Справа № 185/8092/26
Провадження № 2-о/185/269/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2026 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М.М.,
за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності заявнику диплома серії НОМЕР_1 від 20 липня 1983 року та військового квитка серії НОМЕР_2 від 02 липня 1991 року.
Заяву обґрунтовано тим, що заявник звернувся до органу Пенсійного фонду України з питання призначення пенсії за віком. За змістом заяви, до страхового стажу не було враховано, зокрема, період навчання з 01 вересня 1982 року до 15 липня 1983 року через невідповідність написання по батькові у дипломі паспортним даним. У дипломі серії НОМЕР_1 від 20 липня 1983 року по батькові зазначено російською мовою як « ОСОБА_2 », тоді як у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 українською мовою - « ОСОБА_3 », а російською мовою - « ОСОБА_4 ». Встановлення факту належності диплома заявник пов`язує з можливістю повторного звернення до органу Пенсійного фонду України для вирішення питання про призначення пенсії.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2026 року відмовлено у відкритті провадження в частині вимоги про встановлення факту належності заявнику військового квитка та відкрито провадження в частині вимоги про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - диплома.
В судове засідання учасники не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.
Вивчивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
На підтвердження належності заявнику зазначеного диплома судом досліджено такі докази: паспорт заявника, диплом серії НОМЕР_1 від 20 липня 1983 року, військовий квиток заявника, диплом серії НОМЕР_4 , трудова книжка заявника.
Оцінюючи наведені докази не ізольовано, а в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд виходить із того, що вони узгоджуються між собою щодо особи заявника та не містять таких суперечностей, які б спростовували належність йому диплома серії НОМЕР_1 від 20 липня 1983 року. Виявлена розбіжність стосується написання по батькові та має характер різного мовного відтворення особового імені в документах, складених українською та російською мовами. Сама по собі така розбіжність, з урахуванням сукупності досліджених доказів, не дає підстав для висновку, що диплом видано іншій особі.
У розділі 17 військового квитка заявника міститься запис про виправлення по батькові з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_4 », засвідчений відповідальною особою ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Диплом серії НОМЕР_1 засвідчує те, що заявник 01.09.1982 року вступив до Єреванського торгівельно-кулінарного ТУ №24 та 15.07.1983 року закінчив повний курс технічного училища за професією продавець продовольчих товарів. Зазначений диплом виданий вірменською мовою з дублюванням російською.
Системний аналіз доказів у їх сукупності свідчить, що відомості, які ідентифікують особу власника диплома, взаємно узгоджуються, а відмінність у написанні по батькові пояснюється різним його відтворенням у документах різними мовами. Тому суд вважає доведеним факт належності ОСОБА_1 диплома серії НОМЕР_1 від 20 липня 1983 року.
Відповідно до частини сьомої статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України передбачено можливість встановлення судом факту належності правовстановлюючих документів особі, якщо зазначені в документі прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження не збігаються з відповідними відомостями у свідоцтві про народження або паспорті цієї особи.
Частина друга статті 315 ЦПК України передбачає можливість встановлення в судовому порядку також інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Водночас частина третя статті 315 ЦПК України містить перелік документів, належність яких не може встановлюватися в порядку окремого провадження. Диплом про освіту до цього переліку не віднесено.
За змістом статей 77, 78, 79, 80 та 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 зазначила, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються в порядку окремого провадження, якщо встановлюваний факт породжує юридичні наслідки, законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення, заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, що посвідчує відповідний факт, а встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.
У цій справі встановлення належності диплома має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для використання документа при повторному зверненні до органу Пенсійного фонду України. Із заявленої вимоги не вбачається спору про право на пенсію: суд не вирішує питання про наявність у заявника необхідного страхового стажу, не визначає право на призначення пенсії та не підміняє собою повноваження органу Пенсійного фонду України. Предмет судового розгляду обмежується встановленням факту належності конкретного правовстановлюючого документа.
З урахуванням установлених обставин, оцінки доказів у їх сукупності та наведених норм процесуального права суд доходить висновку, що вимога про встановлення факту належності заявнику диплома серії НОМЕР_1 від 20 липня 1983 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись статтями 19, 76-81, 89, 263-265, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , диплома серії НОМЕР_1 від 20 липня 1983 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя М. М. Перекопський