Справа № 191/3290/26
Провадження № 2/191/1639/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
21 вересня 2026 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Гречка Ю.В.
за участі секретаря - Глушко О.М.,
згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагроальянс» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагроальянс» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначила, що вона є власником земельної ділянки площею 7,0000 га., кадастровий номер: [номер приховано]:01:002:0066, розташованої на території Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
Договір оренди земельної ділянки, укладений між нею та відповідачем 02 січня 2024 року і зареєстрований у виконавчому комітеті Китайгородської сільської ради Дніпропетровської області 31 жовтня 2024 року.
Відповідно до п.4.4. Договору оренди орендна плата вноситься орендарем у такі строки: до 31 грудня. За перший рік оренди орендна плата розраховується та сплачується за період, який починається з дня укладення договору і закінчується 31 друдня року, в якому укладено цей договір. В разі неврожаю з природних причин (посухи, морозів, тощо), строк видачі орендної плати може бути продовжено орендарем до 30 квітня наступного року, а не звільняє орендаря від обов`язку виплатити орендної плати за даний період. Виплата орендної плати оформлюється письмово.
З боку відповідача жодних повідомлень про неврожай з природних причин не надходило, жодних причин не виплати орендної плати не повідомляють, на звернення щодо виплати орендної плати не як не реагують.
На даний час відповідачем ТОВ «Дніпроагроальянс» не виплачено орендну плату за договором оренди земельної ділянки від 02 січня 2024 року, кадастровий №[номер приховано]:01:002:0066, починаючи з 2024 року і по теперішній час, що підтверджується Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору. Згідно з Відомістю з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 02 квітня 2026 року. В листопаді 2024 року нараховано до сплати за оренду 136024,84 грн. сплачено ПДФО та військовий збір, сума заборгованості за оренду землі складає 109500,00 грн. За період грудень 2024 - грудень 2025 відсутня інформація про доходи. Аналіз зазначених нарахувань свідчить про те, що у листопаді 2024 року відповідач фактично заклав (нарахував) орендну плату одночасно за 2024 та наступний 2025 рік. Однак, попри офіційне відображення цих сум у податковій звітності як "нараховані", фактична виплата коштів орендодавцю так і не відбулася. Саме тому у Відомості ДРФО за період грудня 2024 - грудня 2025 року інформація про доходи відсутня, оскільки ці суми вже були передчасно включені Відповідачем до звітності за 2024 рік. Таким чином, загальна сума нарахованої, але не виплаченої позивачу заборгованості по орендній платі за 2024 та 2025 роки сукупно складає 109500,00 грн.
У зв`язку з цим, позивач просить суд розірвати вищезазначений договір оренди землі від 02 січня 2024 року, а також стягнути з ТОВ «Дніпроагроальянс» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати в сумі 109500,00 грн. Та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2483,20 грн.
Позивач в судове засідання не з`явилася, однак при зверненні до суду з позовною заявою просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечували.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про день та час судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов : відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Частиною 4 ст.223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03 серпня 2013 року ОСОБА_1 отримала спадщину у вигляді земельної ділянки загальною площею 7.000 га., що знаходиться на території КСП «Росія» Старовишневецької сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: [номер приховано]:01:002:0066.
02 січня 2024 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Дніпроагроальянс» був укладений договір оренди землі, згідно з п.1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Старовишневецької сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: [номер приховано]:01:002:0066.
Згідно п.3.1 Договору, договір укладено на термін 7 років.
За кожен рік використання землі Орендар виплачує орендну плату у грошовій формі в розмірі, що становить 46273,29 грн.
Відповідно до п.4.4. Договору оренди орендна плата вноситься орендарем у такі строки: до 31 грудня. За перший рік оренди орендна плата розраховується та сплачується за період, який починається з дня укладення договору і закінчується 31 друдня року, в якому укладено цей договір. В разі неврожаю з природних причин (посухи, морозів, тощо), строк видачі орендної плати може бути продовжено орендарем до 30 квітня наступного року, а не звільняє орендаря від обов`язку виплатити орендної плати за даний період. Виплата орендної плати оформлюється письмово.
Пунктом 9 Договору оренди визначені права та обов`язки сторін.
Так, п. 9.1 Договору передбачено, що Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасної виплати орендної плати.
Пунктом 9.4 Договору передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату.
Відповідно до Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з січня 2020 року по грудень 2024 року розмір нарахованої, але не виплаченої позивачу орендної плати ТОВ «Дніпроагроальянс» становить за листопад 2024 року становить 109500,00 грн. За період грудень 2024 - грудень 2025 року відсутня інформація про доходи.
За твердженням позивача, станом на день звернення до суду відповідач не виконав договірні зобов`язання, оскільки не сплатив орендодавцю орендну плату за користування земельною ділянкою за 2024 - 2025 роки.
Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
На підставі частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 4 статті 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).
Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.
Відповідно до статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.
Пунктом «в» частини першої статті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельні ділянки використовує інша особа.
Крім того, положеннями статті 148-1 Земельного Кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки, найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання находження нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.
На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).
У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).
Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).
Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).
Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що орендар умови договору порушив і не виконав одну з істотних умов цього договору, а саме обов`язку щодо систематичної виплати орендної плати протягом 2024 - 2025 років, що у свою чергу, є підставою для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки.
Обов`язок доказування, відповідно до ст.12 ЦПК України покладений на сторони у справі. Крім того, відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У даній справі відповідачем не надано доказів виплати орендної плати за користування земельною ділянкою за 2024 - 2025 роки.
Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за оренду плату підлягають задоволенню в повному обсязі, як законні обґрунтовані та підтверджені документально.
Відповідно до статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Таким чином, суд вважає наявність фактів, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги, встановленою.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 2483,20 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 16, 251, 526 ЦК України, ст.ст.96, 141 ЗК України, ст.ст.21, 24 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.13, 76-78, 81, 141, 263-265, 273-274, 280-282 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагроальянс» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі задовольнити повністю.
Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 7,000 га., кадастровий номер: [номер приховано]:01:002:0066, укладений 02 січня 2024 року між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпроагроальянс» (код ЄДРПОУ: 34590337).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагроальянс», код ЄДРПОУ: 34590337, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованість з орендної плати в розмірі 109500 (сто дев`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагроальянс», код ЄДРПОУ: 34590337, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2483 (дві тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ю. В. Гречко