Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
23 вересня 2026 року Справа № 520/27636/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М. І., розглянувши в приміщення суду в м. Харкові в порядку письмового провадження заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду від 28.04.2026 у справі № 520/27636/25 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
у с т а н о в и в :
До суду надійшла заява відповідача про розстрочення виконання рішення від 28.04.2026 у справі № 520/27636/25 в якій просить: - розстрочити виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 року у справі № 520/27636/25 в частині стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 617 927,77 грн строком на один рік; - встановити наступний порядок та строки погашення вищевказаної суми податкового боргу: 15.09.2026 - 51 000,00 грн; 15.10.2026 - 51 000,00 грн; 15.11.2026 - 51 000,00 грн; 15.12.2026 - 51 000,00 грн; 15.01.2027 - 51 000,00 грн; 15.02.2027 - 51 000,00 грн; 15.03.2027 - 51 000,00 грн; 15.04.2027 - 51 000,00 грн; 15.05.2027 - 51 000,00 грн; 15.06.2027 - 51 000,00 грн; 15.07.2027 - 51 000,00 грн; 15.08.2027 - 56 927,77 грн.
Відповідач заяву мотивує тим, що рішенням ГУ ДПС у Харківській області від 11.04.2023 № 00/7727/24-03 йому анульовано реєстрацію платника єдиного податку, внаслідок чого він був змушений перейти на загальну систему оподаткування. Надалі таке рішення контролюючого органу рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 у справі № 520/19785/25 (залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2026) було скасовано. З 01.04.2023 припинив підприємницьку діяльність, у зв`язку із чим сформувався податковий борг. Також наводить доводи про те, що у відповідача відсутні кошти для одноразової сплати боргу, скрутне матеріальне становище, необхідність утримання сім`ї (зокрема хворих батьків похилого віку), складною безпековою ситуацією у місті Харкові, яка ускладнює відновлення підприємницької діяльності. Зазначає, що повністю погасить борг протягом року та відсутністю наміру ухилятися від виконання рішення. Просить заяву задовольнити.
Позивач заперечив проти задоволення заяви відповідача. Контролюючий орган зазначив, що підставами для розстрочення податкового боргу є норми ст. 100 Податкового кодексу України, постанови КМУ від 27.12.2010 № 1235 та наказ Міндоходів від 10.10.2013 № 574. Заявником не надано доказів існування обставин, передбачених цими актами, економічного обґрунтування можливості погашення боргу, розрахунку прогнозних доходів, копій господарських договорів чи аналізу фінансового стану. Податкова звітність не є достатньою підставою для розстрочки. Станом на 22.09.2026 у заявника обліковується податковий борг у загальній сумі 712 340,84 грн (у тому числі суми, не охоплені рішенням у цій справі). Наявні переплати (військовий збір - 40 950,00 грн, ЄСВ - 52 433,47 грн), які не спростовують відсутність підтвердження платоспроможності на весь період розстрочки. Просить відмовити у задоволенні заяви.
Сторони у судове засідання призначене на 23.09.2026 о 10:00 год не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцяти денний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 378 КАС України,
Дослідивши матеріали адміністративної справи, подану заяву та додані до неї докази, суд прийшов наступного з огляду на таке.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі № 520/27636/25 стягнуто до бюджету України з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в загальному розмірі 617927,77 гривень (шістсот сімнадцять тисяч дев`ятсот двадцять сім гривень 77 копійок).
11.09.2026 постановою Другого апеляційного адміністративного рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення суду від 28.04.2026 у справі № 520/27636/25 набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно частиною п`ятою статті 378 КАС України, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Разом з тим, необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема:
- законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012);
- невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012);
- відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року, п. 40);
- за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V). Для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
З огляду на вищевикладене, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення, при цьому, винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочення або відстрочення виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Насамперед суд зазначає, що розстрочення/відстрочення виконання судового рішення (що врегульоване КАС України) за самою своєю суттю відрізняється від розстрочення/відстрочення, передбаченого статтею 100 ПК України; вказані процедури реалізуються різними суб`єктами (відповідно судами та контролюючими органами) й за ініціативою різних осіб (розстрочення/відстрочення виконання судового рішення може відбуватись за заявою особи, яка бере участь у справі, сторони виконавчого провадження або за ініціативою суду, тоді як питання відстрочення/розстрочення податкового боргу може бути порушено виключно платником податків), а також різняться їх нормативним регулюванням (положення КАС України та ПК України).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №2а-25767/10/0570, від 09.04.2025 у справі № 160/11990/23.
З огляду на викладене суд критично оцінює доводи сторони позивача про необхідність застування положень ст.100 ПК України стосовно розстрочення податкового боргу відповідачу.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Так, при вирішені питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду суд ураховує ступінь вини відповідача у виникненні спору.
Відповідач наводить доводи про те, що саме скасування контролюючим органом його реєстрації як платника єдиного податку спричинило виникнення податкового боргу.
Попри те такий довід не є належною підставою для розстрочки виконання рішення суду та не свідчить про відсутність вини відповідача у виникненні податкового боргу.
На підтвердження свого фінансового стану відповідачем не подано жодних доказів щодо свого матеріального становища, а саме, що він бере участь в утриманні дійсно хворих батьків і такі потребують матеріальної допомоги від відповідача і він є єдиним хто надає таку допомогу, утримання сім`ї.
Разом із тим, відповідач стверджує, що складне матеріальне становище підтверджується припинення підприємницької діяльності з 01.04.2023.
Однак таких доводів недостатньо для встановлення реальної неплатоспроможності заявника для сплати податкового боргу.
Посилання відповідача на безпекову ситуацію в м. Харкові є загальним і стосується всіх суб`єктів господарювання регіону. Сама по собі ця обставина, без конкретних доказів її впливу саме на можливість виконання рішення заявником, не може бути визнана достатньою підставою для розстрочення.
Заявником запропоновано графік платежів на загальну суму 617927,77 грн. Однак відсутність економічного обґрунтування та підтвердження джерел погашення не дозволяє суду встановити, що такий порядок забезпечить реальне і повне виконання рішення суду.
Отже, наведені вище обставини в свою чергу спростовують твердження відповідача про неможливість здійснення оплати вказаної заборгованості, а натомість підтвержують відсутність наміру у останнього здійснювати належним чином погашення суми заборгованості, що в свою чергу порушує законні права та інтереси позивача та належне виконання судового рішення, що є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявність обставин, які істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду від 23.04.2026, а відтак заява відповідача про розстрочення виконання судового рішення не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
п о с т а н о в и в:
Заяву відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду від 28.04.2026 у справі № 520/27636/25 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Ухвала складена та підписана суддею 23.09.2026.
Суддя М. І. Садова