справа № 361/11096/26
провадження № 2/361/5699/26
22.09.2026
УХВАЛА
22 вересня 2026 р. м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Ведмідь Н.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання повернути транспортний засіб,
в с т а н о в и в:
У вересні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить зобов`язати відповідача повернути транспортний засіб CHEVROLET BOLT EV, 2017 року випуску, VIN НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , разом із ключами, позивачу або її уповноваженим представникам.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що є власником вказаного транспортного засобу, однак з жовтня 2021 року автомобіль перебуває у відповідача без законних підстав.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, зокрема, посилається на статтю 387 ЦК України, відповідно до якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
При цьому у позовній заяві позивач зазначає, що позов не містить вимог майнового характеру, та сплачує судовий збір у розмірі 1065,00 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що її подано без додержання вимог, встановлених статтями 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про витребування майна ціна позову визначається вартістю майна.
Із позовної заяви вбачається, що позивач просить повернути їй належний на праві власності індивідуально визначений транспортний засіб, який, за її твердженням, перебуває у відповідача без законних підстав.
Посилаючись, зокрема, на статтю 387 ЦК України, позивач фактично обґрунтовує право на витребування належного їй майна від особи, яка, за її твердженням, незаконно ним володіє.
Отже, незважаючи на сформульований позивачем спосіб викладення позовної вимоги як вимоги про повернення транспортного засобу, за своїм змістом така вимога спрямована на витребування індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.
З огляду на викладене заявлена позивачем вимога є вимогою майнового характеру та підлягає грошовій оцінці.
Водночас позивачем помилково зазначено, що позов не містить вимог майнового характеру, та не визначено ціну позову виходячи з вартості транспортного засобу.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги з урахуванням їх майнового характеру, визначити ціну позову виходячи з вартості транспортного засобу та зазначити її у позовній заяві.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня становить 3328 грн.
Отже, за подання у 2026 році фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 1331,20 грн (0,4 ? 3328 грн) та не більше 16640 грн (5 ? 3328 грн), із застосуванням коефіцієнта 0,8 при поданні позовної заяви в електронній формі.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1065,00 грн, виходячи з помилково визначеного нею немайнового характеру позовної вимоги.
Оскільки позивачем не визначено ціну позову, суд позбавлений можливості встановити належний розмір судового збору, який підлягає сплаті за заявлену майнову вимогу.
З огляду на наведене позивачу необхідно після визначення ціни позову здійснити розрахунок судового збору відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням коефіцієнта 0,8 за подання позовної заяви в електронній формі та доплатити різницю між належним розміром судового збору та вже сплаченими 1065,00 грн, надавши суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог пункту 3 частини третьої статті 175 та частини четвертої статті 177 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 175 і 177 цього Кодексу, суддя протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 175, 176, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків, що не перевищує 7 (семи) календарних днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Ведмідь