всіх дій та подій, що здійснюються в Системі обліку інформації про шкоду, зокрема фіксації дати і часу створення, завантаження, надсилання, отримання відомостей, електронних документів, іншої інформації з ідентифікацією відправника та отримувача і будь-якої зміни та видалення даних, доступних у Системі обліку інформації про шкоду, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу (за технічної можливості).

Проте, за змістом пункту 24 Порядку №450, визначення вимог щодо переліку посадових осіб державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, яким надається доступ до Системи обліку інформації про шкоду, публічного реєстратора та створювачів інформації Системи обліку інформації про шкоду, категорії шкоди особистим немайновим правам та постраждалих осіб, які підлягають внесенню до Системи обліку інформації про шкоду, особливостей наповнення Системи обліку інформації про шкоду шляхом отримання від постраждалої особи або її законного представника інформації про шкоду її особистим немайновим правам в електронній формі забезпечується на другому етапі.

Отже, суд констатує, що станом на дату розгляду справи у межах чинного законодавства України відсутній нормативно-правовий акт, проєкт якого розроблений Мінсоцполітики та переданий на розгляд Кабінету Міністрів України, що визначає публічного реєстратора та створювачів інформації Системи обліку інформації про шкоду.

Згідно з пунктами 22-24 Порядку №450, запровадження та наповнення Системи обліку інформації про шкоду здійснюється поетапно: перший етап - протягом 2025 року; другий етап - з 1 січня 2026 року. На першому етапі підлягає обліку інформація про шкоду, завдану особистим немайновим правам постраждалої особи через: внутрішнє переміщення; смерть (загибель); зникнення безвісти за особливих обставин, безвісну відсутність; залишення дитини без піклування батьків, позбавлення дитини батьківського піклування, неможливість виконання батьками, іншими законними представниками дитини обов`язків щодо виховання та утримання дитини; травму чи ушкодження здоров`я, за результатами яких встановлено інвалідність. Наповнення Системи обліку інформації про шкоду на першому етапі здійснюється автоматично шляхом отримання необхідної інформації за переліком згідно з додатком у порядку електронної інформаційної взаємодії відповідно до цього Порядку з публічних електронних реєстрів та інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних та баз даних, власниками (розпорядниками, держателями, володільцями, адміністраторами) яких є державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування (за технічної можливості). Інформацію про шкоду, завдану особистим немайновим правам постраждалої особи через евакуацію та травми чи ушкодження здоров`я, за результатами яких не було встановлено інвалідність, буде внесено до Системи обліку інформації про шкоду на другому етапі.

Таким чином, Порядок №450 визначає порядок створення Системи обліку інформації про шкоду та етапність її подальшого впровадження та наповнення.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку №450, система обліку інформації про шкоду - автоматизована інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, накопичення, зберігання, захисту, обліку, відображення, оброблення та надання інформації про: фізичних осіб, зокрема депортованих або примусово переміщених дітей, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (далі - постраждалі особи); шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (далі - шкода, завдана особистим немайновим правам постраждалих осіб); вжиті заходи з підтримки постраждалих осіб та обсяги видатків державного та місцевих бюджетів, бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, здійснених для вжиття таких заходів.

Отже, Порядок №450 встановлює категорії постраждалих осіб.

Згідно з пунктами 26-30 Порядку №450, засобами Єдиної системи автоматично формуються (в разі їх відсутності)/оновлюються в Єдиному соціальному реєстрі, що є складовою Єдиної системи, соціальні реєстраційні картки осіб на підставі даних, отриманих з інших публічних електронних реєстрів та інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних та баз даних, що є першоджерелом таких даних. Засобами Єдиної системи шляхом електронної інформаційної взаємодії в режимі реального часу з іншими публічними електронними реєстрами, інформаційними (автоматизованими), інформаційно-комунікаційними та електронними комунікаційними системами, реєстрами та базами даних здійснюється постійне оновлення інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам постраждалих осіб, внесеної до Системи обліку інформації про шкоду. Об`єктом Системи обліку інформації про шкоду є інформація про постраждалих осіб, шкоду, завдану особистим немайновим правам постраждалих осіб, вжиті заходи з підтримки постраждалих осіб та обсяги видатків державного та місцевих бюджетів, бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, здійснених для вжиття таких заходів. Зберігання інформації у Системі обліку інформації про шкоду забезпечується адміністратором постійно (якщо інше не встановлено законодавством) з обов`язковим застосуванням засобів і технологій резервного копіювання та хеш-логування з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах (за технічної можливості). Створення, внесення, перегляд, надсилання, використання інформації та електронних документів, внесення змін і доповнень до них здійснюються користувачами Системи обліку інформації про шкоду в межах їх повноважень, визначених цим Порядком, та функціональної ролі (рівня прав доступу), заданої в Єдиній системі.

Таким чином, Порядок №450 встановлює порядок збирання, накопичення, зберігання, захисту, обліку, відображення, оброблення відомостей та даних в Системі обліку інформації про шкоду, доступу до них; перелік та обсяг відомостей та даних, які вносяться до Системи обліку інформації про шкоду.

Проте, за змістом пункту 24 Порядку №450, визначення вимог щодо відповідності інформації для верифікації завдання шкоди особистим немайновим правам постраждалих осіб - забезпечується на другому етапі.

Отже, суд констатує, що станом на дату розгляду справи у межах чинного законодавства України відсутній нормативно-правовий акт, проєкт якого розроблений Мінсоцполітики та переданий на розгляд Кабінету Міністрів України, що визначає вимоги щодо відповідності інформації для верифікації завдання шкоди особистим немайновим правам осіб.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №450, держателем Системи обліку інформації про шкоду є Мінсоцполітики (далі - держатель). Держатель здійснює нормативно-правове, організаційно-методичне, інформаційне забезпечення формування та ведення Системи обліку інформації про шкоду і доступу до неї.

Таким чином, Порядок №450 встановлює засади нормативно-правового, організаційно-методичного, інформаційного забезпечення формування та ведення Системи обліку інформації про шкоду і доступу до неї.

Пунктом 37 Порядку №450 встановлено, що з метою наповнення Системи обліку інформації про шкоду програмні засоби ведення Єдиної системи забезпечують можливість передачі та отримання даних в порядку електронної інформаційної взаємодії, зокрема з: 1) Єдиним державним вебпорталом електронних послуг; 2) Єдиним державним демографічним реєстром - з метою наповнення даними про постраждалу особу; 3) єдиною інформаційною системою МВС - з метою отримання інформації про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності чи відсутності судимості у постраждалої особи у зв`язку з вчиненням такою особою злочину проти основ національної безпеки України, вчиненням або сприянням вчиненню терористичного акту, втягненням у вчинення терористичного акту, публічними закликами до вчинення терористичного акту, створенням терористичної групи чи терористичної організації, фінансуванням тероризму, вчиненням кримінального правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, вчиненням тяжкого і особливо тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, вчиненням кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (за технічної можливості); 4) Єдиним реєстром осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, - з метою отримання інформації про особу, яка набула статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин (за технічної можливості); 5) Державним реєстром актів цивільного стану громадян - з метою отримання інформації щодо актових записів про народження, шлюб, розірвання шлюбу, смерть; 6) Державним реєстром майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, - з метою отримання інформації про знищення/пошкодження житлового приміщення (квартири, будинку); 7) інформаційною системою переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, - з метою отримання інформації про те, чи велися бойові дії в цьому регіоні в момент завдання шкоди особистим немайновим правам постраждалих осіб; 8) інтегрованою міжвідомчою інформаційно-комунікаційною системою щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, - з метою отримання інформації про перетин кордону постраждалою особою; 9) Єдиним державним реєстром судових рішень - з метою отримання інформації про наявність судових рішень або обвинувальних вироків щодо: встановлення батьківства/материнства; позбавлення батьківських прав; розірвання шлюбу; усиновлення громадянами України, що проживають на території України; усиновлення громадянами України, що проживають за межами території України, та іноземцями; передання неповнолітніх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; скасування рішень про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; встановлення факту родинних відносин (за технічної можливості); проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу (за технічної можливості); обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, призначення для таких осіб опікунів або піклувальників; вчинення злочину проти основ національної безпеки України, вчинення або сприяння вчиненню терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публічних закликів до вчинення терористичного акту, створення терористичної групи чи терористичної організації, фінансування тероризму, вчинення кримінального правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, вчинення тяжкого і особливо тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, вчинення кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (за технічної можливості); 10) Інтегрованою комплексною інформаційною системою Пенсійного фонду України; 11) Державним реєстром фізичних осіб - платників податків - щодо: підтвердження відповідності даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України) постраждалої особи; отримання інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України - у разі відсутності таких відомостей в Єдиній системі та у разі ідентифікації особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Отже, Порядок №450 визначає перелік публічних електронних реєстрів та інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових системам, реєстрів, банків даних та баз даних, які забезпечують наповнення Системи обліку інформації про шкоду.

Згідно з пунктами 33-35 Порядку №450, електронна інформаційна взаємодія, передбачена цим Порядком, здійснюється з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» з дотриманням вимог Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про захист персональних даних», «Про публічні електронні реєстри», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах». За відсутності технічної можливості передачі даних з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта" електронна інформаційна взаємодія між суб`єктами електронної взаємодії може здійснюватися з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством. Обсяг і структура даних, якими обмінюються суб`єкти електронної взаємодії через програмні інтерфейси електронних інформаційних ресурсів (сервіси), визначаються договорами про інформаційну взаємодію, укладеними відповідно до Порядку електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №606.

Таким чином, Порядок №450 визначає особливості електронної інформаційної взаємодії з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта».

Системний аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що Мінсоцполітики виконало доручення Прем`єр-Міністра України від 26.12.2024 №41402/1/1-24 щодо реалізації Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» у частині:

подання в установленому порядку на розгляд Уряду відповідного проєкту акта Кабінету Міністрів України щодо реалізації: частини другої статті 10 (у частині визначення адміністратора Системи обліку інформації про шкоду); частини четвертої статті 10 (щодо порядку створення Системи обліку інформації про шкоду; визначення категорій постраждалих осіб; порядку збирання, накопичення, зберігання, захисту, обліку, відображення, оброблення відомостей та даних в Системі обліку інформації про шкоду, доступу до них; визначення переліку та обсягу відомостей та даних, які вносяться до Системи обліку інформації про шкоду; встановлення нормативно-правового, організаційно-методичного, інформаційного забезпечення формування та ведення Системи обліку інформації про шкоду і доступу до неї); абзацу другого частини першої статті 11 (визначення переліку публічних електронних реєстрів та інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних та баз даних); частини другої статті 11 (встановлення особливостей використання засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» з дотриманням вимог законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про захист персональних даних», «Про публічні електронні реєстри», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України);

подання в установленому порядку на розгляд Уряду відповідного проєкту акта Кабінету Міністрів України щодо реалізації пункту 4 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» (забезпечення створення та функціонування Системи обліку інформації про шкоду та визначення етапності її подальшого впровадження та наповнення).

Натомість, станом на дату розгляду справи судом не виконаними залишились такі положення доручення Прем`єр-Міністра України від 26.12.2024 №41402/1/1-24 щодо реалізації Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України»:

подати в установленому порядку на розгляд Уряду відповідний проєкт акта Кабінету Міністрів України щодо реалізації: частини другої статті 10 (визначення публічного реєстратора та створювачів інформації Системи обліку інформації про шкоду); частини четвертої статті 10 (встановлення вимог щодо відповідності інформації для верифікації завдання шкоди особистим немайновим правам осіб).

При цьому, суд повторно наголошує, що дорученням Прем`єр-Міністра України від 26.12.2024 №41402/1/1-24 встановлений термін виконання вказаних завдань - до 08.01.2025.

Окремо суд звертає увагу на те, що дорученням Прем`єр-Міністра України від 26.12.2024 №41402/1/1-24 встановлене завдання для Мінсоцполітики до 08.01.2025: подати в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт закону про підтримку осіб, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Так, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 витребувано докази у відповідача, крім іншого: проєкт Закону «Про підтримку осіб, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», та докази його погодження.

У клопотанні про долученні доказів від 14.08.2026 Мінсоцполітики вказує, що концепція законопроекту була представлена на нараді під головуванням заступника Керівника Офісу Президента України І. Верещук, яка відбулась 04.12.2024, перший варіант проєкту закону - на нараді 24.12.2024.

При цьому, відповідач не заперечує, що станом на дату розгляду справи проєкт закону про підтримку осіб, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України - не внесений в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України.

Отже, у межах спірних правовідносин суд дійшов висновку про наявність ознак протиправної бездіяльності Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України.

Проте, суд вважає за необхідне визначити належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, з урахуванням розмежування повноважень Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України у сфері реалізації Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України».

Як встановлено судом, відповідно до пункту 4 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», саме Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня опублікування цього Закону зобов`язаний, зокрема, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації.

Водночас, із наведених вище положень Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та Положення про Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України вбачається, що на Мінсоцполітики покладений інший за своїм змістом комплекс повноважень.

Так, відповідно до статті 7 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», одним із основних завдань міністерства є забезпечення нормативно-правового регулювання у відповідній сфері, розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства та внесення в установленому порядку проєктів законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України на розгляд відповідних суб`єктів.

Аналогічно частиною другою статті 50 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» передбачено, що проєкти актів Кабінету Міністрів України готуються, зокрема, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.

Отже, системний аналіз наведених норм свідчить про те, що Мінсоцполітики не є суб`єктом, на якого безпосередньо покладений обов`язок прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України».

Натомість, до повноважень Мінсоцполітики належить, зокрема, розроблення проєктів відповідних нормативно-правових актів та внесення їх на розгляд Кабінету Міністрів України.

За таких обставин, на переконання суду, формулювання позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Мінісоцполітики, яка полягає у «незабезпеченні прийняття нормативно-правових актів» - не відображає належним чином розмежування компетенції між Кабінетом Міністрів України та Мінсоцполітики і є надмірно широким за своїм змістом.

Зокрема, таке формулювання фактично охоплює не лише ті дії, які належать до компетенції відповідача, а й безпосереднє прийняття відповідних нормативно-правових актів, що є повноваженням іншого суб`єкта владних повноважень.

Водночас, суд виходить із того, що завдання адміністративного судочинства полягає не лише у формальному встановленні факту протиправності поведінки суб`єкта владних повноважень, а й у забезпеченні ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи у публічно-правових відносинах.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, судом встановлено, що Мінсоцполітики частково виконало доручення Прем`єр-Міністра України від 26.12.2024 №41402/1/1-24 щодо реалізації Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України».

Так, станом на дату розгляду справи судом, не виконаними залишились такі положення доручення Прем`єр-Міністра України від 26.12.2024 №41402/1/1-24 щодо реалізації Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України»:

подати в установленому порядку на розгляд Уряду відповідний проєкт акта Кабінету Міністрів України щодо реалізації: частини другої статті 10 (визначення публічного реєстратора та створювачів інформації Системи обліку інформації про шкоду); частини четвертої статті 10 (встановлення вимог щодо відповідності інформації для верифікації завдання шкоди особистим немайновим правам осіб);

подати в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт закону про підтримку осіб, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Отже, з метою забезпечення ефективного та повного захисту прав та інтересів позивача, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за доцільне конкретизувати зміст встановленої протиправної бездіяльності відповідача та задовольнити позовну вимогу в частині визнання протиправною бездіяльності Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України, що полягає у незабезпеченні розроблення та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проєктів нормативно-правових актів на реалізацію Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», а саме: проєкту акта Кабінету Міністрів України щодо визначення публічного реєстратора та створювачів інформації Системи обліку інформації про шкоду завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, встановлення вимог щодо відповідності інформації для верифікації завдання шкоди особистим немайновим правам осіб та проєкту закону про підтримку осіб, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Як наслідок, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення похідної позовної вимоги - про зобов`язання Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України розробити та внести на розгляд Кабінету Міністрів України проєкти нормативно-правових актів на реалізацію Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», а саме: проєкт акта Кабінету Міністрів України щодо визначення публічного реєстратора та створювачів інформації Системи обліку інформації про шкоду завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, встановлення вимог щодо відповідності інформації для верифікації завдання шкоди особистим немайновим правам осіб та проєкт закону про підтримку осіб, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Щодо позовних вимог про забезпечення Мінсоцполітики створення та функціонування Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, суд зазначає таке.

Судом попередньо встановлено, що відповідно до пункту 4 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня опублікування цього Закону, крім іншого: забезпечити створення та функціонування Системи обліку інформації про шкоду та визначити етапність її подальшого впровадження та наповнення.

Дорученням Прем`єр-Міністра України від 26.12.2024 №41402/1/1-24 до Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» на Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України покладені такі завдання щодо реалізації вказаного Закону з терміном виконання до 08.01.2025:

вжити необхідних заходів щодо реалізації пункту 4 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» (2) забезпечити створення та функціонування Системи обліку інформації про шкоду та визначити етапність її подальшого впровадження та наповнення);

вжити необхідних заходів та про результати проінформувати Кабінет Міністрів України щодо реалізації до пункту 3 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» (Держателям (власникам) публічних електронних реєстрів та інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних та баз даних, перелік яких визначений відповідно до абзацу другого частини першої статті 11 цього Закону, у місячний строк з дня опублікування цього Закону забезпечити можливість передачі та отримання даних в порядку електронної інформаційної взаємодії до Системи обліку інформації про шкоду з дотриманням вимог законодавства України про захист персональних даних та відповідно до законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації», «Про публічні електронні реєстри»).

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2025 №450 «Деякі питання забезпечення функціонування Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», Міністерству соціальної політики: 1) забезпечити технічне доопрацювання Єдиної інформаційної системи соціальної сфери для створення та функціонування Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, як складової зазначеної Єдиної системи; 2) забезпечити відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою, автоматичне збирання в Системі обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, з публічних електронних реєстрів та інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних та баз даних, власниками (розпорядниками, держателями, володільцями, адміністраторами) яких є державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування (за технічної можливості).

Таким чином, у межах спірних правовідносин не тільки визначено законодавцем загальну необхідність створення відповідної інформаційної системи, а й встановлений конкретний обов`язок Мінсоцполітики щодо забезпечення її створення та функціонування, а також визначений строк, протягом якого відповідні організаційно-правові заходи мали бути здійснені.

Зі змісту доручення Прем`єр-Міністра України від 26.12.2024 №41402/1/1-24 та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2025 №450 «Деякі питання забезпечення функціонування Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» вбачається, що саме відповідач був визначений органом, відповідальним у системі органів виконавчої влади за практичне забезпечення реалізації відповідних положень Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України».

Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2024 з метою забезпечення створення та функціонування Системи обліку інформації про шкоду Фондом «Євразія», який є виконавцем міжнародної технічної допомоги USAID «Підтримка цифрової трансформації», в межах співпраці з Мінсоцполітики, було оголошено тендер на розроблення Системи обліку інформації про шкоду (ID: UA-2024-07-18-004249-a).

За результатами тендеру було обрано компанію, яку відповідно до процедур Фонду «Євразія» визнано переможцем зазначеного тендера - Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДИРЕНТ СОЛЮШИНС», що підтверджується копією протоколу від 16.01.2025 про визначення переможця закупівлі та намір укласти договір про закупівлі.

Проте, за твердженням відповідача, у зв`язку з тим, що відповідні закупівлі мали проводитись за рахунок проєкту міжнародної технічної допомоги USAID «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується Урядом США, всі процеси, пов`язані з ними, зупинені.

Листом від 15.04.2025 №4305/0/2-25/51 Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України звернулось до Міжнародної благодійної організації «Фонд Східна Європа» з проханням щодо надання технічної та фінансової підтримки для створення та подальшого функціонування Системи обліку інформації про шкоду, завдану немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Листом від 08.05.2026 №1102-19594/03-26 Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України надало Міністерству фінансів України пропозиції до проєкту Бюджетної декларації на 2027-2029 роки щодо видатків, необхідних для створення та забезпечення функціонування Системи обліку інформації про шкоду, завдану немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Водночас, згідно з пунктами 22-24 Порядку №450, запровадження та наповнення Системи обліку інформації про шкоду здійснюється поетапно: перший етап - протягом 2025 року; другий етап - з 1 січня 2026 року. На першому етапі підлягає обліку інформація про шкоду, завдану особистим немайновим правам постраждалої особи через: внутрішнє переміщення; смерть (загибель); зникнення безвісти за особливих обставин, безвісну відсутність; залишення дитини без піклування батьків, позбавлення дитини батьківського піклування, неможливість виконання батьками, іншими законними представниками дитини обов`язків щодо виховання та утримання дитини; травму чи ушкодження здоров`я, за результатами яких встановлено інвалідність. Наповнення Системи обліку інформації про шкоду на першому етапі здійснюється автоматично шляхом отримання необхідної інформації за переліком згідно з додатком у порядку електронної інформаційної взаємодії відповідно до цього Порядку з публічних електронних реєстрів та інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних та баз даних, власниками (розпорядниками, держателями, володільцями, адміністраторами) яких є державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування (за технічної можливості). Інформацію про шкоду, завдану особистим немайновим правам постраждалої особи через евакуацію та травми чи ушкодження здоров`я, за результатами яких не було встановлено інвалідність, буде внесено до Системи обліку інформації про шкоду на другому етапі.

Таким чином, станом на 01.01.2026 відповідач був зобов`язаний забезпечити перехід до другого етапу функціонування Системи, що передбачало її фактичне функціонування та подальше наповнення відповідною інформацією.

Разом з тим судом встановлено, що станом на час розгляду цієї справи Систему обліку інформації про шкоду фактично не створено та її функціонування не забезпечене.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що ним вживалися окремі заходи, спрямовані на створення Системи обліку інформації про шкоду.

На переконання суду, сам по собі факт вчинення певних підготовчих або організаційних дій не може свідчити про належне виконання суб`єктом владних повноважень покладеного на нього обов`язку, якщо визначений законодавством результат у встановлений строк не досягнуто.

Суд не заперечує, що реалізація такого масштабного цифрового проєкту об`єктивно потребує відповідного технічного та фінансового забезпечення. Водночас, складність виконання завдання, необхідність залучення інших суб`єктів або відсутність передбаченого фінансування не звільняють суб`єкта владних повноважень від виконання обов`язків, прямо покладених на нього актами Кабінету Міністрів України.

При цьому, суд враховує, що Мінсоцполітики не ініціювало внесення змін до Порядку №450 у частині визначення термінів запровадження та наповнення Системи обліку інформації про шкоду.

Суд враховує, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, саме Мінсоцполітики зобов`язане довести, що ним у межах установлених строків вчинені всі передбачені законодавством дії, необхідні для створення та функціонування Системи обліку інформації про шкоду.

Щодо доводів відповідача про припинення фінансування проєкту міжнародної технічної допомоги USAID «Підтримка цифрової трансформації», суд зазначає, що такі обставини можуть пояснювати причини, з яких первісний механізм реалізації відповідного завдання не був доведений до завершення, однак, не припиняють чинності Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» та Порядку №450, не припиняють покладених на Мінсоцполітики обов`язків.

Відповідач, будучи відповідальним за реалізацію відповідної державної політики та маючи повноваження, визначені Порядком №450, зобов`язаний вжити всіх необхідних організаційних, правових та фінансових заходів для забезпечення створення та функціонування Системи обліку інформації про шкоду, у тому числі шляхом пошуку альтернативних джерел фінансування та забезпечення технічного доопрацювання.

Проте, надані відповідачем докази такого висновку не підтверджують.

З урахуванням викладеного, суд вбачає правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України, що полягає у незабезпеченні створення та функціонування Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Як наслідок, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення похідної позовної вимоги - про зобов`язання Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України забезпечити створення та функціонування Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Буквальний аналіз наведеної норми свідчить, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду та застосовується з урахуванням конкретних обставин справи, характеру спірних правовідносин, змісту судового рішення та необхідності забезпечення його реального виконання.

Суд зауважує, що задоволення позову та покладення на суб`єкта владних повноважень обов`язку вчинити певні дії не зумовлює автоматичного застосування положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд враховує характер обов`язків, покладених цим рішенням на відповідача.

Так, суд не визначає конкретного змісту майбутніх нормативно-правових актів, способу технічної реалізації Системи обліку інформації про шкоду, її програмного забезпечення, джерел та обсягів фінансування або інших організаційно-управлінських питань, а зобов`язує відповідача вчинити дії у межах наданої йому компетенції, спрямовані на реалізацію Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України».

Таким чином, виконання рішення суду у цій справі передбачає здійснення відповідачем послідовних організаційних та управлінських дій у межах його компетенції. При цьому, питання щодо способу та конкретного механізму виконання таких дій належать до компетенції відповідача і не можуть бути наперед визначені судом.

Крім того, позивачем не наведено, а судом не встановлено конкретних обставин, які б свідчили про те, що після набрання рішенням законної сили відповідач має намір його не виконувати, ухилятиметься від виконання або що існують інші об`єктивні обставини, які створюють реальну загрозу невиконання судового рішення.

Суд також враховує, що відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про встановлення судового контролю може бути вирішене судом як при ухваленні рішення, так і в подальшому, у передбачених законом випадках. Отже, відмова у встановленні такого контролю на цій стадії не позбавляє позивача процесуальних засобів захисту у випадку, якщо в подальшому рішення суду не буде виконане належним чином.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що на момент ухвалення судового рішення відсутні достатні правові та фактичні підстави для застосування такого виняткового процесуального механізму, як встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ОСОБА_1 за подання адміністративного позову сплатила судовий збір у загальному розмірі 2 129 гривень 92 копійки, що підтверджується копіями платіжних інструкцій від 16.02.2026 №[номер приховано], від 14.04.2026 №[номер приховано].

Ураховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 2 129 гривень 92 копійки, підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України.

У судовому засіданні 23.09.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення складено 24.09.2026.

На підставі викладеного, керуючись статями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України, що полягає у незабезпеченні розроблення та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проєктів нормативно-правових актів на реалізацію Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», а саме: проєкту акта Кабінету Міністрів України щодо визначення публічного реєстратора та створювачів інформації Системи обліку інформації про шкоду завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, встановлення вимог щодо відповідності інформації для верифікації завдання шкоди особистим немайновим правам осіб та проєкту закону про підтримку осіб, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

3. Зобов`язати Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України розробити та внести на розгляд Кабінету Міністрів України проєкти нормативно-правових актів на реалізацію Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», а саме: проєкт акта Кабінету Міністрів України щодо визначення публічного реєстратора та створювачів інформації Системи обліку інформації про шкоду завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, встановлення вимог щодо відповідності інформації для верифікації завдання шкоди особистим немайновим правам осіб та проєкт закону про підтримку осіб, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

4. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України, що полягає у незабезпеченні створення та функціонування Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

5. Зобов`язати Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України забезпечити створення та функціонування Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 2 129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) гривень 92 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України (місцезнаходження: вулиця Еспланадна, будинок 8/10, місто Київ, 01601, ідентифікаційний код: 37567866).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.