Справа № 186/2524/25
Номер провадження № 2/0186/460/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
23 вересня 2026 року м. Шахтарське.
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Демиденка С.М.
при секретарі - Фадєєвій Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості з урахуванням інфляції, 3% річних від простроченої суми грошового зобов`язання та штрафних санкцій,
УСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості з урахуванням інфляції, 3% річних від простроченої суми грошового зобов`язання та штрафних санкцій.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначає, що 03.09.2013 між ПАТ АТ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №004/09/2013/352, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 80000 грн. на придбання житлової нерухомості (житловий будинок, житловою площею 31,54 кв.м., загальною площею 52,7 кв.м., та земельна ділянка пл. 0,1441 га які знаходяться за адресою - АДРЕСА_1 ), на строк з «03» вересня 2013 року по «02» вересня 2018 року, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 18,3 % річних, за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені Договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі 23,3 % річних.
За змістом п. 4.1.1. Кредитного договору - Банк зобов`язується відкрити Позичальнику позичковий рахунок № НОМЕР_1 та рахунок № НОМЕР_2 для внесення планових платежів по кредиту, дострокового погашення заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитними За приписами п. 3.1. Кредитного договору - Повернення суми кредиту здійснюється на рахунок № НОМЕР_2 (надалі - Рахунок кредиту), відкритий в АБ «Укргазбанк» МФО 320478, щомісячно з 1-ого (першого) по 10-е (десяте) число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/60 від суми отриманого кредиту, що становить 1 334,00 (одна тисяча триста тридцять чотири) гривні 00 копійок (надалі - плановий платіж), а останній платіж сплачується в сумі 1 294,00 (одна тисяча двісті дев`яносто чотири) гривні 00 копійок не пізніше 02 вересня 2018 року. Якщо останній день для сплати планового платежу припадає на вихідний або святковий день, то сплата чергового планового платежу по кредиту здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.
Згідно п.п. 3.6. Кредитного договору при розрахунку метод «факт/факт», коли для розрахунку береться фактична кількість днів у місяці та у році (365 або 366 днів).
За приписами п. 4.3.1. Кредитного договору Позичальник зобов`язується використати кредит на зазначені в п. 1.2. цього Договору цілі. Повернути Банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами у повному обсязі, у строки та у порядку згідно цього Договору.
Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши 03.09.2013 року кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ).
В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №004/09/2013/352/П від 03 вересня 2013 року.
Відповідно до п.1.1. договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору №004/09/2013/352/П від 03 вересня 2013 року. Поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору.
На даний час, відповідачі свої зобов`язання за кредитним договором, договором поруки не виконують в результаті чого утворилась прострочена заборгованість за зобов`язаннями по кредитному договору.
Так, загальна сума заборгованості за кредитним договором №004/09/2013/352 від 03.09.2013 станом на 22.09.2025 становить 117525,95 грн., з яких: заборгованість прострочена по тілу кредиту складає - 61 354,73 грн, - заборгованість прострочена по нарахованим процентам за користування кредитними коштами складає - 9 430,16 грн, - сума 3 % річних, нарахованої в період з 13.03.2017 року по 23.02.2022 року в порядку ст. 625 ЦК України за несвоєчасну сплату тіла кредиту складає - 9 122,52 грн, - сума 3 % річних, нарахованої в період з 13.03.2017 року по 23.02.2022 року в порядку ст. 625 ЦК України за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у складає - 1 401,35 грн, - сума індексу інфляції, нарахованої в період з 13.03.2017 року по 23.02.2022 року в порядку ст. 625 ЦК України за несвоєчасну сплату тіла кредиту складає - 31 392,22 грн, - сума індексу інфляції, нарахованої в період з 13.03.2017 року по 23.02.2022 року в порядку ст. 625 ЦК України за несвоєчасну сплату процентів за користування кредиту складає - 4 824,97 грн.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, - боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу. Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У березні 2019 році Позивач звертався до Білокуракинського районного суду Луганської області з позовною заявою до Відповідачів 1 та 2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором. 01.10.2019 року Білокуракинський районний суд Луганської області повідомив листом від 25.09.2019 року № 409/702/19/1770/2-19 про те, що цивільну справу № 409/702/19 за позовом Позивача до Відповідачів 1 та 2 передано за підсудністю до Біловодського районного суду Луганської області. 21.07.2020 року Біловодським районним судом Луганської області винесена ухвала про відкриття провадження у цивільній справі № 409/702/19, але розгляд позовних вимог Позивача по даній справі цим судом не завершився у зв`язку із широкомасштабним вторгнення рф на територію України 24.02.2022 року та одночасного припинення функціонування роботи суду. Позивачем вище зазначалось, що розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 року за № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» змінено територіальну підсудність судових справ Біловодського районного суду Луганської області на Першотравенський міський суд Дніпропетровської області. Наразі Біловодський районний суд Луганської області не функціонує у зв`язку із окупацією рф селища Біловодська Луганської області. У відповідності до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом. На момент звернення Позивачем із даним позовом до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області цивільна справа № 409/702/19 не розглянута по суті, а також немає підтвердження її закриття судом, а матеріали справи не передавались іншому суду у зв`язку із зміною підсудності з 06.03.2022 року, а отже дана справа вважається втраченою, та, враховуючи зміст ст. 488 ЦПК України, відсутні правові підстави для її відновлення. Крім того, листом Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 02.08.2024 року № 9381/24-Вих повідомлено Позивача про те, що цивільна справа № 409/702/19, яка перебувала в провадженні Білокуракинсього районного суду Луганської області не розглянута. З метою, захисту своїх порушених прав та інтересів, Позивач звертається із даним позовом до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області із дотриманням територіальної підсудності судового розгляду справи відповідно до розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 року за № 1/0/9-22 та на підставі наведеного, повідомляє, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав для відповідного розгляду судом.
Просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість по кредитному договору №004/09/2013/352 від 03.09.2013 в розмірі 117525,95 гривень та судові витрати по справі.
У судове засіданні представник позивача ПАТ АБ «Укргазбанк» не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у судові засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином у відповідності до вимог ст.128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надали, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.
Як встановлено судом, 03.09.2013 між ПАТ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №004/09/2013/352, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 80000,00 гривень на придбання житлової нерухомості (житловий будинок, житловою площею 31,54 кв.м., загальною площею 52,7 кв.м., та земельна ділянка пл. 0,1441 га які знаходяться за адресою - АДРЕСА_1 ), на строк з «03» вересня 2013 року по «02» вересня 2018 року, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 18,3 % річних, за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені Договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі 23,3 % річних.
Позивачем свої обов`язки за кредитним договором були виконані в повному обсязі 03.09.2013.
Відповідно до п. 4.3.1. кредитного договору, позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені у п. 1.2. цього договору цілі, повернути банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами у повному обсязі, у строки та у порядку згідно до цього договору.
Згідно з пунктом 1.4. кредитного договору, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами за весь строк фактичного користування кредитом. Пункт 1.4.1. кредитного договору передбачає, що за користування кредитними коштами у межах строку кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 18,3% річних. Пунктом 1.4.2. кредитного договору встановлено, що за користування кредитним коштами, що не повернуті у терміни передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі 23,3% річних. Згідно до п. 3.1. кредитного договору, позичальник здійснює повернення суми кредиту на рахунок відкритий у АБ «Укргазбанк» щомісячно з 1-ого по 10-е число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту що становить 1334,00 грн. а останній платіж сплачується у сумі 1294,00 грн. не пізніше 02.09.2018 Якщо останній день для сплати планового платежу припадає на вихідний або святковий день, то сплата планового платежу по кредиту здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. Дострокове повне або часткове повернення кредиту дозволяється у будь-який банківський день. У випадку внесення позичальником кошти на погашення заборгованості за кредитом у сумі, що перевищує розмір планового платежу, надлишкова сума зараховується в рахунок сплати чергових платежів по строковій заборгованості за кредитом (окрім останнього банківського дня місяця). У разі внесення коштів в останній банківський день місяця, їх розподіл здійснюється банком наступного банківського дня. Відповідно до п.3.5. кредитного договору, проценти за користування кредитними коштами нараховується на суму строкової та простроченої заборгованості за кредитом з дотриманням умов п.3.6. цього договору. Пунктом 3.6. кредитного договору передбачено, що при розрахунку процентів застосовується метод «факт/факт», коли для розрахунку береться умовна кількість днів у місяці та у році - 365 або 366 днів. Пунктом 4.3.6. кредитного договору встановлено, що позичальник зобов`язаний одночасно з укладенням цього договору надати до банку укладені у відповідності до вимог банку, у т.ч. внутрішніх нормативно правових актів банку договір страхування власного життя позичальника/страхування позичальника від нещасного випадку та договір страхування майна, яке береться в заставу, визначеного в п.1.2 цього договору, а також надати до банку докази сплати страхових платежів, що підтверджують дію страхового покриття за вказаними договорами страхування на строк, не менше, ніж на один рік. Відповідно до п. 4.3.7. кредитного договору, позичальник зобов`язаний вчиняти всі необхідні дії для чинності страхового покриття за договорами страхування, зазначеними у п.4.3.6 цього договору, зокрема вчасно вносити всі чергові страхові платежі, сплата яких забезпечувала б дію договору страхування на строк не менший, ніж той, в межах якого позичальник виконає всі зобов`язання за цим договором, а будь-яка чергова сплата платежів продовжувала б дію договору страхування не менше, ніж на наступний рік. Здійснювати страхування заставного майна та власного життя позичальника або позичальника від нещасного випадку протягом усього строку кредитування. При цьому, у випадку укладання договорів страхування, вказаних у п.4.3.6. цього договору, терміном на 1 рік, забезпечити укладання наступних договорів страхування, таким чином, щоб страхове покриття за договорами страхування було безперервним та діяло протягом усього терміну користування кредитними коштами.
Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Крім того, в забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між банком, ОСОБА_2 було укладено договір поруки №004/09/2013/352/П від 03 вересня 2013 року. Відповідно до п.1.1. договору поруки, ОСОБА_2 поручається перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору, укладеному між кредитором та позичальником. Пунктом 1.2. договору поруки встановлено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору. Відповідно до 1.4. договору поруки поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі що і позичальник - за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, комісії, неустойки, можливих штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених кредитним договором.
На даний час, відповідачі свої зобов`язання за кредитним договором та договором поруки не виконують в результаті чого утворилась прострочена заборгованість за зобов`язаннями по кредитному договору.
Так, загальна сума заборгованості за кредитним договором №004/09/2013/352 від 03.09.2013 станом на 22.09.2025 становить 117525,95 грн., з яких: заборгованість прострочена по тілу кредиту складає - 61 354,73 грн, - заборгованість прострочена по нарахованим процентам за користування кредитними коштами складає - 9 430,16 грн, - сума 3 % річних, нарахованої в період з 13.03.2017 року по 23.02.2022 року в порядку ст. 625 ЦК України за несвоєчасну сплату тіла кредиту складає - 9 122,52 грн, - сума 3 % річних, нарахованої в період з 13.03.2017 року по 23.02.2022 року в порядку ст. 625 ЦК України за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у складає - 1 401,35 грн, - сума індексу інфляції, нарахованої в період з 13.03.2017 року по 23.02.2022 року в порядку ст. 625 ЦК України за несвоєчасну сплату тіла кредиту складає - 31 392,22 грн, - сума індексу інфляції, нарахованої в період з 13.03.2017 року по 23.02.2022 року в порядку ст. 625 ЦК України за несвоєчасну сплату процентів за користування кредиту складає - 4 824,97 грн.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частинами 1 та 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договорами застосовуються положення ЦК України, які регулюють правовідносини за договором позики, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 цього Кодексу і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
Частиною 1 статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до частини 2 статті 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 263/8216/20 (провадження № 61-9100св21) вказано, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Так, згідно ч.2 ст.625 ЦК України, - боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.
Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначена правова позиція підтверджена висновками Великої Палати Верховного Суду в його постановах від 04.07.2018 року (справа №310/11534/13-ц, пров. №14-154цс18), від 04.06.2019 року (справа № 916/190/18, пров. №12-302гс18) від 08.11.2019 року (справа №127/15672/16-ц, пров. №14-254цс19), від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (пров. № 14-10цс18) та від 04.07.2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).
Враховуючи викладені обставини та виходячи із вищезазначеної суми заборгованості за кредитним договором в розмірі позивачем заявляються грошові вимоги до відповідачів в загальному розмірі 117525,95 грн., з яких: заборгованість прострочена по тілу кредиту складає - 61 354,73 грн, - заборгованість прострочена по нарахованим процентам за користування кредитними коштами складає - 9 430,16 грн, - сума 3 % річних, нарахованої в період з 13.03.2017 року по 23.02.2022 року в порядку ст. 625 ЦК України за несвоєчасну сплату тіла кредиту складає - 9 122,52 грн, - сума 3 % річних, нарахованої в період з 13.03.2017 року по 23.02.2022 року в порядку ст. 625 ЦК України за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у складає - 1 401,35 грн, - сума індексу інфляції, нарахованої в період з 13.03.2017 року по 23.02.2022 року в порядку ст. 625 ЦК України за несвоєчасну сплату тіла кредиту складає - 31 392,22 грн, - сума індексу інфляції, нарахованої в період з 13.03.2017 року по 23.02.2022 року в порядку ст. 625 ЦК України за несвоєчасну сплату процентів за користування кредиту складає - 4 824,97 грн.
Щодо строку позовної давності.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 (набрав чинності з 02.04.2020) Перехідні та прикінцеві положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 наступного змісту: «12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 карантин установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України. В подальшому, карантин неодноразово продовжувався на всій території України та діяв по 30 червня 2023 року.
Також, Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» Перехідні та прикінцеві положення Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18, 19 наступного змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). 19.У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.». Законом України від 14.05.2025 №4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набув чинності з 04.09.2025 року, відновлено обчислення строків позовної давності.
На даний час відповідачі ухиляються від виконання зобов`язань, що є порушенням законних прав позивача.
Враховуючи невиконання відповідачами своїх зобов`язань за кредитним договором, договором поруки, позивач з метою захисту своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.
Як зазначалося вище, відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 78 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає, що матеріалами справи доведено укладення 03.09.2013 між ПАТ АБ «Укргазбанк» та відповідачами кредитного договору №004/09/2013/352, договору поруки №004/09/2013/352/П.
Однак, відповідачі належним чином свої зобов`язання не виконували, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснили, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем склалася заборгованість.
Враховуючи, що відповідачі взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, договором поруки належним чином не виконують, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання про судові витрати належить вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судовий збір.
Оскільки позовні вимоги задоволено, суд стягує з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в рівних частинах з кожного в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 610, 612, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 253, 256, 258, 259, 263, 265, 267,280-283 ЦПК України, - суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості з урахуванням інфляції, 3% річних від простроченої суми грошового зобов`язання та штрафних санкцій, задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №004/09/2013/352 від 03.09.2013 в розмірі 117525 (сто сімнадцять тисяч п`ятсот твадцять п`ять) гривень 95 копійок, з яких: заборгованість прострочена по тілу кредиту - 61 354,73 грн, заборгованість прострочена по нарахованим процентам за користування кредитними коштами - 9 430,16 грн, сума 3 % річних, нарахованої в період з 13.03.2017 року по 23.02.2022 року за несвоєчасну сплату тіла кредиту - 9 122,52 грн, сума 3 % річних, нарахованої в період з 13.03.2017 року по 23.02.2022 року за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом- 1 401,35 грн, сума індексу інфляції, нарахованої в період з 13.03.2017 року по 23.02.2022 року за несвоєчасну сплату тіла кредиту - 31 392,22 грн, сума індексу інфляції, нарахованої в період з 13.03.2017 року по 23.02.2022 року за несвоєчасну сплату процентів за користування кредиту - 4 824,97 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку «Укргазбанк» судовий збір по справі в сумі 1211 (однієї тисячі двохсот одинадцяти) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку «Укргазбанк» судовий збір по справі в сумі 1211 (однієї тисячі двохсот одинадцяти) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.
Позивач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк», адреса: місто Київ, вулиця Єреванська, буд.1, ЄДРПОУ 23697280.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: С.М. Демиденко.