Справа №701/435/26
Номер провадження2/701/418/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2026 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді - І.Д.Калієвського
за участю секретаря - Г.І.Байдужої
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей виконавчого комітету Маньківської селищної ради та Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини,-
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача звернулася в суд з позовом до відповідача про визначення місця проживання дитини.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін по справі народилась дитина ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, яке видане 29 жовтня 2019 року серії НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Миронівка Київської області, про що 29 жовтня 2019 року Миронівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області зроблено актовий запис №182. З відповідачкою вони не перебували в зареєстрованому шлюбі та не проживали і не проживають разом однією сім`єю. Одразу після народження сина їх спілкування з ОСОБА_4 дуже погіршилось, воно зводилось лише до фінансових вимог відповідачки від нього коштів. Син проживає із ним, він самостійно виховує та утримує дитину, лише він несе всі фінансові витрати на сина, а також лише позивач займаюсь його розвитком та дозвіллям. Протягом всього їх спілкування ОСОБА_5 була зацікавлена в матеріальних цінностях та коштах, вимагаючи їх від нього. Нею було подано до суду позовну заяву про стягнення із позивача аліментів, а також аж 82000 грн., витрат на правничу допомогу за підготовку її адвокатом позову про стягнення аліментів (що доводить його слова про поведінку ОСОБА_2 , в частині лише матеріального збагачення). Але рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.02.2026 року в справі №753/18355/25 було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , про стягнення аліментів. Дитина проживає із позивачем, деколи в будні дні відповідачка забирає його до себе, він не проти щоб дитина проводила час з матір`ю і залишалась у неї задля підтримки їх емоційного зв`язку. Весь інший час, в тому числі всі вихідні, син проживає лише із ним, в тому числі син проживає зним під час його хвороб та у зимовий період під час відімкнень електроенергії. Відповідачка не займається дитиною, не має часу приділяти час на розвиток та дозвілля сина, зовсім не несе витрат на дитину, не займається станом здоров`я сина, доручає забирати і відводити в дитячий садок сина стороннім особам. Протягом його спілкування відповідачка також мала стосунки, в тому числі інтимні, з іншими чоловіками, на даний час вона також в стосунках з іншим чоловіком. Така поведінка відповідачки шкодить дитині, так як син бачить спілкування матері з іншими чоловіками на власні очі. Відповідачка негативно впливає на дитину, не має часу та бажання займатись сином, тому в інтересах дитини буде визначення його місця проживання із ним, як з батьком. Дитина проживає із ним, позивач забезпечує сина матеріально, а також займається його вихованням і розвитком. Він має стабільний дохід, за місцем роботи та місцем проживання характеризуюсь позитивно, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, повністю забезпечує сина всім необхідним, дитина має більшу прихильність до нього, а відповідачка майже не бере участі у житті дитини. Враховуючи викладене та те, що син фактично проживає із позивачем, доцільно юридично зафіксувати місце проживання дитини з батьком. Обгрунтовуючи підстави подання позову позивач зазначає, що вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов`язків батька й матері щодо дитини, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітньої дитини. При цьому слід враховувати, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, вік дитини і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально - побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі дитини. Враховуючи, що син проживає із позивачем та що саме позивач займається вихованням дитини, піклується про неї, має всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, із урахуванням віку дитини, вважає, що на даний час юридична фіксація судом проживання малолітнього сина з батьком, який фактично і так проживає з ним, буде відповідати саме інтересам дитини, яка потребує постійного догляду та турботи й позитивно сприятиме його розвитку як психологічному, так і фізичному. Визначення місця проживання дитини разом із батьком, не позбавляє матір права на особисте спілкування з дитиною та прийняття участі у її вихованні. Визначення місця проживання сина разом з батьком відповідає інтересам дитини, виходячи з наступного. Вони не перебували в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. Мали інтимні стосунки від яких у нас народилась дитина. І саме після народження сина він зрозумів, що мета відповідачки - матеріальне збагачення і дитина для відповідачки, на жаль, лише знаряддя для досягнення цієї мети. Так як, одразу після народження дитини відповідачка стала вимагати від нього грошові кошти, в тому числі на вирішення її матеріальних, побутових та житлових проблем. Але ті кошти, які ним надавались відповідачці з метою, щоб вони витрачались на дитину, вона використовувала на свої потреби. Тому, він надавав кошти відповідачці і в той же час самостійно ніс всі витрати на дитину. В подальшому, як син ставав дорослішим, відповідачка все більше усувалась від прийняття участі в його житті, не займалась дитиною, ні розвитком дитини, ні дозвіллям, ні фінансовими витратами. В результаті син почав проживати із ним, а відповідачка забирала його в будні дні, тиждень через тиждень, деколи рідше, до себе. Станом на зараз син постійно проживає із ним, деколи в будні дні відповідачка забирає його до себе, чому позивач не перешкоджає. Також, відповідачка (та її чоловіки, з якими вона проводить час в присутності дитини) негативно впливають на дитину, говорять нецензурною лайкою, яку повторює син, що він виявляє щоразу після того, як дитина проводить з матір`ю час. Позивач пояснює дитині, що так розмовляти не можна, намагаюсь у формі гри стимулювати сина до розуміння базових правил поведінки. Але, кожного разу ситуація повторюється і це вже стало відомо навіть в дитячому садочку. Такий спосіб життя і поведінка відповідачки шкодить дитині і суперечить інтересам сина. У відповідачки відсутнє бажання і можливості опікуватись та утримувати дитину. Сину скоро виповниться сім років, він хлопчик, позивач впевнений, що проживання його із ним буде йому на користь та лише в його інтересах. Характеризуючими обставинами відповідачки і її ставлення до дітей є той факт, що ОСОБА_5 перебувала в зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком, в якому у них народилось двоє дітей. Вказані діти проживають з її колишнім чоловіком, відповідачка не цікавиться ними і не приймає участі в їх житті. ОСОБА_5 притягалась судом до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП - невиконання батьківських обов`язків, що доводиться постановою Маньківського районного суду Черкаської області від 12 квітня 2013 року в справі №701/394/13-п. Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 1 березня 2016 року в справі №701/84/16-ц шлюб між ОСОБА_4 та її колишнім чоловіком розірвано та визначено місцем проживання дітей: двох синів, за місцем проживання батька. Згідно висновку органів опіки та піклування Маньківської районної державної адміністрації від 26.02.2016 року №171/01-38, який був винесений на підставі рішення №10 від 24.02.2016 року комісії районної державної адміністрації з питань захисту прав дітей, Маньківська районна державна адміністрація зробила висновок про доцільність визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом з батьком. Невиконання батьківських обов`язків та негативний вплив на дитину відповідачкою повторюється і у відношенні до їх сина. Відповідачка не зацікавлена в дотриманні інтересів дитини, вона використовує дитину з метою шантажу позивача та стягнення коштів з нього на її користь. Позивача доводи в частині того, що відповідачку цікавить її власне матеріальне збагачення доводить подання нею до Дарницького районного суду м. Києва позовної заяви про стягнення з нього аліментів на утримання сина. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 лютого 2026 року в справі №753/18355/25 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів відмовлено. Такий вчинок ОСОБА_6 підтверджує її бажання збагатитись за його рахунок, так як сам факт подання позову в ситуації, коли він і так утримує сина і обставина, що вона за допомогою адвоката зазначає витратами на правову допомогу в даній справі аж 82000 грн., - зловживання процесуальними правами, введення суду в оману. Такі дії ОСОБА_6 доводять її поведінку не в інтересах дитини, а в її особистих матеріальних цілях з метою збагачення. Подання позову про стягнення аліментів в ситуації коли він добровільно виконую обов`язок з утримання дитини і коли дитина проживає зі ним означає, що ОСОБА_5 використовує дитину лише в своїх матеріальних інтересах. ОСОБА_5 неодноразово забирала дитину у нього та не давала йому бачитись з сином, через що вони мали конфлікти. Така поведінка відповідачки, маніпуляції сином, шкодять дитині. ОСОБА_5 не приймає участі в житті дитини, а в дні коли дитина проживає з нею, вона доручає займатись сином, забирати дитину з садочка стороннім особам. Вказане доводять докази - листування ОСОБА_6 з працівниками дитячого садочку, в якому щодня коли дитина перебуває з матір`ю, остання повідомляє вихователів, що дитину забере не вона, а інша людина. Враховуючи той факт що дитина і так фактично проживає із позивачем, а мати створює перешкоди, є підстави подати позов до суду і визначити місце проживання сина із позивачем. Відповідно до довідки-характеристики, виданої Виконавчим комітетом Маньківської селищної ради від 06.04.2026 року №107 - ОСОБА_1 не одружений, проживає разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у власному житловому будинку в АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 піклується про свого сина, приймає активну участь у його вихованні, забезпечує всім необхідним. За час проживання в селі Дзендзелівка характеризується з позивної сторони. По характеру спокійний, врівноважений з родичами, товаришами підтримує дружні стосунки. У березні місяці 2022 року під час повномасштабного вторгнення, допомагав місцевим жителям у забезпеченні твердим паливом та брав участь в облаштуванні Дзендзелівського блокпосту. Компрометуючими даними щодо ОСОБА_1 , Дзендзелівський старостинський округ не володіє. Відповідно до характеристики від 07.04.2026 року Обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Парк» на мешканця ОСОБА_1 - ОСОБА_1 проживає в квартирі з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За час проживання у багатоквартирному будинку зарекомендував себе як відповідальна неконфліктна доброзичлива сумлінна особа. До сусідів ставиться доброзичливо та з повагою, громадський порядок дотримується, порушень не виявлено, правила проживання в багатоквартирному будинку дотримується. Скарг від мешканців будинку на адресу вищезазначеної особи не надходило. Участь у житті будинку та діяльності: бере активну участь, допомагає у вирішенні господарських питань. Заборгованість за житлово-комунальні послуги: відсутня, сплачує вчасно. Відповідно до характеристики від 07.04.2026 року ТОВ «Укрвідбудова» на ОСОБА_1 - за час роботи зарекомендував себе як відповідальний і дисциплінований працівник. ОСОБА_1 проявляє ініціативу та приймає виважені рішення у питаннях, що стосується його професійної діяльності та знаходиться в межах його компетенції. У роботі проявив себе як висококваліфікований, сумлінний та вимогливий фахівець. Взаємовідносини з колективом дружні та конструктивні. ОСОБА_1 підтримує колег у складні періоди, дотримується норм корпоративної етики. Неодноразово демонстрував здатність ефективно вирішувати проблеми в кризових ситуаціях. ОСОБА_1 , є відповідальним батьком. Він успішно поєднує професійну діяльність із виконанням батьківських обов`язків, проявляючи турботу та відповідальність у вихованні дитини. У зв`язку зі станом здоров`я дитини іноді потребує гнучкого графіка або додаткових вихідних днів, що не впливає на загальну якість виконання ним посадових обов`язків. Відповідно до характеристики від 07.04.2026 року ФОП ОСОБА_7 - ОСОБА_1 , за час роботи зарекомендував себе як відповідальний і дисциплінований працівник, який може проявити ініціативу і прийняти правильне рішення в питаннях, що стосується його професійної діяльності і знаходиться в межах його компетенції. В роботі проявив себе як дуже кваліфікований, відповідальний і вимогливий працівник. Взаємовідносини з колективом склалися хороші, підтримує співробітників складний період, при цьому дотримується корпоративних правил і норм. Неодноразово вирішував проблеми під час кризової ситуації. ОСОБА_1 ще є відповідальним батьком який поєднує професійну діяльність із виконанням батьківських обов`язків, проявляючи турботу, увагу та відповідальність у виховання дитини, часто просить вихідні дні за станом здоров`я дитини. Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідності та наявності судимості» ОСОБА_1 , від 04.04.2026 року - відомості про наявність не знятої чи не погашеної судимості відсутні. Відповідно до довідки КНТ «Маньківська багатопрофільна лікарня» від 06.04.2026 року - ОСОБА_1 не перебуває під наглядом лікаря нарколога та психіатра. Відповідно до довідки КНП «Київська міська клінічна лікарня №1 про проходження ОСОБА_1 , психіатричних оглядів, в тому числі на предмет вживання психоактивних речовин №18222 від 07.04.2026 року - психіатричні, в тому числі спричинені вживанням психоактивних речовин протипоказання відсутні. Позивач має належні житлово - побутові умови для забезпечення дитини усім необхідним для її проживання та розвитку, має стабільний дохід, маю можливість утримувати дитину матеріально, позитивно характеризуюсь за місцем роботи та проживання, не судимий, не вживає алкоголь та не палю цигарки. Позивач створив належні умови для гармонійного розвитку, проживання, навчання та виховання сина, визначення місця проживання дитини із ним відповідатиме інтересам дитини, сприятиме належним умовам його проживання та належному матеріальному забезпеченню. Відповідно до Акту - довідки від 13 жовтня 2025 року, засвідченого обслуговуючим Кооперативом «Житлово - Будівельний кооператив «Парк» та сусідами про підтвердження спільного проживання в квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт id-картка № НОМЕР_3 , виданий 08.07.2022 року органом №7124, фактично проживає в квартирі АДРЕСА_2 . Також з ОСОБА_1 проживає разом щодня протягом двох тижнів кожного місяця та кожні вихідні (з п`ятниці по понеділок) кожного тижня його син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно до довідки №23 від 09.10.2025 року Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №790 Дарницького району м. Києва, яка видана ОСОБА_1 , про те, що його син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно відвідує Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №790 Дарницького району м. Києва з 1 вересня 2021 року по даний час. Зі слів вихователів старшої групи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , батько ОСОБА_1 бере участь у житті та вихованні дитини, саме: Почергово «тиждень через тиждень» приводить та забирає дитину із ЗДО; Своєчасно та з повагою спілкується з вихователями, адміністрацією; Здійснює оплату за харчування дитини в садочку. Заява ОСОБА_10 , посвідчена старостою Дзендзелівського старостинського округу Уманського району Черкаської області від 30.01.2026 року зареєстрована в реєстрі за №5, яка підтверджує факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали разом, а син ОСОБА_11 перебував на його утриманні за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 26.12.2025 року по 03.01.2026 року таз 17.01.2026 року по 30.01.2026 року. Заява ОСОБА_12 , посвідчена старостою Дзендзелівського старостинського округу Уманського району Черкаської області, від 30.01.2026 року зареєстрована в реєстрі за №4, яка підтверджує факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали разом, а син ОСОБА_11 перебував на його утриманні за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 26.12.2025 року по 03.01.2026 року та з 17.01.2026 року по 30.01.2026 року. Заява ОСОБА_10 , посвідчена старостою Дзендзелівського старостинського округу Уманського району Черкаської області від 24.02.2026 року зареєстрована в реєстрі за №8, яка підтверджує факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом, а син ОСОБА_11 перебуває на утриманні батька за адресою: АДРЕСА_1 , з 19.02.2026 року по даний час. Заява ОСОБА_12 , посвідчена старостою Дзендзелівського старостинського округу Уманського району Черкаської області, від 24.02.2026 року зареєстрована в реєстрі за №7, яка підтверджує факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом, а син ОСОБА_11 перебуває на утриманні батька за адресою: АДРЕСА_1 з 19.02.2026 року по даний час. Довідка лікаря ОСОБА_13 , від 24.02.2026 року про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звертався на прийом разом з батьком за адресою АДРЕСА_3 : 29.09.2021, 11.10.2021, 04.03.2022 - до лікаря терапевта, 12.08.2023, 16.08.2023, 17.08.2023 - до лікаря дитячого хірурга, 21.06.2025, 21.02.2026 - до сімейного лікаря. Довідка лікаря ОСОБА_13 , від 24.02.2026 року про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звертався на прийом разом з батьком за адресою АДРЕСА_3 - 24.02.2026 року до сімейного лікаря. Довідка лікаря ОСОБА_13 , від 28.02.2026 року про звернення ОСОБА_1 з сином ОСОБА_11 до сімейного лікаря з приводу ГРЗ, гострий зовнішній отит 20.02.2026 року. Отримував амбулаторне лікування з 20.02.2026 року по 28.02.2026 року. Зазначені документи підтверджують обставини, про те, що син ОСОБА_3 проживає з батьком і знаходиться повністю на утриманні батька ОСОБА_1 . Помешкання де позивач живе з сином перебуває в задовільному стані, є водо, тепло та електропостачання. Є всі необхідні меблі та побутова техніка. Для виховання та розвитку дитини створено належні умови: у дитини окреме спальне місце. Одягом та взуттям дитина забезпечена відповідно віку та сезону. Засоби гігієни та продукти харчування в достатній кількості. В наявності розвиваючі іграшки для гри та все необхідне по віку для навчання. Умови для проживання дитини з батьком створені належним чином. Позивач займається вихованням сина, дитина не має ознак недогляду чи занедбаності, у дитини відсутні ознаки погіршення стану здоров`я, відсутні ознаки незабезпечення дитини харчуванням, медичною допомогою, доглядом, який відповідає віку та сезону. Помешкання в якому проживає дитина пристосоване для її проживання. Утримання дитини і розвиток сина є позивача пріоритетом. Всі витрати та всі організаційні моменти щодо життя дитини лежать саме на ньому. Він постійно робить витрати на утримання дитини, здійснює оплату речей, канцтоварів, продуктів, дитячого садочка тощо. Всі фінансові витрати, яких потребує син, сплачує він самостійно. Позивач сплачує витрати на відвідування та харчування в дитячому садочку, купує одяг, продукти, іграшки, канцтовари, організовую дозвілля та святкування днів народження тощо. Його метою є забезпечити сину якнайкращий рівень життя та розвитку. Позивач здійснює оплату харчування в садочку, який відвідує син та пов`язані з цим потреби. Він організовує сину дні народження, оплачую його дозвілля, відвідування дитячих кімнат, зоопарків, тощо. Все це доводять його фотографії з ним, які надаю в додатках до позову. А також позивач організовую дозвілля сина, що доводять фотографії ОСОБА_14 з сином під час спільного відпочинку, відвідування зоопарку, атракціонів, дитячих свят в садочку тощо. Вказані ним обставини і подані докази свідчать про належне виконання ним обов`язків батька, які встановлені ст. 180 Сімейного кодексу України. Натомість відповідачка ухиляється від участі в житі дитини і своїми діями шкодить інтересам сина, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали.
Представник третьої особи: Служби у справах дітей виконавчого комітету Маньківської селищної ради в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Представник третьої особи: Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, але його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутність на підставі зібраних доказів.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін по справі народилась дитина ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, яке видане 29 жовтня 2019 року серії НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Миронівка Київської області, про що 29 жовтня 2019 року Миронівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області зроблено актовий запис №182.
Судом встановлено, що сторони не перебували в зареєстрованому шлюбі та не проживали і не проживають разом однією сім`єю.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що одразу після народження сина їх спілкування з ОСОБА_4 дуже погіршилось, воно зводилось лише до фінансових вимог відповідачки від нього коштів. Син проживає із ним, він самостійно виховує та утримує дитину, лише він несе всі фінансові витрати на сина, а також лише позивач займається його розвитком та дозвіллям. Протягом всього їх спілкування ОСОБА_5 була зацікавлена в матеріальних цінностях та коштах, вимагаючи їх від нього. Дитина проживає із позивачем, деколи в будні дні відповідачка забирає його до себе, він не проти щоб дитина проводила час з матір`ю і залишалась у неї задля підтримки їх емоційного зв`язку. Весь інший час, в тому числі всі вихідні, син проживає лише із ним, в тому числі син проживає з позивачем під час його хвороб та у зимовий період під час відімкнень електроенергії. Відповідачка не займається дитиною, не має часу приділяти час на розвиток та дозвілля сина, зовсім не несе витрат на дитину, не займається станом здоров`я сина, доручає забирати і відводити в дитячий садок сина стороннім особам. Протягом його спілкування відповідачка також мала стосунки,з іншими чоловіками, на даний час вона також в стосунках з іншим чоловіком. Така поведінка відповідачки шкодить дитині, так як син бачить спілкування матері з іншими чоловіками на власні очі. Відповідачка негативно впливає на дитину, не має часу та бажання займатись сином, тому в інтересах дитини буде визначення його місця проживання із ним, як з батьком. Дитина проживає із ним, позивач забезпечує сина матеріально, а також займється його вихованням і розвитком. Він має стабільний дохід, за місцем роботи та місцем проживання характеризуюсь позитивно, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, повністю забезпечує сина всім необхідним, дитина має більшу прихильність до нього, а відповідачка майже не бере участі у житті дитини. Враховуючи викладене та те, що син фактично проживає із позивачем, доцільно юридично зафіксувати місце проживання дитини з батьком.
Судом встановлено, що відповідачем було подано до суду позовну заяву про стягнення із позивача аліментів, а також аж 82000 грн., витрат на правничу допомогу за підготовку її адвокатом позову про стягнення аліментів ,але рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.02.2026 року в справі №753/18355/25 було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , про стягнення аліментів.
Відповідач притягалась судом до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП - невиконання батьківських обов`язків, що доводиться постановою Маньківського районного суду Черкаської області від 12 квітня 2013 року в справі №701/394/13-п, яка безпосередньо була оглянута судом під час судового розгляду
Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 1 березня 2016 року в справі №701/84/16-ц шлюб між ОСОБА_4 та її колишнім чоловіком розірвано та визначено місцем проживання дітей: двох синів, за місцем проживання батька.
Згідно висновку органів опіки та піклування Маньківської районної державної адміністрації від 26.02.2016 року №171/01-38, який був винесений на підставі рішення №10 від 24.02.2016 року комісії районної державної адміністрації з питань захисту прав дітей та міститься в матеріалах справи №701/84/16-ц, яка була безпосередньо оглянута в судовому засіданні, Маньківська районна державна адміністрація зробила висновок про доцільність визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом з батьком.
Відповідно до довідки-характеристики, виданої Виконавчим комітетом Маньківської селищної ради від 06.04.2026 року №107 - ОСОБА_1 не одружений, проживає разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у власному житловому будинку в АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 піклується про свого сина, приймає активну участь у його вихованні, забезпечує всім необхідним. За час проживання в селі Дзендзелівка характеризується з позивної сторони. По характеру спокійний, врівноважений з родичами, товаришами підтримує дружні стосунки. У березні місяці 2022 року під час повномасштабного вторгнення, допомагав місцевим жителям у забезпеченні твердим паливом та брав участь в облаштуванні Дзендзелівського блокпосту. Компрометуючими даними щодо ОСОБА_1 , Дзендзелівський старостинський округ не володіє.
Відповідно до характеристики від 07.04.2026 року Обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Парк» на мешканця ОСОБА_1 - ОСОБА_1 проживає в квартирі з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За час проживання у багатоквартирному будинку зарекомендував себе як відповідальна неконфліктна доброзичлива сумлінна особа. До сусідів ставиться доброзичливо та з повагою, громадський порядок дотримується, порушень не виявлено, правила проживання в багатоквартирному будинку дотримується. Скарг від мешканців будинку на адресу вищезазначеної особи не надходило. Участь у житті будинку та діяльності: бере активну участь, допомагає у вирішенні господарських питань. Заборгованість за житлово-комунальні послуги: відсутня, сплачує вчасно.
Відповідно до характеристики від 07.04.2026 року ТОВ «Укрвідбудова» на ОСОБА_1 - за час роботи зарекомендував себе як відповідальний і дисциплінований працівник. ОСОБА_1 проявляє ініціативу та приймає виважені рішення у питаннях, що стосується його професійної діяльності та знаходиться в межах його компетенції. У роботі проявив себе як висококваліфікований, сумлінний та вимогливий фахівець. Взаємовідносини з колективом дружні та конструктивні. ОСОБА_1 підтримує колег у складні періоди, дотримується норм корпоративної етики. Неодноразово демонстрував здатність ефективно вирішувати проблеми в кризових ситуаціях. ОСОБА_1 , є відповідальним батьком. Він успішно поєднує професійну діяльність із виконанням батьківських обов`язків, проявляючи турботу та відповідальність у вихованні дитини. У зв`язку зі станом здоров`я дитини іноді потребує гнучкого графіка або додаткових вихідних днів, що не впливає на загальну якість виконання ним посадових обов`язків.
Відповідно до характеристики від 07.04.2026 року ФОП ОСОБА_7 - ОСОБА_1 , за час роботи зарекомендував себе як відповідальний і дисциплінований працівник, який може проявити ініціативу і прийняти правильне рішення в питаннях, що стосується його професійної діяльності і знаходиться в межах його компетенції. В роботі проявив себе як дуже кваліфікований, відповідальний і вимогливий працівник. Взаємовідносини з колективом склалися хороші, підтримує співробітників складний період, при цьому дотримується корпоративних правил і норм. Неодноразово вирішував проблеми під час кризової ситуації. ОСОБА_1 ще є відповідальним батьком який поєднує професійну діяльність із виконанням батьківських обов`язків, проявляючи турботу, увагу та відповідальність у виховання дитини, часто просить вихідні дні за станом здоров`я дитини.
Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідності та наявності судимості» ОСОБА_1 , від 04.04.2026 року - відомості про наявність не знятої чи не погашеної судимості відсутні.
Відповідно до довідки КНТ «Маньківська багатопрофільна лікарня» від 06.04.2026 року - ОСОБА_1 не перебуває під наглядом лікаря нарколога та психіатра.
Відповідно до довідки КНП «Київська міська клінічна лікарня №1 про проходження ОСОБА_1 , психіатричних оглядів, в тому числі на предмет вживання психоактивних речовин №18222 від 07.04.2026 року - психіатричні, в тому числі спричинені вживанням психоактивних речовин протипоказання відсутні.
Відповідно до Акту - довідки від 13 жовтня 2025 року, засвідченого обслуговуючим Кооперативом «Житлово - Будівельний кооператив «Парк» та сусідами про підтвердження спільного проживання в квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт id-картка № НОМЕР_3 , виданий 08.07.2022 року органом №7124, фактично проживає в квартирі АДРЕСА_2 . Також з ОСОБА_1 проживає разом щодня протягом двох тижнів кожного місяця та кожні вихідні (з п`ятниці по понеділок) кожного тижня його син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно до довідки №23 від 09.10.2025 року закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №790 Дарницького району м. Києва, яка видана ОСОБА_1 , про те, що його син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно відвідує Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №790 Дарницького району м. Києва з 1 вересня 2021 року по даний час. Зі слів вихователів старшої групи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , батько ОСОБА_1 бере участь у житті та вихованні дитини, саме: Почергово «тиждень через тиждень» приводить та забирає дитину із ЗДО; Своєчасно та з повагою спілкується з вихователями, адміністрацією; Здійснює оплату за харчування дитини в садочку.
Заява ОСОБА_10 , посвідчена старостою Дзендзелівського старостинського округу Уманського району Черкаської області від 30.01.2026 року зареєстрована в реєстрі за №5, підтверджує факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали разом, а син ОСОБА_11 перебував на його утриманні за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 26.12.2025 року по 03.01.2026 року, з 17.01.2026 року по 30.01.2026 року, з 01.06.2026 року по 12.06.2026 р., з 26.06.2026 року по 12.07.2026 р., з 24.07.2026 року по 09.08.2026 р..
Заява ОСОБА_12 , посвідчена старостою Дзендзелівського старостинського округу Уманського району Черкаської області, від 30.01.2026 року зареєстрована в реєстрі за №4, підтверджує факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали разом, а син ОСОБА_11 перебував на його утриманні за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 26.12.2025 року по 03.01.2026 року, з 17.01.2026 року по 30.01.2026 року, з 01.06.2026 року по 12.06.2026 р., з 26.06.2026 року по 12.07.2026 р.з 24.07.2026 року по 09.08.2026 р..
Заява ОСОБА_10 , посвідчена старостою Дзендзелівського старостинського округу Уманського району Черкаської області від 24.02.2026 року зареєстрована в реєстрі за №8, підтверджує факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом, а син ОСОБА_11 перебуває на утриманні батька за адресою: АДРЕСА_1 , з 19.02.2026 року по даний час.
Заява ОСОБА_12 , посвідчена старостою Дзендзелівського старостинського округу Уманського району Черкаської області, від 24.02.2026 року зареєстрована в реєстрі за №7, підтверджує факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом, а син ОСОБА_11 перебуває на утриманні батька за адресою: АДРЕСА_1 з 19.02.2026 року по даний час.
Довідка лікаря ОСОБА_13 , від 24.02.2026 року підтверджує те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звертався на прийом разом з батьком за адресою АДРЕСА_3 : 29.09.2021, 11.10.2021, 04.03.2022 - до лікаря терапевта, 12.08.2023, 16.08.2023, 17.08.2023 - до лікаря дитячого хірурга, 21.06.2025, 21.02.2026 - до сімейного лікаря.
Довідка лікаря ОСОБА_13 , від 24.02.2026 року підтверджує те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звертався на прийом разом з батьком за адресою АДРЕСА_3 - 24.02.2026 року до сімейного лікаря.
Довідка лікаря ОСОБА_13 , від 28.06.2026 року підтверджує звернення ОСОБА_1 з сином ОСОБА_11 до сімейного лікаря з приводу ГРЗ, гострий зовнішній отит 20.02.2026 року. Отримував амбулаторне лікування з 20.02.2026 року по 28.02.2026 року.
Довідка лікаря ОСОБА_13 , від 12.02.2026 року підтверджує звернення ОСОБА_1 з сином ОСОБА_11 до сімейного лікаря з приводу бронхіту. Отримував амбулаторне лікування.
Довідка лікаря ОСОБА_13 , від 11.07.2026 року підтверджує звернення ОСОБА_1 з сином ОСОБА_11 на плановий огляд.
Позивачем здійснено оплату харчування в садочку, який відвідує син, даний факт підтверджує квитанція АТ «ПриватБанк» до платіжної інструкції від 04.06.2025 року за харчування сина в садочку за травень 2025 року на суму 2192,58 грн.; квитанція АТ «ПриватБанк» до платіжної інструкції від 11.07.2025 року за харчування сина в садочку за червень 2025 року на суму 1150,82 грн.; квитанція АТ «ПриватБанк» до платіжної інструкції від 12.08.2025 року за харчування сина в садочку за липень 2025 року на суму 1883,16 грн.; квитанція АТ «ПриватБанк» до платіжної інструкції від 11.09.2025 року за харчування сина в садочку за серпень 2025 року на суму 1360,06 грн.; квитанція АТ «ПриватБанк» до платіжної інструкції від 09.10.2025 року за харчування сина в садочку за вересень 2025 року на суму 1360,06 грн.; квитанція АТ «ПриватБанк» до платіжної інструкції від 04.11.2025 року за харчування сина в садочку за жовтень 2025 року на суму 1987,78 грн.; квитанція АТ «ПриватБанк» до платіжної інструкції від 04.12.2025 року за харчування сина в садочку за листопад 2025 року на суму 1360,06 грн.; квитанція АТ «ПриватБанк» до платіжної інструкції від 07.01.2026 року за харчування сина в садочку за грудень 2025 року на суму 1778,54 грн.; квитанція АТ «ПриватБанк» до платіжної інструкції від 06.02.2026 року за харчування сина в садочку за січень 2026 року на суму 732,34 грн.; квитанція АТ «ПриватБанк» до платіжної інструкції від 06.02.2026 року за харчування сина в садочку за лютий 2026 року на суму 1360,06 грн.
Також позивачем здійснено витрати, які включають потреби садочку такі як канцтовари що підтверджується відповідними квитанціями: квитанція АТ «ПриватБанк» від 02.09.2025 року за послуги садочка на суму 509, 60 грн.; квитанція АТ «ПриватБанк» від 03.10.2025 року за послуги садочка на суму 490 грн.
Також позивачем здійснено витрати на одяг сина, що доводять наступні квитанції: Чек ФОП ОСОБА_15 від 12.08.2025 року про купівлю сину кросівок на суму 599 грн.; Чек ФОП ОСОБА_15 від 06.10.2025 року про купівлю сину білизни, колгот, черевиків на суму 773 грн.; Чек ФОП ОСОБА_16 , від 08.10.2025 року про купівлю сину шкарпетки, колгот на суму 400, 90 грн.; Чек ФОП ОСОБА_16 , від 06.11.2025 року про купівлю сину шкарпетки, колгот на суму 371 грн.; Чек ФОП ОСОБА_17 , від 22.11.2025 року про купівлю сину черевиків та іграшки на суму 1448 грн.; Чек переказу коштів ТОВ «НоваПей» від 20 жовтня 2025 року на суму 2149 грн.; Квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №[номер приховано] ТОВ «НоваПей» від 20.10.2025 р. на суму 2149 грн.; Квитанція АТ «ПриватБанк» від 13.12.2025 року Дитячий бутічок про купівлю сину одягу - кофти та термобілизни на суму 930 грн.; Чек ФОП ОСОБА_17 від 22.11.2025 року про купівлю черевиків та іграшки «зброї» на суму 1448 грн.; Чек ФОП ОСОБА_16 , від 15.03.2026 року про купівлю сину кросівок на суму 629 грн.; Чек ТОВ «Епіцентр К» від 17.03.2026 року про купівлю сину домашнього взуття та колгот на суму 438 грн.
Також позивачем здійснено витрати на іграшки, солодощі, продукти для сина, що доводять наступні квитанції: Чек ТОВ «АТБ Маркет» про купівлю солодощів та продуктів на суму 726 грн.; Чек ТОВ «Вигідна покупка» про купівлю іграшки пістолету на суму 179 грн.
Також позивачем було придбано сину велосипед formula paladin dd2020 24" вартістю 10500 грн., що доводить чек the facebike та гарантійний талон від 18.10.2025 року.
Крім того позивач організовує сину дні народження, оплачує його дозвілля, відвідування дитячих кімнат, зоопарків, що підтверджується їх спільними фотографіями.
Доказами витраи позивача на дозвілля і розвиток сина: ІНФОРМАЦІЯ_5 ФОП ОСОБА_18 , відвідування зоопарку від 07.12.2025 року на суму 1040 грн.; Чек ПКТАВ «Партизанська слава», відвідування атракціонів від 16.11.2025 року на суму 150 грн.; Чек ПКТАВ «Партизанська слава», відвідування атракціонів від 20.12.2025 року на суму 70 грн.; Чек ФОП ОСОБА_19 від 07.12.2025 року придбання магніту під час відвідування зоопарку на суму 300 грн.; Чек ПКТАВ «Партизанська слава», відвідування атракціонів від 16.11.2025 року на суму 70 грн.; Чек ПКТАВ «Партизанська слава», відвідування атракціонів від 20.12.2025 року на суму 70 грн.; Чек ФОП ОСОБА_20 від 14.03.2026 року про купівлю квитка для катання на дитячих машинках в парку Перемога на суму 200 грн.; Картка для відвідування атракціонів в ТЦ Республіка; Чек від 07.03.2026 року про відвідування атракціонів в ТЦ Республіка з поповненням на 500 грн.; Чек від 07.03.2026 року про відвідування атракціонів в ТЦ Республіка з поповненням на 1200 грн.
Згідно висновку Дарницької районного в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 № 101-6676 від 31.07.2026 р., вбачається, що з метою забезпечення прав та інтересів дитини, райдержадміністрація як орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 разом з батьком ОСОБА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Маньківської селищної ради №169-26 від 30.07.2026 р. "Про доцільність визначення місця проживання дитини біля батька" вирішено визнати доцільним визначеня місця проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з батьком ОСОБА_1 .
Згідно висновку про доцільність місця проживння дитини затвердженого рішенням виконавчого комітету Маньківської селищної ради від 30.07.2026 р. №169-26 вбачається, що служба в правах дітей селищної ради вважає за доцільне визнати місце проживання дитини ОСОБА_3 , біля батька, ОСОБА_1 .
Згідно скріншота Резерв+, вбачається, що позивач непридатний з виключенням з військового обліку з 20.06.2022 р.
Суд вирішуючи даний спір керується наступним.
Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов`язків батька й матері щодо дитини, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітньої дитини.
При цьому слід враховувати, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, вік дитини і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально - побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі дитини.
Визначення місця проживання дитини разом із батьком, не позбавляє матір права на особисте спілкування з дитиною та прийняття участі у її вихованні.
01.07.2017 року Європейський Суд з прав людини ухвалив рішення у справі «М.С., проти України», яке почало змінювати судову практику в Україні. У зазначеному рішенні Європейський Суд з прав людини зробив висновок про порушення судами України принципу рівності прав батьків під час вирішення питань опіки над дітьми. Рішення у зазначеній справі не є чимось новим для практики Європейського Суду з прав людини: ЄСПЛ і раніше неодноразово наголошував, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми, і жодні презумпції, засновані на ознаці статі, не повинні братися до уваги.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди України повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
Ст. 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. 1 СК України регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України
Згідно ч.1 ст. 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Ст. 141 СК встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною пятою статті 157 цього Кодексу.
Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені у статтях 150, 151 СК України.
За приписами частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Зазначена норма свідчить про те, що предметом договору є порядок здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Отже, навіть якщо один із батьків проживає окремо від дитини, на підставі цього договору він має здійснювати батьківські права та виконувати обов`язки, що очевидно полягає у вчиненні визначених договором певних дій, необхідних для виховання дитини, а не у повній відмові від них.
Відповідно до частини першої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно з положеннями частин першої, другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.
При цьому сімейні відносини як вид суспільних відносин складаються з суб`єктів, об`єктів і змісту (прав та обов`язків). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є юридичні факти, які поділяються на юридичні дії (настання яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини).
Так, у силу положень ЦК України у момент народження фізичної особи в неї виникає цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права та обов`язки), яка припиняється у момент її смерті (стаття 25 ЦК України), а з підстав, установлених цим Кодексом, виникає цивільна дієздатність (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання), яка може бути обмежена виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 30 ЦК України).
Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.
Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.
У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін. Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України). Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися. Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.
Сімейний кодекс України чітко регламентує, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, потрібно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Конституцією України закріплено основні засади судочинства (частина друга статті 129). Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист, зокрема на забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Загальні засади (принципи) мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.
Справедливість - це одна з основних засад права, яка є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Зазначені правові висновки щодо дотримання принципу справедливості висловив Конституційний Суд України у рішеннях від 30 січня 2003 року №3-рп/2003, від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004.
Дії учасників сімейних правовідносин мають бути добросовісними, характеризуватися чесністю, відкритістю й повагою до інтересів інших членів суспільства. Водночас учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб
Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі №754/5841/17.
Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників сімейних правовідносин, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц).
Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Національне законодавство також відображає принцип пріоритетності прав та інтересів дитини, зокрема, статтею 7 Сімейного кодексу України закріплено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до положення ч. 1, ч. 2 статті 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
У відповідності до ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року - держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Закон України «Про охорону дитинства» визначає, що забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.
Положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, оскільки батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ст. 150 Сімейного кодексу України).
Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Положення статті 171 Сімейного кодексу визначають, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги:
ставлення батьків до виконання своїх обов`язків; особиста прихильність дитини до кожного з них; вік дитини; стан її здоров`я; застосування домашнього насильства, в тому числі фізичного, сплату аліментів інші обставини, що мають істотне значення.
Приписами ст. 7 СК України передбачено, що жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини і розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Стаття 157 СК України передбачає, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Згідно із частинами 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Частинами 4-9 статті 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
П. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №16 від 12 червня 1998 року "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України" передбачено, що при розгляді вимог про місце проживання дітей та інших спорів, пов`язаних із вихованням дітей, обов`язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.
У Декларації прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (принцип 6), встановлено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості;
Відповідно до приписів с. З Конвенції ООН про права дитини (конвенцію ратифіковано Постановою BP №789-ХІІ (798-12) від 27.02.1991 року дата підписання Україною: 21 лютого 1990 року, набуття чинності для України: 27 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, $54, ССПЛ, від 7 грудня 2006 року).
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, №10383/09, §100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування, а насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.
Однак найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.
При вирішенні таких спорів доцільно та правильно керуватися виключно інтересами дитини, судам передусім потрібно впевнитися, що саме той з батьків, на чию користь буде прийнято рішення, створить для дитини належні умови для її морального, духовного та фізичного розвитку.
Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожний має право на справедливий суд, а також право на ефективний засіб правового захисту, чиї права та свободи визнані Конвенцією було порушено.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Згідно ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд справи і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Тобто, справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожний має право на справедливий суд, а також право на ефективний засіб правового захисту, чиї права та свободи визнані Конвенцією було порушено.
Стаття 26 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованої Указом Президії Верховної Ради Української PCP №2148-VIII від 19 жовтня 1973 року; статті 7,17 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, визначають, що всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом.
Суд констатує, що відповідачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на спростування вищевикладеного.
Обставини встановлені судом під час судового розгляду свідчать проте, що визначення місця проживання дитини разом з батьком не суперечитиме інтересам дитини, враховуючи сформований спосіб життя дитини, стійкий емоційний зв`язок дитини з позивачем.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення даного позову та визначення місце проживання дитини разом з батьком.
Судові витрати у вигляді судового збору у відповідності до ст. 141 ЦПК України слі стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 1, 7, 15, 19, 121, 141, 150, 151, 155, 157, 160, 161, 171, 180 СК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов задоволити.
Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1331,50 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлений 24.09.2026 р.
Суддя І.Д.Калієвський