Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
з питання прийняття позовної заяви та відкриття спрощеного провадження у справі
24 вересня 2026 року Справа № 520/30363/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ: 33879077, 63212, Харківська обл., Харківський р-н, с. Ватутіне) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті у повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно;
- зобов`язати Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січня 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) ОСОБА_1 та не виплати індексації грошового забезпечення в належному розмірі з 01.03.2018 по 06.06.2025 без застосування абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003р. № 1078;
- зобов`язати Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 06.06.2025 включно у фіксованому розмірі (4455,95грн. за кожен місяць) у загальній сумі 388 558,84 грн. відповідно до абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003р. № 1078.
Разом з адміністративним позовом було подано клопотання, в якому позивач просив:
- поновити (вважати не пропущеним) строк для звернення ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
В обґрунтування клопотання зазначено, що проходження служби у бойовій військовій частині, перебування в районі бойових дій та безпосередня участь у них істотно обмежували його можливість самостійно планувати свій час, перевіряти правильність нарахування грошового забезпечення та реалізувати право на судовий захист. За його твердженням, лише у серпні 2026 року він отримав фактичну можливість ознайомитися із законодавством, яке регулює нарахування грошового забезпечення, одержати необхідні консультації та звернутися до відповідача із запитами.
Крім того, позивач навів положення частини другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, яка передбачала право на звернення до суду з вимогами про стягнення належної заробітної плати без обмеження будь-яким строком, та послався на Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 щодо неконституційності припису частини першої статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
На думку позивача, ухвалення зазначеного Рішення усуває часові обмеження для звернення до суду із заявленими вимогами. При цьому позивач вважає, що частина друга статті 233 КЗпП України не підлягає застосуванню, оскільки предметом спору є належне йому щомісячне грошове забезпечення, а не виплата всіх сум при звільненні.
З огляду на викладене позивач просить поновити строк звернення до суду або вважати його непропущеним.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви перевіряє дотримання строку звернення до суду, а в разі його пропуску - наявність підстав для визнання причин такого пропуску поважними.
За змістом частин першої та третьої статті 122 КАС України строки звернення до адміністративного суду можуть установлюватися як цим Кодексом, так і іншими законами. Отже, під час перевірки своєчасності звернення необхідно враховувати характер спірних правовідносин та наявність спеціального законодавчого регулювання.
Предметом цього спору є нарахування та виплата індексації грошового забезпечення, зокрема індексації-різниці, за період проходження позивачем служби цивільного захисту у відповідача. Індексація грошового забезпечення має характер виплати, пов`язаної з оплатою служби, тому під час вирішення питання про строк звернення до суду застосуванню підлягають положення статті 233 Кодексу законів про працю України.
До 19.07.2022 частина друга статті 233 КЗпП України передбачала можливість звернення працівника до суду щодо стягнення належної заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022, правове регулювання строків звернення до суду було змінено.
У постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 Верховний Суд у складі судової палати зазначив про необхідність розмежування періодів спірних правовідносин: до правовідносин, які мали місце до 19.07.2022, застосовується попередня редакція статті 233 КЗпП України, а до правовідносин починаючи із цієї дати - редакція, запроваджена Законом №2352-IX.
У цій справі позивач заявив вимоги про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 06.06.2025.
Отже, звернення до суду з вимогами за період з 01.12.2015 по 18.07.2022 не обмежувалося строком, передбаченим статтею 233 КЗпП України у редакції, чинній у цей період. Підстав для поновлення строку звернення до суду в зазначеній частині немає, оскільки такий строк не пропущено.
Щодо вимог за період з 19.07.2022 по 06.06.2025 суд ураховує, що частина друга статті 233 КЗпП України пов`язує тримісячний строк звернення у спорах про належні при звільненні суми з одержанням працівником письмового повідомлення про проведені нарахування та виплати.
Стаття 116 цього Кодексу покладає на роботодавця обов`язок письмового повідомлення працівника про відповідні суми з їх розподілом за видами виплат.
Таким чином, для встановлення початку перебігу зазначеного строку необхідно з`ясувати факт і дату одержання особою відповідного письмового повідомлення. Саме звільнення зі служби або виключення зі списків особового складу не замінює встановлення цих обставин.
У постанові від 25.06.2026 у справі №520/25416/25 Верховний Суд наголосив, що одержання грошового атестата як письмового повідомлення про розрахунок при звільненні може бути початком перебігу тримісячного строку. Водночас отримання згодом відповіді на запит щодо уточнення окремих складових грошового забезпечення не розпочинає цього строку заново. Відсутність у раніше отриманому повідомленні докладного механізму обчислення виплат сама собою не відтерміновує початку перебігу строку.
З доданого до позову витягу з наказу від 06.06.2025 №221-НК/87 вбачається, що позивача виключено зі списків особового складу відповідача та всіх видів забезпечення з 06.06.2025. Тому наведена у клопотанні дата звільнення 06.06.2026 не узгоджується з доданим документом і не може бути покладена в основу обчислення строку.
Разом із тим зазначений витяг містить розпорядження щодо проведення виплат при звільненні, але не підтверджує одержання позивачем у визначений день письмового повідомлення про фактично нараховані та виплачені йому суми.
Водночас матеріали, подані на стадії відкриття провадження, не містять доказів вручення позивачу раніше грошового атестата або іншого належного письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
Оцінюючи правові доводи клопотання, суд зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 визнано неконституційним припис частини першої статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для вимог про заробітну плату та інші належні працівникові виплати. Натомість положення частини другої цієї статті щодо строку звернення у спорах про виплати при звільненні зазначеним Рішенням неконституційними не визнано. Тому посилання позивача на це Рішення як на підставу незастосування будь-яких строків до всього заявленого періоду є помилковим.
Відповідно до статті 123 КАС України застосуванню процесуальних наслідків недотримання строку звернення до суду має передувати встановлення факту такого недотримання. Висновок про пропуск строку не може ґрунтуватися виключно на припущенні про одержання позивачем повідомлення про розрахунок у день звільнення.
Отже, щодо вимог за період до 19.07.2022 строк звернення до суду не пропущено, оскільки звернення з такими вимогами не обмежувалося відповідним строком. Щодо вимог за період з 19.07.2022 по 06.06.2025 на стадії відкриття провадження факту пропуску строку не встановлено.
Оскільки судом на час відкриття провадження у справі не встановлено пропуску строку звернення до суду, клопотання позивача є очевидно безпідставним та не потребує вирішення по суті.
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
За таких обставин клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду підлягає поверненню без розгляду як очевидно безпідставне.
Спір виник з публічно-правових відносин та згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Подана позовна заява відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України. Справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду.
Виходячи з положень ст. 171, 257 КАС України зазначена справа належить до справ незначної складності, а отже позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Керуючись положеннями ст. 19, 160-162, 171, 172, 241, 243, 248, 256-262, 294, 295 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом - повернути заявнику без розгляду.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ: 33879077, 63212, Харківська обл., Харківський р-н, с. Ватутіне) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Запропонувати позивачу подати до суду у п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву - відповідь на відзив та надати також до суду докази її надіслання (подання) іншим учасникам справи.
Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення на відповідь позивача протягом п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив та надати до суду також докази надіслання (подання) їх копії іншим учасникам справи.
Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Роз`яснити учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше строків, визначених КАС України.
Суддя роз`яснює, що згідно ч. 5-7 ст. 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи офіційна електронна адреса сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
Відповідно до п. 59 Положення до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Копії даної ухвали направити учасникам справи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.
Роз`яснити учасникам справи про наявність у них процесуальних прав і обов`язків, що передбачені ст. ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А. Полях