ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року м. Львів Справа № 380/5663/26 пров. № А/857/37480/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Мандзія О.П., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року, головуючий суддя - Кравців О.Р., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, про визнання протиправною та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач - ФОП ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпроспоживслужби у Львівській області від 10.03.2026 року №12 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 170000,00 грн
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що відповідач не мав правових підстав для проведення перевірки характеристики продукції в магазині позивача, оскільки на час дії воєнного стану зупинено проведення планових та позапланових перевірок органами Держпродспоживслужби. Також позивач вказує на недоліки оформлення направлення на проведення перевірки та ненадання такого перед початком проведення перевірки.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 , оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що наводились нею у поданому адміністративному позові, однак безпідставно не взяті до уваги судом попередньої інстанції.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 08.04.2021 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (запис №200415000[телефон приховано]).
На підставі секторального плану державного ринкового нагляду на 2026 рік, наказу від 03.02.2026 року №82-АГ та направлення на проведення перевірки №68 від 03.02.2026 року посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області в період з 03.02.2026 по 06.02.2026 року здійснена перевірка мийних засобів і поверхнево-активних речовин, що входять до їх складу у магазині «Косметика і побутова хімія», за адресою АДРЕСА_1 .
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки характеристики продукції від 06.02.2026 року №0025, згідно з якого встановлено розповсюдження продукції, яка не відповідає встановленим вимогам пункту 3 Додатку 2, підпунктів 11, 13, 15 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2.08.2008 року №717, оскільки засоби для прання та миючі засоби містили інформацію про рекомендовану кількість та/або дозування мийного засобу в мілілітрах або грамах залежно від способу прання та/або миття, а також ступеня забруднення тканин та використання води різної жорсткості для одного чи двох циклів процесу прання, яка нанесена з порушенням законодавства про мову; на зовнішній поверхні пакування чи етикетці найменування та інформація про призначення мийного засобу, торгівельної марки (за наявності) або торгівельного знаку, найменування, місцезнаходження та номеру телефону виробника або його уповноваженого представника, інформації про склад мийного засобу, адреси, інструкції із застосування заходів безпеки та спеціальних застережень вказано із порушенням законодавства про мову; не нанесені знаки відповідності технічним регламентам на зовнішній поверхні пакування або етикетці мийних засобів. Також встановлено порушення вимог частини 5 статті 8, пункту 6 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», пункту 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», оскільки працівниками Управління озвучено усну вимогу про надання документації, яка б дала змогу відстежити походження відповідної продукції, яка оглянута, та її подальший обіг. Повторний візит здійснено 06.02.2026 з метою отримання документації та вручення акту перевірки характеристики продукції, однак позивач відмовилася від отримання примірника акту, заперечила проти проведення перевірки та не надала витребувані документи. Отже не виконала встановленої законом вимоги посадових осіб Управління, чим створила перешкоди для проведення перевірки характеристики продукції.
Листом від 11.02.2026 року ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області надіслало позивачу примірник акту перевірки характеристики продукції від 06.02.2026 року №0025 та повідомило, що з метою складання протоколу за допущене порушення Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» позивача запрошено до Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами 26.02.2026 року о 10:00 год.
Вказаний лист та примірник акту позивач отримала 13.02.2026 року, що підтверджується підписом на повідомлення поштову відправлення.
Посадовою особою Управління 26.02.2026 року складено протокол №2 про виявлене (і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» відповідальність за які передбачена пунктом 6 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у розмірі десяти тисяч неоподаткованих мінімумів громадян.
Позивач 26.02.2026 року пояснень жодних не надала, а її нібито «родич» вимагав витребувати такі пояснення (відеозапис « 26.02.2026_26.02.2026_Магазин Косметика і побутова хімія_№82АГ_Дацків С.В_Шелеп В.П._№[номер приховано] (5)». Протокол №2 від 26.02.2026 року підписувати та отримати наручно відмовилася, у зв`язку із чим протокол надіслано засобами поштового зв`язку листом від 27.02.2026 року, про що вказано в протоколі.
Згідно з повідомлення поштового відправлення та трекінгом відправлення 15.03.2026 року повернуто за закінченням встановленого терміну зберігання.
На адресу позивача надіслано лист від 27.02.2026 року, яким повідомлено про запрошення позивача або її уповноваженого представника до ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області 10.03.2026 року о 10:00 год. щодо питання розгляду матеріалів перевірки для прийняття рішення про накладення штрафу відповідно до вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Згідно з повідомлення поштового відправлення та трекінгом відправлення 15.03.2026 року повернуто за закінченням встановленого терміну зберігання.
ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області прийняло постанову про накладення штрафу від 10.03.2026 року №12, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 170000,00 грн та яку надіслано засобами поштового зв`язку 10.03.2026. року
Вважаючи протиправною постанову про накладення штрафу, позивач звернулася до суду.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу, зокрема, у разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд (пункту 6 частини 4 статті 44 Закону №2735-VI). Отже, позивача підставно притягнуто до відповідальності виключно за порушення вимог частини 5 статті 8, пункту 6 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме щодо недопуску посадових осіб відповідача до перевірки та ненадання витребуваної документації.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02 жовтня 2010 року №2735-VI (далі - Закон №2735-VІ, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Частиною першою статті 1 Закону №2735-VI визначено терміни, які вживаються у цьому Законі, а саме: державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, державний колегіальний орган, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду). У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" повноваження також через свої територіальні органи, термін "орган ринкового нагляду" позначає також його територіальні органи; сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд.
Законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів (частина перша статті 3 Закону №2735-VI).
Стаття 4 Закону №2735-VІ визначає, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Статтею 7 Закону №2735-VI визначено, що суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів; бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду; звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду.
Пунктами 4, 6, 11 частини 1 статті 11 Закону №2735-VI передбачено, що з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, крім іншого, проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень;вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.
Відповідно до статті 15 Закону №2735-VI посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право:
1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);
2) безперешкодно відвідувати, за умови пред`явлення службового посвідчення та посвідчення (направлення) на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об`єкта: а) торговельні та складські приміщення суб`єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб`єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; б) місця, зазначені в пункті 3 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб`єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п`ятої статті 26 цього Закону; в) місця, зазначені в пункті 4 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції;
3) вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;
4) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог;
6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України;
7) залучати у разі потреби в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. На осіб, які залучені в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду, поширюються обов`язки, визначені пунктами 1 - 5 частини першої статті 17 цього Закону;
8) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів Національної поліції за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону № 2735-УІ заходами ринкового нагляду є, зокрема, перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);
Статтею 24 Закону №2735-VІ передбачено, що органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду (пункт 1 частини 1).
Ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності (частина 1 стаття 20 Закону №2735-VI).
Відповідно до частини 2 статті 20 Закону №2735-VI секторальний план ринкового нагляду охоплює види (типи), категорії та/або групи продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику.
Частиною 12 статті 20 Закону №2735-VI передбачено, що порядок розроблення та перегляду секторальних планів ринкового нагляду, моніторингу та звітування про їх виконання визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 23 Закону №2735-VI під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону.
Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб`єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази (рішення) та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Частиною 10 ст. 23 Закону №2735-VI передбачено, що строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п`яти робочих днів.
При цьому, у разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду перебіг строку проведення перевірки починається з дня одержання органом ринкового нагляду від суб`єкта господарювання документів (їх копій) на продукцію, зазначених у частині сьомій цієї статті.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 23-1 Закону №2735-VI для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об`єкта, де розміщується продукція. На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по-батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.
Статтею 24 Закону №2735-VI передбачено, що органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів:
1) планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду;
2) позапланові:
а) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об`єднань споживачів), об`єднань суб`єктів господарювання, у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію;
а-1) за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання;
б) у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що:
він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам;
продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.
Органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 року №1410 затверджено «Порядок розроблення та перегляду секторальних планів ринкового нагляду, моніторингу та звітування про їх виконання», пунктом 4 якого передбачено включення до проекту секторального плану видів (типів), категорії та/або груп продукції, щодо яких протягом року передбачається вжити заходів ринкового нагляду та контролю.
Пунктом 13 вказаного Порядку передбачено, що у плані здійснення ринкового нагляду зазначається строк проведення протягом року планових перевірок характеристик продукції за певними видами (типами), категоріями та/або групами.
Відповідно до викладених вимог законодавства головою Держпродспоживслужби 27.11.2025 року затверджено Секторальний план ринкового нагляду на 2026 рік Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, який розміщено на офіційному сайті.
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі секторального плану державного ринкового нагляду на 2026 рік, наказу від 03.02.2026 року №82-АГ та направлення на проведення перевірки №68 від 03.02.2026 року посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області в період з 03.02.2026 року по 06.02.2026 року здійснена перевірка мийних засобів і поверхнево-активних речовин, що входять до їх складу у магазині «Косметика і побутова хімія», за адресою м. Львів, вул. Личаківська, 167.
Водночас, позивач вказує на недоліки оформлення направлення на перевірку та не надання посадовими особами такого направлення перед початком перевірки.
Відповідно до частини 2 статті 23-1 Закону №2735-VI на підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.
Згідно з частиною 3 статті 23-1 Закону №2735-VI у направленні на проведення перевірки зазначаються: а) найменування органу ринкового нагляду, що здійснює перевірку; б) номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється перевірка; в) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); г) місце розміщення продукції (найменування та адреса об`єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); ґ) підстави для проведення перевірки; д) список посадових осіб органу ринкового нагляду, які беруть участь у здійсненні перевірки, із зазначенням їх посади, прізвища, імені та по батькові; е) список осіб, які залучаються до здійснення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону; є) дата початку та дата закінчення перевірки; ж) тип перевірки (планова або позапланова); з) інформація про проведення попередньої перевірки (тип перевірки, дата початку та строк її здійснення).
Однак, колегія суддів зазначає, що направлення №68 від 03.02.2026 року містить усю обов`язкову інформація, передбачену частинами 2 та 3 статті 23-1 Закону №2735-VI.
Щодо доводів апелянта про те, що відповідач не мав правових підстав для проведення такої перевірки, оскільки на час дії воєнного стану такі зупинені.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє до сьогодні.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 року №303 (далі - Постанова №303).
Пунктами 1 та 2 Постанови №303 (в первинній редакції) постановлено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».
Протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Однак постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 27.12.2024 року №1511, яка набрала чинності з 01.01.2025 року, постановлено внести до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» зміни та виключити пункт 5, яким передбачено припинення проведення планових заходів державного ринкового нагляду на період воєнного стану.
Так, з 01.01.2025 редакція Постанови №303 не містить пункту про припинення проведення планових заходів державного ринкового нагляду на період воєнного стану.
Отже, починаючи з 01.01.2025 року Кабінетом Міністрів України поновлено планові перевірки органами ринкового нагляду нехарчової продукції, які були тимчасово призупинені на період дії воєнного стану, а також державний контроль нехарчової продукції митними органами.
Відтак, як правильно зазначив суд першої інстанції, що відповідачем згідно з секторальним планом проводила планова перевірка характеристики продукції - мийних засобів і поверхнево-активних речовин, що входять до їх складу, тому відповідач здійснив плановий захід державного ринкового нагляду відповідно до вимог Закону №2735-VI та на який згідно із чинною редакцією Постанови №303 мораторій не розповсюджується.
Щодо доводів апелянта про ненадання їй направлення на перевірку, то суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 18 статті 23 Закону №2735-VI у день проведення перевірки 04.06.2026 року посадові особи відповідача здійснювали відеофіксацію такої.
Згідно відеозапису від 04.02.2026 року слідує, що 04.02.2026 року о 13:26 год ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у приміщенні магазину за адресою АДРЕСА_1 , у присутності ОСОБА_4 (ФОП) та ОСОБА_5 та оголосили зміст направлення.
На відеозаписі (документ « 03.02.2026_04.02.2026_Магазин Косметика побутова хімія_82АГ_Шелеп В.П._Дацків С.В._№121») о 0:01:07 ОСОБА_2 надав для ознайомлення вказане направлення та отримав відповідь про те, що позивач зробив копію направлення.
Також, о 0:01:14 ОСОБА_2 запитав у присутніх осіб чи допускають вони посадових осіб відповідача до перевірки на що отримав відповідь «допускаєм принаймні зараз». Також, о 0:01:48 на відео зафіксовано як посадові особи відповідача пред`явили присутнім особам службові посвідчення.
Отже, доводи позивача про ненадання направлення на перевірку спростовані відеозаписами, що містяться в матеріалах справи
Щодо доводів апелянт про відсутність детального опису факту недопущення до перевірки 04.02.2026 року та відсутності факту створення перешкод, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 5 статті 23-1 Закону №2735-VI за результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт, який повинен містити такі відомості: а) найменування органу ринкового нагляду, а також посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснили відповідний захід; б) дату та номер складання акта; в) місце розміщення продукції (найменування та адреса об`єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); г) найменування юридичної особи, її місцезнаходження або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, її місце проживання, телефон, інші відомості, що дають змогу ідентифікувати осіб, що є виробниками, уповноваженими представниками, імпортерами або розповсюджувачами відповідної продукції; ґ) тип перевірки (планова або позапланова); д) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції);
е) прізвища, імена та по батькові осіб, які залучаються до проведення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону.
Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо здійснення перевірки є невід`ємною частиною акта органу ринкового нагляду.
У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.
Колегія суддів звертає увагу, що останнім днем перевірки вказано 06.02.2026 року. З метою отримання витребуваних документів та вручення другого примірника акту перевірки характеристик продукції посадові особи відповідача прибули повторно до магазину позивача за адресою м. Львів, вул. Личаківська, 167, однак позивач відмовилася від отримання примірника акту, заперечила проти проведення перевірки та не надала витребувані документи.
Відтак, позивач не виконала встановленої законом вимоги посадових осіб Управління, чим створила перешкоди для проведення перевірки характеристики продукції.
Частиною 1 ст. 44 Закону №2735-VI встановлено, що відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.
Згідно з частиною 7 ст. 44 Закону №2735-VI відповідальність за порушення інших вимог цього Закону встановлюється згідно із законом.
Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками (головою та членами або уповноваженими посадовими особами державного колегіального органу) відповідно до їх компетенції.
Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.
Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.
Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.
Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду (голова та члени або уповноважені посадові особи державного колегіального органу), які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.
Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.
Виходячи з аналізу вищевказаних норм, органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки, за наслідками яких мають право застосовувати адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб`єктів господарювання.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону №2735-VI до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту диспозиції наведеної правової норми слідує, що об`єктивна сторона передбаченого цим пунктом правопорушення утворюється за умови встановлення факту створення суб`єктом господарювання перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.
Отже, застосоване законодавцем формулювання у п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону №2735-VI передбачає наявність в діях суб`єкта господарювання повного складу правопорушення щодо створення перешкод, який передбачає недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.
З огляду на вищевстановлені обставини та проаналізовані судом докази, суд апеляцйної інстанції відхиляє доводи позивача про те, що недоведеним факт створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірки характеристик продукції.
Відтак, позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог частини 5 статті 8, пункту 6 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме щодо недопуску посадових осіб відповідача до перевірки та ненадання витребуваної документації.
З огляду на встановлені судом обставини, які підтверджуються матеріалами справи, а саме: створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірки характеристик продукції та не виконання встановлених Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд , колегія суддів вважає, що посадовою особою відповідача було правомірно винесено постанову про накладення штрафу від 10.03.2026 року №12, якою на підставі пункту 6 частини четвертої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" за створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірки характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють заходи державного ринкового нагляду, до позивача було застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170000,00 грн.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі №380/5663/26 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді О. П. Мандзій
Т. В. Онишкевич