24.09.26
22-ц/812/1581/26
Провадження № 22-ц/812/1581/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
22 вересня 2026 року м. Миколаїв
справа № 490/2534/26
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Тищук Н.О.,
суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В.,
із секретарем - Біляєвою В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом
Руснаковою Тетяною Анатоліївною,
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва, ухвалене 18 травня 2026 року суддею Гуденко О.А., у приміщенні цього ж суду, (дата складання повного тексту не зазначена), у цивільній справі за заявою
ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністертсва юстиції України
про оголошення особи померлою,
у с т а н о в и в:
1.Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним вище позовом.
Заявниця зазначала, що її рідний брат ОСОБА_2 був зареєстрований та періодично проживав за адресою: АДРЕСА_1 . З 1988 року ОСОБА_2 знаходиться в місті Москва рф. До міста Миколаєва приїжджав у 2005 та 2012 роках. Останній раз заявниця спілкувалася з братом по телефону у березні 2022 року. З серпня 2022 року її спроби поспілкуватися з ним є безуспішними.
За фактом пропажі ОСОБА_2 у 2024 та 2025 роках до органів внутрішніх справ з відповідною заявою звернулася його сестра. За результатами проведеної перевірки посадовими особами відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області надано відповідь, що в ході проведених заходів встановити місцезнаходження ОСОБА_2 не представилось можливим.
Також факт безвісної відсутності ОСОБА_2 , крім іншого підтверджується і показами сусідів.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Миколаєва, померлим. Днем смерті ОСОБА_2 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Узагальнені доводи інших учасників
Відзиву на позов заінтересована особа - Відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністертсва юстиції України не подавав.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 травня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підставами для оголошення фізичної особи померлою є:
- тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років;
- особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців;
- за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
- якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.
Жодних з зазначених обставин, у тому числі таких, що загрожували смертю ОСОБА_2 , або обставин, що дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку - заявником не зазначено.
Єдиною підставою позову ОСОБА_1 зазначає те, що з березня 2022 року брат перестав відповідати на її дзвінки, що саме по собі не може бути підставою для оголошення особи померлою.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Руснакову Т.А., посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалите нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Апеляційна скарга мотивована тими ж доводами, якими було обґрунтовано позовні вимоги.
Також апелянт наполягала на тому, що у відповідності до статті 46 ЦК України «Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років».
Отже у суду першої інстанції були підстави для задоволення позовних вимог.
Узагальнені доводи інших учасників
Правом подання відзиву на апеляційну скаргу заінтересована особа не скористалася.
2.Мотивувальна частина
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника - адвоката Руснакової Т.А., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Миколаєва.
Згідно відповіді ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області від 31.07.2024 року ОСОБА_2 , 1951 року народження, 03.12.20219 року на транспортному засобі виїхав за територію України через пункт пропуску Бачівськ.
Пункт пропуску «Бачівськ» - це міжнародний автомобільний пункт пропуску через державний кордон України на кордоні з росією.
У зв`язку з військовим станом та агресією військ рф проти України встановити точне місцезнаходження ОСОБА_2 не вбачається можливим.
Представник заявника підтвердила, що ОСОБА_2 останнім часом проживав у м. Москва, рф.
Також матеріалами справи підтверджується, що за адресою АДРЕСА_2 останнього не бачили багато років.
Однак, доказів того, що ОСОБА_2 є власником частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_3 та що він був постійно зареєстрований за цією адресою, матеріали справи не містять.
Позиція апеляційного суду
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Предметом доказування у справі про оголошення фізичної особи померлою є обставини, які підтверджують відсутність відомостей про місцеперебування особи у місці її постійного проживання трьох років, вживання заявником заходів до розшуку особи, неможливість встановлення місця знаходження даної особи.
Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років. Якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців. За можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
В той же час, згідно із положеннями статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 77-80 ЦПК України).
Стаття 80 ЦПК України передбачає достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З поданої ОСОБА_1 до суду заяви про оголошення особи померлою, вбачається, що підставою для цього заявниця зазначає відсутність ОСОБА_2 за місцем реєстрації протягом тривалого часу - з 2012 року. Одночасно заявниця зазначає, що ОСОБА_2 постійно проживав у м. Москва рф.
Однак, доказів неможливості встановлення місця знаходження ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
Жодних обставин, що загрожували б ОСОБА_2 смертю, або обставин, які давали б підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, ОСОБА_1 не зазначено.
Звернення ОСОБА_1 до відділу поліції у липні 2024 року та у липні 2025 року, а також відповіді Відділення Поліції № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області про неможливість встановлення точного місця перебування ОСОБА_2 , не можуть свідчити про відсутність останнього за місцем реєстрації в м. Миколаєві протягом трьох років, оскільки, як вбачається з наданих заявницею доказів, перевірка проводилась з моменту її звернення до відділення поліції, а саме - з липня 2024 року.
Таким чином звернення ОСОБА_1 до суду з заявою про оголошення ОСОБА_2 померлим у березні 2026 року є передчасним.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Також обґрунтованим є посилання суду першої інстанції на те, що припинення ОСОБА_2 спілкування з родиною не може бути підставою для визнання його померлим.
Отже, рішення суду першої інстанції є таким, що ухвалено з повним з`ясуванням обставин справи, правильним та обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин. Разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не додано.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , подана її представником ОСОБА_3 , задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Щодо судових витрат
Згідно із підпунктами "б", "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, оскільки рішення суду першої інстанції залишається без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, понесені заявницею витрати відносяться на її рахунок.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Руснаковою Тетяною Анатоліївною, залишити без задоволення.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Н.О.Тищук
Судді: В.В.Коломієць
Т.В.Серебрякова
---------------------------------
Повний текст постанови виготовлено 24 вересня 2026 року