ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Львів Справа № 500/5412/25 пров. № А/857/51558/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Боршовського Т.І.,
суддів Гінди О.М.,
Заверухи О.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі № 500/5412/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій, -
суддя в 1-й інстанції - Грицюк Р.П.,
провадження - письмове,
час ухвалення рішення - 24 жовтня 2025 року,
місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,
дата складення повного тексту судового рішення - 24 жовтня 2025 року.
ВСТАНОВИВ:
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА.
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - Управління, відповідач), в якому просила: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови в поновленні нарахування та виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» розміру її пенсії з 01 серпня 2025 року, виходячи з розрахунку 86 процентів відповідних сум її грошового забезпечення, що було визначено рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 у справі №500/2422/22, із урахуванням оновленої довідки про розмір її грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року №5к/вих./4.2/13106 від 18.12.2024; зобов`язати здійснити перерахунок та виплату їй пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з 01 серпня 2025 року, виходячи з розрахунку 86 процентів відповідних сум її грошового забезпечення, що було визначено рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 у справі №500/2422/22, із урахуванням оновленої довідки про розмір її грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року №5к/вих./4.2/13106 від 18.12.2024 та поновити виплату пенсії у цьому розмірі починаючи з 01 серпня 2025 року з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі № 500/5412/25 адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо зменшення з 01.08.2025 розміру пенсії ОСОБА_1 з 86% до 70% від суми грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести з 01.08.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 86% від суми грошового забезпечення, визначеного в довідці Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань від 18.12.2024 №5к/вих./4.2/13106, з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
За результатом розгляду спору суд першої інстанції під час розгляду справи встановив, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу з розрахунку 70% грошового забезпечення, не дотримався вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», такі дії не можуть відповідати приписам частини другої статті 2 КАС України.
Відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції, вважає його таким, що прийняте у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним і не всебічним з`ясуванням обставин справи. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі №500/925/25, зобов`язань, стосовно проведення перерахунку пенсії в розмірі 86% не приймалось. Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону N 2262-ХП максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. Наголошує, що при перерахунку пенсії, проведеного на виконання зазначеного рішення застосована вищезазначена норма Закону. Таким чином, Управління зазначає, що у своїх діях не вбачає будь-яких порушень прав позивача па пенсійне забезпечення, зокрема щодо порядку проведення перерахунку пенсії та її виплати.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
1. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області як пенсіонер МВС України й отримує пенсію за вислугу років, призначену з 01.06.1998, відповідно до Закону №2262-XII.
Відповідач на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 у справі №2422/22 здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 12.04.2022 №5к/вих./7.2/2006 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, починаючи з 01.04.2019, із урахуванням проведених виплат, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% сум грошового забезпечення.
На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 у справі №500/925/25 ГУ ПФУ в Тернопільський області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 18.12.2024 №5к/вих./4.2/13106 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, але не з розрахунку 86%, а з розрахунку 70% від розміру грошового забезпечення.
Вважаючи такі дії уповноваженого органу протиправними, ОСОБА_1 05.08.2025 звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% сум грошового забезпечення.
ГУ ПФУ в Тернопільській області листом від 18.08.2025 №5405-5597/К-02/8-1900/25 відмовило в задоволенні заяви та повідомило позивача про те, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Таким чином, при перерахунку пенсії, який проведено на виконання рішення суду, застосована вищезазначена норма Закону. Отже, підстави для проведення перерахунку пенсії в розмірі 86% відсутні.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернулася до суду з цим позовом.
2. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ. ВИСНОВКИ.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Як передбачено п. «а» ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2, категорій 2 та 3 - 80 процентів.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 04.07.2002 51-IV, у частині другій статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» цифри « 85», « 95» і « 90» замінено відповідно цифрами « 90», « 100» і « 95», а слова і цифри «до категорій 2 і 3» замінити словами і цифрою «до категорії 2».
У подальшому, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI внесли зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII внесли зміни у частину другу статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з якими цифри « 80» замінено цифрами « 70».
Разом з тим, призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків, а в подальшому 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначених пенсій, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення такої пенсії.
Відтак, суд дійшов правильного висновку, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись та норма, яка визначає розмір грошового забезпечення у відсотках на момент призначення пенсії.
Аналогічних висновків щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17).
Проте, як встановлено судом, при перерахунку пенсії на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 у справі № 500/925/25 на позивачеві безпідставно зменшено суму пенсії до 70% грошового забезпечення.
Разом з тим, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що зменшення максимального обсягу пенсії у відсотках при її перерахунку не може застосовуватися для зменшення встановленого законом на момент первісного її призначення чи досягнутого пізніше максимального обсягу пенсії.
Такий висновок зроблено апеляційним судом з врахуванням правової позиції Верховного Суду щодо застосування положень статей 13, 63 Закону № 2262-ХІІ в подібних правовідносинах.
Так, Верховний Суд в постанові від 02.03.2023 у справі № 300/5477/21 зазначив:
59. Стаття 63 Закону № 2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов та порядку перерахунку пенсії за цим Законом.
60. Колегія суддів звертає увагу на те, що у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
61. Також колегія суддів зазначає, що стаття 13 Закону № 2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
62. Зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
63. Постанова № 45 і Постанова № 103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
64. Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Такі зміни могли бути зумовлені політикою держави у конкретний історичний проміжок часу (зокрема, впливу на рішення конкретної особи продовжити службу чи вийти на пенсію), а також її фінансовими можливостями.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
65. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ у зв`язку із прийняттям Постанови № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
66. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку.
67.Такі висновки цієї постанови узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 16 жовтня 2019 року у справі № 240/5401/18, від 16 лютого 2022 року у справі № 200/7786/19-а та в постановах Верховного Суду від 24 серпня 2018 року у справі № 686/12623/17, від 27 лютого 2020 року у справі №522/22925/16-а, від 9 квітня 2020 року у справі №640/19928/18, від 23 червня 2021 року у справі №140/392/19, від 8 листопада 2022 року у справі № 2040/5923/18, від 14 листопада 2022 року у справі №380/22040/21, від 28 листопада 2022 року у справі №340/5306/21.
73. З приводу посилань скаржника на наявність правової проблеми, яка полягає у тому, що військовослужбовці, які до звільнення займали одну й ту ж саму посаду, звання, вислугу років та види грошового забезпечення, матимуть різний розмір пенсії, оскільки ті, які вийшли на пенсію до 1 січня 2018 року претендують на 90% грошового забезпечення відповідно до положень Постанови № 704, а ті, що отримали право на пенсію після 1 січня 2018 року - 70% відповідно до Постанови № 103, то колегія суддів зазначає таке.
74. Різниця відсоткового значення розміру основної пенсії у військовослужбовцям, які вийшли у різний період, обумовлена чинними на той момент редакціями статті 13 Закону № 2262-ХІІ. При цьому при внесенні змін до вказаної статті у 2011 році та 2014 році в прикінцевих та перехідних положеннях законів про внесення змін до Закону № 2262-ХІІ не робилось застереження стосовно зміни (прирівняння) розміру відсотків отримуваної пенсії особам, яким вона раніше була призначена у максимальному розмірі 90%, 80%, до розміру, який визначений діючою редакцією статті 13 Закону № 2262-ХІІ.
75. Крім того, колегія суддів наголошує, що питання стосовно зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, було предметом розгляду у зразковій справі № 240/5401/18. За результатами перегляду вказаної справи Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року погодилася з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним у рішенні від 5 лютого 2019 року, про наявність підстав для задоволення позову та про те, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Отже, з огляду на приписи частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд першої інстанції, при розгляді та вирішенні цієї справи, не відступив від вказаної правової позиції Верховного Суду.
Вирішуючи дану позовну вимогу судом першої інстанції також правильно враховано, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 по справі № 500/2422/22 зобов`язано Головне управління ПФУ в Тернопільській області провести виплату пенсії, виходячи з 86% суми грошового забезпечення та підтверджено право на отримання пенсії у розмірі 86% грошового забезпечення.
Вказані обставини встановлені у рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 по справі № 500/2422/22, яке набрало законної сили, а відтак, в силу приписів статті 78 КАС України, не підлягають повторному доказуванню.
Тобто, судовим рішенням, яке набрало законної сили, за позивачем визнано право на отримання пенсії у розмірі 86% грошового забезпечення.
Отже, є правильним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати та виплатити пенсію позивачу в розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення з 01.08.2025.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції визнав доводи апеляційної скарги помилковими та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції, то апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на висновок по суті апеляційної скарги, суд покладає на апелянта понесені ним судові витрати.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі № 500/5412/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення постанови.
Суддя-доповідач Т. І. Боршовський
судді О. М. Гінда
О. Б. Заверуха