ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/23525/25
УХВАЛА
про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
24 вересня 2026 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
на розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення та додаткових виплат за період з 29.01.2020 по 31.12.2020, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткові грошові виплати (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань) за період з 29.01.2020 по 31.12.2020, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення та додаткових виплат за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткові грошові виплати (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань) за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення та додаткових виплат за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь позивача ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткові грошові виплати (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань) за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправною бездіяльність відповідача військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період 01.01.2023 по 31.12.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення та додаткових виплат за період з 01.01.2024 по 31.12.2024, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткові грошові виплати (грошова допомога на оздоровлення) за період з 01.01.2024 по 31.12.2024, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення та додаткових виплат за період з 01.01.2025 по 27.08.2025 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткові грошові виплати (грошова допомога на оздоровлення) за період з 01.01.2025 по 27.08.2025, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 29.01.2020 по день фактичної виплати грошового забезпечення.
До суду надійшла заява представника відповідача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. У заяві вказує, що нововиявленими обставинами, які були встановлені після набрання законної сили ухвали суду по справі № 380/23525/25 від 30.04.2026 року є постанова Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 16.07.2026 року у справі №320/29450/24.
Зауважує, що Київський окружний адміністративний суд (14.03.2025) і Шостий апеляційний адміністративний суд (18.06.2025) з цим погодилися: визнали пункт 2 постанови № 481 протиправним і нечинним, вказавши, що КМУ «не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів у твердому (фіксованому) розмірі». Колегія суддів КАС ВС це рішення скасувала. Ключовий висновок - про межі дискреції Уряду: «…саме Уряду делеговано право встановлювати умови, порядок, а також розміри складових грошового забезпечення, і таке право є дискреційними повноваженнями, визначеними нормами Конституції України та Законом № 2011-ХІІ.» «Верховний Суд уважає помилковими твердження судів першої та апеляційної інстанцій про те, що КМУ не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів, зокрема у твердому (фіксованому) розмірі.» Але є й другий, окремий аргумент - процесуальний. Колегія визнала норму пункту 2 постанови № 481 такою, що на момент розгляду справи вже «вичерпала свою дію»: «…пункт 2 Постанови № 481 після набрання чинності цієї постанови, яка сформулювала по новому пункт 4 Постанови № 704 у конкретній частині, став нормою акту, до якого внесено цю зміну, вичерпав свою дію і на час розгляду справи не регулював спірні правовідносини, відповідно він не повинен був підлягати судовій оцінці за змістом.» Тобто оскаржувати саму «змінюючу» норму постфактум - коли вона вже влилася в текст постанови № 704, - суд визнав неефективним способом захисту. Підсумок: «Верховний Суд не встановив законних підстав, які б свідчили про протиправність дій КМУ під час прийняття спірної Постанови № 481, оскільки Уряд має право встановлювати розмір грошового забезпечення військовослужбовцям (зокрема, базової величини), що прямо регламентовано Законом № 2011-XII». «При цьому, пункти 1, 2 Постанови № 704 не визнавалися нечинними та не оскаржувалися в судовому порядку». «Додатково, колегія суддів звертає увагу, що суди попередніх інстанцій, стверджуючи про те, що з прийняттям КМУ Постанови № 481 фактично відбулося звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, які гарантовані Документ сформований в системі «Електронний суд» 05.08.2026 5 статтею 22 Конституції України (у частині отримання ним конкретних соціальних гарантій, як військовослужбовця), взагалі не досліджували та не встановлювали обставини, чи дійсно відбулося таке втручання в права позивача з моменту прийняття Постанови № 704 у первісній редакції до внесення змін до цієї постанови на підставі Постанови КМУ № 481». Ці обставини і є істотними для встановлення законного рішення судом, які не були відомі ні суду, ні відповідачу а стали відомими після набрання законної сили рішення суду від 30.04.2026 року по справі № 380/23525/25.
Ухвалою судді від 06.08.2026 заяву залишено без руху; надано відповідачу 10-денний строк з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб: подати заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучити: документ про сплату судового збору у розмірі 1 453,44 грн за вказаними в мотивувальній частині ухвали реквізитами; конкретизувати нововиявлену підставу відповідно до ч. 2 ст. 361 КАС України.
Ухвалою судді від 14.08.2026 продовжено представнику відповідача строк для усунення недоліків заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в частині конкретизації нововиявленої підстави відповідно до ч. 2 ст. 361 КАС України.
Ухвалою судді від 02.09.2026 прийнято до розгляду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в таке не прибув.
Представник відповідача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 368 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Зважаючи на неявку сторін, враховуючи положення ч. 2 ст. 368 КАС України, суд розглядає подану заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у порядку письмового провадження.
Вирішуючи заяву, суд виходить з такого.
Згідно з частиною 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини 2 статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Цей перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є вичерпним.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.
До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 04.06.2021 у справі №823/1440/17, від 20.01.2022 у справі №640/3516/19 та від 18.04.2022 у справі №460/3502/19.
Крім того, суд враховує, що в межах розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не здійснюється повторний розгляд адміністративної справи по суті.
Суд не перевіряє заново всі обставини первісного спору, не переоцінює правову позицію суду, викладену в рішенні суду, і не вирішує питання, чи було це рішення правильним.
Суд виходить з того, що процедура перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами спрямована виключно на врахування таких істотних фактичних обставин, які існували на час ухвалення рішення, однак не були і не могли бути відомі заявнику та суду.
Надаючи оцінку заяві відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення по адміністративній справі №380/23525/25, суд зазначає, що рішення у справі №320/29450/24 не було підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Скасування судових рішень у справі № 320/29450/24 зводиться до зміни правової оцінки спірних правовідносин та правозастосовної практики щодо застосування пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 481 і пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704.
Водночас зміна правової позиції суду або інше тлумачення норм матеріального права не є нововиявленою обставиною та не може бути підставою для перегляду остаточного судового рішення за правилами статті 361 КАС України. Верховний Суд в усталеній судовій практиці наголошує, що перегляд за нововиявленими обставинами не може бути способом повторного розгляду справи або переоцінки правової оцінки, наданої судом.
За таких обставин і правових підстав, суд дійшов висновку, що заявник не довів наявності всієї сукупності умов, передбачених статтею 361 КАС України.
Враховуючи викладене, у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 361, 369 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
у задоволенні заяви представника відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України.
Суддя Сидор Н.Т.