П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/9418/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович І.Е.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
24 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року позов задоволено.
Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформлене протоколом від 15.04.2024 №06001/6001-56445829/2, про відмову у призначенні ОСОБА_1 страхових виплатах та наданні соціальних послуг.
Відповідача зобов`язано призначити позивачці з 14.03.2024 щомісячні страхові виплати у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві відповідно до ст.35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а також одноразову допомогу, як член сім`ї, у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві, передбачену ч. 5 ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", та здійснити їх виплату.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Згідно свідоцтва про одруження від 21.10.1995 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 21 жовтня 1995 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2
ОСОБА_2 працював на посаді тракториста у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю "Птахівник".
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, про що 16.05.2023 складений відповідний актовий запис №28.
По факту нещасного випадку, що стався 25.04.2023 з працівником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Птахівник" ОСОБА_2 , комісією Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці було проведено спеціальне розслідування.
Згідно акту спеціального розслідування (форми Н-1/П), затвердженого 07 вересня 2023 року начальником Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, комісія, керуючись абзацами 1, 2 пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337, дійшла висновку, що нещасний випадок стався із ОСОБА_2 під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків та вважається пов`язаним з виробництвом.
14 березня 2024 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою (реєстраційний номер №6171), в якій, у зв`язку зі смертю чоловіка - ОСОБА_2 , від нещасного випадку на виробництві, просила призначити їй одноразову допомогу та щомісячні страхові виплати, передбачені статтями 35 та 36 Законом України від 23.09.1999 №1105-XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Однак, за результатами розгляду вказаної заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняло рішення від 15.04.2024, оформлене протоколом від 15.04.2024 №06001/6001-56445829/2, про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг, якими відмовило позивачці у призначенні щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого, відповідної частини втраченої заробітної плати, у зв`язку з різною реєстрацією місця проживання на день настання страхового випадку.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зазначило, що згідно пункту 3 розділу 9 Порядку призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 26.01.2024 №4-1, для отримання щомісячної страхової виплати особам, які втратили годувальника, дружиною (чоловіком), реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місяця проживання померлого потерпілого. Однак, відповідно до витягу з реєстру територіальної громади, виданого Піщівською територіальною громадою, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в той час, як її померлий потерпіли ОСОБА_2 на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулась з даним позовом до суду.
За результатом розгляду матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість вимог позову.
Колегія суддів, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, враховує наступне.
Так, правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначено Законом №1105-XIV (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 36 Закону №1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Відповідно до частини 7 статті 30 Закону №1105 страхові виплати складаються із:
1) щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
4) страхових витрат на професійну реабілітацію та соціальну допомогу;
5) допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Право на страхові виплати у разі смерті потерпілого закріплене в статті 35 Закону №1105, відповідно до частини 1 якої у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які на день смерті потерпілого мали право на одержання від нього утримання, а також дитина, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.
Згідно з частиною 2 статті 35 Закону №1105 непрацездатними особами, передбаченими частиною першою цієї статті, є, окрім інших, особи з інвалідністю - члени сім`ї потерпілого на час інвалідності.
Водночас, частина 3 статті 35 Закону №1105 передбачає, що право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один із батьків померлого чи інший член сім`ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.
Підстави для відмови у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг визначені в статті 39 Закону №1105-XIV.
Відповідно до частини 1 статті 39 Закону №1105 уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо:
1) потерпілий вчиняв дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання рекомендацій лікаря), що сприяли настанню страхового випадку;
2) роботодавець, інші органи, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілий надали уповноваженому органу управління завідомо неправдиві відомості про страховий випадок;
3) застрахована особа вчинила умисне кримінальне правопорушення, що призвело до настання страхового випадку.
В свою чергу, частиною 2 статті 39 Закону №1105 передбачено, що уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованій особі, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов`язаним з виробництвом.
Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2021 року у справі №360/1239/19, розглядаючи правовідносини, схожі зі спірними у даній справі, вказав, що Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не містить визначення сім`ї та її членів. Сімейний кодекс України є спеціальним законом, який має враховуватися при визначенні поняття сім`ї та її членів під час вирішення питання щодо наявності права на отримання допомоги, передбаченої Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України, сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до частини першої статті 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Як вірно відзначив суд першої інстанції, в спірному випадку достатньою умовою для призначення та виплати позивачці щомісячних страхових виплат у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві є факт її належності до непрацездатних осіб, які на день смерті чоловіка мали право на одержання від нього утримання, який підтверджується наявністю у неї статусу особи з інвалідністю ІІ групи (довідка до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ №255470 від 30.11.2011).
В свою чергу, єдиною та достатньою умовою для призначення та виплати позивачці одноразової допомоги сім`ї у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві є факт її перебування в шлюбних відносинах з ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб.
Зі змісту спірного рішення, оформленого протоколом від 15.04.2024 №06001/6001-56445828/2 вбачається, що підставою для відмови позивачці у призначенні страхових виплат (одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат) стала реєстрації позивачки та її померлого чоловіка ОСОБА_2 за різними адресами.
Пунктом 4 розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 21 вересня 2022 року №2620-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування України діють до затвердження відповідних рішень Пенсійним фондом України.
На момент звернення позивачки із заявою про призначенні їй страхових виплат (14.03.2024) діяв Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11 (далі - Порядок №11).
Розділом V Порядку №11 було врегульовано питання призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого.
Відповідно до пункту 5.1 розділу V Порядку №11 для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого членами сім`ї та особами, які мають право на виплати, до управління (відділення) виконавчої дирекції Фонду подаються:
- заяви (колективна чи індивідуальні), для призначення страхових виплат за встановленою виконавчою дирекцію Фонду формою;
- копії паспорта;
- копії реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або сторінки паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
- копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого;
- копії документів, що підтверджують родинні зв`язки померлого потерпілого (свідоцтво про шлюб потерпілого, свідоцтво про народження його дітей, у разі призначення виплати батькам потерпілого подається свідоцтво про народження потерпілого);
- довідка про реєстрацію місця проживання (у разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання в документах, що засвідчують особу).
Для отримання одноразової допомоги на сім`ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого.
Водночас, 21.03.2024 набрав чинності Порядок призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 26 січня 2024 року №4-1 (далі - Порядок №4-1).
Згідно з пунктом 3 розділу IX "Страхові виплати в разі смерті потерпілого" Порядку №4-1 для призначення страхових виплат у разі смерті потерпілого особи, які мають право на такі виплати, подають в електронній формі засобами Порталу Дія (за наявності технічної можливості) або вебпорталу Пенсійного фонду до органу, що призначає страхову виплату, заяву за формою відповідно до додатка 2 до цього Порядку. Заява може бути подана у формі паперового документа.
Особи, які мають право на виплати у разі смерті потерпілого, мають право надати додаткові документи, необхідні для призначення страхових виплат.
Таким чином, станом на момент звернення позивача із заявою про призначенні їй страхових виплат (14.03.2024) діяв Порядок №11, який визначав, що для отримання одноразової допомоги на сім`ю дружиною (чоловіком), реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого, а на момент прийняття оскаржуваного рішення (15.04.2024) діяв Порядок №4-1, який не містив умови для виплати одноразової допомоги на сім`ю, яка стосується обов`язковості реєстрації місця проживання дружини разом із померлим від нещасного випадку на виробництві чоловіком за однією адресою.
Конституційний Суд України у Рішенні від 03 червня 1999 року №5-рп/99 визначив, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформованої у постанові від 23.09.2021 у справі №204/6931/20, під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема, щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що неоднакове зареєстроване місце проживання членів сім`ї не впливає на отримання одноразової допомоги сім`ї потерпілого. Тому визначальним є факт проживання однією сім`єю.
У справі, що розглядається, беззаперечним є факт родинних зв`язків між позивачкою та потерпілим - ОСОБА_2 , який підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 .
Крім того, наявною у матеріалах справи довідкою виконавчого комітету Піщівської сільської ради Звягельського району Житомирської області від 02.04.2024 №127 підтверджується, що ОСОБА_2 на момент смерті проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом із дружиною - ОСОБА_1 , та вів з нею спільне господарство.
Отже, встановленими у справі обставинами підтверджується, що ОСОБА_2 , який відповідно до акту спеціального розслідування від 07.09.2023 (форми Н-1/П) помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, до смерті проживав разом із своєю дружиною - ОСОБА_1 , однією сім`єю. Саме факт спільного проживання позивачки та її померлого чоловіка є достатньою підставою для отримання одноразової допомоги на сім`ю.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання одноразової допомоги як член сім`ї потерпілого, передбаченої частиною п`ятою статті 36 Закону №1105.
Щодо щомісячних страхових виплат у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві, то ні норми Закону №1105, а ні норми Порядку №11 та Порядку №4-1 не містять умови обов`язкової реєстрації місця проживання дружини разом із померлим від нещасного випадку на виробництві чоловіком за однією адресою для призначення таких щомісячних виплат.
Згідно правових норм ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону №1105 право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які на день смерті потерпілого мали право на одержання від нього утримання, а саме особи з інвалідністю, які є членами сім`ї потерпілого.
Факт належності позивача до непрацездатних членів сім`ї, які на день смерті ОСОБА_2 мали право на одержання від нього утримання, підтверджується наявністю у неї статусу особи з інвалідністю ІІ групи (довідка до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ №255470 від 30.11.2011), а тому позивач має право на отримання щомісячних страхових виплат відповідно до положень ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформлене протоколом від 15.04.2024 №06001/6001-56445829/2, про відмову у призначенні та виплаті позивачці страхових виплатах та наданні соціальних послуг є протиправним та підлягає скасуванню.
Також, судова колегія погоджується з обраним судом першої інстанції способом поновлення порушених прав позивача шляхом зобов`язання відповідача призначити з 14.03.2024 (дати звернення позивача з відповідною заявою) щомісячні страхові виплати у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві відповідно до ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та одноразову допомогу, як член сім`ї, у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві, передбачену ч. 5 ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", та здійснити їх виплату.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, чи порушено норми процесуального права.
При цьому, судова колегія, враховуючи приписи ст. 308 КАС України, не надає лцінку висновкам суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, оскільки останні не є предметом апеляційного оскарження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.