Миколаївський апеляційний суд
Справа №484/2223/26
Провадження № 22-ц/812/2221/26
У Х В А Л А
24 вересня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Яворської Ж.М.
суддів: Базовкіною Т.М.,
Царюк Л.М.,
заслухавши суддю - доповідача: Яворську Ж.М.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 серпня 2026 року позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" заборгованість за договором кредитної лінії № 240811934 від 11листопада 2021року в розмірі 82 596,36 грн, яка складається з: 22 000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 60 596,36 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, судовий збір в розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн, а всього 88258 грн. 76 коп.
02 вересня 2026 року частково не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , діючи через свого представника Цехотську Т.В. подала на нього апеляційну скаргу.
Питання відкриття апеляційного провадження у справі вирішено в порядку, передбаченому ЦПК України.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Цехотська Т.В. заявила клопотання про витребування у ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та/або у належного володільця: 1.1. Повний текст договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс». 1.2. Усі додаткові угоди до договору факторингу № 28/1118-01, якими змінювався або продовжувався строк його дії. 1.3. Повний реєстр прав вимоги № 168 від 11.01.2022 року, на підставі якого, за твердженням позивача, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 кредитним договором № 240811934; 1.4. Документи, які підтверджують оплату ТОВ «Таліон Плюс» вартості права вимоги за реєстром № 168 від 11.01.2022 року саме в частині права вимоги до ОСОБА_1 ; 1.5. Повний розрахунок заборгованості за кредитним договором № 240811934 від 11.11.2021 року з розбивкою по кожному дню/періоду із зазначенням:- суми основного боргу;- процентної ставки;- підстави її застосування;- періоду нарахування;- кількості днів;- суми нарахованих процентів;- усіх здійснених платежів;- дати припинення нарахування процентів; 1.6. Документи, які підтверджують, що після 11.12.2021 року у первісного кредитора існувало право продовжувати нарахування саме договірних процентів, а також правову та договірну підставу нарахування процентів до 04.03.2022 року.
В обґрунтування клопотання зазначила, що особливе значення для правильного вирішення справи має встановлення фактичного строку кредитування за договором №240811934 від 11.11.2021 року.
З матеріалів справи вбачається, що: у заявці на отримання кредиту зазначено строк 30 днів та суму 17 850,00 грн; у паспорті споживчого кредиту зазначено строк від 1 до 65 днів та суму 22 000,00 грн; у договорі кредитної лінії зазначено суму кредитної лінії 22 000,00 грн; перший транш становив 17 850,00 грн; пунктом 1.7 договору визначено, що кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту, тобто до 11.12.2021 року.
Разом із тим суд першої інстанції погодився з нарахуванням процентів до 04.03.2022 року, посилаючись на умови договору щодо 90-денного періоду після закінчення строку кредитування.
На думку заявника, для перевірки правильності такого висновку необхідно дослідити повний текст кредитного договору, усі його додатки та документи, на підставі яких позивач визначив період та розмір нарахування процентів.
Крім того, позивач посилається на декілька договорів факторингу, однак повний реєстр прав вимоги № 168 від 11.01.2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 суду не наданий, а надано лише витяг. При цьому відповідно до наданих позивачем документів договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року мав строк дії до 28.11.2019 року. Пунктом 8.1 договору визначено, що він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Пунктом 8.2 визначено, що строк договору починається з моменту, визначеного пунктом 8.1, та закінчується 28.11.2019 року, у будь-якому разі - до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
Вирішуючи зазначене клопотання, апеляційний суд виходить із такого.
За правилом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За змістом ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Вирішуючи заявлене позивачем клопотання про витребування доказів, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, із огляду на наступне.
У розумінні статті 81 ЦПК України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Порядок подання доказів передбачено статтею 83 ЦПК України, порядок витребування доказів - статтею 84 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до положень частин другої статті 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Витребування доказів судом має бути застосовано як виключення, а не як правило. Сторона не має зловживати правом клопотати про витребування доказів для отримання якої-небуть інформації, що може бути використана для доведення обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно із частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
З матеріалів справи вбачається, що 01 липня 2026 у запереченнях на відповідь позивача на відзив представник відповідача заявила клопотання про витребування у позивача повний реєстр прав вимоги №168 від 11.01.2022 року; документи, що підтверджують чинність договору факторингу №28/1118-01 станом на 11.01.2022 року; належні докази переходу права вимоги на кожному етапі відступлення; належний та детальний розрахунок заборгованості із зазначенням періодів нарахування процентів; первинні бухгалтерські документи, належні докази фактичного нарахування та сплати коштів, документів, які підтверджують правильність розрахунку заявленої до стягнення суми.
Зазначене клопотання не було розглянуто судом першої інстанції.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 365 ЦПК України, суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, серед іншого, за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача.
На підтвердження переходу права вимоги за кредитним договором№240811934 від 11 листопада 2021 року позивач додав до позову копію договору факторингу №28/118-01 від 28 листопада 2028 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс, а також копії Додаткових угод до вказаного договору факторингу та Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2022 року зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги №168 від 11 січня 2022 року за Договором факторингу та розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, а відтак відсутні підстави для їх витребування.
До позовної заяви додано витяг з реєстру прав вимоги №168 від 11 січня 2026 року на підставі якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , а відтак необхідність витребування саме повного реєстру прав вимоги №168 від 11 січня 2022 року представником відповідача в клопотанні не наведено та не зазначено обставин, які неможливо встановити на підставі наявних у матеріалах справи доказів. За таких обставин, доцільності у витребуванні вказаного документу немає.
Клопотання про витребування документів, які підтверджують, що після 11.12.2021 року у первісного кредитора існувало право продовжувати нарахування саме договірних процентів, а також правову та договірну підставу нарахування процентів до 04.03.2022 року також не підлягає задоволенню, оскільки представником відповідача не зазначено, які саме документи підлягають витребуванню.
По цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану ОСОБА_2 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 серпня 2026 року ухвалене у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, проведені всі необхідні підготовчі дії для розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Враховуючи, що рішення суду постановлене у справі з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа підлягає розгляду у відповідності до частини 1 статті 369 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).
З огляду на те, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, суд інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою сторінки Миколаївського апеляційного суду: https://mka.court.gov.ua.
Враховуючи процесуальні строки розгляду апеляційної скарги, що передбачені ч.1 ст. 371 ЦПК України, день постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження 14 вересня 2026 року, колегія вважає необхідним продовжити строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів.
Керуючись ст. ст. 8, 365, 366, 369 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
1.У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , поданого її представником ОСОБА_2 про витребування доказів - відмовити.
2.Закінчити проведення підготовчих дій, які пов`язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.
3.Розгляд справи в суді апеляційної інстанції проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
4.Призначити цивільну справу до розгляду в апеляційній інстанції на 24 листопада 2026 року в приміщенні Миколаївського апеляційного суду, без повідомлення учасників справи.
5.Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою сторінки Миколаївського апеляційного суду: https://mka.court.gov.ua.
6.Продовжити строк розгляду справи на п`ятнадцять днів
7.Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: