Головуючий І інстанції: Шевченко О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 р. Справа № 520/23451/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 02.07.26 по справі № 520/23451/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , пов`язану з не нарахуванням та не виплатою ОСОБА_1 : додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, яка передбачена пунктами 12 та 13 розділу XXXIV Порядку №260; додаткової грошової винагороди у розмірі 20100 гривень за період з вересня 2023 року по червень 2024 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168; окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років за період з листопада 2023 року по червень 2024 року, разом за 8 місяців; щомісячної надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років згідно з рішенням Міністра оборони України від 01.02.2023 за № 2683/з за період з листопада 2023 року по червень 2024 року; індексації грошового забезпечення військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 за період з вересня 2022 року по червень 2024 року; добових витрат за час перебування військовослужбовця у відрядженні у розмірі 193 009 грн;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 : додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, яка передбачена пунктами 12 та 13 розділу XXXIV Порядку № 260; додаткову грошову винагороду у розмірі 20 100 гривень за період з вересня 2023 року по червень 2024 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168; оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років за період з листопада 2023 року по червень 2024 року, разом за 8 місяців; щомісячну надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавку за вислугу років згідно з рішенням Міністра оборони України від 01.02.2023 за № 2683/з за період з листопада 2023 року по червень 2024 року; індексацію грошового забезпечення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 за період з вересня 2022 року по червень 2024 року; добові витрати за час перебування військовослужбовця у відрядженні у розмірі 193 009 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 520/23451/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі 20100 гривень щомісяця за період з вересня 2023 року по травень 2024 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у розмірі 20100 гривень щомісяця за період з вересня 2023 року по травень 2024 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2025 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі № 520/23451/24 - скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі 20100 гривень щомісяця за період з вересня 2023 року по 23.10.2023 включно та за травень 2024 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у розмірі 20100 гривень щомісяця за період з вересня 2023 року по 23.10.2023 включно та за травень 2024 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.
Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 520/23451/24 - залишено без змін.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року задоволено частково заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати у місячний термін звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 520/23451/24 в частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у розмірі 20100 гривень щомісяця за період з 24.10.2023.
14 жовтня 2025 року представником відповідача подано до суду першої інстанції звіт про виконання судового рішення по справі, в якому зазначено, що в межах компетенції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі №520/23451/24 частково виконано шляхом проведення Фінансово-економічною службою ВЧ НОМЕР_1 необхідного розрахунку (нарахування), в якому визначено суми грошового забезпечення, що підлягають сплаті ОСОБА_1 . Зауважено, що ВЧ НОМЕР_1 кожного місяця вчинялись та вчиняються активні дії задля виконання рішення суду по справі № 520/23451/24. Однак, враховуючи те, що витрати ВЧ НОМЕР_1 (у тому числі і ті, що пов`язані з виконанням судових рішень) фінансуються за рахунок коштів, виділених із державного бюджету, є певна, незалежна від відповідача затримка у виділенні грошових коштів на виконання судових рішень.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 520/23451/24.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали новий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 520/23451/24.
Заяву позивача про відмову у прийнятті звіту та накладення штрафу - залишено без задоволення.
Попереджено відповідача, що відповідно до частини 10 статті 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1.
Представником відповідача подано звіт про виконання судового рішення по справі, в якому просив суд прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі № 520/23451/24.
Представником позивача через систему "Електронний суд" надіслано заперечення на звіт, в яких він просив:
- у прийняті звіту військової частини НОМЕР_1 відмовити.
- заяву про накладення штрафу на командира військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
- визнати таким, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 520/23451/24 не виконано військовою частиною НОМЕР_1 .
- накласти на командира військової частини НОМЕР_1 штраф у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме: 121 120 гривень за невиконання у повному обсязі рішення суду у даній справі.
- попередити командира військової частини НОМЕР_1 про те, що відповідно до ч. 7 ст. 382 КАС України сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду.
- відповідно до вимог ч. 7 ст. 382 КАС України зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати наступний звіт про виконання рішення суду протягом місяця з дня отримання даної ухвали.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 року прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі № 520/23451/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення нового строку для подачі звіту на виконання рішення суду та накладення штрафу на командира військової частини НОМЕР_1 - залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2026, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу, відмовити у прийняті звіту Військової частини НОМЕР_1 . Заяву про накладення штрафу на командира військової частини НОМЕР_1 задовольнити. Визнати таким, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 520/23451/24 не виконано військовою частиною НОМЕР_1 . Накласти на командира військової частини НОМЕР_1 штраф у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме: 121 120 гривень за невиконання у повному обсязі рішення суду у даній справі. Попередити командира військової частини НОМЕР_1 про те, що відповідно до ч. 7 ст. 382 КАС України сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що рішенням суду відповідача зобов`язано нарахувати та виплатити позивачу саме грошове забезпечення, яке не може оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб. Рішення суду в першу чергу покликане захистити права позивача та має бути виконане з метою повного відновлення становища позивача, яке він мав би, без відповідних порушень.
На переконання позивача, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що питання правомірності утримання відповідачем з грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого позивачу на виконання рішення суду по даній справі, податку з доходів фізичних осіб не охоплювалося та не було предметом розгляду даної справи.
Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що 15 червня 2026 року, Військовою частиною НОМЕР_1 , був поданий звіт про повне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі № 520/23451/24.
На підтвердження зазначеного факту була подана розрахунково - платіжна відомість № 3/2800 на виплату коштів за рішенням суду за квітень 2026 року та зведена відомість сум для зарахування на картрахунки згідно рішення суду по справі № 520/23451/24 (дата операції - 24.04.2026).
На переконання представника відповідача, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 по справі №520/23451/24 разом з іншими заявленими вимогами.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Приймаючи звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі № 520/23451/24, суд першої інстанції вважав за можливе прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі № 520/23451/24, оскільки відповідачем здійснено виплату перерахованої суми, та виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі №520/23451/24.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Згідно частин 1, 2 статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
За приписами частин 2 та 3 статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу (частини друга, третя статті 382-2 КАС України).
Згідно із частиною 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2цього Кодексу.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №520/23451/24 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі 20100 гривень щомісяця за період з вересня 2023 року по травень 2024 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у розмірі 20100 гривень щомісяця за період з вересня 2023 року по травень 2024 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №520/23451/24 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі №520/23451/24 скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі 20100 гривень щомісяця за період з вересня 2023 року по 23.10.2023 включно та за травень 2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та про зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у розмірі 20100 гривень щомісяця за період з вересня 2023 року по 23.10.2023 включно та за травень 2024 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168. Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №520/23451/24 залишено без змін. Рішення судів набрали законної сили.
Ухвалою суду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати у місячний термін звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №520/23451/24 в частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у розмірі 20100 гривень щомісяця за період з 24.10. 2023 року по квітень 2024 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168. В задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.
На виконання ухвали суду представником відповідача надано звіт про виконання судового рішення по справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №520/23451/24.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали новий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №520/23451/24.
Заяву позивача про відмову у прийнятті звіту та накладення штрафу залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 скасовано, справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду питання про прийняття звіту відповідача про виконання рішення.
Ухвалою суду від 06 березня 2026 року прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №520/23451/24.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали новий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №520/23451/24.
В ухвалі зазначено, що згідно звіту та довідки - розрахунку грошового забезпечення з 23.10.2023 по 30.04.2024 за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №520/23451/24, військовою частиною нараховано позивачу 20100 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 за період з 23 жовтня по квітень 2024 року включно.
Загальна сума такого нарахування склала 126 635,48 грн., з яких: 5 835,48 грн. - за період з 23 по 31 жовтня 2023 року, та по 20100 грн. щомісяця за період листопад 2023 року - квітень 2024 року включно.
Проте, дослідивши вищевказану довідку, колегією суддів встановлено, що з вказаної суми 126 635,48 грн. було відраховано 29032,26 грн., оскільки ці кошти (29032,26 грн.) були нараховані та виплачені позивачу за період з 23 по 31 жовтня 2023 року як додаткова грошова винагорода 100000,00 грн. за перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненнями відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168.
Однак, у цей період (з 23 по 31 жовтня 2023 року) позивач не перебував на такому лікуванні, відповідно, у зв`язку з чим і було здійснено відрахування цих коштів як безпідставно нарахованих.
Отже, нарахована різниця між фактично виплаченим та нарахованим за рішенням суду склала 97403,22 грн. (126635,48 грн. - 29032,26 грн. = 97403,22 грн.).
Отже, на виконання рішення суду по даній справі військовою частиною нараховано позивачу додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 за період з 23 жовтня по квітень 2024 року включно (97403,22 грн.), що підтверджено довідкою - розрахунком грошового забезпечення з 23.10.2023 по 30.04.2024 за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №520/23451/24.
Позивач не погодився з ухвалою суду від 06 березня 2026 року про прийняття звіту та оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 залишено без змін.
15.06.2026 через систему "Електронний суд" представником відповідача подано звіт про виконання судового рішення по справі, в якому просив суд прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі № 520/23451/24.
В звіті військовою частиною зазначено, що станом на день подання цього звіту рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі №520/23451/24 виконано в повному обсязі, що підтверджено розрахунково - платіжною відомістю №3/2800 на виплату коштів за рішенням суду за квітень 2026 року та зведеною відомістю сум для зарахування на картрахунки згідно рішення суду по справі №520/23451/24.
В запереченнях представником позивача зазначено, що на виконання рішення суду відповідачем нараховано 97 403, 22 грн. Поряд з цим, з розрахунково-платіжної відомості вбачається, що військовою частиною НОМЕР_1 утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 17 532,54 грн. На думку позивача, рішенням суду відповідача зобов`язано нарахувати та виплатити позивачу саме грошове забезпечення, яке не може оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб. Отже, відповідач протиправно утримав з грошового забезпечення податок на доходи фізичних осіб. Як наслідок, позивач вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №520/23451/24 військовою частиною НОМЕР_1 не в повному обсязі, у зв`язку з чим та просить суд встановити новий строк для подачі звіту та накласти на командира військової частини НОМЕР_1 штраф.
Колегія суддів звертає увагу, що з розрахунково - платіжної відомості №3/2800 на виплату коштів за рішенням суду за квітень 2026 року та зведеної відомості сум для зарахування на картрахунки згідно рішення суду по справі №520/23451/24 (дата операції - 24.04.2026) вбачається, що на виконання рішення суду відповідачем нараховано позивачу 97403,22 грн., з яких утримано податок на доходи фізичних осіб 17532,54 грн., військовий збір 4870,15 грн.
Відповідно до Пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України передбачено утримання з грошового забезпечення військовослужбовців суми податку на доходи фізичних осіб.
Разом з тим, умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою КМу від 15.01.2004 №44.
Оскільки питання правомірності утримання відповідачем з грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого позивачу на виконання рішення суду по даній справі, податку з доходів фізичних осіб не охоплювалося та не було предметом розгляду даної справи, за своєю суттю це фактично новий спір, отже рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі №520/23451/24 виконано в межах покладених судом на відповідача зобов`язань.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що питання правомірності утримання військовою частиною НОМЕР_1 податку на доходи фізичних осіб із сум грошового забезпечення, нарахованих та виплачених позивачу на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 520/23451/24, а також питання щодо компенсації таких сум податку не були предметом розгляду у цій справі та не охоплювалися змістом судового рішення.
Судовим рішенням у справі № 520/23451/24 відповідача зобов`язано нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду за визначений судом період. При цьому судом не вирішувалося питання щодо порядку оподаткування зазначених виплат, правомірності утримання з них податку на доходи фізичних осіб чи обов`язку відповідача здійснити компенсацію такого податку.
Відтак, доводи позивача щодо необхідності виплати йому сум податку на доходи фізичних осіб, утриманих із нарахованого на виконання судового рішення грошового забезпечення, стосуються інших правовідносин та фактично є предметом окремого спору. Такі вимоги не можуть бути вирішені в межах судового контролю за виконанням рішення у справі № 520/23451/24, оскільки судовий контроль спрямований на перевірку виконання відповідачем саме тих обов`язків, які були покладені на нього судовим рішенням, а не на вирішення нових спорів між сторонами.
Таким чином, утримання відповідачем податку на доходи фізичних осіб із сум, нарахованих на виконання рішення суду, саме по собі не свідчить про невиконання цього рішення. Питання щодо правомірності такого утримання та можливості компенсації відповідних сум не було предметом розгляду справи № 520/23451/24 і за своєю правовою природою є самостійним спором, який може бути вирішений у порядку окремого адміністративного судочинства.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відсутність підстав для встановлення нового строку для подачі звіту на виконання рішення суду по даній справі та накладення на командира військової частини НОМЕР_1 штрафу.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано прийняв звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі № 520/23451/24.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.23451/24 по справі № 520/23451/24 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 по справі № 520/23451/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді К.В. Мінаєва В.В. Катунов