Справа № 420/36889/25
УХВАЛА
23 вересня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №420/36889/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №420/36889/25, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2026:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови здійснити з 01 жовтня 2025 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;
зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 жовтня 2025 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум;
встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №420/36889/25;
зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №420/36889/25 протягом 30 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили та отримання копії цього рішення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №420/36889/25 набрало законної сили 29.06.2026.
07 серпня 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №420/36889/25, в тексті якого заявлено клопотання про продовження процесуального строку на подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 по справі №420/36889/25.
У клопотанні про продовження процесуального строку на подання звіту, представник відповідача вказує, що в період з 30.06.2026 по 30.07.2026 (30-ти денний строк на подання звіту) в Головному управлінні, а саме в підсистемі ІКІС ПФУ «Документообіг» зареєстровано в загальній кількості 16515 (шістнадцять тисяч п`ятсот п`ятнадцять) вхідних документів.
За твердженням представника відповідача, Головне управління є стороною по більш ніж 20000 проваджень, які наразі перебувають на розгляді в судах різних інстанцій, тому вчасно зареєструвати копію рішення суду у цій справі було неможливо.
Представник відповідача вказує, що працівники Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснюють свої повноваження безпосередньо на території можливих бойових дій. Крім цього, обставини, пов`язані з військовим станом в країні (повітряні тривоги, аварійні та планові відключення електропостачання) перешкоджають нормальному функціюванню Головного управління.
Головне управління звертає увагу суду, що за період з 26.02.2026 по 30.07.2026 в Одеській області було 538 разів оголошено повітряну тривогу.
На переконання представника відповідача, всі вищезазначені обставини в їх сукупності послугували причиною пропуску Головним управлінням встановленого судом строку на подання звіту про виконання рішення суду.
При цьому, Головне управління просить суд взяти до уваги той факт, що неподання звіту у строк, встановлений судом, зумовлено великою кількістю судових проваджень, що перебувають на розгляді, зокрема в Одеському окружному адміністративному суді, у тому числі з питань судового контролю, за якими стороною є Головне управління, а також те, що неподання звіту у встановлений судом строк є поодиноким випадком, а тому слід визнати поважною причину несвоєчасного подання звіту Головним управлінням.
Вирішуючи клопотання представника відповідача про продовження строку, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.3 ст.382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Так, за приписами частини першої статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання заяв здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
Отже, поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
При цьому поновлення строку не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін. У разі подання заявником клопотання про поновлення строку, суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску процесуальних строків, покладається на особу, яка зобов`язана вчинити процесуальну дію.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що вчиняє процесуальну дію, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, продовженню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені судом. Строк вчинення процесуальної дії, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути продовженим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Застосування судами наслідків пропущення строків на вчинення процесуальної дії не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне продовження таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку (пункт 49 постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19).
При цьому встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку вчинення процесуальної дії повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Оцінюючи наведені представником відповідача доводи, суд зазначає, що значний обсяг документообігу, велика кількість судових справ, у яких Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області бере участь як сторона, а також загальні обставини функціонування державних органів в умовах правового режиму воєнного стану самі по собі не можуть розцінюватися як безумовні та достатні підстави для продовження пропущеного процесуального строку, оскільки належна організація діяльності суб`єкта владних повноважень є сферою його відповідальності.
Разом із тим суд враховує, що звіт про виконання рішення суду фактично подано до суду, хоча і з пропуском встановленого строку, а також те, що відповідачем вчинено процесуальну дію, для здійснення якої такий строк було встановлено.
При цьому положення статті 382-1 КАС України наділяють суд повноваженнями визначати достатній строк для подання звіту про виконання судового рішення. З огляду на завдання судового контролю, яке полягає у забезпеченні реального виконання судового рішення, а не застосуванні надмірного процесуального формалізму, суд дійшов висновку, що за обставин цієї справи існують підстави для продовження відповідачу строку на подання звіту про виконання рішення суду до дати його фактичного подання, а саме до 07.08.2026.
Такий підхід забезпечує баланс між принципом обов`язковості судового рішення та необхідністю здійснення ефективного судового контролю за його виконанням, не порушуючи при цьому прав та законних інтересів інших учасників справи.
Отже, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про продовження строку подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №420/36889/25, продовжити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №420/36889/25 до 07.08.2026 та перейти до вирішення питання щодо розгляду поданого звіту по суті.
У поданому 07.08.2026 звіті представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначає, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі № 420/36889/25, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2026, ОСОБА_1 05.08.2026 проведено перерахунок пенсії з 01.10.2025 і сума доплати пенсії з урахуванням фактично виплачених сум склала 9722,61 грн.
Представник відповідача вказує, що новий розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання зазначеного рішення, становить 27591,48 грн.
Як вказує представник відповідача, виплата нарахованої доплати до пенсії буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
За твердженням представника відповідача, Головним управлінням направлено листа від 11.06.2026 № 1500-0902-5/91575 до Пенсійного фонду України, щодо порядку дій територіальних органів Пенсійного фонду України до прийняття відповідного нормативно-правового акта або визначення іншого механізму фінансування та здійснення зазначених виплат.
На переконання представника відповідача, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.
З огляду на вищевикладене, представник відповідача просить суд:
прийняти звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №420/36889/25;
у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту звільнити від сплати штрафу керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та встановити Головному управлінню додатковий (новий) 3 (трьох) місячний строк для його повторного подання.
Від представника позивача до суду надійшло клопотання про відмову у прийнятті звіту.
В обґрунтування поданого клопотання, представник позивача вказує, що відповідач продовжує протиправно обмежувати пенсію позивача максимальним розміром.
У зв`язку з наведеним, представник позивача просить суд:
відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення суду у справі №420/36889/25;
накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф у сумі сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до ч. 3 ст. 382-3 КАС України половину якого стягнути на користь заявника, іншу половину - до Державного бюджету України;
встановити новий десятиденний строк для подання нового звіту про виконання судового рішення.
Розглянувши звіт пенсійного органу, суд зазначає про таке.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Згідно зі ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У частинах першій, другій, третій, четвертій, п`ятій, одинадцятій статті 382-3 КАС України закріплено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Відповідно до матеріалів справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 по справі № 420/36889/25 здійснило перерахунок з 01.10.2025 пенсії ОСОБА_1 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Згідно з Розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії ОСОБА_1 , сума виплати за період з жовтня 2025 року до грудня 2025 року включно складає 9722,61 грн.
Відповідно до наданих відповідачем відомостей з підсистеми «Реєстр судових рішень», на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду жодних коштів ОСОБА_1 не нараховано та не виплачено.
Згідно з перерахунком пенсії ОСОБА_1 , до пенсії позивача з 01.10.2025 не застосовано понижуючі коефіцієнти, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Щодо доводів представника позивача про обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.09.2026 суд зазначає таке.
Розглядаючи звіт про виконання судового рішення, суд перевіряє виконання відповідачем зобов`язань, визначених резолютивною частиною цього рішення. Здійснення судового контролю не передбачає можливості зміни змісту таких зобов`язань, розширення їх обсягу або вирішення позовних вимог, які не були задоволені судом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №420/36889/25 відповідача зобов`язано здійснити з 01.10.2025 перерахунок та виплату пенсії позивачу без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум. Саме виконання зазначеного зобов`язання підлягає перевірці під час розгляду цього звіту.
Водночас у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача з обмеження пенсії позивача максимальним розміром та похідних вимог зобов`язального характеру суд відмовив, оскільки за результатами дослідження перерахунку пенсії з 01.10.2025 встановив, що такого обмеження відповідач не застосовував.
За таких обставин питання правомірності обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.09.2026 виходить за межі перевірки виконання зобов`язань, визначених резолютивною частиною рішення суду від 26.02.2026 у справі №420/36889/25, а тому суд не надає правової оцінки такому обмеженню під час розгляду цього звіту.
Наведені представником позивача доводи самі по собі не свідчать про невиконання зазначеного рішення та не є підставою для відмови у прийнятті звіту саме з цих мотивів.
При цьому такий висновок суду не означає визнання правомірним обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.09.2026 та не позбавляє його права оскаржити відповідні рішення, дії чи бездіяльність відповідача в установленому законом порядку.
З огляду на проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду, зважаючи на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не здійснило виплату перерахованої пенсії позивача, що не заперечується у поданому звіті, суд доходить висновку щодо відсутності підстав для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №420/36889/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для накладення на керівника ГУ ПФУ в Одеській області штрафу за невиконання рішення суду у цій справі, суд зазначає про таке.
Так, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (ч.3 ст.382-3).
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними (абз.2 ч.5 ст.382-3 КАС України).
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
З аналізу ст.382-3 КАС вбачається, що у разі відмови у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення, додатково до встановлення нового строку для подання звіту, суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф.
За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Буряченка Олександра Євгеновича (місце роботи боржника: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) за невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №420/36889/25 у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Водночас, суд зауважує, що, відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 382-3 КАС України, суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 382-3 КАС України, якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Відтак, КАС України передбачає, що у разі вжиття суб`єктом владних повноважень усіх можливих заходів для виконання рішення суду, яке стосується пенсійних виплат, штраф на керівника суб`єкта владних повноважень може не накладатися.
З огляду на вищевикладене та виходячи з того, що Головним управлінням здійснюються заходи щодо виконання рішення суду та виділення коштів з Державного бюджету, суд доходить висновку, що означене не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Разом з тим, суд наголошує, що в умовах воєнного стану більша частина державних коштів спрямовуються на посилення обороноздатності країни, що в свою чергу мінімізує фінансування державних установ за рахунок бюджету, в тому числі і на виконання рішень судів щодо виплати заборгованості з пенсії за минулий період.
Накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в порядку ст.382 КАС України жодним чином не прискорить виділення бюджетних коштів Пенсійному фонду України, які в свою чергу, могли би бути спрямовані на виплату заборгованості з пенсії за минулий період, зокрема позивачу.
У поданому звіті міститься клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про звільнення від сплати штрафу керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку щодо наявності підстав для звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від сплати штрафу у зв`язку з відмовою суду у прийнятті звіту, оскільки суд встановив, що наразі відсутні бюджетні асигнування у суб`єкта владних повноважень, а керівником ГУ ПФУ в Одеській області вжито необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.121, 248, 256, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про продовження процесуального строку на подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №420/36889/25 - задовольнити.
Продовжити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №420/36889/25 до 07.08.2026.
Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області у прийнятті звіту, поданого 07.08.2026 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №420/36889/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №420/36889/25.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у 60 денний строк з дати прийняття цієї ухвали подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №420/36889/25.
Накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_2 (місце роботи боржника: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) штраф за невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №420/36889/25 у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про звільнення від сплати штрафу керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити.
Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Буряченка Олександра Євгеновича від сплати штрафу на підставі ч.5 ст.382-3 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала в частині зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення згідно з ч.6 ст.382-1 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України.
Суддя Дмитро БАБЕНКО