Справа № 703/1407/26
2-о/703/90/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Прилуцького В.О.,
присяжних Лагунова Ю.М., Пестова О.П.
за участю
секретарясудових засідань Тимошенко Д.А.
заявниці ОСОБА_1 ,
представниці заявниці ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Смілянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України, військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про оголошення загиблим її батька ОСОБА_6 в смт. Новотошківське Луганської області під час виконання військового обов`язку по захисту держави України.
В обґрунтування заяви посилається на те, що вона є донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її батько проходив службу у Збройних Силах України за мобілізацією у в/ч НОМЕР_2 та з 14 березня 2022 року був залучений до складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ у Луганській областях.
26 травня 2022 року мати ОСОБА_6 . ОСОБА_3 , отримала сповіщення про зникнення безвісти її батька, водія - номера обслуги зенітно - артилерійського взводу солдата ОСОБА_6 .
По даному факту було призначене службове розслідування з метою з`ясування обставин за фактом виявлення безвісти зниклих військовослужбовців в/ч НОМЕР_2 у тому числі солдата ОСОБА_6 . За результатами службового розслідування військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , солдата ОСОБА_6 , було вирішено вважати зниклим безвісти.
За заявою заявниці 02 травня 2022 року внесено відомості до ЄРДР за щодо вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України по факту зникнення безвісти її батька ОСОБА_6 в зоні збройного конфлікту під час проходження ним військової служби.
На даний час тіло ОСОБА_6 не віднайдено, що унеможливлює реєстрацію смерті, оформлення спадкових прав та отримання належних соціальних гарантій. Оголошення чоловіка померлим потрібно заявниці для отримання виплат передбачених законодавством та оформлення спадщини.
В зв`язку з зазначеними обставинами заявниця змушена звернутись до суду із заявою про оголошення її батька ОСОБА_6 померлим.
Ухвалою судді від17 березня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено до судового розгляду, залучено заінтересовану особу.
Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року судом витребувано ряд доказів в державних органах та установах.
08 квітня 2026 року від представника Міністерства оборони України надійшли пояснення в яких зазначено щодо необхідності встановлення кола всіх заінтересованих осіб по справі, які матимуть право у разі оголошення особи померлою на грошове забезпечення. Зазначає про те, що на думку Міністерства заявницею не надано до суду належних та допустимих доказів, які б могли підтверджувати вірогідну смерть військовослужбовця під час виконання ним бойових завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Просить суд провести розгляду справи у відсутність представника Міністерства оборони України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, 14 квітня 2026 року до суду надійшла заява від неї про розгляд справи у її відсутність, вимоги позову підтримала і просила суд їх задовільнити.
Заінтересована особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, 14 квітня 2026 року до суду надійшла заява від нього про розгляд справи у його відсутність, вимоги позову підтримала і просила суд їх задовільнити.
Заінтересована особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, 14 квітня 2026 року до суду надійшла заява від нього про розгляд справи у його відсутність, вимоги позову підтримала і просила суд їх задовільнити.
Представник заінтересованої особи в/ч НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, 29 квітня 2026 року до суду надійшла заява в якій представник просить суд врахувати наданні пояснення та провести розгляд справи у відсутність представника військової частини. Відповідно до заяви військова частина вважає, що заявницею не доведено факт завершення бойових дій на території де зник безвісти військовослужбовець ОСОБА_6 , а тому відлік встановленого у ст. 46 ЦК України дворічного та шестимісячного строків не розпочався, у зв`язку із чим звернення заявника до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою передчасним. Вважає представник, що заява про оголошення фізичної особи померлою є передчасною та не підлягає до задоволення.
Представник заінтересованої особи Смілянського ВДРАЦС в судове засідання не з`явився.
В судовому засіданні представниця заявниці, адвокат Власенко А.В. заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Зокрема представниця повідомила, що після зникнення безвісти батька заявниці ОСОБА_6 , вона, як представниця зверталась до різних інстанцій з метою з`ясування місця знаходження останнього, проте відомості про ОСОБА_6 відсутні. Пояснила, що заявниця є донькою зниклого безвісти ОСОБА_6 та звернулася до суду про оголошення батька померлим, оскільки має намір оформити спадщину та отримати належні соціальні виплати.
Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала вимоги заяви та позицію її представниці.
З врахуванням зазначених обставин та відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутності представників заінтересованих осіб, які не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Заслухавши заявницю та її представницю, адвоката Власенко А.В., вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 01 листопада 1999 року вбачається, що заявниця ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_6 , якого вона просить суд оголосити померлим.
З копії свідоцтва серії НОМЕР_4 від 12 вересня 2025 року вбачається, що заінтересована особа ОСОБА_5 є сином ОСОБА_6 .
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 05 березня 1977 року вбачається, що заінтересована особа ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_6 .
26 травня 2025 року від начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 надійшло сповіщення сім`ї № 36 про те, що ОСОБА_6 який був солдатом військової служби 22 квітня 2022 року після бойового зіткнення з противником при перевірці особового складу виявився відсутнім. Станом на час направлення сповіщення ОСОБА_6 рахувався безвісти зниклим.
З відповіді Державної прикордонної служби № 19.4.1/29894-26 від 23 квітня 2026 року вбачається, що відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України ОСОБА_6 в період з 08 листопада 2017 року по 23 квітня 2026 року в базі даних не виявлено.
З відповіді ДП «Український національний центр розбудови миру» Міністерства розвитку громад та територій України № 08-10/22148 від 24 квітня 2026 року вбачається, що державне підприємство повідомляє суд про те, що відомості про ОСОБА_6 внесені до реєстру НІБ, однак відомості про перебування його в полоні відсутні.
З відповіді Служби безпеки України № 34.7-зв-4261 від 27 квітня 2026 року вбачається, що в обліку Об`єднаного центру наявна інформація про зникнення військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_6 офіційні дані щодо місцезнаходження, в т.ч. утримання в полоні держави - агресора ОСОБА_6 в Об`єднаному центрі відсутні.
З відповіді Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини № 6289.2/7526/1/26/26/42.1.1 від 23 квітня 2026 року вбачається, що інформація щодо ймовірної долі, у тому числі можливого перебування у полоні або загибелі, військовослужбовця ОСОБА_6 , який 22 квітня 2022 року зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі н.п. Новотошківське Луганської області, до Секретаріату уповноваженого не надходила.
Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими 20 травня 2026 року надано відповідь, що повідомлення про перебування ОСОБА_6 в полоні не надходило. Зазначено про те, що доступ до всієї інформації, яка стосується ОСОБА_6 можуть отримати його родичі в Особистому кабінеті Координаційного штабу.
Щодо початку відліку строку, передбаченого реченням другим частини другої ст. 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою.
Оголошення фізичної особи померлою (смерть inabsentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptiomortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.
Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.
Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.
У частині першій ст. 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
У частині другій ст. 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).
Отже, у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої ст. 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зазначено, що частину другу статті 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.
Тож тлумачення згаданої правової норми має сприяти швидкому відновленню стану правової визначеності та забезпеченню справедливості.
Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові виснувала, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786.
У цьому наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані російською федерацією території України. Цей наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.
Згідно з вказаним Переліком, бойові дії на території селище Новотошківське Сіверськодонецького району Луганської області, де зник безвісти ОСОБА_6 закінчилися 23 червня 2022 року (код UA 4412001[телефон приховано]).
З часу закінчення активних бойових дій у зазначеному населеному пункті до дня ухвалення рішення суду у даній справі пройшло чотири роки.
Таким чином суд приходить до висновку, що термін для звернення із заявою про оголошення померлим настав, тому твердження представника військової частини, про передчасність звернення заявниці до суду, не відповідають дійсності.
Заявниця ОСОБА_1 в заяві про оголошення особи померлою вказала, що на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 23 квітня 2022 року № 72/4 було призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців в/ч НОМЕР_2 , у тому числі і солдата ОСОБА_6 вказує на те, що згідно цього наказу було проведено розслідування, з метою уточнення причин і обставин, що сприяли безвісного зникнення військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 водія - номера обслуги зенітно - артилерійського взводу солдата ОСОБА_6 , під час виконання бойового (спеціального) завдання в районі населеного пункту Новотошківське Луганської області. Зазначає заявниця в заві про те що відповідно до Акту 23 квітня 2022 року після відходу на запасні рубежі населеного пункту Тошківка, була проведена перевірка щодо наявності особового складу військової частини НОМЕР_2 . Під час перевірки щодо особового складу в/ч НОМЕР_2 було виявлено відсутність водія - номера обслуги зенітно - артилерійського взводу солдата ОСОБА_6 . Зазначена подія підтверджується поясненнями головного сержанта 3 механізованої роти старшого сержанта ОСОБА_7 та заступника командира в/ч НОМЕР_2 морально - психологічного забезпечення майора ОСОБА_8 .
Однак, суд звертає увагу на те, що заявницею ОСОБА_1 до суду не надано а ні наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 23 квітня 2022 року № 72/4 «Про призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , у тому числі і солдата ОСОБА_6 », а ні Акту службового розслідування, а ні пояснень головного сержанта 3 механізованої роти старшого сержанта ОСОБА_7 , а ні пояснень заступника командира в/ч НОМЕР_2 морально - психологічного забезпечення майора ОСОБА_8 на які вона посилається в заяві, як на підставу звернення із даною заявою до суду.
Ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України вказує на те, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Заявниця ОСОБА_1 скористалась своїм правом та уклала договір на представництво інтересів з адвокатом Власенко А.В. таким чином мала змогу реалізувати свої права та обв`язки у судовому засіданні.
Клопотань про витребування будь - яких доказів від заявниці ОСОБА_1 чи її представниці, адвоката Власенко А.В. до суду не надходило.
Суд звертає увагу на те, що особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.
Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко - і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).
Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей. Для цілей цього Закону особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.
Частиною 2 статті 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.
Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (постанова Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22).
Тобто, на відміну від підстави для встановлення факту смерті особи (наявність достовірних доказів, що свідчать про її загибель), підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Згідно з ч.1-3 ст. 12, ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
Заявницею ОСОБА_1 до суду, на підтвердження вимог заяви, як доказ, надано лише копію сповіщення сім`ї № 36 від 26 травня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом досліджено наданий заявницею доказ та з нього встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено ОСОБА_3 про те, що її син ОСОБА_6 22 квітня 2022 року після бойового зіткнення з противником при перевірці особового складу виявився відсутнім.
З наданої копії сповіщення не вбачається, що ОСОБА_3 пропав безвісти у районі населеного пункту Новотошківське Луганської області, під час виконання бойового завдання, як про це зазначає заявниця у вимогах заяви. Такі дані у зазначеному сповіщенні взагалі відсутні.
Поданий заявницею доказ на обґрунтування заявлених вимог, лише підтверджують втрату зв`язку з ОСОБА_6 , що може свідчити про його зникнення безвісти, однак не дає підстав для висновку про наявність правових підстав для оголошення останнього померлим.
Заявниця ОСОБА_1 в заяві вказала, що 02 травня 2022 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Однак зазначеного витягу з ЄРДСР заявницею до матеріалів заяви не додано.
Заявницею ОСОБА_1 та її представницею, адвокатом Власенко А.В. письмових пояснень свідків, які могли б підтвердити обставини викладені у заяві до суду не надано, як і не заявлено клопотання про виклик та допит свідків безпосередньо у судовому засіданні.
Інформації від Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими про не перебування військовослужбовця у полоні, яку згідно наданої до суду відповіді, можуть отримати в Особистому кабінеті Координаційного штабу родичі ОСОБА_6 заявницею ОСОБА_1 до суду також надано не було.
Надані заявницею до суду копії паспортів, копії РНОКПП, копії свідоцтв про народження, копія свідоцтва про розірвання шлюбу, копії витягів з реєстру територіальної громади, копія посвідчення жодним чином не підтверджують викладених у заяві ОСОБА_1 обставин та факту смерті ОСОБА_6 за вказаних у заяві обставин.
Аналізуючи вище викладені норми права та додані докази до справи, суд приходить до висновку, що заявницею не надано жодного доказу, який би підтверджував саме загибель військовослужбовця ОСОБА_6 , за вказаних у заяві обставин, а тому правові підстави для задоволення даної заяви відсутні.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 263-265, 305-308 ЦПК України, суд
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Смілянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України, військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаюча по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ;
Заінтересовані особи:
Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 );
Міністерство Оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, інд.03168, просп. Повітряних Сил, буд.6, м. Київ).
Смілянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 04060950, вул. В. Чорновола, 24 в м. Сміла, Черкаського району, Черкаської області);
ОСОБА_3 , проживаюча по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ;
ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 .
Головуючий: В. О. Прилуцький
Присяжні: Ю.М. Лагунов
О.П. Пестов