Судові рішення

Ухвала № 140036812 у справі № 712/12257/26 від 24.09.2026

Ухвала від 24.09.2026 у цивільній справі № 712/12257/26 (категорія «Про виплату заробітної плати»). Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси, суддя Троян Т. Є.

Справа№ 712/12257/26
СудСоснівський районний суд м. Черкаси
СуддяТроян Т. Є.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро виплату заробітної плати
Дата ухвалення24.09.2026
Надійшло до реєстру25.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140036812

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 712/12257/26

Провадження № 2/712/5909/26

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

24 вересня 2026 року м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м.Черкаси - Троян Т.Є., за участі секретаря Чумак Д.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» про стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» про стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у період з 20 грудня 2017 року по 30 вересня 2025 року перебував у трудових відносинах з АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз».

Наказом №155-К від 30 вересня 2025 року позивача звільнено з роботи за угодою сторін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Цим же наказом передбачено виплату компенсації за 49 календарних днів невикористаної щорічної відпустки.

Позивач зазначає, що в день звільнення перебував на роботі, однак відповідач усупереч вимогам ст. 116 КЗпП України повного розрахунку з ним не провів та письмового повідомлення про нараховані та виплачені при звільненні суми не надав.

На підтвердження розміру заборгованості позивач посилається на індивідуальні відомості про застраховану особу за формами ОК-5 та ОК-7, відповідно до яких за період із січня по вересень 2025 року відповідачем відображено дохід позивача у загальному розмірі 246 546,58 грн.

Позивач самостійно визначив, що після утримання 18 відсотків податку на доходи фізичних осіб та 5 відсотків військового збору зазначеній сумі відповідає 189 840,88 грн доходу до виплати.

Посилаючись на банківську виписку за рахунком, на який відповідачем перераховувалася заробітна плата, позивач зазначає, що протягом вказаного періоду фактично отримав від роботодавця 92 556,83 грн, у зв`язку з чим шляхом віднімання цієї суми від самостійно визначеного ним розміру доходу після оподаткування визначив заборгованість із заробітної плати у сумі 97 284,05 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки проведення остаточного розрахунку при звільненні.

В обґрунтування цієї вимоги зазначає, що згідно з відомостями ОК-5 та ОК-7 у липні 2025 року йому нараховано 20 920,23 грн, у серпні 2025 року -20 476,13 грн.

Склавши зазначені суми, позивач визначив заробіток за два місяці у розмірі 41 396,36 грн. та поділив його на 44 робочих дні, внаслідок чого визначив середньоденний заробіток у розмірі 940,82 грн.

За період з 01 жовтня 2025 року по 31 березня 2026 року позивач визначив 130 робочих днів затримки та просить стягнути на підставі ст. 117 КЗпП України 122 306,60 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Також позивач просить стягнути 7 429,19 грн. компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, визначивши її шляхом застосування індексу інфляції за період із жовтня 2025 року по липень 2026 року до загальної суми заявленої ним заборгованості із заробітної плати у розмірі 97 284,05 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 97 284,05 грн невиплаченої заробітної плати, 122 306,60 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 7 429,19 грн компенсації втрати частини доходів.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.09.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Разом з тим після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання окремих вимог ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За змістом ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Наведені вимоги процесуального закону у цьому випадку дотримані не повною мірою.

Так, заявляючи до стягнення 97 284,05 грн. невиплаченої заробітної плати, позивач визначив її розмір шляхом співставлення загальної суми доходу, відображеного у відомостях ОК-5 та ОК-7 за дев`ять місяців 2025 року, із загальною сумою коштів, які, за його твердженням, перераховані відповідачем на банківський рахунок.

Разом із тим відомості ОК-5 та ОК-7 не містять інформації про склад нарахованого доходу, окремі складові заробітної плати, проведені роботодавцем утримання, належні до виплати суми за кожний розрахунковий період, а також про залишок невиплачених працівнику коштів.

Банківська виписка, у свою чергу, містить відомості про рух коштів на рахунку позивача протягом тривалого періоду, однак позовна заява не містить помісячного співставлення конкретних нарахувань із конкретними виплатами відповідача та визначення залишку заборгованості за відповідні місяці.

Зазначене має істотне значення, оскільки, зокрема, у відомостях персоніфікованого обліку за вересень 2025 року відображено дохід позивача у розмірі 55 954,14 грн., тоді як наказом №155-К від 30 вересня 2025 року одночасно зі звільненням позивача передбачено виплату йому компенсації за 49 календарних днів невикористаної щорічної відпустки.

Із доданих до позову документів та наведеного розрахунку неможливо встановити, з яких саме складових сформована сума доходу за вересень 2025 року, який розмір заробітної плати та інших виплат був нарахований позивачу при звільненні, які утримання з них проведено та яка конкретно сума залишилась невиплаченою.

Не містять матеріали, додані до позовної заяви, і розрахункових листків, довідки роботодавця про нараховану та виплачену заробітну плату або інших документів, з яких можливо встановити помісячний склад нарахувань, виплат та залишок заборгованості.

Отже, наведена у позовній заяві арифметична різниця між загальною сумою доходу за даними ОК-5, ОК-7 після самостійно здійсненого позивачем розрахунку податкових утримань та загальною сумою визначених ним надходжень на банківський рахунок сама по собі не розкриває структури заявленої до стягнення заборгованості у сумі 97 284,05 грн.

Наявні недоліки стосуються також розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, середня заробітна плата у відповідних випадках обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата, а середньоденна заробітна плата визначається виходячи із заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом розрахункового періоду робочі дні та кількості фактично відпрацьованих робочих днів.

Позивач визначив середньоденний заробіток у сумі 940,82 грн., поділивши 41 396,36 грн. доходу, відображеного за липень та серпень 2025 року, на 44 робочих дні.

Разом із тим у позовній заяві не зазначено, з яких доказів встановлено, що позивачем у липні та серпні 2025 року було фактично відпрацьовано саме 44 робочих дні.

Додані відомості ОК-5 та ОК-7 такої інформації не містять. Табелі обліку використання робочого часу, довідка роботодавця про кількість фактично відпрацьованих позивачем днів або інші відповідні відомості до позову не додані та як докази, що перебувають у іншої особи і не можуть бути самостійно подані позивачем, не зазначені.

Відтак наведений розрахунок середньоденного заробітку, а відповідно й похідний від нього розрахунок 122 306,60 грн. середнього заробітку за 130 робочих днів, не містить усіх вихідних даних та посилань на докази, необхідних для перевірки такого розрахунку відповідно до Порядку №100.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 7 429,19 грн. компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється виходячи із суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць після утримання податків і обов`язкових платежів та індексу інфляції за період невиплати такого доходу.

Аналогічний помісячний механізм обчислення передбачений Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

Натомість позивач застосував індекс інфляції за період із жовтня 2025 року по липень 2026 року до всієї визначеної ним суми заборгованості 97 284,05 грн., не зазначивши, за які конкретно місяці та в якому розмірі утворилася заборгованість із виплати доходу.

Позов не містить помісячного розрахунку компенсації із зазначенням суми невиплаченого доходу за кожний відповідний місяць, строку його невиплати та індексів споживчих цін, застосованих до кожної такої суми.

Таким чином, наведений розрахунок не дає можливості перевірити заявлений до стягнення розмір компенсації 7 429,19 грн. відповідно до встановленого законом механізму її обчислення.

При цьому суд враховує, що документи щодо нарахування заробітної плати, її складових, фактично відпрацьованого часу, проведених виплат та остаточного розрахунку при звільненні можуть перебувати у володінні роботодавця.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Отже, наведені обставини не позбавляють позивача можливості усунути встановлені недоліки, у тому числі шляхом подання наявних у нього доказів, отримання відповідних документів від роботодавця, а за наявності доказів неможливості їх самостійного отримання - шляхом подання до суду належним чином обґрунтованого клопотання про витребування доказів у порядку ст. 84 ЦПК України.

Зокрема, позивач вправі порушити перед судом питання про витребування у відповідача відомостей щодо нарахованої та фактично виплаченої заробітної плати за відповідні місяці 2025 року із зазначенням складових нарахувань та утримань; відомостей про суми, належні при звільненні, у тому числі розрахунку компенсації за 49 календарних днів невикористаної відпустки; відомостей про залишок заборгованості станом на дату звільнення; відомостей про фактично відпрацьовані робочі дні у липні та серпні 2025 року та заробітну плату, нараховану за фактично відпрацьований у цей період час.

Суд наголошує, що наведення зазначених обставин не є оцінкою обґрунтованості заявлених позовних вимог по суті та не покладає на позивача обов`язку надати докази, які об`єктивно перебувають у володінні іншої особи. Позивач повинен викласти обґрунтований та такий, що може бути перевірений судом, розрахунок заявлених до стягнення сум, зазначити докази, якими підтверджуються вихідні дані такого розрахунку, а за неможливості самостійного подання відповідних доказів - скористатися передбаченим процесуальним законом механізмом їх витребування.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, якщо суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

За таких обставин позовну заяву після відкриття провадження у справі слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення встановлених недоліків.

Керуючись ст.ст. 84, 175, 177, 187, 260, 261 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» про стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати - залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків шляхом:

-подання обґрунтованого помісячного розрахунку заборгованості із заробітної плати у розмірі 97 284,05 грн. із зазначенням нарахованих, утриманих та фактично виплачених сум і залишку заборгованості за відповідні періоди;

- уточнення вихідних даних розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, у тому числі щодо кількості фактично відпрацьованих робочих днів у липні та серпні 2025 року, із зазначенням доказів, якими такі обставини підтверджуються;

- подання помісячного розрахунку компенсації втрати частини доходів із зазначенням суми невиплаченого доходу за кожний відповідний місяць та періоду затримки його виплати;

- подання наявних у позивача доказів, якими підтверджуються зазначені вихідні дані та розрахунки, а у разі неможливості самостійного отримання доказів, що перебувають у володінні відповідача або інших осіб, позивач вправі подати клопотання про їх витребування судом відповідно до вимог ст. 84 ЦПК України.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до частини тринадцятої статті 187 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Соснівського

районного суду м. Черкаси Т.Є. Троян

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.10.2026 Ухвала № 140562005 Соснівський районний суд м. Черкаси
05.10.2026 Ухвала № 140334254 Соснівський районний суд м. Черкаси
04.09.2026 Ухвала № 140036751 Соснівський районний суд м. Черкаси