Справа № 638/8511/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" (далі - позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3938409 від 09.09.2020.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 09.09.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 3938409 та отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4200 грн.
Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя капітал» укладений Договір факторингу №29/10-2025.
31.10.2025 між ТОВ «Секвоя капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладений Договір факторингу №ДФ-31102025.
Згідно Договору факторингу від 29.10.2025 та Договору факторингу від 31.10.2025 відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 3938409 від 09.09.2020.
Таким чином, сума боргу перед ТОВ «ФК «Солвентіс» становить 27451,2 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4200 грн; заборгованість за відсотками становить 23251,2 грн.
29.07.2026 від представника позивача Ланового Є.М. надійшла заява, в якій просить розгляд справи здійснювати без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
21.09.2026 до суду від відповідача надійшла заява, в якій просить суд здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором як військовослужбовець за Законом № 2011-ХІІ (звільнення від відсотків, скасування штрафів), так як даний кредитний договір отримувався під час військової служби, де і на даний час перебуває. Просить суд врахувати, що перебуває на військовій службі з 2015 року. Крім того, просить справу розглядати без його участі.
Дослідивши матеріали справи, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 09 вересня 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 3938409 на таких умовах:
1.2. За Договором Кредитодавець надає Позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування (надалі за текстом - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит і сплатити Проценти за користування кредитом (п. 2.34. Правил) та інші платежі у відповідності до умов Договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України - гривні.
1.3. Сума кредиту складає 4 200,00 гривень.
1.4. Кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього Договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок Позичальника.
Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 4 714,08 грн., у тому числі основна сума кредиту 4 200,00 грн., проценти за користування кредитом 514,08 грн.
З довідки ТОВ "ФК "Елаєнс" від 02.11.2024 слідує, що 09.09.2020 успішно проведено платіж у сумі 4200 грн на номер карти НОМЕР_1 .
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Алекскредит» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 3938409 від 09.09.2020 становить 27451,2 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4200 грн.; заборгованість за відсотками становить 23251,2 грн.
29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя капітал» укладений Договір факторингу №29/10-2025.
31.10.2025 між ТОВ «Секвоя капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладений Договір факторингу №ДФ-31102025.
Згідно Договору факторингу від 29.10.2025 та Договору факторингу від 31.10.2025 відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 3938409 від 09.09.2020.
Позивач стверджує, що сума боргу перед ТОВ «ФК «Солвентіс» становить 27451,2 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4200 грн.; заборгованість за відсотками становить 23251,2 грн.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За змістом статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За положеннями ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 512 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією із таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.
Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов`язанні, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 512-514 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов`язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.
Судом встановлено, що сторонами укладено кредитний договір, умови кредитування погоджені, відповідачу надано кредит, а тому між сторонами виникли договірні відносини.
Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Відповідачем долучено посвідчення серії НОМЕР_2 від 20.06.2015, видане Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_1 про те, що він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
З довідки форми 5 Міністерства оборони України від 15.09.2026 № 5174/41/1146 слідує, що старший сержант ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, призваний по мобілізації на військову службу до лав Збройних Сил України, та з 26.12.2025 року по теперішній час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 .
Положеннями п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Згідно листа-роз`яснення Верховного Суду України від 13.07.2018 № 60-1543/0/2-18, яке надійшло на адресу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України Верховний Суд однозначно сформулював правову позицію щодо тлумачення поняття «особливий період» в постанові від 25.04.2018 у справі № 205/1993/17-ц (касаційне провадження № 61-1664св17). У постанові зазначено, що особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». З огляду на зазначене Верховний Суд, забезпечуючи єдність правозастосовної практики, дотримується правової позиції, згідно з якою особливий період в Україні діє.
Отже, на момент укладення кредитного договору № 3938409 від 09.09.2020 відповідач був військовослужбовцем, та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Таким чином, надані відповідачем документи підтверджують факт того, що ОСОБА_1 звільняється від сплати нарахованої йому заборгованості по відсоткам у розмірі 23251,2 грн, на підставі п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Разом з тим, враховуючи умови укладення кредитного договору № 3938409 від 09.09.2020 та відсутність документального підтвердження на час укладення договору статусу військовослужбовця у відповідача, суд вважає за необхідне стягнути проценти за користування кредитом 514,08 грн, обумовлені в договорі під час його укладення в межах Лояльного періоду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 714,08 грн., яка складається з основної суми кредиту - 4 200,00 грн та процентів за користування кредитом - 514,08 грн. У задоволенні вимог в іншій частині позову необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки у справі, що розглядається, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 457 грн 20 коп, тобто пропорційно до задоволення позовних вимог.
Суд виходив з такого розрахунку: 2 662,4 грн * 4 714 грн 08 коп. / 27 451,2 грн.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, на підтвердження своїх витрат на правову допомогу позивачем долучено: Договір № 43657029/03 про надання правової допомоги від 02 січня 2026 р., Додаткову угоду №3938409 до Договору про надання правової допомоги № 43657029/03 від 02 січня 2026 року від 27 березня 2026 року, Акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 27 березня 2026 року у сумі 6 000 грн.
За приписами вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 030 грн 35 коп. (6 000 грн * 4 714 грн 08 коп. / 27 451,2 грн).
Керуючись ст. 3, 4, 10 - 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" заборгованість за кредитним договором № 3938409 від 09.09.2020 в розмірі 4 714 грн 08 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" судовий збір у розмірі 457 грн 20 коп. та витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 1 030 грн 35 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс", місцезнаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. С. Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 43657029.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повне судове рішення складено 24.09.2026.
Суддя Н. Г. Кучина