Справа № 527/2323/26
провадження 2-о/527/60/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Свістєльнік Ю.М.,
присяжних - Задорожньої С.М., Базарової В.Л.,
з участю секретаря судового засідання - Мороз Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , поданої представником заявника Гусачем Сергієм Юрійовичем, заінтересовані особи: Глобинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2026 року ОСОБА_1 через представника адвоката Гусача Сергія Юрійовича звернулась до суду із цією заявою.
В обґрунтування заяви представник зазначив, що заявниця є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними доказами.Зокрема, родинний зв`язок заявниці з ОСОБА_2 підтверджується сукупністю документів державної реєстрації актів цивільного стану. У повному витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження відображено актовий запис № 55, складений 26 квітня 1975 року, щодо особи, народженої ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю якої зазначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У цьому ж актовому записі відображені подальші зміни персональних даних дитини, у тому числі зміна прізвища на ОСОБА_4 та по батькові на ОСОБА_5 . Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України у відповіді № 8076/8664-26-26/11.2 від 8 травня 2026 року підтвердило виявлення у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про народження № 55 стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого зазначені ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У тій самій відповіді зазначено, що батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , а головне для цієї справи сформульовано однозначно: «Проведеною перевіркою за даними Реєстру актового запису про смерть стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не виявлено». Таким чином, ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 та має безпосередній особистий і законний інтерес у припиненні багаторічного стану правової невизначеності щодо життя або смерті свого сина.
Зазначив, що оголошення ОСОБА_2 померлим необхідне заявниці для державної реєстрації його смерті, отримання відповідного свідоцтва, належного оформлення правових наслідків смерті військовослужбовця, реалізації прав у сфері соціального захисту членів сім`ї загиблого військовослужбовця, вирішення спадкових та інших особистих і майнових правовідносин, а також для офіційного вшанування пам`яті сина як військовослужбовця, який загинув під час виконання бойового завдання із захисту України. На теперішній час позасудове вирішення цього питання неможливе, оскільки актовий запис про смерть ОСОБА_2 відсутній, тіло військовослужбовця після бою не було евакуйовано, а військовослужбовець продовжує формально перебувати у списках особового складу військової частини НОМЕР_1 .
З метою вирішення питання про державну реєстрацію смерті сина у позасудовому порядку ОСОБА_1 02 липня 2026 року особисто звернулася до Глобинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 . У заяві було повідомлено про проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , зникнення під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Площанка Луганської області та неможливість отримання медичного документа про смерть у зв`язку з тим, що тіло військовослужбовця не було евакуйовано, судово-медична експертиза не проводилася. Разом із заявою ОСОБА_1 надала органу державної реєстрації документи, які підтверджують особу ОСОБА_2 , родинний зв`язок, обставини його зникнення та ймовірної загибелі, у тому числі сповіщення сім`ї, матеріали службового розслідування, витяг із наказу військової частини НОМЕР_1 , відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідь Національного інформаційного бюро, витяг з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими, витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також протокол допиту свідка від 09 січня 2026 року.
За результатами розгляду зазначеної заяви Глобинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану 09 липня 2026 року прийняв відмову у проведенні державної реєстрації смерті № 388/22.2-62. Орган державної реєстрації не спростував наведених ОСОБА_1 обставин зникнення її сина під час виконання бойового завдання та не зазначив про наявність будь-яких відомостей, які б свідчили про перебування ОСОБА_2 серед живих. Причиною неможливості проведення державної реєстрації смерті визначено відсутність документа, який відповідно до законодавства є безпосередньою правовою підставою для такої реєстрації. У відмові зазначено: «Враховуючи викладене, у зв`язку з тим, що Вами не надано необхідного документа, який є підставою для реєстрації смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану, відмовляємо у проведенні державної реєстрації смерті гр. ОСОБА_2 , що не позбавляє Вас права звернутися до суду по питанню встановлення факту смерті вищевказаної особи».
Таким чином, заявницею фактично вичерпано доступну можливість державної реєстрації смерті ОСОБА_2 без попереднього звернення до суду. Отримання документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, об`єктивно неможливе, оскільки тіло військовослужбовця після бойового зіткнення не було евакуйовано та судово-медична експертиза не проводилася. Орган державної реєстрації актів цивільного стану, отримавши документи щодо обставин зникнення і загибелі військовослужбовця, державну реєстрацію смерті не провів саме через відсутність документа, передбаченого законом. Відтак усунення існуючого стану правової невизначеності можливе шляхом постановлення відповідного судового рішення.
Вказав, що ОСОБА_2 тривалий час проходив військову службу та мав досвід безпосередньої участі у бойових завданнях. Витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни № 20250306-00012391 від 06 березня 2025 року підтверджує наявність у ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій, набутого 19 березня 2018 року, без обмеження строку дії цього статусу. Наданими витягами з наказів командира військової частини НОМЕР_2 підтверджено проходження ним військової служби та виконання бойових завдань у 2022 році. Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 18 березня 2022 року № 69 ОСОБА_2 , який проходив службу на посаді командира першого взводу батареї зберігання та транспортування другого дивізіону, визнано таким, що прибув після виконання бойових завдань та приступив до виконання обов`язків. Витягом з наказу від 27 березня 2022 року № 78 його направлено у відрядження для виконання бойових завдань з 27 березня 2022 року, а витягом з наказу від 11 червня 2022 року № 156 визнано таким, що прибув з відрядження після виконання бойових завдань. Ці документи узгоджуються з відомостями Єдиного державного реєстру ветеранів війни та підтверджують, що до призначення у військову частину НОМЕР_1 ОСОБА_2 уже проходив військову службу і виконував бойові завдання.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09 листопада 2022 року № 257 старшого лейтенанта ОСОБА_2 , призначеного відповідним наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України командиром третього механізованого взводу третьої механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу військової частини, поставлено на всі види забезпечення та визначено таким, що приступив до виконання службових обов`язків. Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25 листопада 2022 року № 273 ОСОБА_2 направлено в оперативне підпорядкування військової частини НОМЕР_3 у складі батальйонної тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_8 ». Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03 грудня 2022 року № 281 старший лейтенант ОСОБА_2 у складі відповідної батальйонної тактичної групи з 02 грудня 2022 року перейшов в оперативне підпорядкування оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_9 » оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_10 ».
Безпосередня участь ОСОБА_2 у бойових діях саме в день події підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 № 26/580/у від 11 травня 2026 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. У довідці зазначено, що старший лейтенант ОСОБА_2 , командир механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , «дійсно в період з 06.12.2022 по ІНФОРМАЦІЯ_11 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України», перебуваючи у Луганській області, Сватівському районі, Красноріченській селищній територіальній громаді. Підставою видачі цієї довідки визначено журнал бойових дій механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 № 635дск від 05 серпня 2022 року.
Подальші події відбулися безпосередньо під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Площанка Сватівського району Луганської області.
Офіційним Сповіщенням № 157 військової частини НОМЕР_1 від 12 грудня 2022 року № 3817, адресованим ОСОБА_7 , яку в документі зазначено як дружину військовослужбовця, повідомлено про її чоловіка, командира третього механізованого взводу третьої механізованої роти механізованого батальйону, старшого лейтенанта ОСОБА_2 , 1975 року народження. У сповіщенні дослівно зазначено: «зник безвісті 06.12.22 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Площанка, Луганської обл.».
Матеріали службового розслідування містять детальні відомості про бойову обстановку, у якій зник ОСОБА_2 . З витягу з акта службового розслідування вбачається, що відповідно до журналу бойових дій механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 підрозділ військової частини виконував бойове розпорядження і проводив наступальні дії в районі населеного пункту Площанка Луганської області. У матеріалах розслідування зафіксовано, що група військовослужбовців 06 грудня 2022 року отримала бойовий наказ про висування в район населеного пункту Невське Луганської області, приблизно о 3 годині розпочала висування, приблизно о 20 годині зайняла позиції, після чого отримала наказ на переміщення. Уранці 07 грудня 2022 року розпочався мінометний обстріл, який близько 09 години змінився обстрілом зі стрілецької зброї, під час мінометного обстрілу зв`язок із групою спочатку зберігався, а пізніше зник. Матеріали службового розслідування зафіксували ОСОБА_2 серед військовослужбовців, які не повернулися після зазначеного бойового епізоду.
Висновок службового розслідування не встановив жодних обставин, які могли б свідчити про самовільне залишення служби ОСОБА_2 , його протиправну поведінку або інші обставини, не пов`язані з виконанням бойового завдання. Навпаки, у пункті 5.2 висновку прямо зазначено: «Вважати зникнення безвісти ... старшого лейтенанта ОСОБА_8 , командира 3 механізованого взводу 3 механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ..., таким, що сталося під час виконання обов`язків військової служби в районі бойових дій, під час захисту Батьківщини, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, не пов`язане з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення військовослужбовцем дій у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння». Матеріали службового розслідування також констатують, що неправомірні дії ОСОБА_2 та причинний зв`язок між його діями і подією не встановлені, порушення ним обов`язків військової служби не встановлено, а його вини матеріалами службового розслідування не виявлено.
Після проведення первинного службового розслідування були отримані нові докази, які мають визначальне значення для вирішення питання про долю ОСОБА_2 . У межах кримінального провадження № 1202217[телефон приховано] від 16 грудня 2022 року 09 січня 2026 року в місті Стрий було допитано як свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який проходив військову службу у механізованому батальйоні військової частини НОМЕР_1 , спочатку на посаді лінійного наглядача, надалі стрільця-снайпера, та безпосередньо виконував бойові завдання разом із ОСОБА_2 . Зміст його показань має особливе доказове значення, оскільки свідок не обмежився повідомленням про зникнення зв`язку з підрозділом, а навів конкретні обставини загибелі та подальшого переміщення тіла ОСОБА_2 .
ОСОБА_9 у протоколі допиту показав: «Останнє бойове завдання розпочалось 06.12.2022 року у н.п. Площанка Луганської області. Завдання полягало у прикритті пункту посадки та забезпечення на світанку ранішній контрнаступ іншої бригади ЗСУ (номер не пригадую). Хочу зазначити, що під час бойового завдання розпочались масові точні мінометні обстріли калібром 120 мм. Під час обстрілу, у темну пору доби у годині орієнтовано 19:00 год хтось із побратимів викрикнув, що офіцерів більше немає, а саме Тіунова вбито, а ОСОБА_10 (позивний « ОСОБА_11 ») поранено. Зранку 07.12.2022 перед боєм поранені та контужені у кількості близько 6 осіб повинні були вийти у зону евакуації, а я разом із покійний ОСОБА_12 несли мертве тіло ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яке через мінусову температуру, повністю замерзло».
Далі свідок описав, що під час перенесення тіла розпочався контактний бій із застосуванням стрілецької зброї та ручних протитанкових гранатометів, унаслідок якого загинули інші військовослужбовці та був поранений один із побратимів. Після опису цих обставин ОСОБА_9 однозначно зазначив: «Хочу зазначити, що мертве тіло ОСОБА_2 залишилось на полі бою». Саме цей доказ принципово відрізняє обставини справи від випадку, коли особа лише перестала виходити на зв`язок у районі бойових дій. Свідок, який перебував разом із ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання, засвідчив перенесення його мертвого тіла і пояснив конкретну причину, через яку евакуацію тіла не було завершено: початок контактного бою, загибель інших військовослужбовців та подальше захоплення самого свідка у полон.
Наведені показання узгоджуються з усією сукупністю інших наданих документів у головних, юридично значущих обставинах. ОСОБА_2 був кадрово зарахований до військової частини НОМЕР_1 , обіймав посаду командира механізованого взводу, був направлений у бойове підпорядкування, 6 грудня 2022 року безпосередньо брав участь у заходах із забезпечення оборони України на території Сватівського району Луганської області, виконував бойове завдання у районі населеного пункту Площанка, зник під час цього бойового епізоду, після чого до місця проживання не повертався, зв`язку з рідними не встановлював, його місце перебування не встановлено, відомостей про перебування в полоні немає, а актовий запис про смерть у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутній.
Після зникнення ОСОБА_2 державними органами було розпочато офіційний розшук. З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що кримінальне провадження № 1202217[телефон приховано] зареєстровано 16 грудня 2022 року о 15 годині 07 хвилин 56 секунд. Підставою для внесення відомостей стала заява ОСОБА_1 , яка повідомила, що її син під час несення служби у військовій частині НОМЕР_1 поблизу населеного пункту Площанка Сватівського району Луганської області зник безвісти.
Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20240227-1241, сформований 27 лютого 2024 року, підтверджує реєстрацію відомостей щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У витягу зазначено реєстрацію інформації в єдиному обліку органів поліції № 6433 від 15 грудня 2022 року та кримінальне провадження № 1202217[телефон приховано] від 16 грудня 2022 року. Обставини зникнення визначені в державному реєстрі так: «ЗНИК (ВИЯВЛЕНО) НА ТЕРИТОРІЇ БОЙОВИХ ДІЙ (ПІД ЧАС ВОЄННИХ ДІЙ)», із додатковою характеристикою «ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ». Датою набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, визначено 28 червня 2023 року.
Перевірка можливої версії перебування ОСОБА_2 у полоні також не дала підтвердження його перебування серед живих. Витяг з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими, сформований 09 січня 2025 року, містить щодо ОСОБА_2 облікову категорію «Пошук Особи» та зазначає: « ОСОБА_13 місце утримання: інформація в системі відсутня». У виписці з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, сформованій у відповідь на адвокатський запит від 17 травня 2026 року № 162, щодо ОСОБА_2 прямо зазначено: «Підтвердження про перебування у полоні від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста: Відсутня», «Інформація про стан здоров`я від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста: Відсутня», «Підтвердження про перебування у полоні держави- агресора з інших відкритих джерел: Відсутня».
Військова частина НОМЕР_1 у відповіді на адвокатський запит також підтвердила, що додаткове службове розслідування за фактом зникнення безвісти старшого лейтенанта ОСОБА_2 після отримання нових доказів не призначалося і не проводилося. У відповіді військової частини прямо зазначено: «Старший лейтенант ОСОБА_14 зник безвісті 06.12.2022 в північно-західному районі населеного пункту Площанка, Сватівський район, Луганська область». Військова частина повідомила, що ОСОБА_2 і надалі перебуває у списках особового складу, у зв`язку із чим грошовий атестат щодо нього не оформлено, а також підтвердила надходження заяв матері та дружини військовослужбовця про виплату його грошового забезпечення.
ІНФОРМАЦІЯ_1 листом від 19 травня 2026 року повідомив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як зниклий безвісти обліковується у ІНФОРМАЦІЯ_13 , розташованому в АДРЕСА_1 . У подальшій відповіді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 20 червня 2026 року додатково зазначено, що особисте розпорядження ОСОБА_2 відсутнє і у військовій частині НОМЕР_1 не складалося, грошовий атестат не видавався у зв`язку з тим, що військовослужбовця не виключено зі списків особового складу, а додаткове службове розслідування після надання показань свідком відповідно до протоколу допиту від 09 січня 2026 року не проводилося.
Отже, з 06 грудня 2022 року минув тривалий період часу, протягом якого ОСОБА_2 не повернувся до місця проживання та проходження служби, не встановив зв`язку з матір`ю чи іншими членами сім`ї, його місце перебування не встановлено проведеними розшуковими заходами, підтвердження перебування у полоні відсутнє, відомості про стан його здоров`я від держави-агресора або через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста відсутні. Водночас наявний безпосередній свідок бойових подій, який показав, що разом з іншим військовослужбовцем переносив мертве тіло ОСОБА_2 , а через початок контактного бою тіло залишилося на полі бою. Ці показання узгоджуються з об`єктивно встановленими обставинами перебування військовослужбовця в районі бойових дій, виконання ним конкретного бойового завдання, масштабного мінометного обстрілу, втрати зв`язку з групою, загибелі та поранення інших військовослужбовців і неможливості належної евакуації з поля бою.
Сукупність наведених обставин дає підстави для висновку, що у цій справі йдеться не про звичайне припинення зв`язку з особою та не про добровільну зміну нею місця проживання. ОСОБА_2 зник у безпосередньому причинному та часовому зв`язку з виконанням бойового завдання під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України, а згодом безпосередній учасник бою надав показання про перенесення його мертвого тіла та залишення цього тіла на полі бою через розвиток бойового зіткнення. Відсутність евакуйованого та ідентифікованого тіла за таких обставин є наслідком конкретної бойової обстановки, а не обставиною, яка спростовує високу вірогідність смерті військовослужбовця. Саме для припинення такого тривалого і юридично невизначеного стану, за якого численні офіційні документи підтверджують зникнення військовослужбовця під час бойового завдання, свідок підтверджує його смерть і подальше залишення тіла на полі бою, але державна реєстрація смерті не проведена, тому заявниця змушена звернутися до суду із цією заявою про оголошення ОСОБА_2 померлим.
Заявниця просила суд оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , громадянина України, уродженця міста Глобине Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , старшого лейтенанта, командира 3 механізованого взводу 3 механізованої роти механізованого батальйону.
Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати 06 грудня 2022 року.
Визначити, що вірогідна смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала в північно-західному районі населеного пункту Площанка Сватівського району Луганської області, пов`язана із захистом Батьківщини, під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, забезпеченням оборони України, захистом безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Ухвалою судді від 20 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження з викликом заявників та заінтересованих осіб. Справу вирішено розглядати у складі судді та двох присяжних, визначених протоколом автоматизованого визначення присяжних (а.с.12, 15).
У судове засідання заявник та представник заявника не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, направили заяву про розгляд справи за їх відсутності.
У судове засідання представник заінтересованої особи - Глобинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління міністерства юстиції Українине з`явився, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, направив заяву про розгляд справи за відсутності представника, питання задоволення заяви відніс на розсуд суду.
У судове засідання представники заінтересованих осіб - ІНФОРМАЦІЯ_13 ; військової частини НОМЕР_1 ; Міністерства оборони Українине з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомили, пояснень суду не надали.
Отже, заінтересовані особи у справі та їх представники на власний розсуд розпорядилася своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, суд робить нижченаведений висновок.
Так, частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодекс України, частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом установлено, що відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, відображено актовий запис № 55, складений 26 квітня 1975 року, щодо особи народженої ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_6 , матір`ю якого зазначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а батьком зазначено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . У цьому ж актовому записі відображені подальші зміни персональних даних дитини - ОСОБА_6 , у тому числі зміна прізвища на « ОСОБА_4 » та по батькові на « ОСОБА_5 ».
Встановлено, що ОСОБА_3 після укладення шлюбу з ОСОБА_15 28 вересня 1991 року змінила прізвище на « ОСОБА_4 », що вбачається зі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 .
06 грудня 2022 року сповіщенням № 37 ОСОБА_1 повідомлено, що її син старший лейтенант ОСОБА_2 , 1975 року народження, під час виконання бойового завдання зник безвісти 06.12.2022 року.
16 грудня 2022 року до ЄРДР за № 1202217[телефон приховано] були внесені відомості за фактом звернення ОСОБА_1 щодо втрати зв`язку з її сином ОСОБА_2 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Правова кваліфікація: ст.115 ч.1.
28 червня 2023 року ОСОБА_2 набув статусу особи, зниклої безвісти на території бойових дій, відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, № 20240227-1241 від 27 лютого 2024 року.
25 травня 2026 року Державне підприємство «Український національний центр розбудови миру», яке виконує функції Національного інформаційного бюро, повідомило адвоката С.Гусача, що відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , внесені до Реєстру НІБ, однак відомості про перебування запитуваної особи в полоні відсутні. Інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до НІБ не надходила.
З матеріалів службового розслідування, проведеного військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України з метою встановлення обставин по факту зникнення безвісти, зокрема ОСОБА_2 , вбачається, що відповідно до журналу бойових дій механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 підрозділ військової частини виконував бойове розпорядження і проводив наступальні дії в районі населеного пункту Площанка Луганської області. У матеріалах розслідування зафіксовано, що група військовослужбовців 06 грудня 2022 року отримала бойовий наказ про висування в район населеного пункту Невське Луганської області, приблизно о 03 годині розпочала висування, приблизно о 20 годині зайняла позиції, після чого отримала наказ на переміщення. Уранці 07 грудня 2022 року розпочався мінометний обстріл, який близько 9 години змінився обстрілом зі стрілецької зброї, під час мінометного обстрілу зв`язок із групою спочатку зберігався, а пізніше зник. Матеріали службового розслідування зафіксували ОСОБА_2 серед військовослужбовців, які не повернулися після зазначеного бойового епізоду.
Висновок службового розслідування не встановив жодних обставин, які могли б свідчити про самовільне залишення служби ОСОБА_2 , його протиправну поведінку або інші обставини, не пов`язані з виконанням бойового завдання. Навпаки, у пункті 5.2 висновку прямо зазначено: «Вважати зникнення безвісти ... старшого лейтенанта ОСОБА_8 , командира 3 механізованого взводу 3 механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ..., таким, що сталося під час виконання обов`язків військової служби в районі бойових дій, під час захисту Батьківщини, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, не пов`язане з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення військовослужбовцем дій у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння». Матеріали службового розслідування також констатують, що неправомірні дії ОСОБА_2 та причинний зв`язок між його діями і подією не встановлені, порушення ним обов`язків військової служби не встановлено, а його вини матеріалами службового розслідування не виявлено.
Обставини, зазначені в акті службового розслідування також стверджуються поясненнями свідка ОСОБА_9 у межах кримінального провадження № 1202217[телефон приховано] від 16.12.2022 року.
Відповідно до витягу з наказу від 06 серпня 2023 року № 707 командира військової частини НОМЕР_1 за результатами службового розслідування щодо зниклого безвісти, зокрема старшого лейтенанта ОСОБА_2 , службове розслідування вважається завершеним.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.
Згідно зі статтями 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Частиною першою статті 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 вирішувала виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні. Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.
Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.
Оголошення громадянина померлим має на меті усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
Ці обставини суд встановлює на підставі відповідних доказів, якими можуть бути, зокрема, але не виключно, накази командира військової частини, бойові розпорядження, акти службового розслідування, матеріали кримінального провадження, інформація державних органів та міжнародних інституцій, показання свідків, фото- відеоматеріали тощо.
Вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній окремій справі.
Згідно з ч. 3 ст. 49 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
На підставі досліджених обставин справи, суд зазначає, що в даній справі відсутній спір про право, що не виключає її розгляд у порядку окремого провадження.
Разом з цим, суд приходить до висновку, що наявні у справі докази з високим ступенем вірогідності дозволяють припустити ймовірну загибель ОСОБА_2 , оскільки він зник безвісти за обставин, що загрожували йому смертю, в зоні ведення бойових дій під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини.
Зокрема, у справі наявні матеріали службового розслідування військової частини щодо обставин зникнення безвісти старшого лейтенанта ОСОБА_2 , відомості державних органів щодо відсутності достовірної інформації про перебування ОСОБА_2 в полоні.
Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 виснував, що за змістом ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Верховний Суд зауважив, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України. Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики.
Джерелом офіційної інформації про такі території та характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до якого с.Площанка Красноріченської селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області було територією активних бойових дій з 24 лютого 2022 року по 01 березня 2022 року, а з 01 березня 2022 року є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
Отже, шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, у розглядуваній справі має відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі ОСОБА_2 (с.Площанка Красноріченської селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області), тобто у даному випадку з 01 березня 2022 року, а отже на момент звернення ОСОБА_1 до суду вказаний строк сплив.
Вказане не суперечить висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, та узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 24 грудня 2025 року у справі № 692/95/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в населеному пункті Одрадівка Бахмутського району Донецької області), від 21 січня 2026 року у справі № 127/11048/24 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 18 лютого 2026 року у справі № 759/22513/24 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в населеному пункті Олександропілля Попаснянського району Луганської області).
Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання щодо конкретизації правового висновку, зробленого в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 щодо застосування частини другої статті 46 ЦК України в аспекті початку перебігу визначеного нею шестимісячного строку від дня закінчення активних бойових дій, незважаючи на те, що території залишаються тимчасово окупованими, дійшла висновку про відсутність підстав для прийняття справи до свого розгляду, зокрема з посиланням на правозастосування судами положень частини другої статті 46 ЦК України з дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі особи, у тому числі в разі зміни статусу територій з «території активних бойових дій» на «території можливих бойових дій» або «тимчасово окуповані рф території України» (див. ухвалу від 16 квітня 2026 року у справі № 671/132/25).
Разом з цим, з моменту зникнення безвісти військовослужбовця минуло більше ніж 3 роки, за цей час відомостей щодо ОСОБА_2 ані серед живих, ані серед загиблих не знайдено, що з найвищим ступенем ймовірності вказує на його загибель у бою ІНФОРМАЦІЯ_14 , що є підставою для оголошення його померлим у судовому порядку.
Крім того, згідно з висновком Верховного Суду, висловленим у постановах: від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23, від 25 квітня 2024 року у справі № 278/970/23, за відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця і наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у визнанні такого військовослужбовця померлим не може вважатися такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та принципу правової визначеності.
Враховуючи викладене та беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 і оголошення ОСОБА_2 померлим.
У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У судовому засіданні було достовірно встановлено, що вимоги заяви є обґрунтованими, належним чином підтвердженими дослідженими судом доказами, а тому підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд роз`яснює, що відповідно до норм ч. 1 ст. 309 ЦПК України у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 305-308, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 46 Цивільного кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , поданої представником заявника ОСОБА_16 , заінтересовані особи: Глобинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.
Оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , громадянина України, уродженця міста Глобине Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , старшого лейтенанта, командира 3 механізованого взводу 3 механізованої роти механізованого батальйону.
Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати 06 грудня 2022 року.
Визначити, що вірогідна смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала в північно-західному районі населеного пункту Площанка Сватівського району Луганської області, пов`язана із захистом Батьківщини, під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, забезпеченням оборони України, захистом безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повне найменування учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , рнокпп: НОМЕР_6 );
Представник заявника: Гусач Сергій Юрійович (місцезнаходження: АДРЕСА_4 );
Заінтересована особа: Глобинський відділ ДРАЦС у Кременчуцькому районі Полтавської області СМУМЮ (місцезнаходження: Полтавська обл., Кременчуцький р-н, м. Глобине, вул. Центральна, 212, код ЄДРПОУ: 22547880);
Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 );
Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_8 );
Заінтересована особа: Міністерство оборони України (місцезнаходження: 03168, м. Київ, просп. Повітряних Сил, буд.6, код ЄДРПОУ: 00034022).
Суддя: Ю.М.Свістєльнік
Присяжні: С.М.Задорожня
В.Л.Базарова