ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
24 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 580/837/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року у справі №580/837/26 за позовом Черкаського окружного адміністративного суду до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-
В С Т А Н О В И В :
Черкаський окружний адміністративний суд звернувся до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Вельган Оксани Василівни від 14 січня 2026 року про стягнення з Черкаського окружного адміністративного суду виконавчого збору в сумі 34588 (тридцять чотири тисячі п`ятсот вісімдесят вісім) гривень у виконавчому провадженні №79997225.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Вельган Оксани Василівни від 14 січня 2026 року про стягнення з Черкаського окружного адміністративного суду виконавчого збору в сумі 34588 (тридцять чотири тисячі п`ятсот вісімдесят вісім) гривень у виконавчому провадженні №79997225.
Рішення суду мотивовано тим, що виконання рішення у справі №580/11415/21 здійснюється за рахунок коштів окремої бюджетної програми, призначеної для виконання судових рішень на користь суддів, а тому на спірні правовідносини поширюється пункт 3 частини п`ятої статті 27 Закону №1404-VIII. При цьому, суд зазначив про те, що скасування постанови про стягнення виконавчого збору не звільняє позивача від обов`язку повністю виконати рішення у справі №580/11415/21, не припиняє виконавчого провадження №79997225 та не обмежує права стягувача.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення із винесенням відповідних постанов, що відповідає вимогам Закону №1404-VIII.
Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року у справі №580/11415/21 зобов`язано Черкаський окружний адміністративний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , судді Черкаського окружного адміністративного суду, суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року на підставі частини другої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», без застосування обмеження, встановленого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з урахуванням виплачених у цей період сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.
19 травня 2023 року Кіровоградським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №580/11415/21.
На виконання судового рішення Черкаський окружний адміністративний суд у період із грудня 2023 року до березня 2024 року виплатив ОСОБА_1 7240 грн за рахунок додаткових асигнувань, виділених Державною судовою адміністрацією України за бюджетною програмою КПКВК 0501150.
З метою повного виконання рішення позивач неодноразово звертався до Державної судової адміністрації України щодо виділення додаткових асигнувань у сумі 196318,15 грн за бюджетною програмою КПКВК 0501150, зокрема листами від 06 травня 2025 року №04-25/7768/25, від 20 червня 2025 року №04-25/10776/25, від 08 вересня 2025 року №04-25/15826/25, від 17 жовтня 2025 року №04-25/17860/25 та від 06 січня 2026 року №04-25/148/26.
Державна судова адміністрація України у відповідях повідомляла про відсутність додаткових асигнувань за відповідною бюджетною програмою.
14 січня 2026 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Вельган Оксаною Василівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79997225 з примусового виконання виконавчого листа №580/11415/21.
Також, 14 січня 2026 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Вельган Оксаною Василівною винесено постанову про стягнення з Черкаського окружного адміністративного суду виконавчого збору в сумі 34588 грн (а.с. 8).
Законність та обґрунтованість вищезазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), відповідно до статті 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року №1403-VIII.
Згідно із статтею 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
При цьому частинами першою - четвертою статті 27 Закону №1404-VІІІ передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Пунктом 3 частини п`ятої статті 27 Закону №1404-VІІІ встановлено, що виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI (далі Закон № 4901-VI) встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - рішення суду), та особливості їх виконання (частина перша статті 1).
Частиною першою статті 2 Закону № 4901-VI передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Частина друга статті 2 Закону № 4901-VI встановлює, що дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
Відповідно до статті 7 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Виходячи з наведених приписів Закону № 4901-VI, останнім встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.
Позивач в цій справі та боржник у виконавчому провадженні №79997225 Черкаський окружний адміністративний суд є державним органом, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, як передбачено частиною першою статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
У головного розпорядника бюджетних коштів - Державної судової адміністрації України - передбачена окрема бюджетна програма КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя».
Рішення у справі №580/11415/21 покладає на державний орган обов`язок нарахувати та виплатити суддівську винагороду, тобто вчинити дії безпосередньо щодо майна - бюджетних коштів. Оскільки в цьому випадку виконання рішення щодо зобов`язання вчинити певні дії щодо майна (бюджетних коштів), боржником у якому є державний орган, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, та в порядку, встановленому Законом № 4901-VI, то відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір у такому виконавчому провадженні не стягується, а відтак, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Вельган Оксани Василівни від 14 січня 2026 року про стягнення з Черкаського окружного адміністративного суду виконавчого збору в сумі 34588 грн є протиправною, та такою, що підлягає скасуванню. При цьому, суд першої інстанції правильно звернув увагу скаржника на те, що скасування постанови про стягнення виконавчого збору не звільняє позивача від обов`язку повністю виконати рішення у справі №580/11415/21, не припиняє виконавчого провадження №79997225 та не обмежує права стягувача.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року у справі №580/837/26 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року у справі №580/837/26 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Сафронова
суддя В.А. Шальєва