ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
24 вересня 2026 року м. Львів Справа № 380/6873/26 пров. № А/857/49679/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Валюха В. М.
суддів - Бруновської Н. В.
Хобор Р. Б.
перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року у справі № 380/6873/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.08.2026 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
Військова частина НОМЕР_1 подала в електронній формі через електронний кабінет апеляційну скаргу на вказане рішення суду.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.08.2026 у справі № 380/6873/26 залишено без руху у зв`язку із її оформленням з порушенням вимог, встановлених пунктом 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: апелянт до апеляційної скарги не додав документ про сплату судового збору в сумі 1597,44 грн; встановлено скаржнику п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 14.09.2026, що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суд вважає за доцільне справу розглядати у змішаній формі без витребування такої із суду першої інстанції.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, з огляду на таке.
У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги, а саме: апелянт не подав документ про сплату судового збору в сумі 1597,44 грн.
Водночас, 18.09.2026 до суду надійшла заява апелянта про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до 20.10.2026 та про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги до 20.10.2026, у зв`язку із відсутністю коштів на оплату судового збору.
Заява про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
З аналізу статті 8 Закону № 3674-VI чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Отже, враховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, апелянт не є суб`єктом, на якого в цьому випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати, а тому підстави для задоволення заяви в частині відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.
Також необхідно зазначити, що відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі. Звільнення суб`єкта владних повноважень від сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір. При цьому, сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Згідно із частиною другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд зазначає, що за усталеною практикою Верховного Суду обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов`язку своєчасної його сплати. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності (зменшення) бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору. Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, зокрема, з метою забезпечення сплати судового збору. В той же час, апелянтом не надано суду доказів щодо неможливості здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з апеляційною скаргою.
Враховуючи, що для усунення недоліку апеляційної скарги скаржнику було надано достатній строк та поважні причини невиконання ухвали судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 про залишення апеляційної скарги без руху не встановлені, а у поданій заяві скаржник просить продовжити строк для усунення недоліку апеляційного скарги до 20.10.2026, тобто, на термін, тривалість якого перевищує строк апеляційного оскарження судового рішення, тому відсутні підстави для задоволення зазначеної заяви в частині продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду те, що у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги, та підстави для задоволення заяви скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 169, 296, 298 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року у справі № 380/6873/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. М. Валюх
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор