Справа № 539/3613/26
Провадження № 2/539/2504/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
23 вересня 2026 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Пилипчука М. М.,
за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,
розглянувши в приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача
У липні 2026 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 20 березня 2025 року ОСОБА_1 встановив мобільний додаток Monobank, що дозволяє надавати клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку. Monobank - це мобільний банк, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Особливістю проекту Monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.
Підписавши анкету-заяву, відповідач ознайомився та погодився з тим, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг Monobank, з підписанням якого 20 березня 2025 року в мобільному додатку договір набуває чинності.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 15 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплачував щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.
Станом на 03 листопада 2025 року у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 03 листопада 2025 року направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв`язку з чим 25 лютого 2026 року кредит став у формі «на вимогу».
На залишок простроченої заборгованості банк нараховував неустойку, передбачену тарифами, а також відсотки за порушення грошового зобов`язання у розмірі 74,4 % річних від простроченої суми за весь час прострочення. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 07 червня 2026 року становить 60 114,23 грн, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) - 40 148,70 грн, заборгованість за пенею - 9 991,40 грн, заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 9 974,13 грн.
На підставі викладеного АТ «Універсал Банк» просило стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг Monobank від 20 березня 2025 року у розмірі 60 114,23 грн та судовий збір - 3 328 грн.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Рух справи
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 липня 2026 року справу № 539/3613/26 передано судді Пилипчуку М. М.
Суддя на виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) звернувся із запитом до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
У відповіді, яка надійшла до суду з Відділу реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даними реєстру територіальної громади зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 06 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 02 вересня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.
Судове засідання 02 вересня 2026 року відкладено на 23 вересня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача.
Позивач просив розглянути справу без участі його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Судові повістки були направлені відповідачу на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання. Вказані обставини підтверджені рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Суд вважає, що відповідач не з`явився в судові засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомленим належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області 23 вересня 2026 року постановив ухвалу про проведення у справі заочного розгляду та ухвалення заочного рішення.
У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом
Суд встановив, що 20 березня 2025 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (далі - анкета-заява), в якій просив АТ «Універсал Банк» відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт. Анкету-заяву підписано ОСОБА_1 цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному застосунку Monobank.
Згідно з довідкою про етапи реєстрації ОСОБА_1 завантажив на свій смартфон мобільний додаток, вказав номер телефону, який став фінансовим, підтвердив реєстрацію одноразовим OTP-паролем, ознайомився з умовами, надав копії документа, що посвідчує особу, та довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків. Надалі відповідач пройшов ідентифікацію та верифікацію дистанційно шляхом відеоверифікації працівником банку в режимі реального часу відповідно до Порядку здійснення відеоверифікації (додаток 3 до постанови Правління Національного банку України від 19 травня 2020 року № 65), під час якої банк здійснив фотофіксацію особи та особи з документом, що посвідчує особу, і перевірку цього документа, після чого відповідач поставив цифровий власноручний підпис на екрані смартфону. Копію документа, що посвідчує особу відповідача, долучено до позовної заяви.
В анкеті-заяві відповідач просив відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на його ім`я № НОМЕР_1 (пункт 1), встановити кредитний ліміт до 500 000 грн (в залежності від суми, погодженої банком та відображеної у мобільному застосунку); у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом (пункт 2). Пунктом 4 анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 0256ca23fb7ddf5f89a9ae9b1d1896d1d6f29f12dfde17839f5fe0d8b0ee8e876e, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій.
ОСОБА_1 погодився з тим, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг Monobank, з підписанням якого в мобільному застосунку договір набуває чинності (пункт 5 анкети-заяви).
ОСОБА_1 20 березня 2025 року підписав у мобільному застосунку запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank» (далі - запевнення клієнта), а також паспорт споживчого кредиту чорної картки Monobank.
Згідно з формами підтвердження електронних документів, долученими до позовної заяви, ключову пару електронного підпису ОСОБА_1 згенеровано 20 березня 2025 року о 11:37:35 з відкритим ключем, зазначеним в анкеті-заяві; електронні підписи відповідача на документах сформовано 20 березня 2025 року о 12:03:09 у мобільному застосунку Monobank, за результатами перевірки підпис перевірено успішно, цілісність даних підтверджено, ключ діє. З боку банку зазначені документи підписано кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту чорної картки Monobank, підписаного відповідачем 20 березня 2025 року, тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання; сума (ліміт) кредиту - від 0 до 500 000 грн; строк кредитування - 25 років з правом автоматичного продовження; мета - споживчі потреби; пільгова процентна ставка - 0,00001 % річних, базова процентна ставка - 3,1 % на місяць (37,2 % річних), тип процентної ставки - фіксована; реальна річна процентна ставка - 44,26 %. Повернення кредиту здійснюється щомісяця до останнього дня місяця, наступного за звітним, у розмірі 4 % від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості). Розділом 6 паспорта споживчого кредиту визначено, що пеня за прострочення виконання зобов`язань не передбачена; за порушення зобов`язань встановлено штрафи залежно від кількості днів прострочення, а з 121 (211) дня прострочення - відповідальність за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 74,4 % річних.
Відповідно до пункту 1 запевнення клієнта, підписуючи власним удосконаленим електронним підписом у мобільному застосунку це запевнення клієнта, що є невід`ємною частиною анкети-заяви до договору, відповідач підтвердив отримання примірника договору в мобільному застосунку Monobank; підтвердив своє ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватися відкриття та обслуговування його рахунків, розміщення ним вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; підтвердив укладання ним договору; зобов`язався виконувати умови договору; підтвердив, що інформація, передбачена частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», йому надана шляхом її розміщення у договорі та на офіційному сайті банку.
Пунктом 6 запевнення клієнта відповідач визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Пунктом 3 запевнення клієнта відповідач погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, про що повідомляє клієнта шляхом надсилання повідомлень у мобільний застосунок.
ОСОБА_1 своїм підписом прийняв пропозицію АТ «Універсал Банк» та погодився з тим, що анкета-заява разом із умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконало, відкривши відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_1 з платіжною карткою НОМЕР_2 та встановивши кредитний ліміт у розмірі 15 000 грн, що підтверджується довідкою про наявність рахунку від 07 червня 2026 року, довідкою про розмір встановленого ліміту та випискою про рух коштів по картці, відповідно до якої кредитний ліміт станом на 07 червня 2026 року становить 15 000 грн.
Після підписання анкети-заяви та запевнення клієнта відповідач взяв на себе зобов`язання оплачувати послуги АТ «Універсал Банк», що виникають у результаті використання платіжних карток, згідно з тарифами.
Відповідач користувався кредитними коштами, здійснюючи розрахунки карткою, операції з отримання готівки та переказу коштів, а також частково вносив кошти у рахунок погашення заборгованості, що підтверджується випискою про рух коштів по картці за період з 20 березня 2025 року до 07 червня 2026 року.
ОСОБА_1 не виконав належним чином умови укладеного між сторонами договору, а саме не здійснив повернення кредиту у повному розмірі у терміни та на умовах, визначених сторонами.
Відповідно до розрахунку заборгованості у листопаді 2025 року вся заборгованість за кредитом у сумі 37 670,87 грн стала простроченою, а 25 лютого 2026 року кредит став у формі «на вимогу».
Відповідно до наданого позивачем розрахунку у зв`язку з порушенням умов договору про надання банківських послуг від 20 березня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» становить 60 114,23 грн, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) - 40 148,70 грн, заборгованість за пенею - 9 991,40 грн, заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 9 974,13 грн.
З розрахунку заборгованості вбачається, що до складу заборгованості за тілом кредиту позивачем включено не лише використані відповідачем кредитні кошти, а й списані за рахунок кредитного ліміту відсотки за користування кредитом та штрафні санкції. Зокрема, 01 серпня 2025 року, 01 вересня 2025 року, 01 жовтня 2025 року та 01 листопада 2025 року, крім відсотків, за рахунок кредитного ліміту списано суми, відображені у графі розрахунку «Сума пені», у розмірі відповідно 50 грн, 100 грн, 580,17 грн та 787,86 грн, на які збільшено залишок поточної заборгованості за кредитом (зокрема, станом на 01 серпня 2025 року: 15 906,62 грн + 1 915,97 грн + 50 грн = 17 872,59 грн; станом на 01 вересня 2025 року: 17 491,62 грн + 1 261,05 грн + 100 грн = 18 852,67 грн). У виписці про рух коштів по картці ці операції відображено як «Штрафи». Загальний розмір таких сум становить 1 518,03 грн.
Крім того, 01 червня 2026 року залишок простроченої заборгованості за тілом кредиту збільшено з 37 670,87 грн до 40 148,70 грн, тобто на 2 477,83 грн, які в розрахунку відображено у графі «Сума пені», а у виписці про рух коштів по картці - як «% за кредитом». Ця ж сума одночасно врахована позивачем і у складі заборгованості за порушення грошового зобов`язання, яка 01 червня 2026 року збільшилась з 6 548,32 грн до 9 974,13 грн, тобто на 3 425,81 грн (2 477,83 грн + 947,98 грн).
Згідно з випискою про рух коштів по картці заборгованість відповідача станом на 07 червня 2026 року становить 57 636,40 грн, що на 2 477,83 грн менше від заявленого позивачем розміру заборгованості (60 114,23 грн - 57 636,40 грн).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису відповідно до законодавства у сфері електронних довірчих послуг або аналога власноручного підпису за письмовою згодою сторін.
Використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).
Відповідно до пунктів 6, 7 Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 13 грудня 2019 року № 151, цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису в разі дотримання норм цього Положення; використання цифрового власноручного підпису клієнтом банку не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банком та клієнтом.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання банківських послуг.
Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі дії, вчинені від імені відповідача, вчинені не ним, матеріали справи не містять. Зібраними у справі доказами підтверджено, що договір про надання банківських послуг укладений з дотриманням вимог закону.
Встановлені судом обставини щодо дистанційної ідентифікації та верифікації відповідача, генерації ключової пари УЕП на його смартфоні та успішної перевірки накладених ним електронних підписів свідчать про те, що анкету-заяву, запевнення клієнта та паспорт споживчого кредиту підписано саме відповідачем. Отже, умови кредитування, зокрема розмір процентної ставки, пільговий період та порядок погашення кредиту, погоджено сторонами в підписаних відповідачем документах.
Окрім того, представником АТ «Універсал Банк» надано виписку про рух коштів по особовому рахунку ОСОБА_1 , яка містить інформацію про здійснені відповідачем операції по картці за період з 20 березня 2025 року до 07 червня 2026 року.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (пункт 62 розділу IV Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75).
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивач свої зобов`язання за укладеним між сторонами договором виконав у повному обсязі, випустив платіжну картку та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач, отримавши кредитні кошти, був зобов`язаний їх повернути на умовах та у строк, передбачений договором. При цьому в матеріалах справи немає документів, які б підтверджували належне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань у повному обсязі.
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На існування між сторонами кредитних правовідносин вказує також і часткове виконання позичальником свого обов`язку. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що спростовують укладення договору та розмір заборгованості за тілом кредиту.
Отже, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність позивачем як факту укладання договору, так і отримання позичальником грошових коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість за укладеним між сторонами договором становить 60 114,23 грн, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) - 40 148,70 грн, заборгованість за пенею - 9 991,40 грн, заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 9 974,13 грн.
Водночас не можна погодитись з визначеним позивачем розміром заборгованості за спірним зобов`язанням з огляду на таке.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею в розмірі 9 991,40 грн, необхідно зазначити таке.
Суд також звертає увагу на те, що розділом 6 паспорта споживчого кредиту, підписаного відповідачем, пеня як наслідок прострочення виконання зобов`язань за договором не передбачена.
Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).
Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) за своєю суттю є нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, під час тлумачення норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
Договір про надання банківських послуг укладено 20 березня 2025 року під час дії воєнного стану, отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням відповідачем грошових зобов`язань, що випливають з укладеного між сторонами договору, наявність яких та розмір встановлено під час розгляду справи, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
З урахуванням викладеного, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 9 991,40 грн.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за порушення грошового зобов`язання в розмірі 9 974,13 грн, суд зазначає таке.
Із розрахунку заборгованості та пояснень позивача вбачається, що заборгованість за порушення грошового зобов`язання у розмірі 9 974,13 грн нарахована ним на залишок простроченої заборгованості за період прострочення у вигляді відсотків річних від простроченої суми. При цьому, як зазначено у позовній заяві та поясненні до виписки про рух коштів на рахунку, на підставі підпункту 8.20 пункту 8 розділу I Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» позивач за несвоєчасне виконання клієнтом вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом, що свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, керуючись статтею 625 ЦК України, нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 74,4 % процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Таким чином, заборгованість за порушення грошового зобов`язання у розмірі 9 974,13 грн за своєю правовою природою є відповідальністю, визначеною статтею 625 ЦК України, оскільки становить проценти річних, нараховані на прострочену суму грошового зобов`язання за час прострочення.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас, як зазначено вище, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.
Отже, законодавець прямо передбачив, що на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник за кредитним договором звільняється не лише від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені), а й від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, тобто від обов`язку сплати інфляційних втрат та процентів річних, нарахованих на прострочену суму грошового зобов`язання. Договір про надання банківських послуг укладено 20 березня 2025 року, а заборгованість за порушення грошового зобов`язання нарахована позивачем за період прострочення, що мав місце під час дії воєнного стану в Україні. Відтак до цих правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких відповідач звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.
За таких обставин відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 9 974,13 грн, нарахованої на підставі статті 625 ЦК України.
Щодо заявленої до стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 40 148,70 грн суд зазначає таке. За кредитним договором позичальник зобов`язується повернути кредит, тобто фактично надані йому кредитодавцем грошові кошти, та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Умови договору, за якими кредитний ліміт збільшується на суму нарахованої неустойки, а кредитні кошти спрямовуються на її погашення, не змінюють правової природи таких сум: списані за рахунок кредитного ліміту штрафи залишаються неустойкою, а не наданим позичальнику кредитом.
Як встановлено судом, до складу заявленої позивачем заборгованості за тілом кредиту включено штрафи, нараховані 01 серпня, 01 вересня, 01 жовтня та 01 листопада 2025 року, у загальному розмірі 1 518,03 грн (50 грн + 100 грн + 580,17 грн + 787,86 грн). Ці штрафи нараховано у період дії воєнного стану за прострочення виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, а тому відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільняється від обов`язку їх сплати, у тому числі у складі заборгованості за тілом кредиту.
Крім того, 01 червня 2026 року позивач включив до складу тіла кредиту 2 477,83 грн, нарахованих після того, як 25 лютого 2026 року кредит став у формі «на вимогу». Відповідно до пункту 5.19 умов обслуговування, на який посилається позивач, з цього моменту нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України; після цього кредитодавець має право лише на стягнення процентів за порушення грошового зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Незалежно від того, чи є сума 2 477,83 грн процентами за користування кредитом (як її зазначено у виписці), чи пенею (як її зазначено у розрахунку), вона не є наданими відповідачу кредитними коштами та не підлягає стягненню. До того ж цю суму позивач врахував повторно - у складі тіла кредиту та у складі заборгованості за порушення грошового зобов`язання, що підтверджується розбіжністю між розміром заборгованості за випискою (57 636,40 грн) та заявленим розміром заборгованості (60 114,23 грн).
Водночас нараховані до настання прострочення відсотки за користування кредитом за базовою процентною ставкою 3,1 % на місяць, погодженою сторонами в анкеті-заяві та паспорті споживчого кредиту, які списувались за рахунок кредитного ліміту та увійшли до складу заборгованості за кредитом, є платою за користування кредитом (стаття 1048, частина перша статті 1054 ЦК України) і підлягають стягненню.
Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 36 152,84 грн (40 148,70 грн - 1 518,03 грн - 2 477,83 грн).
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
З огляду на викладене, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання банківських послуг від 20 березня 2025 року, яка підлягає стягненню, становить 36 152,84 грн.
Висновки за результатами розгляду позовних вимог
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання банківських послуг порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв`язку з чим позовні вимоги АТ «Універсал Банк» підлягають задоволенню частково. Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то суд відповідно до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 2 001,47 грн (3 328 грн х 36 152,84 грн / 60 114,23 грн).
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 141, 258, 263 - 265, 273, 274, 279, 280 - 282, 354 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 20 березня 2025 року у розмірі 36 152 (тридцять шість тисяч сто п`ятдесят дві) гривні 84 копійки.
У задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 2 001 (дві тисячі одна) гривня 47 копійок.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Оленівська, 23; ЄДРПОУ - 21133352).
Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ).
Суддя М. М. Пилипчук