ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року м. Львів Справа № 380/7163/26 пров. № А/857/35304/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Мандзія О.П.,
Суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСОПАРТНЕР» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
суддя в 1-й інстанції Кухар Н.А.,
дата ухвалення рішення 26.05.2026,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складання повного тексту судового рішення не вказано,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСОПАРТНЕР» (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - апелянт, відповідач), в якій позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.04.2026, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці щодо класифікації товарів від 30.03.2026 №26UA2[телефон приховано]-КТ, прийняте за результатами митного оформлення електронної митної декларації від 02.03.2026 №26UA209170017025U4;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2026/000398, прийняту на підставі рішення від 30.03.2026 №26UA2[телефон приховано]-КТ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці щодо класифікації товарів від 30.03.2026 №26UA2[телефон приховано]-КТ, прийняте за результатами митного оформлення електронної митної декларації від 11.03.2026 №26UA209170020422U2;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2026/000401, прийняту на підставі рішення від 30.03.2026 №26UA2[телефон приховано]-КТ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару флексографічної суміші розчинників Flexographic solvent blend (ISO-PROPYLOL), виробництва Sasol Chemie GmbH, ввезеної на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу №PDW-FL-01/09/2025 від 01.09.2025 року, укладеного з компанією «Polidruk West» Sp. z o.o. (Польща), позивач визначив код товару у товарній підкатегорії [номер приховано] згідно з УКТ ЗЕД, керуючись характеристиками, фактичним складом і цільовим призначенням товару, відображеними у товаросупровідних документах виробника.
Позивач із сумнівами та твердженнями митного органу не погодився, вважає, що Львівська митниця не врахувала належним чином фактичні обставини справи та усі подані документи.
На думку позивача, відповідач безпідставно змінив код товару на [номер приховано] згідно з УКТ ЗЕД, виходячи лише з того, що компоненти товару (ізопропіловий, етиловий, н-пропіловий спирти) «ймовірно» можуть використовуватись у бензинах в якості високооктанових компонентів (антидетонаторів), без урахування фактичного цільового призначення товару, без жодного доказу його використання як готової присадки/добавки до нафтопродуктів та з порушенням процедури взяття проб (зразків), визначеної ч.2 ст.356 МК України.
Позивач вказує, що оскаржувані рішення щодо класифікації товарів та похідні від них картки відмови є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 у справі №380/7163/26 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСОПАРТНЕР» до Львівської митниці задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці щодо класифікації товарів №26UA2[телефон приховано]-КТ від 30.03.2026. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2026/000398. Визнано протиправним та скасувати рішення Львівської митниці щодо класифікації товарів №26UA2[телефон приховано]-КТ від 30.03.2026. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2026/000401. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСОПАРТНЕР» судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 13312 гривень 00 копійок.
Не погоджуючись із цим рішенням відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що за результатами лабораторних досліджень, проведених Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції СЛЕД Держмитслужби (висновок від 10.03.2026 року №[номер приховано]-0119), встановлено, що проба являє собою рідину, у складі якої виявлено спирти (етиловий, ізопропіловий, н-пропіловий) і кетон (метилетилкетон); вміст компонентів становить: ізопропіловий спирт 90,7 мас.%, етиловий спирт 9,1 мас.%.
Апелянт стверджує, що виявлені у складі продукту спирти за літературними джерелами можуть використовуватися у бензинах в якості високооктанових компонентів (антидетонаторів), а тому товар підлягає класифікації за кодом [номер приховано] згідно з УКТ ЗЕД як «Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти».
Таким чином, апелянт наголошує, що рішення щодо класифікації товарів та прийняті на підставі них картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правомірними і підстав для їх скасування немає.
З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСОПАРТНЕР», код ЄДРПОУ 45436322, зареєстроване як юридична особа 13.06.2024.
Основним видом економічної діяльності позивача є виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик (код КВЕД 20.30).
01.09.2025 між компанією «Polidruk West» Sp. z o.o. (Польща) як продавцем та ТОВ «ФЛЕКСОПАРТНЕР» як покупцем укладено контракт купівлі-продажу №PDW-FL-01/09/2025, за умовами якого продавець продає покупцю товари відповідно до специфікацій, у яких зазначаються асортимент, назва, кількість і ціна товару. Специфікації оформлюються додатками до контракту і є його невід`ємною частиною.
Згідно з п.1.2 цього контракту, митний код товару (код УКТ ЗЕД) визначається покупцем на основі норм Гармонізованої системи опису та кодування товарів і зазначається у специфікації та/або інвойсі з урахуванням визначення митного коду товару продавцем.
У межах виконання вказаного контракту сторонами погоджено дві самостійні поставки ідентичного за фізико-хімічними характеристиками товару (флексографічна суміш розчинників Flexographic solvent blend (ISO-PROPYLOL), виробництва Sasol Chemie GmbH), які оформлювались двома окремими специфікаціями та двома інвойсами. Зокрема:
- за специфікацією №0902/1 від 09.02.2026 року поставлено 17097,60 кг товару загальною вартістю 17097,60 євро (рахунок-фактура (інвойс) №126/MO4/2026 від 23.02.2026 року);
- за специфікацією №2602/13 від 26.02.2026 року поставлено 22620,00 кг товару загальною вартістю 18096,00 євро (рахунок-фактура (інвойс) №138/MO4/2026 від 26.02.2026 року).
02.03.2026 декларант позивача з метою митного оформлення першої партії товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №26UA209170017025U4, у графі 31 якої заявив до митного оформлення товар із наступним описом: «№1 - 1.Розчинники складні органічні: Flexographic solvent blend (ISO-PROPYLOL) розчинник, являє собою рідину зі специфічним запахом, суміш органічних легких сполук на основі ізопропанолу (в основі, як компонент, що переважає по масі) - 89,44 мас.%, етанол - 10,15 мас.%, а також домішкові кількості інших компонентів, у тому числі метилетилкетон - 1,27 мас.%, н-пропанол - 0,07 мас.%, вода 0,041%. Використовується в поліграфічній промисловості. Не в аерозольній упаковці.». У графі 33 митної декларації зазначено код товару згідно з УКТ ЗЕД [номер приховано].
Крім того, 11.03.2026 декларант позивача з метою митного оформлення другої партії товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №26UA209170020422U2, у графі 31 якої заявив до митного оформлення товар із наступним описом: «№1 - 1.Розчинники складні органічні: Flexographic solvent blend (ISO-PROPYLOL) розчинник, являє собою рідину зі специфічним запахом, суміш органічних легких сполук на основі ізопропанолу (в основі, як компонент, що переважає по масі) - 89,09 мас.%, етанол - 10,45 мас.%, а також домішкові кількості інших компонентів, у тому числі метилетилкетон - 1,33 мас.%, н-пропанол - 0,08 мас.%, вода 0,012%. Використовується в поліграфічній промисловості. Не в аерозольній упаковці.». У графі 33 митної декларації зазначено код товару згідно з УКТ ЗЕД [номер приховано].
До кожної з митних декларацій декларантом позивача подано комплект товаросупровідних та інших документів, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №PDW-FL-01/09/2025 від 01.09.2025; доповнення до контракту №0902/1 від 09.02.2026 і доповнення до контракту від 20.01.2026; сертифікат аналізу AA-175277 від 30.01.2026 (для партії за специфікацією №0902/1) та сертифікат аналізу AA-175535 від 21.02.2026 (для партії за специфікацією №2602/13); рахунки-проформи №500/0147 від 29.01.2026 та №19/2026 від 04.02.2026; інвойси Commercial invoice №126/MO4/2026 від 23.02.2026 та №138/MO4/2026 від 26.02.2026; автотранспортні накладні CMR №A731555 від 23.02.2026 року та №26022026 від 26.02.2026 ; декларації про походження товару Declaration of origin №126/MO4/2026 від 23.02.2026 та №138/MO4/2026 від 26.02.2026; висновки за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №14200[телефон приховано] від 20.10.2025, №14200[телефон приховано] від 26.11.2025, №14200[телефон приховано] від 10.03.2026; висновок про вартісні характеристики товару №203/01/2350 від 11.02.2026; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №12 від 26.02.2026, виписаний ФОП ОСОБА_1 , та лист ФОП ОСОБА_1 №26.02-002 від 26.02.2026 щодо вартості транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні; посередницький інвойс №26/01/14 від 26.02.2026; договір про перевезення №100625 від 10.08.2025; листи позивача про використання імпортованого продукту вих.№23/02/2026/1 від 23.02.2026 та вих.№16/03/2026/1 від 16.03.2026 із підтвердженням подальшого використання продукту як чистого розчинника або компонента сумішевих розчинників власного виробництва з постачанням поліграфічним підприємствам України, зокрема ТОВ «КПД», ТОВ «ФПС ФЛЕКСІБІЛІС УКРАЇНА», ТОВ «ТД ДНІПРО ПЛАСТ», ТОВ «ТДК», ТОВ «Полі Пак», що здійснюють флексографічний та ротогравюрний друк харчових пакувальних матеріалів; лист компанії «Sasol Chemie GmbH & Co.KG» від 23.12.2025 року, яким повідомлено кінцеве застосування спірного продукту як сировини для друкарських фарб та добавок для друкарських фарб; технічний опис LACQUER DILUE від 04.12.2025; схеми виготовлення LACQUER D від 04.12.2025; копії митних декларацій країни відправлення №26PL401010000CXOB5 від 27.02.2026 та №26PL401010000QSOB5 від 02.03.2026.
Під час здійснення митних формальностей за обома митними деклараціями автоматизованою системою управління ризиками сформовано профіль ризику 905-3 «Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД».
05.03.2026 посадовою особою митниці відібрано зразки товару та направлено для проведення досліджень до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (далі СЛЕД Держмитслужби).
За результатами лабораторних досліджень прийнято висновок СЛЕД Держмитслужби №[номер приховано]-0119 від 10.03.2026 та доповнення до нього висновок СЛЕД Держмитслужби №[номер приховано]-0146 від 24.03.2026 року, у яких встановлено: «Надана на дослідження проба являє собою рідину, в складі якої виявлено: спирти (етиловий, ізопропіловий, н-пропіловий), кетон (метилетилкетон), що не суперечить цій інформації в гр.31 МД. Визначений вміст компонентів: ізопропіловий спирт 90,7 мас.%, етиловий спирт 9,1 мас.%. В складі проби виявлено метилетилкетон в кількості менше 80 мас.%. Сфера використання та спосіб застосування товарів визначається згідно достовірної інформації від фірми виробника».
На підставі вказаних висновків СЛЕД Держмитслужби, документів, поданих декларантом, з посиланням на положення Митного кодексу України, Закону України від 19.10.2022 №2697-IX «Про Митний тариф України» (далі Закон №2697), яким затверджено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, Пояснень до УКТ ЗЕД, затверджених наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 року №543, Основних правил інтерпретації 1 та 6, примітки до групи 38 УКТ ЗЕД, Пояснень до товарних позицій 3814 і 3811 УКТ ЗЕД, постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428, наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650, Львівською митницею прийнято рішення: №26UA2[телефон приховано]-КТ від 30.03.2026 (стосовно МД №26UA209170017025U4 від 02.03.2026 року) та рішення №26UA2[телефон приховано]-КТ від 30.03.2026 (стосовно МД №26UA209170020422U2 від 11.03.2026 року), якими визначено інший код товару, а саме [номер приховано] згідно з УКТ ЗЕД, та такий опис: «Продукт Flexographic solvent blend (ISO-PROPYLOL) ідентифікований як безбарвна рідина із запахом притаманним для спиртів, містить ізопропіловий спирт 90,7 мас.%, етиловий спирт 9,1 мас.%, н-пропіловий спирт, кетон (метилетилкетон). Виявлені у складі продукту компоненти, а саме: (ізопропіловий, етиловий, н-пропіловий) є сполуками, які можуть використовуватись у бензинах в якості високооктанових компонентів (антидетонаторів).»
На підставі зазначених рішень про визначення коду товару Львівською митницею видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2026/000398 (щодо МД №26UA209170017025U4) та №UA209170/2026/000401 (щодо МД №26UA209170020422U2), якими позивачу запропоновано подати нові митні декларації з урахуванням рішень відповідача щодо класифікації товару.
Не погоджуючись із прийнятими Львівською митницею рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що задекларований позивачем товар має визначальну характеристику саме як складний органічний розчинник, призначений для розчинення/розрідження інших речовин у поліграфічних (флексографічних і ротогравюрних) друкарських процесах, що відповідає опису товарної позиції 3814 згідно з УКТ ЗЕД та Поясненням №543 до неї.
Разом з тим суд звернув увагу на порушення відповідачем процедури взяття проб (зразків) товарів.
Суд зазначив, що дотримання передбаченої ч. 2 ст. 356 Митного кодексу України (далі також МК України) процедури взяття проб (зразків) є гарантією прав декларанта та однією з обов`язкових умов правомірного прийняття митним органом рішення про визначення коду товару, ухваленого з опорою на висновок експертної установи за результатами дослідження таких проб.
При цьому врахував правову позицію висловлену Верховним Судом у постановах від 28.05.2020 у справі №818/1205/16, від 12.11.2020 у справі №808/1697/15, від 25.02.2021 у справі №815/1557/17, у яких суд підкреслив, що взяття проб (зразків) товарів митним органом здійснюється виключно на підставі вмотивованого письмового рішення керівника митного органу або його заступника.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про визначення коду товару, які ґрунтуються виключно на висновках СЛЕД Держмитслужби, отриманих за результатами дослідження проб, відібраних із порушенням ч. 2 ст. 356 МК України, є протиправними.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд керується таким.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.
Відповідно до ч. 2 та 4 ст. 69 Митного кодексу України митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД; у разі виявлення, під час митного оформлення товарів або після нього, порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
За приписами ч. 5 ст. 69 Митного кодексу України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Частиною 1 ст. 248 Митного кодексу України (далі за тестом також - МК України) передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до п. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Згідно з підпунктом «г» п.5 ч. 8 ст. 257 МК України в митній декларації вказуються відомості про код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.
Відповідно до ст. 67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
На виконання положень ст. 68 Митного кодексу України, Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких Постанов Кабінету Міністрів України» затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності Наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 за № 256 (далі Пояснення).
Відповідно до положень Основних правил інтерпретації УКТЗЕД (далі - Правила) Митного тарифу України, встановленого від 04.06.2020 № 674-IX, класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a)перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом
3. (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 10.02.2021 у справі №380/671/20, за загальним правилом класифікації товарів у разі коли товар на перший погляд, (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.
Застосовуючи зазначені положення законодавства України, Верховний Суд у постанові від 20.06.2019 у справі № 826/7208/16 зробив висновок про те, що зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої товарної підкатегорії слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару з визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.
Так, у даній справі спір виник з приводу правильності класифікації товару «флексографічна суміш розчинників», який позивачем задекларовано за кодом [номер приховано] УКТ ЗЕД, тоді як митним органом прийнято рішення про визначення коду товару та його класифікацію у підкатегорії [номер приховано] УКТ ЗЕД.
Відповідно до встановлених судом обставин, основним видом економічної діяльності позивача є виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик (код КВЕД 20.30).
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем за зовнішньоекономічним контрактом №PDW-FL-01/09/2025 від 01.09.2025, укладеним з компанією «Polidruk West» Sp. z o.o. (Польща), ввезено на митну територію України флексографічну суміш розчинників Flexographic solvent blend (ISO-PROPYLOL), виробництва Sasol Chemie GmbH.
Відповідно до сертифікатів аналізу AA-175277 від 30.01.2026 і AA-175535 від 21.02.2026, паспорту безпеки виробника, технічного опису продукту LACQUER DILUE від 04.12.2025 та схеми виготовлення LACQUER D від 04.12.2025, спірний товар є флексографічною сумішшю розчинників на основі ізопропанолу, призначеною для використання в поліграфічній промисловості як розчинника у флексографічних і ротогравюрних друкарських процесах.
Колегія суддів звертає увагу, що листом виробника Sasol Chemie GmbH & Co.KG від 23.12.2025, поданим до митного оформлення, виробник підтвердив, що кінцевим застосуванням спірного продукту є сировина для друкарських фарб та добавок до друкарських фарб.
Також, листами позивача №23/02/2026/1 від 23.02.2026 і №16/03/2026/1 від 16.03.2026, доданими до митного оформлення, повідомлено про подальше використання продукту як чистого розчинника або як компонента сумішевих розчинників власного виробництва, що постачаються поліграфічним підприємствам України, які здійснюють флексографічний та ротогравюрний друк харчових пакувальних матеріалів.
Крім того, висновком СЛЕД Держмитслужби №[номер приховано]-0119 від 10.03.2026, на який покликається відповідач у відзиві, встановлено хімічний склад спірного товару: ізопропіловий спирт 90,7 мас.%, етиловий спирт 9,1 мас.%, н-пропіловий спирт, кетон (метилетилкетон) у кількості менше 80 мас.%, що не суперечить інформації про склад товару, заявленій позивачем у графі 31 митної декларації.
У висновку СЛЕД Держмитслужби прямо зазначено, що сфера використання та спосіб застосування товарів визначається згідно з достовірною інформацією від фірми-виробника.
Аналогічні за змістом висновки містяться і в доповненні до висновку висновок СЛЕД Держмитслужби №[номер приховано]-0146 від 24.03.2026.
Тобто, хімічний склад товару, встановлений лабораторними дослідженнями, узгоджується з відомостями виробника та відомостями, заявленими декларантом у митних деклараціях, а сфера використання товару, як прямо вказано у висновках СЛЕД Держмитслужби, визначається виходячи з достовірної інформації виробника.
При цьому, суд першої інстанції слушно зауважив, що жодних доказів використання спірного товару як готової присадки чи добавки до нафтопродуктів матеріали справи не містять і відповідач таких не надав.
Посилання митного органу на те, що компоненти товару (ізопропіловий, етиловий, н-пропіловий спирти) є сполуками, які можуть використовуватись у бензинах в якості високооктанових компонентів (антидетонаторів) не заслуговують на увагу, оскільки сам факт того, що певна речовина теоретично може застосовуватись з тією чи іншою метою, не змінює фактичних характеристик і призначення товару, які встановлюються на підставі товаросупровідних документів виробника.
З урахуванням наведених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що задекларований позивачем товар має визначальну характеристику саме як складний органічний розчинник, призначений для розчинення/розрідження інших речовин у поліграфічних (флексографічних і ротогравюрних) друкарських процесах, що відповідає опису товарної позиції 3814 згідно з УКТ ЗЕД та Поясненням №543 до неї.
В даному випадку також варто врахувати, що у висновку СЛЕД Держмитслужби від 24.03.2026 експертом зазначено, що за визначеним хімічним складом надана на дослідження проба не є бензином автомобільним згідно з ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови» зі змінами №1 та не є паливом альтернативним для бензинових двигунів згідно з ДСТУ 8696:2016 «Паливо альтернативне для бензинових двигунів. Технічні умови».
Таким чином, колегія суддів вважає, що власна експертна установа Держмитслужби фактично виключила можливість віднесення товару до пального чи його замінника, що заперечує і його призначення як готової присадки до нафтопродуктів.
При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, у матеріалах справи відсутнє вмотивоване рішення керівника митного органу або його заступника про взяття проб.
Обґрунтовуючи правомірність взяття проб товару в рамках процедур митного контролю та митного оформлення за відсутності вмотивованого письмового рішення керівника митного органу або його заступника з посиланням на законодавство щодо системи управління ризиками, відповідач вважає, що положення частини другої статті 356 МК України з приводу підстав взяття проб (зразків) товарів не застосовуються у випадку спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Відповідно, застосування митними органами системи управління ризиками врегульовано Главою 52 МК України та Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення та реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.08.2015 №684.
Колегія суддів звертає увагу, що вказані положення МК України та Порядку №684 не містять виключень щодо обов`язковості застосування положень частини другої статті 356 МК України, якою визначено, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.
Таким чином, спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками не скасовує необхідність прийняття керівником митного органу або особи, яка виконує його обов`язки, вмотивованого письмового рішення про взяття проб товарів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення.
У спірному випадку, всупереч зазначеним вимогам, відповідачем не додано до матеріалів справи жодного доказу прийняття вмотивованого письмового рішення керівника митного органу або його заступника про взяття проб (зразків) товару у порядку ч. 2 ст. 356 МК України стосовно обох митних декларацій №26UA209170017025U4 від 02.03.2026 і №26UA209170020422U2 від 11.03.2026, на підставі яких декларувався спірний товар.
Як наслідок, митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним класифікації товару згідно з УКТЗЕД у товарній підкатегорії [номер приховано] та класифікував такий товар за кодом УКТЗЕД [номер приховано].
Таким чином, на підставі вищенаведених висновків про необґрунтованість оскаржуваних рішень, з метою належного захисту прав позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність їх скасування.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 243,250,308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року у справі №380/7163/26 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. П. Мандзій
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар