Справа № 361/9611/24
Провадження № 2-др/361/38/26
ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.09.26
24 вересня 2026 р. м.Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Писанець Н.В.,
при секретарі - Михальова М.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бровари у загальному позовному провадженні питання щодо ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , у інтересах якої діє адвокат Ткаченко Наталія Миколаївна, до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділу майна подружжя,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана цивільна справа. Питання щодо розподілу судових витрат у частині витрат на правову допомогу, вирішено по суті не було, у зв`язку з чим, суд, на підставі клопотання представника позивача адвоката Ткаченко Н.М., призначив судове засідання для його розв`язання.
Позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат Ткаченко Н.М. у судове засідання не з`явилися. Від представника позивача надійшла письмова заява про можливість розгляду справи у відсутності позивача та його представника, заяву про ухвалення додаткового рішення підтримала, просила задовольнити та стягнути на користь позивача з відповідача понесені витрати по сплаті витрат на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
Присутній у судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 просив суд відмовити у стягненні витрат у вказаному розмірі, оскільки вважає їх необґрунтованими відносно тих послуг, які надавались представником у судовому засіданні, також просив суд врахувати неодноразові запізнення представника у судові засідання.
Дослідивши матеріали справи, вирішуючи питання про ухвалення додаткового рішення у справі, суд доходить такого висновку.
Як вбачається із матеріалів справи рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.07.2026р. позовні вимоги були задоволені повністю. Рішення не набрало законної сили.
Порядок та підстави ухвалення додаткового рішення визначені ст.270 ЦПК України.
Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Тобто для відшкодування понесених судових витрат учасник справи повинен подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були чи будуть понесені, а також заявити клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та надати докази щодо розміру понесених витрат у строк, визначений ч.8 ст.141 ЦПК України.
У постанові від 31 липня 2024 року у справі №916/2929/22 Верховний Суд наголосив на різниці між заявою про стягнення судових витрат та заявою про намір подати докази понесення судових витрат, про яку йдеться у ч.8 ст.129 ГПК України (аналогічна норма міститься у ч.8 ст.141 ЦПК України). У вказаній нормі йдеться не про заяву про стягнення витрат, а саме про те, що розмір цих витрат встановлюється на підставі доказів, поданих або до закінчення судових дебатів у справі, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Тому, ключовим є те, коли саме особа, яка має намір стягнути судові витрати, подала до суду докази та які дії для цього вчинила.
З урахуванням принципу правової визначеності заявою про розподіл витрат на правову допомогу в розумінні ч.8 ст.141 та ч.1 ст.246 ЦПК України є усне чи письмове клопотання сторони до закінчення судових дебатів у справі про розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу з доказами на їх підтвердження або із заявою про намір подати докази на підтвердження цих витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Протилежне тлумачення розуміння ч.8 ст.141 та ч.1 ст.246 ЦПК України суперечить принципу правової визначеності та посягає на гарантоване державою верховенство права.
Відповідне тлумачення надано у постанові Верховного Суду від 19 червня 2024 року у справі №401/1086/23, провадження №61-4103св24. Аналогічні критерії розумності та реальності застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, що було виконано у даному випадку. Зокрема, згідно з практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу, суду було надано договір про надання правничої допомоги від 24.03.2024р., укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Ткаченко Н.М., детальний опис наданої адвокатом правничої допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт у даній справі та розрахункова квитанція від 25.05.2024р. на суму 20000,00 грн.
Отже, виходячи з предмета та підстав позову, наявної судової практики в аналогічних спорах, обсяг виконаних безпосередньо адвокатом робіт, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат до 10 000,00 грн., що буде цілком обґрунтованим та пропорційним до предмета задоволеного позову.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 247, 258-259, 263-265, 270 ЦПК України, суд-
У Х В А Л И В:
Стягнути з з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 (десять тисяч) грн.. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Писанець Н.В.