Справа № 169/610/26
Провадження № 2/169/634/26
ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року селище Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Хвіц Г.Й.
за участю секретаря судового засідання Ілляшик З.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей,
в с т а н о в и в :
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лукашук Н.М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей.
Позов мотивований тим, що між сторонами 22 серпня 2008 року було укладено шлюб, в якому у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 - син ОСОБА_3 . Вказуючи, що позивач ОСОБА_1 проживає з дітьми окремо від відповідача, звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, домовленості з відповідачем щодо розміру та добровільної сплати аліментів досягнути не вдалося, а тому просила ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на дітей в розмірі 1/3 (однієї третини) частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття, та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 гривень.
Суддя своєю ухвалою від 14 липня 2026 року прийняла позовну заяву до розгляду, відкрила провадження у справі та постановила розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Лукашук Н.М. у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, однак представник позивача - адвокат Лукашук Н.М. подала до суду письмове клопотання, в якому вказала, що позовні вимоги вона та позивач підтримують повністю, просять їх задовольнити, не заперечують проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 не з`явився у судове засідання і від нього не надійшло повідомлення про причини його неявки. Про дату, час і місце розгляду справи в контексті положень частини восьмої статті 128 ЦПК України був належним чином повідомлений за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відзив на позов не подавав.
Враховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.
Суд своєю ухвалою від 30 липня 2026 року постановив проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на дитину є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Обов`язок батьків щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям та способи й порядок його виконання врегульовано у главі 15 СК України.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Як видно зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 та свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 і серії НОМЕР_3 , виданих Луківською селищною радою Турійського району Волинської області 22 серпня 2008 року та 04 березня 2009 року і 27 жовтня 2011 року, відповідно, між сторонами дійсно було зареєстровано шлюб, в якому у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 - син ОСОБА_3 (а.с. 9, 10, 11).
Відповідно до частин першої, третьої статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За змістом частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_4 та загальна сума доходу за період з 11/2025 року до 4/2026 року, за винятком утримань та аліментів, становить 505 421.91 гривень (а.с. 13). Неповнолітні діти проживають з позивачем ОСОБА_1 .
Домовленості щодо добровільної участі відповідача в утриманні неповнолітніх дітей в грошовій і /або/ натуральній формі між сторонами не досягнуто.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН Про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Під час розгляду справи встановлено, що сторони проживають окремо, відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, у зв`язку з чим позивач не має можливості забезпечити необхідний і достатній рівень життя дітей.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд відповідно до вимог статей 180, 182 СК України бере до уваги те, що обов`язок утримувати дитину покладається рівною мірою на матір і батька, відповідач інших дітей на утриманні не має, є здоровою працездатною особою і спроможний надавати на утримання дітей матеріальну допомогу.
Будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження наявності інших, передбачених статтею 182 СК України, обставин, що враховуються судом при визначенні розміру аліментів, сторони суду не надали.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років складає: з 1 січня 2026 року - 3 512 гривень та постійно змінюється у бік збільшення. Закріплений на законодавчому рівні мінімальний розмір не виконує обмежувальну функцію при визначенні розміру аліментів, який цей мінімум перевищує.
Суд враховує, що прожитковий мінімум є мінімальною гарантією загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров`я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує тільки мінімальні потреби дитини.
З огляду на вказане, виходячи із характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, та враховуючи, що право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом із яким проживає дитина, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позову і вважає за доцільне та достатнім стягувати з відповідача аліменти на дітей в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення ними повноліття, що відповідає вимогам статей 182, 183, 191 СК України.
Крім того, згідно зі статтею 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути в дохід держави 1 331 гривню 20 копійок судового збору, так як позивач ОСОБА_4 звільнена від сплати судового збору у відповідності до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Також відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000 гривень позивач надала ордер на надання правничої допомоги від 23 квітня 2026 року, договір про надання правової допомоги від 23 квітня 2026 року, додатковий договір до договору про надання правової допомоги №Б/Н від 23 квітня 2026 року, Акт виконаних робіт (надання послуг) від 16 червня 2026 року, платіжну інструкцію від 16 червня 2026 року № 240693088 ( а.с. 15, 16, 17, 18, 19).
Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Відповідач клопотання про їх зменшення не заявляв, неспівмірності цих витрат наданим адвокатом послугам не спростував.
Таким чином, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 гривень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись статтями 180-182, 183, 191 СК України, статтями 12, 13, 81, 89, 137, 141, 263 - 265, 273, 279, 280-282, 354, 430 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/3 (однієї третини) частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 16 червня 2026 року і до досягнення ними повноліття.
Рішення суду у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо учасниками справи не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Ім`я позивача - ОСОБА_1 , жителька: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий Турійським РВ УМВС України у Волинській області 26 вересня 2008 року.
Ім`я представника позивача - ОСОБА_5 , місцеперебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , номер і серія паспорта невідомі.
Ім`я відповідача - ОСОБА_2 , житель: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_9 , виданий Ковельським РВ УМВС України у Волинській області 06 грудня 2004 року.
Повне заочне рішення складене 30 липня 2026 року.
Головуючий