Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Харків
24 вересня 2026 р. справа № 520/21438/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення про поновлення пенсії від 01.07.2026 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з дати припинення відповідно до рішення про поновлення виплати пенсії від 01.07.2026 року з виплатою заборгованості, що утворилася.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком. Позивачка вважає, що відповідач протиправно не здійснює виплату пенсії, незважаючи на її поновлення, та не виплачує заборгованість. Позивачка посилається на документ від 01.07.2026 як на рішення про поновлення виплати пенсії та вважає бездіяльність відповідача щодо поновлення виплати пенсії протиправною. У зв`язку з цим позивачка просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування і виплату пенсії з дати її припинення з виплатою заборгованості.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідач подав до суду відзив, у якому заперечив проти позову, зазначивши, що рішення про поновлення пенсії від 01.07.2026 не приймалося, а нарахування та виплату пенсії поновлено на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі № 200/8615/25. Просив відмовити в задоволенні позову.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Судом установлено, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі №200/8615/25, яке набрало законної сили 17.06.2026, відповідача зобов`язано поновити нарахування та виплату позивачці пенсії за віком з 18.08.2025.
На виконання зазначеного рішення суду розпорядженням відповідача від 22.06.2026 позивачці поновлено нарахування та виплату пенсії з 18.08.2025 та обліковано заборгованість у розмірі 43 788,71 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2026 позивачці надано відповідь на її звернення від 30.06.2026 щодо ідентифікації особи. Зазначений документ містить інформацію щодо її звернення та не є рішенням про поновлення виплати пенсії.
Згідно з наданими відповідачем відомостями, заборгованість за період з 18.08.2025 по 16.06.2026 у розмірі 34 600,38 грн включено до відповідного переліку отримувачів виплат, а заборгованість за період з 17.06.2026 по 31.08.2026 у розмірі 9 188,33 грн включено до переліку виплат, що здійснюються відповідно до встановленого порядку.
Позивачка, не погоджуючись із невиплатою їй пенсії та заборгованості, вважає, що відповідачем протиправно не забезпечено фактичну виплату належних їй пенсійних коштів. Також позивачка посилається на документ від 01.07.2026 як на рішення про поновлення виплати пенсії та вважає, що відповідач не виконав обов`язок щодо поновлення та виплати пенсії.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є правомірність дій відповідача щодо невиплати позивачці пенсії відповідно до документа від 01.07.2026 та наявність підстав для зобов`язання відповідача повторно поновити нарахування і виплату пенсії з дати її припинення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини щодо призначення, нарахування та виплати пенсій регулюються Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі за текстом - Закон України № 1058-IV).
Відповідно до статті 49 Закону України № 1058-IV виплата пенсії припиняється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України або за рішенням суду у випадках, визначених законом.
Згідно зі статтею 46 Закону України № 1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно, виплачуються за минулий час у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи та підлягає виконанню на всій території України.
Як установлено судом, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі № 200/8615/25, яке набрало законної сили 17.06.2026, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зобов`язано поновити нарахування та виплату позивачці пенсії за віком з 18.08.2025.
На виконання зазначеного судового рішення відповідачем 22.06.2026 прийнято відповідне розпорядження, яким позивачці поновлено нарахування та виплату пенсії з 18.08.2025.
Таким чином, на момент звернення позивачки до суду у цій справі питання поновлення нарахування та виплати пенсії з 18.08.2025 вже було предметом судового розгляду та вирішено рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі № 200/8615/25. Вказане рішення набрало законної сили та було виконане відповідачем шляхом прийняття розпорядження від 22.06.2026.
При цьому, судом установлено, що документ від 01.07.2026, на який посилається позивачка, не є рішенням про поновлення пенсії. Зі змісту цього документа вбачається, що він наданий у відповідь на звернення позивачки від 30.06.2026 щодо ідентифікації особи та не містить рішення про поновлення нарахування чи виплати пенсії.
Отже, посилання позивачки на документ від 01.07.2026 як на рішення про поновлення пенсії не відповідає його змісту та фактичним обставинам справи.
Суд також враховує, що відповідачем на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2025 нараховано позивачці пенсію за період з 18.08.2025, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 43 788,71 грн.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за період з 18.08.2025 по 16.06.2026 у розмірі 34 600,38 грн включено до відповідного переліку отримувачів виплат, а заборгованість за період з 17.06.2026 по 31.08.2026 у розмірі 9 188,33 грн включено до відповідного переліку виплат за судовими рішеннями.
Таким чином, відповідач не заперечує наявності у позивачки нарахованої заборгованості з пенсії, а навпаки, підтверджує її облік та включення відповідних сум до встановлених переліків.
Водночас, саме по собі невиконання фактичної виплати всієї нарахованої заборгованості на момент розгляду справи не свідчить про те, що відповідач не здійснив поновлення нарахування та виплати пенсії, оскільки таке поновлення було здійснено на виконання судового рішення від 10.12.2025.
Суд звертає увагу, що позовні вимоги у цій справі сформульовані позивачкою як вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати пенсії відповідно до рішення про поновлення пенсії від 01.07.2026 та про зобов`язання відповідача поновити нарахування і виплату пенсії відповідно до такого рішення.
Однак, як установлено судом, рішення про поновлення пенсії від 01.07.2026 відповідачем не приймалося. Відповідно, відсутня визначена позивачкою юридична підстава, невиконання якої могло б бути предметом оцінки суду в межах заявлених позовних вимог.
Крім того, вимога про повторне поновлення нарахування та виплати пенсії з дати припинення фактично спрямована на повторне вирішення питання, яке вже було вирішене рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі №200/8615/25. Зазначеним рішенням відповідача вже було зобов`язано поновити нарахування та виплату пенсії позивачці з 18.08.2025, а відповідачем вжито заходів щодо його виконання.
Суд також враховує, що відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Положеннями статті 382-3 КАС України також передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення або в разі неподання такого звіту суддя може постановити ухвалу про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання судового рішення, у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, питання щодо повноти та належності виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі № 200/8615/25, яке набрало законної сили 17.06.2026, підлягають вирішенню в порядку судового контролю, передбаченого статтею 382 КАС України, а не шляхом повторного розгляду вимог, які фактично стосуються виконання зазначеного судового рішення.
Так, саме зазначеним судовим рішенням визначено обсяг обов`язків відповідача щодо поновлення пенсії, внаслідок чого відповідачем 22.06.2026 прийнято розпорядження, яким позивачці поновлено нарахування та виплату пенсії з 18.08.2025, а також обліковано заборгованість з пенсії у загальному розмірі 43 788,71 грн.
Таким чином, з наданих суду доказів убачається, що відповідачем вчинено дії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі №200/8615/25, зокрема, поновлено нарахування пенсії позивачці з визначеної судом дати та визначено суму заборгованості.
Водночас, позивачка фактично не погоджується з тим, що нараховані на виконання судового рішення суми не були виплачені їй одночасно з поновленням нарахування пенсії, та вважає, що відповідач зобов`язаний здійснити таку виплату.
Суд звертає увагу, що питання щодо порядку та строків фактичної виплати заборгованості, яка виникла внаслідок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі №200/8615/25, є також питанням виконання цього судового рішення.
З огляду на наведене, у межах розгляду цієї справи суд не може повторно визначати обсяг обов`язків відповідача, які вже встановлені рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі №200/8615/25, або фактично змінювати спосіб та порядок його виконання.
При цьому суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що відповідач не здійснив поновлення нарахування та виплати пенсії позивачці з 18.08.2025. Навпаки, матеріалами справи підтверджується прийняття відповідачем розпорядження від 22.06.2026 та нарахування відповідних сум пенсії.
Щодо доводів позивачки про невиплату заборгованості суд зазначає, що наявність нарахованої, але фактично не виплаченої суми заборгованості сама по собі не змінює встановлених судом обставин щодо поновлення пенсії. Відповідачем заборгованість визначено, обліковано та включено до відповідних переліків виплат.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги в обраний позивачкою спосіб захисту не підлягають задоволенню, оскільки ґрунтуються на помилковому ототожненні документа від 01.07.2026 із рішенням про поновлення пенсії, тоді як фактичне поновлення нарахування та виплати пенсії здійснено відповідачем на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі № 200/8615/25.
За таких обставин суд не встановив протиправності дій відповідача, які є предметом оскарження у цій справі, а також правових підстав для повторного зобов`язання відповідача поновити нарахування та виплату пенсії з дати її припинення.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України (Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ""ян/22030101, Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача [рахунок приховано], Код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмір 1 064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 24 вересня 2026 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ