П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/3620/25
Перша інстанція: суддя Мороз А. О.,
повний текст судового рішення
складено 15.01.2026, м. Миколаїв
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Кравченка К.В.,
судді - Вербицької Н.В.,
судді - Джабурія О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
11.04.2025 ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 05.05.2025, просила суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14, за період 28.05.2020 по 17.10.2022;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 28.05.2020 по 31.12.2020, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2022 по 17.10.2022, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб»;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті додаткової винагороди збільшеної до 100000 гривень на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а саме: 11, 13, 15, 17, 18, 23-31 травня 2022 р.; 1-4, 6-12, 14-16, 19-21, 26, 27, 30 червня 2022 р.; 1-4, 8, 10, 13, 19, 20, 22 липня 2022 р.; 9, 11, 12, 18, 23-31 серпня 2022 р.; з 01 по 30 вересня 2022 р.; 1, 4, 8, 13, 16 жовтня 2022 р., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а саме: 11, 13, 15, 17, 18, 23-31 травня 2022 р.; 1-4, 6-12, 14-16, 19-21, 26, 27, 30 червня 2022 р.; 1-4, 8, 10, 13, 19, 20, 22 липня 2022 р.; 9, 11, 12, 18, 23-31 серпня 2022 р.; з 01 по 30 вересня 2022 р.; 1, 4, 8, 13, 16 жовтня 2022 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що вона проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у військовому званні матрос в період з 28.05.2020 по 17.10.2022. В наступному її було переведено до іншого бойового підрозділу для проходження військової служби. Наразі вона продовжує проходити службу.
Після отримання листа відповідача від 22.03.2025 р. за вих. № 470/1/399 позивач дізналась, що військовою частиною неправильно було нараховано грошове забезпечення і тому не в повній мірі виплачено зокрема з 28.05.2020 по 17.10.2022, оскільки посадовий оклад та оклад за військовим званням були обраховані із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, замість застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного календарного року. Як наслідок, інші види складових грошового забезпечення (надбавка за вислугу років, за особливості проходження служби, за доступ до державної таємниці, матеріальна допомога на оздоровлення), які обчислюються виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання також були неправильно обрахована та виплачені у меншому розмірі.
Вказувала позивач і на те, що з отриманої довідки про основні та додаткові види грошового забезпечення від 22.03.2025 р. № 470/2/240, вона дізналась, що відповідач не виплатив в повному обсязі додаткову винагороду за період часу 11, 13, 15, 17, 18, 23-31 травня 2022 р.; 1-4, 6-12, 14-16, 19-21, 26, 27, 30 червня 2022 р.; 1-4, 8, 10, 13, 19, 20, 22 липня 2022 р.; 9, 11, 12, 18, 23-31 серпня 2022 р.; з 01 по 30 вересня 2022 р.; 1, 4, 8, 13, 16 жовтня 2022 р.
Позивач вказував, що у вказаний період вона замість 100000 грн отримувала 30000 грн., в той час як з довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації України від 18.04.2024 № 470/1/1/261, витягу з бойового наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 1/дск від 06.05.2022, витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 № 2/дск від 01.01.2025 встановлено, що позивач приймала участь в таких заходах у вказаний період часу.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 року ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в повному обсязі був задоволений позов ОСОБА_1 :
- визнана протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 за період з 28.05.20 р. до 17.10.22 р. грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки, доплати, підвищення та премії) з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.20 р., Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.21 р., Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.22 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.17 р. № 704;
- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_2 за період з 28.05.20 р. до 17.10.22 р. грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки, доплати, підвищення та премії) з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.20 р., Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 р., Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.22 р. відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.17 р. № 704;
- визнана протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_2 додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а саме: 11, 13, 15, 17, 18, 23-31 травня 2022 р.; 1-4, 6-12, 14-16, 19-21, 26, 27, 30 червня 2022 р.; 1-4, 8, 10, 13, 19, 20, 22 липня 2022 р.; 9, 11, 12, 18, 23-31 серпня 2022 р.; з 1 до 30 вересня 2022 р.; 1, 4, 8, 13, 16 жовтня 2022 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану";
- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а саме: 11, 13, 15, 17, 18, 23-31 травня 2022 р.; 1-4, 6-12, 14-16, 19-21, 26, 27, 30 червня 2022 р.; 1-4, 8, 10, 13, 19, 20, 22 липня 2022 р.; 9, 11, 12, 18, 23-31 серпня 2022 р.; з 1 до 30 вересня 2022 р.; 1, 4, 8, 13, 16 жовтня 2022 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою пропуск позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки спірний період з 28 травня 2020 року по 17 жовтня 2022 року, підлягає умовному поділу на дві частині до набрання чинності Законом № 2352-IX (19.07.2022) та після цього.
Період з 28.05.2020 до 18.07.2022 регулюється положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України, у редакції до внесення змін Законом № 2352-IX, яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19.07.2022 по 17.10.2022 регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 Кодексу законів про працю України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, і такий строк сплив 01.10.2023. Апелянт зауважує, що розмір виплаченого грошового забезпечення відомий військовослужбовцю з дати отримання відповідної виплати, отже, позивач мала реальну можливість вчинити дії щодо захисту свого права, яке вона вважає порушеним, та, з урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, мала б звернутися за захистом свого права в цій частині спірних правовідносин у строк до 01.10.2023. Водночас, позов подано до суду 11.04.2025 тобто з пропуском тримісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом з дати, з якої позивач мав реальну можливість дізнатися про порушення свого права.
Також, апелянт звертає увагу апеляційного суду на абзац 3 пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, згідно якого - особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Так, на думку апелянта, з дня виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 позивача - 17.10.2022 року, остання мала бути обізнана про нібито порушення її прав та інтересів в тому числі і щодо нібито не проведення всіх необхідних нарахувань та виплат. Таким чином, позов мав бути поданий позивачем у тримісячний строк, починаючи з 17.10.2022 року (дати виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ), тобто до 17.01.2023 року, а оскільки з даним позовом позивач звернувся 11.04.2025 року, то строк звернення до суду був пропущений.
Стосовно висновків суду першої інстанції щодо позовних вимог про перерахунок грошового забезпечення (із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного року), апелянт зазначає, що грошове забезпечення, посадовий оклад та оклад за військовим званням, були обраховані у відповідності вимог чинного законодавства, із застосуванням розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року
Щодо нарахування і виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн, апелянт зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що у спірний період позивач отримувала додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень на місяць.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №51 від 03.04.2023 року було наказано виплатити додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану у розмірі 70000 гривень матросу ОСОБА_2 , колишньому оператору інформаційно-аналітичної групи штабу військової частини НОМЕР_1 , яка в складі військової частини НОМЕР_1 була залучена до здійснення матеріально-технічного забезпечення військових частин (підрозділів) оборони АДРЕСА_1 в загальній системі логістичного забезпечення ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за періоди безпосередньої участі: з 6 по 10, 12, 14, 16, з 19 по 22, 24 травня 2022 року - 13 днів; з 5, 13, 17, 18, 22, 23, 24, 25, 28, 29, 30 червня 2022 року - 11 днів; з 01, 02, 05, 07, 09, 11, 12, з 14 по 18, 21, з 23 по 31 липня 2022 року - 22 дні; з 01 по 08, 10, з 13 по 17, з 19 по 22 серпня 2022 року - 18 днів. Підставами для виплати грошової додаткової винагороди були: бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_1 №1-дск КП-Миколаїв від 06.05.2022 року; журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 №2-дск (номенклатури справ військової частини НОМЕР_1 на 2022 рік); бойове розпорядження ОКП оборони АДРЕСА_1 від 06.05.2022 року №486-дск; акт №4/481-дск прийняття-передачі оперативного складу, сил і засобів військової частини НОМЕР_1 в оперативне підпорядкування ОКП оборони Миколаїв; рапорт капітана 2 рангу ОСОБА_3 ; рапорт капітана 2 рангу ОСОБА_4 ; звернення військовослужбовців: вх. №857 від 17.03.2023, №861 від 17.03.2023, №1005 від 24.03.2023, №205 від 20.03.2023, №206 від 20.03.2023, №212 від 20.03.2023, №889 від 20.03.2023.
Також на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 №67 від 16.05.2023 було наказано виплатити додаткову винагороду в розмірі 70000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань колишнім військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , які в період з вересня по грудень 2022 року виконували бойові (спеціальні) завдання із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими наказами (розпорядженнями): 2, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 14, 15, 17 жовтня 2022 року - 12 днів.
Підставами для виплати грошової додаткової винагороди були: журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 №2-дск, звернення (рапорти) колишніх військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 : матроса ОСОБА_5 від 27.04.2023 Вх. №358.
На підставі вищевказаних наказів матросу ОСОБА_2 була виплачена додаткова винагорода (згідно з постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168), в сумі 172440, 86 (сто сімдесят дві тисячі чотириста сорок) гривень 86 копійок за період безпосередньої участі у здійсненні матеріально-технічного забезпечення військових частин (підрозділів) оборони АДРЕСА_1 в загальній системі логістичного забезпечення ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що підтверджується Довідкою №470/2/368 від 02.05.2025 року про доходи ОСОБА_1 .
Отже, апелянт зазначає, що у період здійснення зазначених в абз. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 заходів додаткова винагорода позивача була збільшена до 100000 гривень пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, шляхом донарахування за цей час додаткової винагороди в розмірі 70000 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах до вже виплаченої додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень за цей же місяць (70000 гривень + 30000 гривень = 100000 гривень).
Під час ухвалення рішення від 15 січня 2026 року у справі № 400/3620/25 Миколаївський окружний адміністративний суд залишив поза увагою вищезазначені обставини.
Апелянт звертає увагу, що для здійснення розрахунку та виплати додаткової грошової винагороди, необхідним є встановлення факту безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави агресора. Але, так само, обов`язковим є встановлення факту термінів здійснення зазначених заходів, адже додаткова винагорода, відповідно до чинних на той час положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, розраховувалася на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Сам факт безпосередньої участі військовослужбовця у відповідному місяці у вищенаведених діях та заходах не надає йому права отримання додаткової винагороди у повному розмірі за весь місяць.
Щодо періоду який є спірним, за який позивачу не нараховано та не виплачено додаткову винагороду в сумі 100000 грн, апелянт вказує, що в зазначені дні позивач не залучалася до виконання вищевказаних заходів, що унеможливлює нарахування відповідної виплати. Дані обставини підтверджуються наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2023 року №51 та від 16.05.2023 року №67, які були прийняті на підставі рапортів командирів підрозділів, журналу бойових дій та бойових наказів командира військової частини, адже в них визначено періоди, за які ОСОБА_2 підлягає нарахуванню додаткова винагорода в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у відповідних діях та заходах.
Не погоджується апелянт і з твердженням суду першої інстанції про те, що відповідач на спростування встановленого судом доказів не надав, адже на думку апелянта, ним були надані усі наявні у нього докази, а саме вичерпний обсяг доказів, необхідних як для встановлення підстав нарахування, так і для підтвердження факту нарахування та виплати додаткової винагороди позивачу.
Також, апелянт вказує, що суд першої інстанції не навів жодних обґрунтувань, з яких підстав подані позивачем докази були визнані достатніми для ухвалення рішення. Суд першої інстанції не навів жодного обґрунтування того, яким саме чином витяг із журналу бойових дій міг слугувати достатньою підставою для висновку про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, та терміни участі у зазначених діях і заходах.
Звертає увагу апелянт у на те, що в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції було враховано дні, за які позивачу вже здійснена виплата додаткової винагороди. Це підтверджується Довідкою про доходи від 02 травня 2025 року №470/2/368, згідно з якою додаткова винагорода позивачу вже була нарахована та виплачена, зокрема, за 24 травня 2022 року, 30 червня 2022 року, 01 липня 2022 року та 02 липня 2022 року.
Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що в період з 28.05.2020 до 18.10.2022 позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді оператора інформаційно-аналітичної групи штабу вч НОМЕР_1 - наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 28.05.2020 №113 (а.с. 15 зворот, 25 - зворот, 26).
З 17.10.2022 позивач виключена зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знята з усіх видів забезпечення, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.10.2022 №260, та направлена для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 . Також у наказі командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.10.2022 №260 зазначено, що позивач грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік отримала, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік не отримувала (а.с. 26-зворот).
Відповідно до копії довідки військової частин НОМЕР_1 від 22.03.2025 за вих.№470/2/240 (а.с. 27) та від 01.08.2025 №470/2/365 (а.с. 95) розмір посадового окладу за період з травня 2020 року по жовтень 2022 року становив 2730 грн, розмір окладу за військове звання - 530 грн.
За період з травня 2020 року по жовтень 2022 року позивачу нараховувались:
- з лютого 2021 року по жовтень 2022 року надбавка за вислугу років - 25% від ПО та ОВЗ;
- з липня 2020 року по червень 2022 року надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці (ПКМУ №414) в розмірі 10%;
- з травня 2020 року по жовтень 2022 року надбавка за особливості проходження військової служби (абз. 4 п.п. 1 п. 5 ПКМУ №704) - 65 % ПО;
- премія - з травня 2020 року по січень 2021 року - 176 % від ПО% з лютого 2021 року по січень 2022 року - 130% від ПО; з лютого 2022 по жовтень 2022 року - 247% від ПО;
- грошова допомога на оздоровлення - у серпні 2020 року, березні 2021 року, квітні 2022 року;
- матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - у грудні 2020 року, жовтні 2021 року.
Також, матеріали справи містять копію довідки військової частини НОМЕР_1 від 18.04.2024 за вих. №470/1/1/261 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с. 27-зворот), відповідно до якої позивач - оператор інформаційно-аналітичної групи штабу військової частини НОМЕР_1 , дійсно в період з 07.05.2022 по 16.10.2022 брала участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Миколаїв, Миколаївської області; м. Запоріжжя, Запорізької області. Довідка складена у відповідності до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою КМУ №413 від 20.08.2014 ( в редакції постанови КМУ №887 від 22.08.2023).
Витяг з бойового наказу командира військової частини НОМЕР_1 №1/дск КП - Миколаїв, 06.05.2022 (а.с. 28-зворот - 29, 77) містить саме бойове завдання але без персоналізації.
Витяг з ЖБД військової частини НОМЕР_1 за номенклатурою 2/дск від 01.01.2025, за датами записів 07.05.2022, 18.08.2022, 22.08.2022, 25.08.2022, 29.08.2022, 31.08.2022, 03.09.2022, 04.09.2022, 05.09.2022, 21.09.2022, 30.09.2022, 06.10.2022, 16.10.2022 не містить персоналізованих даних та персоналізованої інформації (а.с. 39-зворот - 30, 78-79).
Відповідно до копії листа військової частини НОМЕР_3 від 22.03.2025 за вих. №470/1/399 (а.с. 25), адвокату позивача на його адвокатський запит від 11.03.2025 (а.с. 65) були надані документи щодо проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 (витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №113 від 28.05.2022; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №260 від 17.10.2022; довідка про безпосередню участь №470/1/1/261; довідка про основні та додаткові види грошового забезпечення №470/2/240; витяг з бойового наказу №1/дск; витяг з ЖБД; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №17-РС від 26.06.2020). Сам лист не містить будь-яких пояснень або інформації щодо нарахування позивачу грошового забезпечення або додаткової грошової винагороди.
Відповідно до копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2023 №51 (а.с. 97-98) наказано виплатити додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану у розмірі 70000 гривень матросу ОСОБА_2 , колишньому оператору інформаційно-аналітичної групи штабу військової частини НОМЕР_1 , яка в складі військової частини НОМЕР_1 була залучена до здійснення матеріально-технічного забезпечення військових частин (підрозділів) оборони АДРЕСА_1 в загальній системі логістичного забезпечення ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за періоди безпосередньої участі:
- з 6 по 10, 12, 14, 16, з 19 по 22, 24 травня 2022 року - 13 днів;
- з 5, 13, 17, 18, 22, 23, 24, 25, 28, 29, 30 червня 2022 року - 11 днів;
- з 01, 02, 05, 07, 09, 11, 12, з 14 по 18, 21, з 23 по 31 липня 2022 року - 22 дні
- з 01 по 08, 10, з 13 по 17, з 19 по 22 серпня 2022 року - 18 днів.
Підставами для виплати грошової додаткової винагороди зазначені: бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_1 №1-дск КП-Миколаїв від 06.05.2022 року; журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 №2-дск (номенклатури справ військової частини НОМЕР_1 на 2022 рік); бойове розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.05.2022 року №486-дск; акт №4/481-дск прийняття-передачі оперативного складу, сил і засобів військової частини НОМЕР_1 в оперативне підпорядкування ОКП оборони Миколаїв; рапорт капітана 2 рангу ОСОБА_3 ; рапорт капітана 2 рангу ОСОБА_4 ; звернення військовослужбовців: вх. № № 857 від 17.03.2023, 861 від 17.03.2023, 1005 від 24.03.2023, 205 від 20.03.2023, 206 від 20.03.2023, 212 від 20.03.2023, 889 від 20.03.2023.
Відповідно до копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 №67 від 16.05.2023 (а.с.99-100), наказано виплатити додаткову винагороду в розмірі 70000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань колишнім військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , які в період з вересня по грудень 2022 року виконували бойові (спеціальні) завдання із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими наказами (розпорядженнями), окрім іншого позивачу:
- за 2, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 14, 15, 17 жовтня 2022 року - 12 днів.
У якості підстав для виплати грошової додаткової винагороди зазначені: журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 №2-дск, звернення (рапорти) колишніх військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 : матроса ОСОБА_5 від 27.04.2023 Вх. №358.
Відповідно до копії довідки військової частини НОМЕР_1 від 02.05.2025 №470/2/368 (а.с. 96) про доходи позивача за період з 6 по 10, 12, 14, 16 з 19 по 22, 24 травня - 13 днів; з 5, 13, 17, 18, 22, 23, 24, 25, 28, 29, 30 червня 2022 року - 11 днів; 01, 02, 05, 07, 09, 11, 12 з 14 по 18, 21, 23 по 31 липня 2022 - 22 діб; з 01 по 08, 10, з 13 по 17, з 19 по 22 серпня 2022 року - 18 днів - нарахована та виплачена додаткова винагорода згідно з постановою КМУ №168 від 28.02.2022 у загальній сумі 145344,09 грн; за період з 2, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 14, 15, 17 жовтня 2022 року - 12 діб - нарахована та виплачена додаткова винагорода згідно з постановою КМУ №168 від 28.02.2022 у загальній сумі 27069,77 грн., всього у загальній сумі 172440,86 грн.
Також, відповідного до довідки військової частини НОМЕР_1 від 22.12.2025 №470/2/240 позивачу у вересні 2022 року не нараховувалась і не виплачувалась додаткова винагорода відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022, а з травня по серпень 2022 року включно розмір такої допомоги становив 30 тис грн. (а.с. 27).
Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що в період з 28.05.2020 до 17.10.2022 грошове забезпечення позивача обраховувалось з порушеннями, оскільки посадовий оклад та оклад за військове звання визначались із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.
Задовольняючи позовні вимоги щодо додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено право позивача на отримання вказаної допомоги.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Перевіряючи доводи апелянта щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду апеляційний суд зазначає, що відкриваючи провадження в адміністративний справі Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 17.04.2025 визнав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом в цій справі. Також, ухвалою суду першої інстанції від 10.06.2025 було відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Апеляційний суд зазначає, що позовні вимоги охоплюють період часу з 28.05.2020 до 17.10.2022. При цьому, за сталою практикою Верховного Суду позовні вимоги за період д 19.07.2022 не обмеженні строком звернення до суду, а облік тримісячного строку звернення до суду із такими позовними вимогами, заявленими за період з 19.07.2022, починається не з дати звільнення, а з дати коли особа фактично отримала письмове повідомлення, грошовий атестат або розрахунковий лист із детальною інформацією про нараховані в виплачені суми. Апеляційний суд зазначає, що відповідна інформація (довідки) були надані позивачу відповідачем у березні 2025 року, а позовна заява подана у квітні 2025 року, тобто без пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Перевіряючи висновки суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги щодо позовних вимог про перерахунок грошового забезпечення за період з 28.05.2020 до 17.10.2022, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до ч.4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Постановою КМУ №704 від 30.07.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були затверджені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу та схеми тарифних розрядів.
При цьому пункт 4 постанови КМУ №704 від 30.08.2017 передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З 24.02.2018 п.4 постанови КМУ №704 від 30.08.2017 (в редакції постанови КМУ №103 від 21.02.2018, зокрема п.6) передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, був визнаний протиправним та скасований п. 6 постанови КМУ №103 від 21.02.2018.
Отже, в період часу з 28.05.2020 до 17.10.2022 п.4 постанови КМУ №704 від 30.08.2017мав застосовуватись в редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що умови того, що база обрахунку посадового окладу та окладу за військове звання не може бути менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, які вказані в абзаці 1 п.4 постанови КМУ №704 від 30.08.2017, суперечать положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII (чинний з 01.01.2017), відповідно до яких мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Також, застосування «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року» як розрахункова величина для визначення посадових окладів, хоч і не передбачене спеціальним законом, зокрема Законом №2011-XII, проте передбачене загальними нормами трудового законодавства.
Так, ч.3 ст.94 КЗпП України передбачено, що питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
За приписами статті 96 КЗпП України схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі, зокрема, мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України. При цьому мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Аналогічні норми закріплені у статті 6 Закону України «Про оплату праці»
Тож, використання «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року» як розрахункової величини для визначення посадових окладів передбачене загальними нормами, які підлягають застосуванню у разі відсутності спеціальних норм.
Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що у спірний період (з 28.05.2020 до 17.10.2022) посадовий оклад та оклад за військовим завданням мали визначатись із використанням такої розрахункової величини як «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року» тобто з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020 у 2020 року, на 01.01.2021 у 2021 року та станом на 01.01.2022 у 2022 році, а не з використанням у якості розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р. - 1762 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що у спірний період часу позивачу було нараховано грошове забезпечення яка складається з посадового окладу, окладу за військове звання, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавка за особливості проходження служби, премія, додаткова премія, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. При цьому обрахунок надбавок, премій та допомог, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, обраховуються виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання.
Отже, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо перерахунку і виплати грошового забезпечення за період часу з 28.05.2020 до 17.10.2022.
Перевіряючи висновки суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог щодо нарахування і виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а саме: 11, 13, 15, 17, 18, 23-31 травня 2022 р.; 1-4, 6-12, 14-16, 19-21, 26, 27, 30 червня 2022 р.; 1-4, 8, 10, 13, 19, 20, 22 липня 2022 р.; 9, 11, 12, 18, 23-31 серпня 2022 р.; з 1 до 30 вересня 2022 р.; 1, 4, 8, 13, 16 жовтня 2022 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат, апеляційний суд зазначає таке.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінет Міністрів України 28.08.2022 прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (надалі Постанова №168 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Абзацом 1 пункту 1 Постанови №168 у первинній редакції було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У подальшому абзац 1 пункту 1 Постанови №168 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №217 від 07.03.2022, які застосовуються з 24 лютого 2022 року) установлював, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Так, у подальшому, абзац 1 пункту 1 Постанови №168 (із змінами, внесеними згідно з постановами КМУ №217 від 07.03.2022 та №350 від 22.03.2022, які застосовуються з 24.02.2022) установлював, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
З 01.06.2022 абзац перший пункту 1 Постанови №168 (враховуючи зміни внесені постановою КМУ №754 від 01.07.2022), установлював, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Враховуючи зміни, внесені постановою КМУ №793 від 07.07.2022, які застосовуються з 24.02.2022, абзац 1 пункту 1 Постанови КМУ №168 установлював, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
З 01.09.2022 абзац 1 пункту 1 Постанови №168 (враховуючи зміни внесені постановою КМУ №1146 від 08.10.2022), установлював, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Отже, у спірний період (травень - жовтень 2022 року) установлювалось, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил (яким є позивач), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Апеляційний суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено нарахування та виплата позивачу додаткової винагороди 30 тис грн у травні, червні, липні, серпні 2022 року та жовтня 2022 року (за період з 01 по 17 жовтня).
Також матеріалами справи підтверджено доплата позивачу додаткової винагородо до 100 тис грн за спірний період в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), а саме:
- з 6 по 10, 12, 14, 16, з 19 по 22, 24 травня 2022 року - 13 днів;
- з 5, 13, 17, 18, 22, 23, 24, 25, 28, 29, 30 червня 2022 року - 11 днів;
- з 01, 02, 05, 07, 09, 11, 12, з 14 по 18, 21, з 23 по 31 липня 2022 року - 22 дні
- з 01 по 08, 10, з 13 по 17, з 19 по 22 серпня 2022 року - 18 днів.
- за 2, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 14, 15, 17 жовтня 2022 року - 12 днів.
Отже, позовні вимоги, які стосуються доплати додаткової винагороди до 100 тис грн за 24.05.2022, 30.06.2022, 01.07.2022, 02.07.2022, задоволенню не підлягають, оскільки така доплата була проведена відповідачем, відповідно до наказу від 03.04.2023 №51.
Стосовно позовних вимог щодо доплати додаткової винагородо до 100 тис грн в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), а за період часу, а саме: 11, 13, 15, 17, 18, 23, 25-31 травня 2022 р.; 1-4, 6-12, 14-16, 19-21, 26, 27 червня 2022 р.; 3-4, 8, 10, 13, 19, 20, 22 липня 2022 р.; 9, 11, 12, 18, 23-31 серпня 2022 р.; з 1 до 30 вересня 2022 р.; 1, 4, 8, 13, 16 жовтня 2022 р., апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо їх задоволення з огляду на таке.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснювалось на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (вахтовий журнал)або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який біло здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця ( утому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань).
Задовольняючи позовні вимог суд першої інстанції погодився з доводами позивача, та прийняв у якості належних доказів Довідку військової частини НОМЕР_1 від 18.04.2024 №470/1/1/261, яка видається в межах дії постанови КМУ №413 від 20.08.2014 та є підставою для надання особі статусу учасника бойвих дій (особи з інвалідністю внаслідок війни). про безпосередню участь (а.с.27-зворот)
Також апеляційний суд зазначає, що бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_1 №1-дск КП-Миколаїв від 06.05.2022 року; журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 №2-дск (номенклатури справ військової частини НОМЕР_1 на 2022 рік) не містять персоналізованих даних та персоналізованої інформації. Лист військової частини НОМЕР_3 від 22.03.2025 за вих.№470/1/399 (а.с.25) наданий адвокату позивача на його адвокатський запит від 11.03.2025 (а.с.65) не містить будь-яких пояснень або інформації щодо нарахування позивачу грошового забезпечення або додаткової грошової винагороди.
Отже, за відсутності відомостей щодо персональної участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених дій або заходів, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо доплати додаткової винагороди до 100 тис грн. за період часу: 11, 13, 15, 17, 18, 23, 25-31 травня 2022 р.; 1-4, 6-12, 14-16, 19-21, 26, 27 червня 2022 р.; 3-4, 8, 10, 13, 19, 20, 22 липня 2022 р.; 9, 11, 12, 18, 23-31 серпня 2022 р.; з 1 до 30 вересня 2022 р.; 1, 4, 8, 13, 16 жовтня 2022 р.,
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржуване рішення - скасуванню в частині позовних вимог щодо доплати додаткової ви нагороди до 100 тис грн, з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог .
Керуючись ст.ст.242, 254, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року скасувати в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_2 додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень та зобов`язання нарахувати і виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень, та ухвалити в цій частині нову постанову.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_2 додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а саме: 11, 13, 15, 17, 18, 23-31 травня 2022 р.; 1-4, 6-12, 14-16, 19-21, 26, 27, 30 червня 2022 р.; 1-4, 8, 10, 13, 19, 20, 22 липня 2022 р.; 9, 11, 12, 18, 23-31 серпня 2022 р.; з 01 по 30 вересня 2022 р.; 1, 4, 8, 13, 16 жовтня 2022 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а саме: 11, 13, 15, 17, 18, 23-31 травня 2022 р.; 1-4, 6-12, 14-16, 19-21, 26, 27, 30 червня 2022 р.; 1-4, 8, 10, 13, 19, 20, 22 липня 2022 р.; 9, 11, 12, 18, 23-31 серпня 2022 р.; з 01 по 30 вересня 2022 р.; 1, 4, 8, 13, 16 жовтня 2022 р.
В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька