Справа №295/12421/26
Категорія 38
2/295/5527/26
УХВАЛА
22.09.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі
Головуючої судді Воробйової Т.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування оригіналу договору у цивільній справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера фінанс»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №139712 від 25.06.2025 в розмірі 7620,80 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 2620,80 грн; послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору 1000,00 грн; вирішити питання розподілу судових витрат.
Позов обґрунтована тим, що 19.12.2025 між ТОВ «ФК «Авіра груп» (далі - первісний кредитор) та ТОВ «ФК «Венера фінанс» укладено договір факторингу №19122025/2 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «ФК «Венера фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 до договору факторингу №19122025/2, ТОВ «ФК «Венера фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 25.06.2025 ТОВ «ФК «Авіра груп» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №139712 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору, що вважається даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до Закону України «Про електрону комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором прирівнюється до власноручного підпису. Згідно з умовами кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 4000,00 грн, дата надання кредиту: 25.06.2025, строк кредиту: 90 днів, валюта кредиту: UAH, відсоткова ставка 0,72 % (процентів) на добу, Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 7620,80 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 2620,80 грн; послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 договору 1000,00 грн.
Ухвалою суду від 02.09.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомленням сторін.
04.09.2026 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, у якій відповідач також просить витребувати у позивача оригінал договору на підставі ст.84, 95, 100 ЦПК України відповідно до ст.1055.
Нормами ч. 13 ст. 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Предметом позову у даній справі є стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №139712 від 25.06.2025, який був укладений між ТОВ «ФК «Авіра груп» та ОСОБА_1 .
Як вбачається зі змісту позову та доданих до нього матеріалів, кредитний договір №139712 від 25.06.2025 про надання коштів на умовах фінансового кредиту був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Матеріали справи містять копію кредитного договору №139712 від 25.06.2025.
У статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Згідно з ч.1, 2 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Виключні підстави, за наявності яких докази можуть бути витребувані судом, визначені ст.84 ЦПК України. Так, учасник справи вправі подати клопотання про витребування доказів судом виключно у разі неможливості самостійно надати такі докази. При цьому клопотання повинно містити відомості про вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Крім того, у клопотанні має бути зазначено підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа, а також обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.
Заявляючи клопотання про витребування оригіналу кредитного договору, відповідач посилається, зокрема, на ст.84 ЦПК України, однак клопотання вимогам зазначеної статті не відповідає, оскільки не містить жодних відомостей, яві відповідно до приписів ст.84 ЦПК України повинні бути зазначені у клопотанні про витребування доказів судом.
Також, у клопотанні про витребування оригіналу кредитного договору, відповідач посилається на ст. 95, 100 ЦПК України.
Відповідно до приписів ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Клопотання про витребування оригіналу кредитного договору будь-якого обґрунтування у розумінні ст. 95, 100 ЦПК України не містить.
Зважаючи на вищевикладені положення чинного законодавства, оскільки клопотання відповідача про витребування оригіналу договору жодним чином не обґрунтоване, підстави для його задоволення відсутні.
Керуючись ст. 84, 95, 100 ЦПК України, суд -
у х в а л и в :
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування оригіналу договору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Т.А. Воробйова