Справа № 450/1831/26
Провадження № 6/450/113/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Мельничук І. І.
при секретарі Дикій О. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пустомити заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення по цивільній справі № 450/1831/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє представник Доненко Дар`я Анатоліївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою розстрочення виконання судового рішення по цивільній справі №450/1831/26, в якій просить суд розстрочити виконання рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 18.05.2026 року було ухвалено рішення у справі № 450/1831/26 на 12 місяців рівними частинами.
Заяву обґрунтовує тим, що 18.05.2026 року Пустомитівським районним судом Львівської області було ухвалено рішення у справі № 450/1831/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», згідно з яким з ОСОБА_1 , стягнуто заборгованість у сумі 20 060 гривень та 1497 гривень 05 копійок судового збору. Загальна сума, що підлягає стягненню, становить 21 557 грн 05 копійок. На даний час матеріальний стан та соціальний статус роблять одноразове виконання рішення неможливим з огляду на наступне на те, що введення на території України воєнного стану та його постійне продовження спричинило загальну дестабілізацію економічного фону в державі. Це відображається у стрімкому зростанні споживчих цін, вартості комунальних послуг та товарів першої необхідності. Як наслідок, реальні доходи суттєво втратили свою купівельну спроможність, а кошти, що залишаються після забезпечення базових потреб життєдіяльності, є вкрай обмеженими. Окрім загальноекономічних чинників, його індивідуальний майновий стан на даний момент характеризується відсутністю значних грошових накопичень чи активів, реалізація яких дозволила б здійснити одноразову виплату всієї суми заборгованості без завдання непоправної шкоди моєму існуванню та виконанню соціальних зобов`язань. Крім того, встановлення реального графіка платежів шляхом розстрочення відповідає інтересам обох сторін. За наявного матеріального становища, одноразове стягнення повної суми є завідомо неможливим, що у випадку ініціювання виконавчого провадження призведе лише до накопичення боргів та відсутності фактичних надходжень на користь стягувача. Натомість розстрочення дозволить їй рівномірно та стабільно виконувати зобов`язання, визначені судом, що гарантує поступове, але повне погашення суми, тоді як ультимативна вимога негайної сплати в повному обсязі зробить виконання рішення фактично недосяжним через відсутність відповідних ресурсів.
11.08.2026 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Богдановою В. С. через систему «Електронний суд» подано письмові заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення Пустомитівського районного суду Львівської області у справі № 450/1831/26. Заперечення мотивовані тим, що відповідач визнає наявність заборгованості та обов`язок щодо її погашення, однак належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором не виконувала, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав. Посилання відповідача на складне матеріальне становище та введення воєнного стану, на думку позивача, самі по собі не є достатніми підставами для розстрочення виконання рішення суду, оскільки, укладаючи кредитний договір, відповідач усвідомлювала взяті на себе грошові зобов`язання та наслідки їх невиконання. У зв`язку з наведеним позивач просить відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.
11.08.2026 року ОСОБА_1 подано до суду через систему «Електронний суд» додаткові пояснення щодо заяви про розстрочку виконання рішення суду, в яких зазначено, що її офіційний дохід за останній період є мінімальним, значні грошові накопичення та цінні активи, за рахунок яких можливо одноразово погасити заборгованість, відсутні. Також зазначила, що на її утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, а витрати на їх утримання, зокрема харчування, лікування та освіту, становлять значну частину сімейного бюджету. На думку заявниці, одноразове стягнення всієї суми заборгованості негативно вплине на забезпечення базових потреб дітей. Водночас зазначила, що розстрочення виконання рішення строком на 12 місяців дозволить їй рівномірно погашати заборгованість, а стягувачу забезпечить реальне отримання присуджених коштів.
В судове засідання учасники справи не з`явились, представник позивача у поданих запереченнях просила розглянути заяву без участі представника.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебувала цивільна справа №450/1831/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє представник Доненко Дар`я Анатоліївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 18.05.2026 року вирішено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє представник Доненко Дар`я Анатоліївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задоволити частково; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1457-6899 від 09.10.2024 р., в розмірі 20 060,00 грн.; в решті позовних вимог відмовити; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 497,05 грн.
Рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 18.06.2026 року.
Згідно з ст. 129 - 1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 2ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Згідно ч.ч.1, 3, 4, 5 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.
Відповідно до положень ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, заявниця стверджує, що не має можливості одноразово сплатити присуджену заборгованість, посилається на мінімальний офіційний дохід, відсутність грошових накопичень та цінних активів, а також на перебування на її утриманні двох неповнолітніх дітей, у зв`язку з чим просить розстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців.
Однак суд враховує наведені заявницею обставини, проте вважає, що самі по собі складне матеріальне становище, недостатність доходу та наявність на утриманні неповнолітніх дітей не свідчать про існування виняткових обставин, які істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду. Доказів на підтвердження об`єктивної неможливості виконання рішення заявницею не надано.
Крім того, запропонований заявницею строк розстрочення виконання рішення на 12 місяців фактично передбачає відкладення отримання стягувачем присуджених йому коштів на тривалий період, тоді як стягувач уже поніс витрати та був змушений звертатися до суду у зв`язку з неналежним виконанням боржницею своїх зобов`язань. Відтак, задоволення заяви у запропонованому розмірі та строку призведе до обмеження права стягувача на своєчасне та повне виконання судового рішення.
Таким чином, з урахуванням балансу інтересів сторін, відсутності належних та достатніх доказів на підтвердження обставин, які істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду, суд не вбачає передбачених законом підстав для його розстрочення, а тому заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 травня 2026 року задоволенню не підлягає.
За таких обставин суд не вбачає достатніх правових підстав для розстрочення виконання рішення суду, а тому заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 258-261, 353, 354, 435 ЦПК України, Закону України "Про виконавче провадження" суд -
п о с т а н о в и в:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення по цивільній справі № 450/1831/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє представник Доненко Дар`я Анатоліївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 27.08.2026 року.
Суддя: І. І. Мельничук