Постанова № 140031455 у справі № 420/33240/25 від 24.09.2026

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/33240/25

Перша інстанція: суддя Марин П.П.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , ВЧ НОМЕР_2 , у якому просив:

- визнати протиправним і скасувати пункт 2 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 29.08.2025р. №2422 «Про результати службового розслідування за фактом недоліків організації харчування особового складу третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 », яким за порушення вимог абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, абзацу другого статті 11, статті 16, частини другої статті 58, абзаців третього, п`ятого, 15, 16 статті 59, абзаців другого, десятого статті 102 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 93 Бойового статуту " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (Частина 2. Батальйон, рота), абзаців другого, п`ятого пункту 3.3.1 Положення про військове господарство Збройних Сил України, затверджено наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300, підполковника ОСОБА_2 , за неналежну організацію та здійснення контролю за тиловим забезпеченням військовослужбовців третього механізованого батальйону, що перебувають безпосередньо на лінії бойового зіткнення із противником, які призвели до зниження боєздатності підрозділів третього механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 , слід притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення "ПОНИЖЕННЯ У ВІЙСЬКОВОМУ ЗВАННІ НА ОДИН СТУПІНЬ", у зв`язку з чим заступником командира військової частини психологічної підтримки персоналу-начальнику відділення психологічної підтримки персоналу ВЧ НОМЕР_1 майору ОСОБА_3 у десятиденний термін, з дня видання наказу про результати службового розслідування, направити клопотання та завірену відповідно до чинного законодавства копію матеріалів даного службового розслідування командиру ВЧ НОМЕР_2 для вирішення питання про притягнення підполковника ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення "ПОНИЖЕННЯ У ВІЙСЬКОВОМУ ЗВАННІ НА ОДИН СТУПІНЬ" відповідно до статті 56 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;

- визнати протиправним і скасувати підпункт 4.1 пункту 4 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 29.08.2025р. №2422 "Про результати службового розслідування за фактом недоліків організації харчування особового складу третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ", за яким на підставі абзацу 4 пункту 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 7.06.2018р. №260, у разі накладання дисциплінарного стягнення "ПОНИЖЕННЯ У ВІЙСЬКОВОМУ ЗВАННІ НА ОДИН СТУПІНЬ" не виплачувати підполковнику ОСОБА_4 премію за місяць, в якому накладено дисциплінарне стягнення, та зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 поновити належні мені виплати, а саме премію за вересень 2025 року;

- визнати протиправним і скасувати Повідомлення про прийняття кадрових рішень наказом командира ВЧ НОМЕР_2 від 17.09.2025р. №118.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що дослідивши матеріали службового розслідування, підстави, причинний зв`язок між діями військовослужбовців та подіями, позивачем не вбачається порушень ним норм Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017р. №608.

Позивач зазначає, що в супереч нормам Бойового Статуту механізованих та танкових військ сухопутних військ Збройних Сил України (Частина ІІ. Батальйон, рота), відповідачем покладена вся відповідальність «за неналежну організацію харчування особового складу третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 » тільки на позивача та його заступника з тилу, умисно «забувши» про командирів рот, які також відповідальні за логістичне забезпечення ввірених їм підрозділів. Такі дії відповідача прямо вказують на упередженість службового розслідування, відсутність об`єктивності, законності, відкритості та прозорості.

Згідно наявних у матеріалах службового розслідування документів вбачається, що позивачем сумлінно виконані службові обов`язки, було не допущено вклинення противника у фланг визначеного БРО, особовий склад 3-го механізованого батальйону збережено, а вогневі завдання зі знищення живої сили та ОВТ противника виконані. Жодних негативних наслідків від дій чи бездіяльності позивача матеріалами службового розслідування не встановлені.

На думку позивача, пониження у військовому званні на один ступінь не відповідає критеріям правомірності, співрозмірності, є необґрунтованим, протиправним, оскільки не встановлена заподіяна шкода, наявність негативних наслідків від дій чи бездіяльності командира третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , не враховані пояснення командира третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , командирів та головних сержантів рот, його службова характеристика за минулі роки служби, нагороди та подяки. Тобто, службове розслідування було проведено формально, без належної оцінки всіх наявних доказів, не об`єктивно та упереджено.

Крім того, як зазначає позивач, в порушення абз.2 п.2 Розділу VI Положення про проведення службового розслідування в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року №608 позивачу не було доведено під підпис із зазначенням дати доведення Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності. Позивача ознайомили тільки з актом службового розслідування. Відповідачем грубо порушений обов`язок дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення, що закріплений в нормах Положення про проведення службового розслідування в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017р. №608.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2026р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано пункт 2, підпункт 4.1 пункту 4 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 29.08.2025р. №2422 "Про результати службового розслідування за фактом недоліків організації харчування особового складу третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ".

Визнано протиправним та скасовано наказ командира ВЧ НОМЕР_2 (по особовому складу) від 17.09.2025р. №118.

Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну премію за вересень 2025р..

У задоволенні решти позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення та дії відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки висновки відповідача щодо вчинення позивачем порушень, визначених у висновку службового розслідування, є безпідставними та необґрунтованими.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі та належної оцінки доказів, допустив невірне застосування норм матеріального права та порушив норми процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 29 вересня 2023 року №880, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 5.10.2023р. №24, ОСОБА_1 було призначено командиром третього механізованого батальйону, ВОС-0210003, ШПК «підполковник», зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та визнано таким, що з 5 жовтня 2023р. справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

31.07.2025р. на ім`я командира ВЧ НОМЕР_1 надійшов рапорт начальника логістики заступника командира ВЧ НОМЕР_1 полковника ОСОБА_5 за вх. №26219 відповідно до якого за результатами перевірки організації зберігання продуктів харчування, приготування їжі та доставки особовому складу підрозділів третього механізованого батальйону, що перебувають безпосередньо на лінії бойового зіткнення було виявлено суттєві недоліки.

Так, 31.07.2025р. відповідно до вимог ст.85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017р. №608, на підставі рапорту тимчасово виконуючого обов`язки начальника логістики полковника ОСОБА_5 від 31.07.2025 за вх.№26219 з метою перевірки організації зберігання та доставки продуктів харчування, приготування їжі для особового складу підрозділів третього механізованого батальйону безпосередньо на лінії бойового зіткнення, командиром ВЧ НОМЕР_1 №2375 призначено службове розслідування за фактом недоліків в організації зберігання та доставки продуктів харчування, приготування їжі для особового складу підрозділів третього механізованого батальйону безпосередньо на лінії бойового зіткнення.

Апеляційним судом встановлено, що під час проведення службового розслідування, підполковника ОСОБА_6 , командира механізованого батальйону було призначено на нижчу посаду, а саме на посаду - командира стрілецької роти стрілецького батальйону, ВОС - 0210003, у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення з шпк «підполковник» на шпк «капітан».

29.08.2025р. за результатами службового розслідування, призначеного наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) від 31.07.2025р. №2375, складено акт службового розслідування.

29.08.2025р. командиром ВЧ НОМЕР_1 видано наказ за №2422, яким наказано, зокрема:

1. службове розслідування вважати завершеним.

2. за порушення вимог абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, абзацу другого статті 11, статті 16, частини другої статті 58, абзаців третього, п`ятого, 15, 16 статті 59, абзаців 2, 10 статті 102 Статуту Внутрішньої служби Збройних сил України, статті 93 Бойового статуту « ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ч.2 Батальйон, рота)» абзаців другого - п`ятого пункту 3.3.1 Положення про військове господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 №300, підполковника ОСОБА_7 за неналежну організацію та здійснення контролю за тиловим забезпеченням військовослужбовців третього механізованого батальйону, що перебувають безпосередньо на лінії бойового зіткнення із противником, які призвели до зниження боєздатності підрозділів третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , слід притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення "ПОНИЖЕННЯ У ВІЙСЬКОВОМУ ЗВАННІ НА ОДИН СТУПІНЬ", у зв`язку з чим заступнику командира військової частини психологічної підтримки персоналу-начальнику відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_8 у десятиденний термін, з дня видання наказу про результати службового розслідування, направити клопотання та завірену відповідно до чинного законодавства копію матеріалів даного службового розслідування командиру військової частини НОМЕР_2 для вирішення питання про притягнення підполковника ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення "ПОНИЖЕННЯ У ВІЙСЬКОВОМУ ЗВАННІ НА ОДИН СТУПІНЬ" відповідно до статті 56 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;

3. …

4. начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_3 :

4.1 на підставі абзацу 4 пункту 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, у разі накладання дисциплінарного стягнення "ПОНИЖЕННЯ У ВІЙСЬКОВОМУ ЗВАННІ НА ОДИН СТУПІНЬ" не виплачувати підполковнику ОСОБА_9 премію за місяць, в якому накладено дисциплінарне стягнення.

16.09.2025р. командиром ВЧ НОМЕР_2 винесено наказ № 201, яким наказано:

1. за порушення вимог абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, абзацу другого статті 11, статті 16, частини другої статті 58, абзаців третього, п`ятого, 15, 16 статті 59, абзаців 2, 10 статті 102 Статуту Внутрішньої служби Збройних сил України, статті 93 Бойового статуту « ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ч.2 Батальйон, рота)» абзаців другого - п`ятого пункту 3.3.1 Положення про військове господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 №300, підполковника ОСОБА_7 за неналежну організацію та здійснення контролю за тиловим забезпеченням військовослужбовців третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення пониження у військовому званні на один ступінь.

2. начальнику управління персоналу штабу в термін до 17.09.2025 організувати відпрацювання та подання на підпис проєкту наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) про пониження підполковника ОСОБА_7 у військовому званні на один ступінь в порядку накладення дисциплінарного стягнення.

17.09.2025р. командиром ВЧ НОМЕР_2 винесено наказ №118, яким відповідно до пунктів 12 та 76 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008р. №1153/2008 (зі змінами), понижено у військовому званні на один ступінь до майора підполковника ОСОБА_7 , старшого офіцера відділення розвідки штабу військової частини НОМЕР_1 .

18.09.2025р. ВЧ НОМЕР_2 видано повідомлення про прийняття кадрових рішень, яким доведено до відома ВЧ НОМЕР_1 наказ №118 від 17.09.2025р.

Не погоджуючись із притягненням до відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних дій та рішень відповідача, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує його протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.1 ст.2 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ст.3 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Законом України від 24 березня 1999р. №548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі - Статут внутрішньої служби).

Відповідно до Вступної частини Статуту внутрішньої служби цей Статут визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини). Обов`язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями. Дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Положеннями ст.5,6,8 Загальних положень Статуту внутрішньої служби встановлено, що внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.

Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров`я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.

Вимоги цього Статуту зобов`язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.

Відповідальність за стан внутрішньої служби у військових частинах покладається на всіх прямих начальників, які повинні подавати допомогу підпорядкованим військовим частинам і підрозділам в організації та забезпеченні виконання вимог внутрішньої служби і систематично перевіряти її стан.

У відповідності до ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативне, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Положеннями ст.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ст.58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Згідно ст.59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир (начальник) зобов`язаний:

- знати, дотримуватися особисто та вимагати від особового складу неухильного дотримання норм міжнародного гуманітарного права;

- планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати їх виконання, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), вживати заходів для охорони державної таємниці, забезпечення прихованого управління військами;

- негайно доповідати старшому командиру (начальнику) про кримінальне чи адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, вчинене підлеглим військовослужбовцем, а командир (начальник) військової частини (установи) - негайно повідомляти про це відповідному прокурору, а в разі вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією військовослужбовцем Збройних Сил України - начальнику відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

- знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань;

- організовувати та безпосередньо керувати бойовою підготовкою, здійснювати контроль за її ходом, об`єктивно оцінювати досягнуті підлеглими результати, підбивати підсумки й заохочувати кращих, узагальнювати та впроваджувати передовий досвід у практику навчання особового складу, ефективно використовувати навчально-матеріальну базу, спрямовувати кошти та матеріальні засоби на вдосконалення цієї бази;

- постійно вдосконалювати особисту підготовку та майстерність підпорядкованих командирів (начальників), методи керівництва військовою частиною, кораблем (підрозділом), особисто проводити навчання та заняття з особовим складом військової частини, корабля (підрозділу), займатися правовим вихованням підлеглих, своєчасно вживати заходів для виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки;

- завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності;

- встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України;

- організовувати дотримання та неухильно особисто дотримуватися принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у службовій діяльності;

- показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності;

- постійно виховувати підлеглих у дусі гуманізму та людяності, спираючись при цьому на загальновизнані принципи міжнародного права;

- проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об`єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові);

- виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість і принциповість з повагою до їх честі і гідності, вникати в проблеми їх побуту, забезпечувати соціальну та правову захищеність, у разі необхідності клопотати за них перед старшими командирами (начальниками);

- знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями;

- організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту;

- організовувати культурологічну роботу, створювати умови для зміцнення здоров`я та фізичного розвитку;

- здійснювати заходи щодо безпеки особового складу військової частини, корабля (підрозділу) та інших осіб під час роботи з озброєнням, бойовою та іншою технікою, обладнанням, проведення стрільб, навчань, несення вартової і внутрішньої (чергової та вахтової) служби, виконання інших військових обов`язків;

- не допускати до участі у бойових діях військовослужбовців з числа призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які не пройшли курс базової загальновійськової підготовки або не мають бойового досвіду;

- особисто керувати кадровою роботою та відбором кандидатів для вступу до військових навчальних закладів;

- організовувати експлуатацію, збереження і використання за призначенням казармено-житлового фонду, комунальних споруд, інженерних мереж, наданих для розквартирування військових частин і підрозділів;

- контролювати додержання заходів пожежної безпеки у військовій частині, на кораблі (у підрозділі);

- вживати заходів для охорони довкілля в місцях розташування та дій військ;

- організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки і майна від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження;

- під час вирішення питань, пов`язаних з трудовою діяльністю працівників, суворо додержуватися законодавства про працю;

- вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, кораблю (підрозділу).

Відповідно до ст.102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир батальйону (корабля 3 рангу) зобов`язаний:

- підтримувати особовий склад батальйону (корабля), озброєння, бойову та іншу техніку у бойовій готовності;

- керувати розробленням і виконанням плану бойової підготовки батальйону (корабля);

- організовувати й керувати бойовою підготовкою та вихованням особового складу батальйону (корабля), проводити заняття зі штабом, військовослужбовцями офіцерського, сержантського (старшинського) складу батальйону (корабля), а також навчання й заняття з підрозділами батальйону (корабля);

- знати тактику дій батальйону в різних видах бою, управляти підрозділами під час навчання і в бою;

- знати й уміло володіти всіма видами зброї і техніки батальйону, організовувати правильне їх зберігання, експлуатацію та обслуговування і не менше ніж один раз на три місяці особисто перевіряти їх наявність, стан та облік (командирові корабля - не менше ніж один раз на два місяці проводити огляд корабля, не менше ніж один раз на місяць - огляд його озброєння, боєприпасів та технічних засобів, здійснювати щоденний обхід корабля);

- постійно вдосконалювати свої спеціальні й методичні навички, подавати приклад підлеглим зразковим виконанням військового обов`язку;

- з повагою ставитися до підлеглих, дбати про виховання молодих офіцерів, військовослужбовців сержантського (старшинського) складу і про згуртування військового колективу;

- знати ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця офіцерського, сержантського (старшинського) складу батальйону (корабля), постійно вести роботу з їх виховання і вдосконалення підготовки за спеціальністю;

- виховувати особовий склад батальйону (корабля) в дусі поваги до військової служби, бережливого ставлення до озброєння, бойової та іншої техніки і майна, піклуватися про підлеглих, періодично бути присутнім на ранковому підйомі та вечірній повірці; дбати про здоров`я підлеглих, вживати необхідних заходів до його зміцнення;

- здійснювати добір кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом на посади рядового, сержантського (старшинського) складу, кандидатів для вступу до вищих військових навчальних закладів; перевіряти відповідність кандидатів для призначення на вакантні посади рядового, сержантського (старшинського) складу визначеним вимогам до таких посад;

- виховувати у військових колективах відвертість, взаємну довіру та повагу;

- щомісяця підбивати підсумки стану бойової підготовки, військової дисципліни, внутрішнього порядку, озброєння і техніки;

- стежити за утриманням і правильною експлуатацією будинків і приміщень, відведених для батальйону, за чистотою території, закріпленої за батальйоном, у тому числі ділянки території парку (на кораблі - оглядати жилі та службові приміщення, постійно стежити за справністю корпусу корабля), а також проведенням заходів пожежної безпеки;

- здійснювати заходи щодо запобігання катастрофам, аваріям, поломкам озброєння і техніки (забезпечення живучості корабля й безпеки його плавання), а також вимагати додержання заходів безпеки під час роботи з озброєнням, боєприпасами, бойовою та іншою технікою, проведення занять, стрільб, навчань і робіт;

- підтримувати внутрішній порядок, організовувати охорону розташування батальйону (охорону корабля), перевіряти несення вартової та внутрішньої (на кораблі - чергової і вахтової) служб особовим складом батальйону (корабля);

- керувати господарством батальйону (корабля).

Згідно ст. 93 Бойового статуту «Механізованих і танкових сухопутних військ Збройних сил України (Ч.2 Батальйон, рота)», затвердженого наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30.12.2016р. №605, командир батальйону (роти) організовує тилове забезпечення особисто і через заступника з тилу (старшину роти).

Організовуючи тилове забезпечення командир батальйону (роти) визначає: завдання і напрямок зосередження основних зусиль сил і засобів тилового забезпечення; райони розміщення взводу матеріального забезпечення, місця розгортання пунктів бойового постачання, заправлення, продовольчого пункту, напрямки їх переміщення; терміни і розміри створення в підрозділах запасів МтЗ, черговість їх підвезення; норми витрати МтЗ; порядок і терміни заправки техніки пальним; заходи щодо оборони, охорони і маскування об`єктів тилу; райони розташування підрозділів тилового забезпечення старшого командира, шляхи підвозу та евакуації; час готовності до виконання завдань тилового забезпечення.

У відповідності до п.3.3.1 Положення про військове господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 №300, командир батальйону відповідає за стан господарства у підрозділах батальйону та виконує свої обов`язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.9 цього Положення.

Крім того, він повинен:

- знати стан забезпеченості підрозділів і особового складу належними видами постачання та слідкувати за схоронністю та законністю витрачання матеріальних засобів;

- піклуватись про харчування, матеріально-побутове забезпечення та охорону здоров`я особового складу батальйону, контролювати приготування та якість гарячої їжі у стаціонарних умовах, на польових заняттях і навчаннях;

- здійснювати контроль за веденням господарства у підрозділах батальйону;

- здійснювати контроль за підтриманням зразкового зовнішнього вигляду та виправки військовослужбовців у підрозділах.

Законом України від 24 березня 1999р. №551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Дія Дисциплінарного статуту поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Приписами ст.1,2 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Відповідно до ст.4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Положеннями ст.5 Дисциплінарного статуту передбачено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Відповідно до ст.6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.

Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017р. №608 (надалі - Порядок № 608).

Згідно із абз.4 п.2 розділу I Порядку №608, службове розслідування це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов`язаного з корупцією; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи; надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції", а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Приписами п.3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку №608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Згідно з п.3,4 цього ж розділу Порядку №608 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акту службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Службове розслідування у випадках, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, може проводитись з усуненням військовослужбовця, дисциплінарне правопорушення якого підлягає розслідуванню, від виконання службових обов`язків, про що видається наказ із зазначенням причин усунення.

У відповідності до пп.1,2 розділу IV Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення. У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

Особи, які проводять службове розслідування, мають право: запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані); з дозволу командира (начальника) військовослужбовця, який скоїв правопорушення, отримувати необхідні документи, які стосуються службового розслідування; за погодженням з особами, які опитуються, фіксувати їх пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді.

У відповідності до п.3 розділу IV Порядку №608, військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

Згідно з п.1-6 розділу V Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини. У вступній частині акту службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування. В описовій частині акту службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення. У резолютивній частині акту службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити. Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акту службового розслідування. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акту службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Відповідно до п.1-2 розділу VI Порядку №608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник). У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акту про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.

Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що передумовою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є, зокрема проведення службового розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Таке службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння). Результати службового розслідування фіксуються у акті службового розслідування, в якому і мають бути відображені усі зазначені вище складові, надана належна оцінка усім обставинам, встановленим під час проведення такого службового розслідування з урахуванням пояснень особи, відносно якої воно проведено, та, відповідно, має міститися висновок з урахуванням усіх обставин, встановлених під час проведення службового розслідування.

Дослідивши матеріали справи, а саме зміст акту службового розслідування від 29.08.2025р., судовою колегією встановлено, що відповідно до витягу з бойового розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 від 2.11.2024р. №654/окп/дск третьому механізованому батальйону ВЧ НОМЕР_1 було наказано зайняти та утримувати батальйонний район оборони біля населених пунктів Зибіно - Волохівка Чугуївського району Харківської області вздовж державного кордону України.

Так, з матеріалів службового розслідування вбачається, що в ході проведення службового розслідування був опитаний командир третього механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_10 , який надав пояснення, що: «з питання зберігання продуктів харчування, приготування їжі та доставки особовому складу підрозділів третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , що перебувають безпосередньо на лінії бойового зіткнення логістичне забезпечення підрозділів третього механізованого батальйону було організовано наступним чином: з січня 2025 року - приблизно до березня 2025 року автомобільний транспорт третього механізованого батальйону з незначними перешкодами зі сторони противника (мінометний обстріл, скиди з БПЛА) міг доїхати до логістичних хабів 1,2,3 механізованих рот. Кожна механізована рота мала свій логістичний хаб: 1 механізована рота «Синій магазин»; 2 механізована рота «Жовтий магазин»; 3 механізована рота «Червоний магазин». Всі логістичні хаби знаходились на відстані приблизно від 500 м - 1,5 км. В цей період функціонували дві переправи через річку Вовча, одна знаходилась на околицях с.Бочкове інша знаходилась на околицях с.Караїчне. Безпосередньо до логістичних хабів здійснювався підвіз продуктів харчування, питної води, будівельних матеріалів, інженерного майна для здійснення облаштування позицій. Поступово в батальйонному районі оборони третього механізованого батальйону ворог почав більше застосовувати безпілотні літальні апарати різних типів, таким чином брати під свій контроль будь-які переміщення особового складу між позиціями в межах ротних опорних пунктів (взводних опорних пунктів) та підвозу провізії на позиції. Зацікавленість ворогом батальйонним районом оборони виявилась в постійному моніторингу повітряного простору за допомогою безпілотних літальних апаратів розвідувального тактичного рівня (Орлан, Зала, Суперкам), а також коптерного типу. Одночасно в межах батальйонного району оборони могло літати 2 - 3 безпілотних літальних апарата тактичного рівня, які наводили FPV дрони з метою ураження особового складу, сил та засобів, про що я доповідав в щоденних доповідях командуванню. В лютому 2025 року у зв`язку виходом другого механізованого батальйону в район виконання бойового завдання в м. Куп`янськ у третього механізованого батальйону змінився батальйонний район оборони. Довжина фронту була майже 7км, у зв`язку з чим почалось змінюватись логістичне забезпечення. В цей час на логістичне забезпечення вплинула ворожа активність безпілотних літальних апаратів ударного типу. Безпілотні літальні апарати ворога взяли повністю під контроль переправи та під`їзди до них. Переправи були під постійним ворожим артилерійськими обстрілом та на середину березня 2025 року повністю стали не придатні для переміщення. Силами інженерних підрозділів батальйону, бригади, старшого начальника переправи не вдалося відновити до серпня 2025 року включно. Під час відновлення переправ було знищено, пошкоджено багато вантажної автомобільної техніки. Єдиним правильним рішенням стало здійснювати логістичне забезпечення підрозділів комбінованим способом використовуючи всі наявні засоби. Так з березня по травень 2025 року на позиції першої механізованої роти від позиції відділення «Мілан» до спостережного посту «Тиса» доставка продуктів, боєкомплекту, питної води здійснювалась виключно за допомогою безпілотних літальних апаратів «Вампір», штатним екіпажем батальйону, а також надавали допомогу екіпажі бригади, других варіантів не було у зв`язку складністю місцевістю, снайперським вогнем та скидами противника. Більшість екіпажів безпілотних літальних апаратів «Вампір» були задіяні на інших напрямках, штатний екіпаж третього механізованого батальйону виконував завдання з ураження позицій противника, тому повністю здійснювати логістичне забезпечення підрозділів третього механізованого батальйону за допомогою безпілотних літальних апаратів «Вампір» не було можливості.

З травня 2025 року, у зв`язку зі зміною батальйонного району оборони та швидким просуванням ворога на лівому фланзі безпілотні літальні апарати «Вампір» було повністю задіяно на забезпечення позицій відділення «Сімка», «Дев`ятка» ротного опорного пункту першої механізованої роти та доставкою мінно-вибухових та невибухових загороджень ротному опорному пункту третьої механізованої роти. Планування виїзду автотранспорту на позиції робилось з розрахунку по черговості кожної роти по порядку, тобто через кожні три дні машина виїжджала з майном. При різкій зміні обстановки, були затримки але з врахуванням забезпеченості підрозділів в межах ротного опорного пункту, кожна рота мала запас продуктів на три доби. Контроль поставлених завдань та приймання звітів командирів підрозділів з питань забезпечення я здійснював у відповідній групі мессенджера. Також командири рот самостійно планували, а я погоджував з врахуванням тактичної обстановки порядок забезпечення ротних опорних пунктів.».

Як стверджує Позивач він здійснював самостійний контроль командирів в межах ротних опорних пунктів, перевіряючи позиції відділень, вогневих позицій, також проводив щоденні наради з командирами підрозділів в онлайн режимі в месенджері, де заслуховував доповіді командирів та проводили планування дій на наступну добу.

Також, позивач у своїх поясненнях зазначив, що: «З лютого 2025 року ми намагались здійснювати доставку провізії за допомогою квадроциклів, мотоциклів але вони часто попадали під удар ворожих FPV- дронів, артилерійський обстріл. Після остаточного знищення переправ на початку квітня 2025 року, та неможливістю їх відновлення, встановленням повітряного контролю над ними за допомогою безпілотних літальних апаратів ворога, постало завдання перепланування логістичного забезпечення батальйонного району оборони, особливо доставки до ближніх населених пунктів Караїчне, Волохівка продуктів харчування, провізії, особового складу для здійснення ротацій. Пункти забезпечення перемістили у вище вказані населені пункти, де кожна рота створила новий логістичний хаб «Бабушка», де був термінал «Старлінк» та місце відпочинку особового складу. В населеному пункті Караїчному є у місцевих жителів продовольчий магазин, в якому майже весь особовий склад здійснював покупки для покращення та задоволення своїх потреб. Була налагоджена переправа плотом через річку. При цьому відстань до ротних опорних пунктів збільшилась, а саме перша механізована рота та друга механізована рота до 6 - 8 км., третя механізована рота до 9,5 - 12,5 км. Дієвим способом доставки провізії на позиції в межах ротних опорних пунктів (взводних опорних пунктів) стала доставка в пішому порядку. З цією метою командир ротного опорного пункту виділяв особовий склад з тилових позицій, які здійснювали перенос продуктів харчування. Своїм рішенням він визначав склад, а я як командир батальйону погоджував. Але особовий склад виключно з тилових позицій, а не передових. Скрите переміщення між посадками малими групами давало можливість не помітно переміщатись від ворожих безпілотних літальних апаратів до пунктів збору продуктів. На деяких позиціях в зв`язку з небажанням особового складу нести питну воду у пляшках з пунктів зберігання та видачи продуктів та майна вживали воду з природніх джерел, так як вони були розташовані поряд з позиціями, та мали безпечніші шляхи підходу. Для очищення води застосовували таблетки для очищення води, які в достатній кількості є на позиціях. Неяких проблем з травленням у солдат не було. На кожному ротному опорному пункті був присутній бойовий медик переважно лікар, який слідкував за здоров`ям особового складу. На початку липня коли у третій механізований батальйон надійшло два квадроцикла, замість знищених, будували плоти для переміщення на інший беріг цих квадроциклів для скорочення шляху підвезення продуктів та майна. Зі всіх варіантів логістичного забезпечення позицій продуктами, водою, боєкомплектом, паливно-мастильними матеріалами, інженерними загородженнями самий безпечний для особового складу є з використанням безпілотних літальних апаратів «Вампір», але штатних засобів не достатньо для забезпечення в повному обсязі, тому використовували комбінований спосіб. Поєднуючи доставку за допомогою безпілотних літальних апаратів, квадроциклів або мотоциклів, та в пішому порядку.».

Аналізуючи вказані пояснення позивача, судова колегія зазначає, що в період з січня по липень 2025р. логістичне забезпечення доставки продуктів харчування та питної води підрозділам третього механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 , які перебувають безпосередньо на лінії бойового зіткнення із противником, здійснювалось переважно самостійно військовослужбовцями підрозділів. Враховуючі великі відстані від бойових позицій до логістичних пунктів отримання продуктів харчування військовослужбовці третього механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 після повернення на позиції знаходились у виснаженому стані, потребували відновлення сил, що впливало на виконання ними бойових завдань та несення бойового чергування, а також підривало боєздатність підрозділів.

Як вбачається із бланку отримання пояснень заступника командира батальйону з тилу третього механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 майора ОСОБА_11 , який пояснив, що "… логістика підрозділів 3 механізованого батальйонну була організована наступним чином - автомобілем по переправі через річку Вовча здійснювався підвіз продуктів харчування, питної води, б/к на локації логістичних пунктів рот, які мали назву "Червоний магазин", "Жовтий магазин", "Синій магазин" та розташовувались на відстані 1,5 - 2,3 км. від КСП рот. Після того як переправи були зруйновані ворогом та взяті під вогневий контроль неодноразові змоги відновити переправи своїми та бригадними силами та засобами не давали позитивного результату. Були спроби доставляти продукти, воду, б/к та інше майно до логістичних пунктів рот квадроциклом. На початку березні 2025 року почали застосовувати БпЛА типу «Вампір» для доставки продуктів харчування, питної води, б/к до логістичних пунктів рот, але його було знищено через декілька вилетів. Командиром батальйону була поставлена задача командирам рот організувати нові логістичні пункти в населених пунктах Караїчне та Волохівка. Командири рот визначили найбільш безпечні місця в цих населених пунктах, в подальшому з н.п. Караїчне пункт видачи перемістили до н.п. Волохівка, так як локацію було виявлено ворогом. Була налагоджена переправа плотом через річку. При цьому відстань до ротних опорних пунктів збільшилась, а саме І мр та 2 мр до 6 - 8 км., 3 мр до 9,5 - 12,5 км. Ким було прийнято рішення щоб отримувати продукти харчування, питну воду, б/ к та інше майно безпосередньо особовим складом який знаходиться на позиціях мені не відомо. На деяких позиціях в зв`язку з небажанням особового складу нести питну бутульовану воду з пунктів зберігання та видачи продуктів та майна вживали воду з природніх джерел, так як вони були розташовані поряд з позиціями, та мали безпечніші шляхи підходу. Для очищення води застосовували таблетки для очищення води, які в достатній кількості є на позиціях. Неяких проблем з травленням у солдат не було. На початку липня коли в підрозділи надійшло 2 квадрацикла, командир батальйону поставив задачу організувати плоти для переміщення на інший беріг цих квадрациклів для скорочення шляху підвезення продуктів та майна. Зі всіх варіантів логістичного забезпечення позицій продуктами, водою, б/к, ПММ, інженерними загородженнями самий безпечний для особового складу є з використанням БПЛА «Вампір»».

Аналізуючи вказані пояснення заступника командира батальйону з тилу третього механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 майора ОСОБА_11 , що військовослужбовці третього механізованого батальйону, які безпосередньо виконували завдання на лінії бойового зіткнення з противником, були позбавлені належного забезпечення продуктами харчування та питною водою. Внаслідок неналежного виконання службових обов`язків та бездіяльності керівного складу третього механізованого батальйону, за наявності всіх необхідних можливостей і засобів, не було організовано своєчасну та належну доставку провізії на позиції підрозділів.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що позивачем фактично було тільки у липні місяці вжиті заходи, щодо придбання 2-х квадрациклів, які почали забезпечувати життєдіяльність підрозділів третього механізованого батальйону. Як наслідок, з березня по липень місяць 2025р. військовослужбовці були вимушені вживати непридатну для споживання воду з природних джерел, що призвело до виснаження особового складу, погіршення фізичного стану, зниження рівня боєздатності підрозділів і могло негативно вплинути на якість виконання бойових завдань та несення служби в умовах бойової обстановки.

Як вбачається із бланку отриманих пояснень від командира третьої механізованої роти третього механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_12 , що з питання доставки особовому складу третьої механізованої роти третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , що перебувають безпосередньо на лінії бойового зіткнення, пояснив наступне: «Після заходу у листопаді 2024 року особового складу третьої механізованої роти третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 на позиції на лінії бойового зіткнення із противником підвезення до позицій боєкомплекту, продуктів харчування здійснювалось штатним автомобілем третього механізованого батальйону марки УАЗ до визначеної точки розміщення військовослужбовців третього механізованого батальйону. Вказана точка розвантаження/завантаження мала назву « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та знаходилась на відстані 2-3 кілометрів від ротного опорного пункту. В січні 2025 року, після руйнування переправи через АДРЕСА_1 , логістичне доставлення продуктів харчування автомобільним транспортом стала неможлива. У зв`язку з цим, на нараді, командиром третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_13 було визначено точки розвантаження/завантаження у АДРЕСА_1 . На визначену точку підвозу боєприпасів, продуктів харчування, води у с. Волохівка військовослужбовці третьої механізованої роти третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ходили пішки з позицій, при цьому проходили відстань у 10-12 кілометрів в один бік. Після тривалих походів за продуктами харчування військовослужбовці були дуже виснажені та були не спроможні деякий час, який витрачався ними на відновлення сил, виконувати бойові завдання або нести бойове чергування. Про це, він, неодноразово доповідав командиру третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковнику ОСОБА_14 . Частково доставлення продуктів харчування здійснювалось за ініціативи та силами військовослужбовців третьої механізованої роти третього механізованого батальйону на мотоциклах марки «Дельта» та «МТ». Військовослужбовці з деяких позицій продовжували ходити пішки до АДРЕСА_1 за продуктами харчування, іншим доставлення продуктів харчування, води та боєприпасів відбувалось із використанням квадроциклів та безпілотних летальних апаратів.

Однак проблема із забезпеченням продуктами харчування військовослужбовців третьої механізованої роти третього механізованого батальйону у повному обсязі так і не була вирішена.

Відповідно до бланку отримання пояснень командира другої механізованої роти третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_15 з питання забезпечення особового складу другої механізованої роти третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , що перебувають безпосередньо на лінії бойового зіткнення, пояснив наступне: «Забезпечення особового складу другої механізованої роти третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 на позиціях на лінії бойового зіткнення із противником продуктами харчування здійснювалось автомобілем, яким керували водії другої механізованої роти третього механізованого батальйону. В січні 2025 року, після руйнування переправи через АДРЕСА_1 , логістичне доставлення продуктів харчування автомобільним транспортом стала неможлива. У зв`язку з цим, на нараді, командиром третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_13 було визначено забезпечувати особовий склад своїми силами.».

Тобто, судова колегія зазначає, що військовослужбовці у пішому порядку забезпечували себе самі. Доставлення за допомогою безпілотних летальних апаратів не здійснювалось на яке так посилається позивач.

Відповідно до бланку отриманих пояснень сержанта з матеріального забезпечення третьої механізованої роти третього механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_16 , з питання забезпечення особового складу третьої механізованої роти третього механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 , що перебувають безпосередньо на лінії бойового зіткнення, пояснив наступне: «Отримують на складі ВМЗ третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 продукти по накладній. Вивозять зі складу на транспорті третьої механізованої роти. Продукти при видачі усі перевіряються та переважується. Продукти отримували раз у неділю, хліб кожні 2 дні. В підрозділі продукти зберігаються в морозильній камері та холодильнику. Овочі, фрукти зберігаються в підвалі. Продукти на позиції видаються згідно кількості військових. На кожну позицію підписані мішки і кількість військових на цих позиціях. Два рази в неділю фасовка продуктів в мішки проводиться в підрозділі. Вивіз продуктів проводиться раз в два-три дні до місця тимчасового зберігання, яке знаходиться на відстані 12 км від лінії бойового зіткнення. Далі продукти доставляються квадроциклом до позиції. Ковбаса, м`ясо, риба, сир доставляються в замороженому виді. Швидкопсувні овочі, фрукти передаються в найближчий час після отримання зі складу батальйону. В підрозділі приготування їжі проходить таким чином. Для військових, які знаходяться на охороні техніки, та всередині підрозділу, водії, військові, які приходять на ротацію із будинків де знаходиться підрозділ.».

Відповідно до бланку отриманих пояснень командира взводу матеріального забезпечення третього механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 головного сержанта ОСОБА_17 з питання забезпечення особового складу третього механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 , що перебувають безпосередньо на лінії бойового зіткнення, пояснив наступне: «Третій механізований батальйон військової частини НОМЕР_1 отримує продовольство на складі продовольчої служби в населеному пункті АДРЕСА_2 згідно накладних виписаних продовольчою службою. Доставка продовольства до складу в населений пункт Гнилиця Перша здійснюється вантажним автомобілем МАЗ 6501 в/н НОМЕР_4 , після чого особовим складом організовується подальше зберігання, фасування та видача продовольства підрозділам батальйону згідно установлених норм по накладним на кожен підрозділ. Свинина та яловичина тушкована: отримували до 29.06.2025 після цього не отримували 4 тижні. Знов почали отримувати 03.08.2025р.».

Відповідно до бланку отриманих пояснень командира відділення другої механізованої роти третього механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_18 з питання забезпечення особового складу другої механізованої роти третього механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 , що перебувають безпосередньо на лінії бойового зіткнення, пояснив наступне: «З 12 березня по 19 серпня 2025 року він знаходився на різних позиціях району оборони третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , за цей час жодного разу не виходив на відпочинок в тил. Забезпечення продуктами та питною водою було достатньо, але забирати продукти та воду потрібно було в населеному пункті Волохівка, на пункті видачі, який ми спочатку називали " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (різного кольору), а в подальшому " ІНФОРМАЦІЯ_3 ". Відстань від його позиції до пункту видачі була приблизно 9-10 км. Шлях проходив по відкритій місцевості під постійним вогнем противника. Ходити приходилось один раз на тиждень. Так як вода необхідна була частіше, то по воду ходили до джерела 5 км., цей шлях був безпечніший. Набирали бутилки 4-5 літрів та носили руками на позиції. Використовували таблетки для очищення води, в подальшому наслідків використання такої води не було.».

Відповідно до бланку отримання пояснень головного сержанта третьої механізованої роти третього механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_19 з питання забезпечення особового складу третьої механізованої роти третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , що перебувають безпосередньо на лінії бойового зіткнення, пояснив наступне: «… поки працювала переправа продукти, вода, БК, паливо для генераторів підвозилось автомобілями до ротних опорних пунктів. З ротних опорних пунктів провізія та БК розносилось особовим складом по позиціях. Після руйнування переправи пункт доставки змінився. Особовий склад почав ходити пішки за провізією. Ким було прийняте рішення ходити пішки він не знає. Після руйнування переправи, провізію почали доставляти частково на мотоциклах частково пішки а іноді з допомогою БпЛА "ВАМПІР". Також близько 2 км від "жовтого магазину" до КСП роти провізію доставляли на тачці. З середини липня з появою квадроцикла провізію почали доставляти на ньому від Волохівки до ротного опорного пункту. Так як частина дороги до другої механізованої роти, по якій здійснювалось постачання, була замінована було прийнято рішення за провізією ходити пішки. Хто прийняв таке рішення він не знає. Щоб не носити воду, її брали з джерела, тому що дорога до нього була ближче та безпечніше він особисто пив цю воду, вона була придатна до вживання.».

Відповідно до бланку отримання пояснень стрільця-помічника гранатометника першого механізованого відділення третього механізованого взводу другої механізованої роти третього механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 головного сержанта ОСОБА_20 з питання забезпечення особового складу другої механізованої роти третього механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 , що перебувають безпосередньо на лінії бойового зіткнення, пояснив наступне: «З 06.03.2025 по серпень 2025 він знаходився на позиції майже без ротації. У зв`язку із знищенням переправ через ріку, ми змушені були ходити 8-10 км. до н.п. Волохівка, де знаходився пункт отримання продуктів харчування «Магазин-Бабушка». На вказаному пункті продуктів харчування було достатньо, але у зв`язку із великою відстанню, забирати їх самостійно не завжди було можливо. Також процес пересування за продуктами відбувався під постійними обстрілами противника та слідкування дронами. З-за великої відстані воду у пляшках ми не брали, та пили воду з природніх джерел, тому що так було безпечніше. Доставка продуктів харчування за допомогою безпілотних літальних апаратів на їх позицію не здійснювалась. Військовослужбовці з підрозділів батальйону, яким здійснювалась доставка продуктів харчування за допомогою безпілотних літальних апаратів розповідали, що продукти та вода у пляшках розбивалась при скидах. Коли у підрозділі з`явився квадроцикл, доставка стала кращою і можливою.

Як вбачається із пояснень командир другої механізованої роти лейтенант ОСОБА_21 не бував на позиції, на їхні зауваження щодо доставки продуктів харчування ніяк не реагував, а тому не міг знати, в яких жорстких умовах перебуває його особовий склад.

Відповідно до бланку отриманих пояснень кулеметника другого механізованого відділення другого механізованого взводу другої механізованої роти третього механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_22 пояснив наступне: «За цей час виходив в населений пункт Кицівка ( полігон) для отримання прицілу до МК-19 та спеціального планшету. Забезпечення продуктами харчування та питною водою до пункту видачі в селі Волохівка було на достатньому рівні, в повному обсязі. Але у зв`язку з далекою відстанню 9-10 км, доставка на позиції була ускладнена, здійснювалась власними силами. Щоб забрати продукти харчування, він особисто не ходив, а ходили мої побратими, які знаходилися з ним на позиції. Так як це відбувалось у зоні виконання бойового завдання за продуктами змушені були ходити один раз на тиждень. По воду ми ходили до джерела, у зв`язку з безпечною місцевістю. Воду набирали в каністри, та приносили руками на позиції. Воду кип`ятили так і пили сиру. Наслідків вживання такої води не було. Належне медичне забезпечення було на іншій позиції де знаходився медик роти. А це далека відстань. Сам медик надавав належну медичну допомогу, всі ліки розносив сам, заміряв тиск. Надавав належну допомогу військовослужбовцям на позиціях. Евакуація поранених була відсутня. Рятувалися власними силами, до евакуаційної точки поранених доставляли побратими.».

Аналізуючи надані пояснення під час службового розслідування, що за результатами отриманих пояснень стає зрозумілим, що в період з січня по липень 2025р. логістичне забезпечення підрозділів третього механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 , які перебувають безпосередньо на лінії бойового зіткнення із противником, продуктами харчування та питною водою здійснювалось самостійно військовослужбовцями підрозділу. Враховуючі великі відстані від бойових позицій до логістичних пунктів отримання продуктів харчування військовослужбовці третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 після повернення на позиції знаходились у виснаженому стані, потребували відновлення сил, що впливало на виконання ними бойових завдань, несення бойового чергування та підривало боєздатність підрозділів.

Отже, судова колегія вважає, що в період з січня по липень 2025 року логістичне забезпечення підрозділів третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , що перебувають безпосередньо на лінії бойового зіткнення із противником, продуктами харчування та питною водою здійснювалось самостійно військовослужбовцями підрозділу. Враховуючі великі відстані від бойових позицій до логістичних пунктів отримання продуктів харчування військовослужбовці третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 після повернення на позиції знаходились у виснаженому стані, потребували відновлення сил, що впливало на виконання ними бойових завдань, несення бойового чергування та підривало боєздатність підрозділів. Перебуваючи на посаді командира третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 в період з січня по липень 2025 року позивач належним чином не організував та не забезпечив контроль за логістичною доставкою продуктів харчування та питної води підрозділам третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , що перебувають безпосередньо на лінії бойового зіткнення із противником, внаслідок чого доставка продуктів харчування та питної води здійснювались, переважно, військовослужбовцями підрозділів самостійно. Враховуючі великі відстані від бойових позицій до логістичних пунктів отримання продуктів харчування військовослужбовці третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 після повернення на позиції знаходились у виснаженому стані та потребували відновлення сил, що впливало на виконання ними бойових завдань, несення бойового чергування та сприяло підриву боєздатності.

Апеляційний суд вважає, що вчинення вищевикладених правопорушень підтверджуються фактами та обставинами, що були встановленні в ході проведення службового розслідування.

Окрім того, судовою колегією було встановлено, що ще під час проведення службового розслідування, наказом командира ВЧ НОМЕР_2 (по особовому складу) за №46 від 1.08.2025р., підполковника ОСОБА_6 , командира механізованого батальйону було призначено на нижчу посаду, а саме на посаду - командира стрілецької роти стрілецького батальйону, ВОС - 0210003, у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення з шпк «підполковник» на шпк «капітан».

При цьому, позивач вказаний наказ не оскаржував, а оскаржує лише пониження його у військовому звання на один ступінь та не виплату йому премії за місяць, в якому було накладено дисциплінарне стягнення.

Також судова колегія бере до уваги те, що особливістю спірних правовідносин є те, що вони виникли під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому продовжений іншими Указами Президента України та діє на теперішній час.

Відповідно, у таких умовах особлива відповідальність покладається на військових, адже саме вони несуть державну службу особливого характеру, що полягає у здійсненні професійної оборони держави, її незалежності та територіальної цілісності.

З урахуванням зазначеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду за змістом постанови від 13.03.2025р. у справі №400/2521/23, адміністративне провадження №К/990/35089/23, №К/990/36157/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125825661) про застосування дисциплінарного стягнення наголошував на тому, що «Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для застосування до військовослужбовця дисциплінарних стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання (неналежне виконання) службових обов`язків або порушення військової дисципліни. У разі проведення службового розслідування, зазначені обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини військовослужбовця, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого командир вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні військовослужбовця складу дисциплінарного

проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Адміністративний суд у силу вимог частини другої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Суб`єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням".

Відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевказане, судова колегія вважає, що матеріали проведеного службового розслідування підтверджують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

При цьому, судова колегія зазначає, що в умовах, коли військові виконують особливу державну службу з оборони держави, їх обов`язки включають суворе дотримання Конституції, законів України, Військової присяги та наказів командирів. Стаття 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ встановлює вимоги щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та виконання міжнародних зобов`язань, що підкреслює важливість дисципліни та порядку в армії. Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна означає бездоганне дотримання встановлених правил. При невиконанні службових обов`язків або порушенні громадського порядку, як це регламентовано статтею 45, командир має право нагадати про обов`язки та, за потреби, накласти дисциплінарне стягнення (стаття 48).

Отже, будь-яке порушення дисципліни тягне за собою відповідальність.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.02.2025р. у справах №500/6010/23 та №260/7822/23.

Що стосується вимог позивача щодо визнання протиправним і скасування Повідомлення про прийняття кадрових рішень наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 17.09.2025р. №118, то судова колегія вважає, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки, повідомлення про прийняття кадрових рішень від 18.09.2025р. не є рішенням суб`єкта владних повноважень, вказане повідомлення спрямоване на доведення до відома інформації про прийняття відповідного наказу. Тобто вказане повідомлення жодним чином не порушує права позивача.

На підставі вказаного, судова колегія вважає, що оскаржувані рішення та дії відповідача є правомірним та не підлягають скасуванню.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 317, 322 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2026р. - скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук