Єдиний унікальний номер №538/1728/26
Провадження №2/538/1276/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2026 року м.Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Кунець М.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Петрової С.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Лохвиця позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області (місцезнаходження: вул. Полтавська, 4/16, м. Заводське, Миргородського району Полтавської області), третя особа: Друга лохвицька державна нотаріальна контора (місцезнаходження: вул. Озерна, 8, м. Заводське, Миргородського району Полтавської області) про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.
Суд
в с т а н о в и в:
Стислий виклад позиції сторін.
До Лохвицького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач) до Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області (далі - відповідач), третя особа: Друга лохвицька державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на день смерті проживала за адресою: АДРЕСА_2 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої зокрема входить земельна ділянка площею 0,0666 га, розташована в АДРЕСА_3 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер [номер приховано]:51:001:0259, та земельна ділянка площею 0,0540 га, місце розташування якої: АДРЕСА_3 , цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що належали померлій на праві власності. Обидві земельні ділянки становлять єдиний земельний масив, та розділені на 2 кадастрові номери, у відповідності до статті 121 ЗК України.
Право власності на вказану земельну ділянку виникло у ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія ВТС № 949583, зареєстровано в реєстрі за номером 231, виданий 14.05.2013 державним нотаріусом Другої лохвицької державної нотаріальної контори та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
02 квітня 2026 року державний нотаріус Другої лохвицької державної нотаріальної контори постановою № 106/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, оскільки у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ - 0002457332025, виданому 05.12.2025 державним кадастровим реєстратором щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:51:001:0259, зазначено місце розташування вказаної земельної ділянки: АДРЕСА_4 ; цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, форма власності: приватна, площа земельної ділянки 0,021 га, власник ОСОБА_2 ; документ, який є підставою для виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину, видавник Друга лохвицька державна нотаріальна контора 14.05.2013 року, 231, а за документами, поданими спадкоємцем для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку встановлено розбіжність у площі, у цільовому призначенні та у місці розташування спадкової земельної ділянки, у зв`язку з чим, позивач змушений звернутися з цим позовом до суду.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 10 серпня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 23 вересня 2026 року.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, одначе подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав, проти ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні не заперечив.
Представник відповідача Заводської міської ради в судове засідання не з`явився, одначеподав до суду клопотання про розгляд справи в підготовчому судовому засіданні без їх участі. Заявлені позивачем позовні вимоги визнають в повному обсязі та просять суд їх задовольнити.
Представник третьої особи Друга лохвицька державна нотаріальна контора Полтавської області в судове засідання не з`явилася, однакподала до суду клопотання, в якому просила розгляд справи проводити без її участі.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247, ч. 4 ст. 268 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02 січня 2025 року (а. с. 8).
Факт родинних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме, що вони були сином та матір`ю, підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 16 червня 1979 року, де батьками ОСОБА_1 записані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а. с. 9).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої зокрема входить земельна ділянка площею 0,0666 га, розташована в АДРЕСА_3 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер [номер приховано]:51:001:0259, що належала померлій на праві власності.
Свідоцтвом про право на спадщину за законом, серія ВТС № 949583, зареєстровано в реєстрі за номером 231, спадкова справа № 128 за 2012 рік, виданого 14 травня 2013 року державним нотаріусом Другої лохвицької державної нотаріальної контори, підтверджено право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 (а. с. 13).
Право власності спадкодавця зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 57878353226, дата реєстрації 14.05.2013, об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, місце розташування якої: АДРЕСА_3 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: [номер приховано]:51:001:0259 (а.с. 14, 62).
04 червня 2025 року ОСОБА_1 , у відповідності до статті 1270 ЦК України, подав заяву про прийняття спадщини до Другої лохвицької державної нотаріальної контори. Спадкова справа на майно померлої ОСОБА_2 заведена Другою лохвицькою нотаріальною конторою за номером 32/2025.
Інших спадкоємців на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 немає.
02 квітня 2026 року державний нотаріус Другої лохвицької державної нотаріальної контори постановою № 106/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, оскільки у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ - 0002457332025, виданому 05.12.2025 державним кадастровим реєстратором щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:51:001:0259, зазначено місце розташування вказаної земельної ділянки: АДРЕСА_4 ; цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, форма власності: приватна, площа земельної ділянки 0,021 га, власник ОСОБА_2 ; документ, який є підставою для виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину, видавник Друга лохвицька державна нотаріальна контора 14.05.2013, 231, а за документами, поданими спадкоємцем для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку встановлено розбіжність у площі, у цільовому призначенні та у місці розташування спадкової земельної ділянки (а.с. 10-12).
Норми права, які застосував суд.
Відповідно до частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законодавством.
Згідно п.11 ч.1 ст. 346 ЦК України однією із підстав припинення права власності є смерть власника.
Згідно ст.ст. 328, 1216 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування є однією з підстав виникнення права власності.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається її спадщина.
Статтями 328, 392 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що посвідчує його право власності.
Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У ст. 1261 ЦК України зазначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Положеннями статтей 15, 16 ЦК України, статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
Мотивована оцінка і висновки суду.
Судом встановлено, що підставою для відмови ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,0666 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер [номер приховано]:51:001:0259, стали розбіжності між відомостями, зазначеними у правовстановлюючих документах на земельну ділянку, та відомостями, що містяться у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0002457332025, виданому 05 грудня 2025 року державним кадастровим реєстратором.
Зокрема, такі розбіжності стосуються площі земельної ділянки, її цільового призначення та зазначення місця розташування.
Водночас із досліджених судом доказів убачається, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:51:001:0259 є тією самою земельною ділянкою, щодо якої виникли спадкові правовідносини. Надані позивачем первинні правовстановлюючі та інші документи у своїй сукупності підтверджують факт формування земельної ділянки, її ідентичність за кадастровим номером, а також те, що місце її розташування не змінювалося.
Виявлені розбіжності у відомостях щодо земельної ділянки самі по собі не свідчать про набуття права на іншу земельну ділянку та не спростовують належності спірного земельного майна спадкодавцю, а за встановлених судом обставин зумовлені невідповідністю відомостей у різних правовстановлюючих та кадастрових документах.
Оцінюючи надані сторонами докази відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, суд виходить із того, що жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення, а докази підлягають оцінці судом у їх сукупності, взаємному зв`язку та достатності для вирішення спору.
Таким чином, сукупність досліджених судом доказів підтверджує, що земельна ділянка, на яку позивач просить визнати право власності в порядку спадкування, є індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна, сформованим у встановленому законом порядку, та відповідає земельній ділянці, яка належала спадкодавцю.
За таких обставин наявність розбіжностей у площі, цільовому призначенні та зазначенні місця розташування земельної ділянки у відповідних документах не може бути самостійною підставою для позбавлення позивача можливості реалізувати право на спадкування за умови, що судом встановлено тотожність земельної ділянки та належність її спадкодавцю.
З огляду на встановлені обставини та досліджені докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами, ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.
Викладені у позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження під час судового розгляду. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення прав та законних інтересів інших осіб унаслідок визнання за позивачем права власності на спадкове майно.
За таких обставин суд вважає за необхідне позов задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на зазначену земельну ділянку в порядку спадкування.
Щодо розподілу судових витрат.
Питання про стягнення судового збору з відповідача позивачем не ставилося.
Керуючись статтями 16, 328, 1216, 1218, 1220, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, статтями 12, 81, 200, 263-265, 354 ЦПК України, суд-
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 до Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області, третя особа: Друга лохвицька державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за законом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 0,0666 га, місце розташування: АДРЕСА_3 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:51:001:0259.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Заводська міська рада Миргородського району Полтавської області (ЄДРПОУ 21048531, місцезнаходження: вул.Полтавська, 4/16, м. Заводське, Миргородського району Полтавської області).
Третя особа: Друга лохвицька державна нотаріальна контора (ЄДРПОУ 22548158, місцезнаходження: вул.Озерна, 8, м.Заводське, Миргородського району Полтавської області).
Повний текст рішення виготовлено 23 вересня 2026 року.
Суддя Мирослава КУНЕЦЬ