Справа № 539/2980/26
Провадження № 2/539/2198/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.2026 м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді Овчаренко О.Л., за участі секретаря Ковтун І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулось до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №246014044 від 20.07.2024 у розмірі 16821,00 грн., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 20.07.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 у формі електронного документа укладено договір кредитної лінії №246014044, за умовами якого відповідачу було перераховано грошові кошти у розмірі 5400,00 грн. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118/01 (строк дії якого було неодноразово продовжено додатковими угодами), за яким до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №246014044. 28.05.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 28/0525-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №246014044. 16.07.2025 між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №16/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором №246014044 на загальну суму 19521,00 грн., з яких: 5400,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 11421,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 2700,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, тому загальний розмір грошових вимог становить 16821,00 грн.
24.06.2026 судом постановлено ухвалу, якою прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; витребувано від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» певні докази.
В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу без його участі. Проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, який про причини неявки не повідомив, неподання відповідачем відзиву на позов, згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення у даній справі, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.
У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.07.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено договір кредитної лінії №246014044 (далі - Договір).
За цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в сумі кредитного ліміту у розмірі 5400,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.2.1 Договору).
Відповідно до п. 2.3., п. 2.4. Договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 5400,00 грн. 20.07.2024 (що є датою надання кредиту). Другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим договором.
Позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 22 (двадцять два) дні від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором (п. 3.1. Договору).
Відповідно до п. 5.1. Договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4149-50XX-XXXX-6152, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.
Положеннями п. 7.1. Договору передбачено, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 11.08.2024, а саме протягом 22 (двадцять два) днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору.
Відповідно до п. 7.2. Договору в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору; дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. договору.
Згідно з п. 7.3. Договору кінцева дата повернення (виплати) кредиту 19.08.2029.
На момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 відсотків річних. У разі отримання додаткових траншів за цим договором після 21.08.2024 базова процентна ставка, яка використовується для нарахування процентів за користування цими додатковим траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру денної процентної ставки зазначеної в частині 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», що складає що складає 1% за день користування таким траншем (п. 8.3. Договору).
В п. 11.1. Договору вказано, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.
Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором GHNS (20.07.2024 13:38:56).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.
Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Згідно ст. ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором №246014044, надавши позичальнику кредитні кошти у розмірі 5400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.07.2024 та довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 03.06.2025 (платник - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», отримувач - ОСОБА_1 , платіжна карта отримувача - №4149-50ХХ-ХХХХ-6152, сума - 5400,00 грн., призначення платежу - переказ коштів згідно договору №246014044 від 20.07.2024).
Згідно відповіді АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» вих.№81-15-9/11671/БТ від 08.07.2026, наданої на виконання ухвали суду від 24.06.2026, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) емітована картка №4149-50ХХ-ХХХХ-6152, на яку здійснено переказ коштів: дата трансакції - 20.07.2024, сума - 5400,00 грн.
Строк повернення грошових коштів за кредитним договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
Щодо права вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до відповідача слід вказати наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу №28/1118-01 (строк дії якого було неодноразово продовжено додатковими угодами), відповідно до умов якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно з реєстром прав вимоги №302 від 17.09.2024 ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №246014044 від 20.07.2024 у розмірі 12879,00 грн., з яких: заборгованість по основному боргу - 5400,00 грн.; заборгованість по відсоткам - 4779,00 грн.; інші нарахування - 2700,00 грн.
09.12.2024 вих.№ТП/246014044 ТОВ «Таліон Плюс» було направлено на адресу ОСОБА_1 повідомлення про дострокове розірвання кредитного договору №246014044 від 20.07.2024 та зазначено про необхідність оплати всієї суми заборгованості в розмірі 19521,00 грн.
28.05.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 28/0525-01, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 28.05.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №246014044 від 20.07.2024 у розмірі 19521,00 грн., з яких: заборгованість по основному боргу - 5400,00 грн.; заборгованість по відсоткам - 11421,00 грн.; інші нарахування - 2700,00 грн.
16.07.2025 між ТОВ «ФК «ЕЙС» (фактор) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) укладено договір факторингу № 16/07/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно реєстру боржників №1 від 16.07.2025 ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №246014044 від 20.07.2024 у розмірі 19521,00 грн., з яких: заборгованість по основному боргу - 5400,00 грн.; заборгованість по відсоткам - 11421,00 грн.; пеня, штрафи - 2700,00 грн.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Щодо розміру заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню та правових підстав стягнення заборгованості за цим договором слід вказати наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно зі статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Вказана норма була введена в дію на підставі Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.
Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №246014044 від 20.07.2024, наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що заборгованість відповідача станом на 17.09.2024 складає 12879,00 грн., з яких: тіло - 5400,00 грн.; проценти - 4779,00 грн.; неустойка - 2700,00 грн.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №246014044 від 20.07.2024, наданого ТОВ «Таліон Плюс», вбачається, що заборгованість відповідача станом на 08.12.2024 складає 19521,00 грн., з яких: тіло - 5400,00 грн.; проценти - 11421,00 грн.; неустойка - 2700,00 грн.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №246014044 від 20.07.2024, наданої ТОВ «ФК «ЕЙС», станом на 18.03.2026 заборгованість відповідачем не погашена та складає: 19521,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5400,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 11421,00 грн.; заборгованість за штрафними санкціями - 2700,00 грн.
Доказів виконання умов кредитного договору та погашення заборгованості у повному обсязі відповідачем до суду не надано. Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 5400,00 грн. є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі.
Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом, суд приходить до наступного.
Як вбачається із позовної заяви, змісту кредитного договору №246014044 від 20.07.2024та розрахунку заборгованості, проценти за договором нараховувалися з 20.07.2024 по 11.08.2024 виходячи із відсоткової ставки 1,46% на день, з 12.08.2024 по 08.12.2024 виходячи з відсоткової ставки 1,5 % на день.
Разом з тим, 24.12.2023 набрав чинності Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, з 20.07.2024 (дата укладення договору та надання кредиту) максимальний розмір денної процентної ставки за кредитним договором не міг складати більше 1,5% на день, з 21.08.2024 - більше 1%.
Під час укладення кредитного договору первісний кредитодавець міг врахувати вказані вимоги закону, оскільки станом на день укладення договору ці положення закону вже були чинними. Неврахування цих вимог є проявом недобросовісності з боку первісного кредитодавця, а таку поведінку суд розцінює як таку, що спрямована на ухилення від виконання вимог закону щодо ліміту денної відсоткової ставки за користування кредитом.
З 20.07.2024 по 11.08.2024 відсотки нараховані кредитодавцем за 22 дні за ставкою, передбаченою умовами кредитного договору, 1,46 % на день (5400,00 грн. х 1,46 % х 22 дн = 1734,48 грн.).
З 12.08.2024 по 20.08.2024 відсотки нараховані кредитодавцем за 9 днів за ставкою, передбаченою умовами кредитного договору, 1,5 % на день (5400,00 грн. х 1,5 % х 9 дн = 729,00 грн.).
За таких обставин судом встановлені підстави для проведення власного розрахунку заборгованості за процентами за період з 21.08.2024 по 08.12.2024 за ставкою 1 % на день наступним чином (5400,00 грн. х 1 % х 110 дн = 5940,00 грн.)
Отже, судом встановлено, що розмір простроченої заборгованості по процентам за кредитним договором №246014044 від 20.07.2024 складає загалом 8403,48 грн.
Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявлені.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №51018 від 05.06.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.
Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 16821,00 грн., однак позов підлягає задоволенню на суму 13803,48 грн., тому сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 2184,79 грн.
Щодо вимоги про стягнення правничої допомоги.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Представником позивача було надано договір про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026, укладений між ТОВ «ФК «ЕЙС» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», та додаткову угоду №25771187302 від 21.01.2026 до вищезазначеного договору про надання правничої допомоги, у яких сторони домовились, що адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, в тому числі по справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а клієнт зобов`язаний сплатити гонорар у порядку та строки, обумовлені сторонами.
Згідно п. 3.1 договору отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару.
У акті прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026 сторони вищевказаного договору детально описали зміст послуг, які були надані адвокатом, і оцінили послуги у 7000,00 грн. (5000,00 грн. за складання позовної заяви тривалістю 2 години; 1000,00 грн. за вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 тривалістю 2 години; 500,00 грн. за підготовку та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №246014044 від 20.07.2024 на рахунок ОСОБА_1 тривалістю 1 година; 500,00 грн. за підготовку клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №246014044 від 20.07.2024 на рахунок ОСОБА_1 тривалістю 1 година).
На думку суду, всі вказані у звіті роботи входять до обсягу правової допомоги по цій справі. Однак, розмір витрат на правову допомогу не відповідає критерію пропорційності, враховуючи невисоку складність цієї справи та часткове задоволення позовних вимог. Пропорційним розміром таких витрат є сума в розмірі 3000,00 грн.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму в розмірі 3000,00 грн. в порядку відшкодування витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, рахунок: НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352, МФО 322001) заборгованість за кредитним договором №246014044 від 20.07.2024 у розмірі 13803,48 грн. (тринадцять тисяч вісімсот три гривні сорок вісім копійок), з яких: заборгованість по тілу кредиту - 5400,00 грн. (п`ять тисяч чотириста гривень); заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 8403,48 грн. (вісім тисяч чотириста три гривні сорок вісім копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, рахунок: НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352, МФО 322001) судовий збір у розмірі 2184,79 грн. (дві тисячі сто вісімдесят чотири гривні сімдесят дев`ять копійок) та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.Л. Овчаренко