Справа № 944/4643/26
Провадження №2-а/944/108/26
УХВАЛА
23.09.2026 року м.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кондратьєвої Н.А.,
з участю секретаря судових засідань Шандрук А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Яворівський відділ державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення
в с т а н о в и в:
04.08.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову № R508246 від 30.04.2026 року, прийняту начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Окрім цього просив поновити строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження вказаної постанови.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 06.08.2026 року заяву позивача ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, поновлено пропущений строк та відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі.
13.08.2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зокрема зазначив, що 28.04.2026 року позивач особисто подав заяву про визнання вчинення правопорушення та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності та розгляду справи у його відсутності. ОСОБА_1 не був пасивною особою, щодо якої невідомо їй самій розглядалася адміністративна справа. Навпаки, він особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 через свій електронний кабінет, визнав неприбуття за повісткою, визнав адміністративне правопорушення та прямо погодився на винесення рішення за його відсутності. На підтвердження вказаних обставин подав копію зазначеної заяви. Окрім цього, просить врахувати, що 06 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_1 вже фіксувалося аналогічне порушення, пов`язане з неприбуттям за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 , він скористався передбаченою законодавством процедурою, визнав порушення та сплатив пільговий розмір штрафу 8 500 грн, після чого відповідна адміністративна історія отримала статус сплаченої. Попереднє використання ним аналогічного механізму свідчить про практичну обізнаність із процедурою подання заяви про визнання правопорушення та подальшого винесення постанови ТЦК та СП. Офіційні роз`яснення Міністерства оборони України також прямо визначають алгоритм такого сервісу: у розділі «Штрафи онлайн» користувач сам подає заяву про визнання порушення, після чого ТЦК та СП розглядає її та надсилає постанову, з серпня 2025 року цей механізм прямо застосовується і до неприбуття за повісткою.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як встановлено судом, оскаржувана постанова № R508246 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП винесена 30.04.2026 року.
Позивач звернувся до суду з позовом 04.08.2026 року, тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 286 КАС України десятиденного строку звернення до адміністративного суду.
Звертаючись до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, позивач зазначив, що копії постанови № R508246 від 30.04.2026 року не отримував та про її існування дізнався лише 28.07.2026 року під час спроби здійснити переказ коштів із банківської картки, яка була заблокована за рішенням органу державної виконавчої служби, після чого через мобільний застосунок «Дія» дізнався про оскаржувану постанову. На підтвердження зазначених обставин позивач надав скріншот повідомлення мобільного застосунку «Дія» від 28.07.2026 року.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 06.08.2026 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду було задоволено, причини пропуску строку визнано поважними, пропущений строк поновлено та відкрито провадження у справі.
Водночас, після відкриття провадження у справі судом встановлено обставини, які не були предметом оцінки суду на момент вирішення питання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до поданого відповідачем відзиву, 28.04.2026 року, тобто за два дні до винесення оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 особисто подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про визнання вчинення адміністративного правопорушення, у якій визнав факт вчинення правопорушення та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності і розгляд справи за його відсутності.
Згідно із долученої копії заяви, позивач повідомляє про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не прибув за повісткою ТЦК та СП, чим порушено вимоги зазначеного законодавства, відповідальність за яке передбачено ст. 210-1 КУпАП. Факт вчинення правопорушення визнає та надає згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Таку подано через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, дата та час накладення КЕП 11.45.43, 28.04.2026.
Відповідно до ст. 279-9 КУпАП, у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. ІНФОРМАЦІЯ_5 , протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
Порівняльний аналіз словоформ «дізнався» та «повинен був дізнатись» дає підстави виснувати про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Щоб переконатись, що особа могла і повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод, інтересів), суд повинен установити обставини, які б беззаперечно свідчили, що обізнаність особи була ймовірною, а ступінь ймовірності був високим і достатнім. У разі якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. Законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. При цьому слово «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (п.п. 45, 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2025, справа № 990/426/25).
Таким чином, наведені відповідачем обставини та долучені до матеріалів справи докази свідчать про те, що позивач був безпосередньо обізнаний про ініціювання щодо нього провадження у справі про адміністративне правопорушення, а також про можливість прийняття за результатами такого розгляду постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності з електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
При цьому позивачем не наведено жодних обставин, які б перешкоджали йому після подання 28.04.2026 року заяви про визнання адміністративного правопорушення з`ясувати результати розгляду такої заяви та своєчасно оскаржити постанову, винесену за результатами розгляду справи.
Посилання позивача на те, що про постанову він дізнався лише 28.07.2026 року через застосунок «Дія», саме по собі не спростовує обізнаності позивача про наявність щодо нього провадження у справі про адміністративне правопорушення та необхідність з`ясування його результатів.
Також суд зауважує, що 06.11.2025 році позивач уже притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення та сплатив штраф у пільговому розмірі 8500 грн, що підтверджується наданим відповідачем витягом з відповідної інформаційної бази. Зазначене свідчить про те, що позивач раніше взаємодіяв з органами територіального центру комплектування та соціальної підтримки, був обізнаний із процедурою притягнення до адміністративної відповідальності та функціонуванням електронних інформаційних систем, пов`язаних з військовим обліком.
Відтак, з урахуванням встановлених після відкриття провадження обставин суд дійшов висновку, що викладені в ухвалі від 06.08.2026 року висновки про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду були передчасними.
Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У постанові Верховного Суду від 26 грудня 2025 року у справі №240/32727/22 Суд виснував: «Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому дати змогу подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними. Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02 липня 2024 року у справі № 480/9116/23 та від 04 грудня 2025 року у справі № 320/6144/25.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 18 березня 2026 року у справі № 320/40240/24, адміністративне провадження № К/990/19521/25, Верховний Суд, посилаючись, зокрема, на наведені вище правові висновки, зазначив, що суд першої інстанції, встановивши після відкриття провадження факт пропуску строку звернення до адміністративного суду та визнавши наведені позивачем причини неповажними, має залишити позовну заяву без руху та надати позивачу можливість подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших причин його поважності.
Отже, з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху та надати позивачу можливість протягом встановленого законом строку подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших причин його поважності та належними доказами на їх підтвердження.
При цьому суд не вирішує на цій стадії питання щодо наявності чи відсутності підстав для остаточного застосування наслідків пропуску строку звернення до адміністративного суду, забезпечуючи позивачу можливість реалізувати передбачене законом право на подання заяви про поновлення пропущеного строку з наведенням інших обставин, які, на його думку, можуть свідчити про поважність причин пропуску такого строку.
Керуючись статтями 121, 123, 169, 241-243, 248, 286 Кодексу адміністративного судочинства України
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Яворівський відділ державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу п`ятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших, відмінних від наведених у первинній заяві, причин поважності пропуску строку звернення до суду та доказів на їх підтвердження.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк позовна заяви буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кондратьєва Н.А.