ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року м. Львів Справа № 380/16438/25 пров. № А/857/38076/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Судової-Хомюк Н. М.
суддів - Глушка І. В.
Затолочного В. С.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі № 380/16438/25за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
суддя (судді) в суді першої інстанції - Мартинюк В.Я.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - 01 вересня 2025 року,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати з 30.01.2020 по 19.07.2022 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року відповідно;
-зобов`язати здійснити перерахунок та виплатити за період з 30.01.2020 по 19.07.2022 грошове забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення, грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум;
-зобов`язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, визначеного виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, за період з 30 січня 2020 року по день фактичної виплати.
Ухвалою суду від 18.08.2025 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу встановлено строк для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання нової редакції позовної заяви із зазначенням номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача; подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.
27.08.2025 року представником позивача подано нову редакцію позовної заяви.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року повернуто позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить таку скасувати та направити
В апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції не враховано, що відмовляючи позивачу у прийнятті позовної заяви та відкриття провадження у даній адміністративній справі про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення суд першої інстанції порушив прямі норми права щодо захисту позивачем своїх конституційних прав встановлених Конституцією України та норми процесуального права передбачені Кодексом адміністративного судочинства України
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 311 КАС України.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Суд ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху в зв`язку з тим, що не зазначено номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача та неподанням позивачем заяви про поновлення процесуального строку. Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
За приписами частини восьмої статті 18 КАС України якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.
На виконання вимог ухвали суду представником позивача було надано позовну заяву, в якій було вказано, що «засоби зв`язку та адреса електронної пошти відповідача невідома. Електронний кабінет у позивача відсутній. Електронний кабінет у відповідача наявний.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали представником позивача було подано заяву про поновлення процесуального строку. В обґрунтування заяви представник позивача вказав, що зважаючи на те, що часовий проміжок, за який позивач просить здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення охоплює періоди з 30.01.2020 - 19.07.2022, а частина друга статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року № 2352-IX почала діяти з 19 липня 2022 року, а тому не розповсюджує свою дію на спірні правовідносини.
Отже спірні правовідносини виникли і закінчилися до набуття чинності нормою частин першої та другої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року № 2352-IX.
Таким чином, на момент спірного періоду заявленого позивачем у позовній заяві, частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Відповідний правовий висновок було викладено у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21 та від 02 березня 2023 року у справі №№ 460/14618/21. Отже, висновки суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки право позивача на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.
Враховуючи викладене, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви з вказаних підстав.
Отже, суд першої інстанції зробив неправильний висновок про повернення позовної заяви у цій справі.
Відповідно до статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справа та надав оцінку доказам у справі, порушив норми процесуального права, а тому ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 380/16438/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - скасувати та прийняти постанову, якою справу № 380/16438/25 направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Н. М. Судова-Хомюк
судді І. В. Глушко
В. С. Затолочний