ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
21 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 212/2305/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Кальника В.В., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 16 червня 2025 року в адміністративній справі № 212/2305/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
в с т а н о в и в :
03 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 лютого 2025 року працівником патрульної поліції Вакуленком Василем Максимовичем відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕНА № 4130868 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Згідно з оскаржуваною постановою позивач 22 лютого 2025 року в місті Кривому Розі по вул. Д. Дудаєва біля будинку № 16, керуючи автомобілем Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар, чим порушив пункт 19.1 «а» Правил дорожнього руху України.
Позивач зазначав, що після зупинки транспортного засобу працівником патрульної поліції йому не було надано доказів вчинення порушення Правил дорожнього руху України. Вважав, що постанова винесена за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів його вини, а тому є незаконною та підлягає скасуванню.
Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 16 червня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції залишив без змін постанову серії ЕНА № 4130868 від 22 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідач не надав належних та допустимих доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, а тому висновок про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованим.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Враховуючи положення статей 286, 311 КАС України, суд апеляційної інстанції ухвалою призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 22 лютого 2025 року в місті Кривому Розі по вул. Д. Дудаєва біля будинку № 16 поліцейським взводу 2 роти 2 батальйону 2 рядовим поліції Вакуленком Василем Максимовичем було зупинено автомобіль Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
22 лютого 2025 року поліцейським винесено постанову серії ЕНА № 4130868, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності зазначено порушення пункту 19.1 «а» Правил дорожнього руху України, а саме рух у темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини позивача з огляду на таке.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з пунктом 19.1 «а» Правил дорожнього руху України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від освітлення дороги на всіх механічних транспортних засобах повинні бути увімкнені фари ближнього або дальнього світла.
Частиною другою статті 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами.
Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП необхідно встановити факт порушення нею правил користування зовнішніми освітлювальними приладами та наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За приписами статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи, та зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім іншого, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, якщо такий запис здійснювався.
Водночас частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Таким чином, у цій категорії спорів саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок довести належними та допустимими доказами правомірність прийнятого ним рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Як убачається з матеріалів справи, відповідачем до суду першої інстанції було надано відеозапис із нагрудної камери поліцейського, який, на думку відповідача, підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Разом з тим, дослідивши зазначений відеозапис, колегія суддів встановила, що він не містить безпосередньої фіксації обставини, яка є предметом доказування у цій справі, а саме руху транспортного засобу позивача в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар.
Зміст наданого відеозапису фактично зводиться до фіксації розмови працівника поліції з водієм після зупинки транспортного засобу. При цьому на відеозаписі не зафіксовано момент руху автомобіля до його зупинки таким чином, щоб можна було достовірно встановити, чи були на транспортному засобі увімкнені фари.
Отже, зазначений відеозапис не підтверджує обставину, покладену поліцейським в основу оскаржуваної постанови, а саме те, що ОСОБА_1 під час руху в темну пору доби здійснював рух без увімкненого ближнього світла фар.
Сам факт розмови поліцейського з позивачем після зупинки транспортного засобу не є доказом факту руху автомобіля без увімкненого ближнього світла фар. Пояснення поліцейського про те, що ним до зупинки було виявлено відповідне порушення, підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, однак за відсутності об`єктивної фіксації такої обставини та інших належних і допустимих доказів самі по собі не можуть підтверджувати вину особи.
Крім того, досліджуючи оскаржувану постанову серії ЕНА № 4130868 від 22 лютого 2025 року, колегія суддів встановила, що у пункті 7 «До постанови додаються» відсутні будь-які відомості про технічний засіб, яким здійснювалася фото- чи відеофіксація, а також не зазначено, що під час розгляду справи використовувався відповідний відеозапис.
Відповідно до статті 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, якщо такий запис здійснювався.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2020 року у справі № 524/9716/16-а, відповідно до якої за відсутності в оскаржуваній постанові посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може бути покладений в основу висновку про доведеність адміністративного правопорушення.
При цьому колегія суддів враховує, що надання відповідачем відеозапису до суду першої інстанції саме по собі не усуває недоліків оскаржуваної постанови та не замінює обов`язку посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення належним чином встановити обставини правопорушення, дослідити докази та відобразити їх у постанові.
Більше того, навіть за умови врахування зазначеного відеозапису як доказу, його зміст не підтверджує факт руху автомобіля позивача без увімкненого ближнього світла фар, оскільки на ньому такий момент не зафіксований.
У контексті наведеного Верховний Суд у постанові від 05 березня 2020 року у справі № 607/7987/17 зауважив, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення рішення має істотне значення для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом об`єктивної сторони вчиненого порушення та вини особи в його вчиненні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 524/5536/17, від 17 липня 2019 року у справі № 295/3099/17, від 24 липня 2019 року у справі № 161/10598/16-а, від 19 лютого 2020 року у справі № 607/3394/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 344/4629/16-а.
Таким чином, наданий відповідачем відеозапис не підтверджує обставин, зазначених в оскаржуваній постанові, оскільки не містить фіксації моменту руху транспортного засобу позивача та стану його зовнішніх освітлювальних приладів. При цьому в постанові відсутні передбачені законом відомості про технічний засіб відеофіксації.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що належними, допустимими та достатніми доказами не підтверджено саме ту обставину, яка утворює об`єктивну сторону інкримінованого позивачу правопорушення, - рух транспортного засобу в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар.
Відтак відповідачем не виконано покладеного на нього частиною другою статті 77 КАС України обов`язку щодо доказування правомірності оскаржуваної постанови.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 16 червня 2025 року підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
У зв`язку із задоволенням позову з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальному розмірі 1332,32 грн, з яких 605,60 грн за подання позовної заяви та 726,72 грн за подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями 139, 241-243, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 16 червня 2025 року в адміністративній справі № 212/2305/25 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 4130868 від 22 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною другою статті 122 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1332 (одна тисяча триста тридцять дві) гривні 32 копійки.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Кальник
суддя Д.В. Чепурнов